Як нерезиденту стати платником податку

* tax.gov.ua/data/material/000/369/466649/InfoList20.pdf

У переддень подання звітності з податку на прибуток за І квартал 2021 року фіскали дали роз’яснення з приводу правил постановки на облік нерезидентів як платників податків. Чимало з того, що написано в листі, ми висвітлили у «Податки & бухоблік», 2021, № 26. Тому сьогодні звернемо увагу на найактуальніші їх висновки.

Дані про керівника, представника. Фіскали заявили, що у реєстраційній заяві за ф. № 1-ОПН слід обов’язково вказати дані про:

— керівника або представника нерезидента;

— особу, відповідальну за ведення обліку.

Керівником може бути як керівник відповідно до статутних документів, так і представник, що діє за довіреністю (п. 2.7). Керівником може виступати як фізособа-нерезидент, так і резидент.

Також фіскали радять подавати разом із документами на реєстрацію і копії документів, що посвідчують зазначену особу, і зазначати у заяві за ф. № 1-ОПН реєстраційний номер облікової картки платника. Якщо засновником або представником виступає фізособа-нерезидент, яка не має реєстраційного номера, то його слід отримати перед поданням документів на реєстрацію.

Право на підписання звітності. Той факт, що у заяві за ф. № 1-ОПН визначено особу керівником, не говорить про те, що саме він має підписувати податкову звітність. Після отримання ним ЕЦП він може змінити перелік уповноважених осіб для цілей електронного документообігу з податковою і делегувати їм право підпису документів і податкової звітності...

Спляче представництво. Податківці пояснили, як нерезиденту знімати з обліку представництво, через яке він до 2021 року не вів госпдіяльність, але і не зняв його з реєстрації. Якщо він і з 01.01.2021 р. через таке представництво вести діяльність не збирається, то щоб зняти його з реєстрації, нерезиденту слід (п. 4.7):

1) стати на облік як платник податку на прибуток замість постійного представництва;

2) подати заяву за ф. № 1-ОПН про припинення діяльності через постійне представництво;

3) продати ф. № 20-ОПП з інформацією про закриття постійного представництва;

4) відзвітувати з податку на прибуток.

Подібним алгоритмом слід користуватися й у випадку, якщо представництва до 2021 року помилково вважалися постійними, а насправді були некомерційними, або нерезидент з початку 2021 року перекваліфікував своє постійне представництво у некомерційне (п. 4.8).

Неосновне місце обліку. Якщо в нерезидента на території України є декілька постійних представництв, то ставати на облік він має за місцезнаходженням постійного представництва, яке було створене першим. І це місце для нього є основним місцем обліку.

У зв’язку з цим податківці наголошують, що нерезиденту слід стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням інших своїх представництв. Для цього за їх місцезнаходженням слід подати ф. № 17-ОПП і стати за їх місцем обліку як за неосновним місцем обліку (п. 4.10).

Перевірки. Податківці прямо заявляють, що зняття з обліку відокремленого підрозділу чи постійного представництва нерезидента як платника податку на прибуток підприємств не призводить до проведення податкової перевірки (п. 4.5).

1. Фінзвітність. Звітуючи з податку на прибуток, нерезидент має подавати фінзвітність, в якій відображатиме результати діяльності нерезидента через таке постійне представництво. Тому з декларацією з податку на прибуток нерезидент має подати окрему фінзвітність із результатами діяльності через своє представництво, а не фінзвітність нерезидента (п. 6.1).

2. Початок звітування. Нерезидент починає звітувати з податку на прибуток з початку того періоду, в якому він став на облік як платник податку на прибуток (п. 6.4).

Так, якщо нерезидента взято на облік як платника податку на прибуток у І кварталі 2021 року, а постійне представництво за 2020 рік отримало дохід більше ніж у 40 млн грн, то:

— нерезидент уперше подає декларацію з податку на прибуток за І квартал 2021 року;

— постійне представництва, починаючи з цього звітного періоду, припиняє подання декларації.

Раніше фіскали дещо по-іншому підходили до цього запитання, а саме говорили, що постійне представництво за себе звітує з початку року і до зняття з обліку (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 26).

3. Багато представництв, а скільки звітів. Визначити оподатковуваний прибуток нерезидент має окремо щодо кожного свого представництва, яке діє в Україні. Тому податківці наголошують, що нерезидент має складати окремо щодо кожного свого постійного представництва декларацію з податку на прибуток і подавати її за місцезнаходженням таких постійних представництв. Тобто дійсним буде твердження «одне представництво — одна декларація».

При цьому у полі 8 заголовної частини декларації нерезидент має зазначити найменування податкової, до якої подається декларація, а в полі 10 — проставити позначку «постійного представництва нерезидента».

Разом із декларацією нерезиденту також необхідно подати доповнення до такої декларації із зазначенням реквізитів постійного представництва (назву, код ЄДРПОУ), за яке він подає податкову декларацію.

4. Валюта сплати податків. Сплачувати в бюджет нерезидент має суму нарахованого податку на прибуток у гривні (п. 6.6).

5. Хто сплачує податок. Сплачувати податок, як і подавати декларацію, може як сам нерезидент, так і його представництво, якому за довіреністю делеговано таке право. Тобто за нерезидента може сплатити від його імені саме представництво. Отже, нерезидент може не відкривати для цих цілей окремий рахунок в Україні (п. 6.7).

Про те, як саме заповнювати платіжку на перерахування зобов’язання з податку на прибуток, фіскали розповіли у п. 6.8 інформаційного листа № 20 (ср. ).

Штрафи та карантин. Також фіскали зазначили, що штраф згідно з п. 117.4 ПКУ за здійснення нерезидентом діяльності в Україні без взяття на податковий обліку в розмірі 100000 грн під час дії карантину не застосовується через штрафний мораторій. Тому у нерезидентів до кінця червня є час, щоб без штрафів стати на облік у податковій.