* Див.: reyestr.court.gov.ua/Review/91337560.
Суть спору
Податківці засумнівалися в реальності операції з одним із контрагентів підприємства і донарахували, крім усього іншого, ПДВ та податок на прибуток. Їм не сподобалося, що продукція була реалізована іноземному контрагенту нижче собівартості.
Також з’ясувалося, що іноземна компанія — покупець нібито ліквідована в період постачання продукції.
До речі, виявилось, що вона просто змінила місцезнаходження.
Позиція сторін
Платник. Платник стверджував: різниця між рахунками 70 («Доходи від реалізації») і 90 («Собівартість») не може констатувати, що продукція продавалася нижче собівартості. При перевірці не був установлений конкретний вид товару, рух цього товару на підприємстві та його подальша реалізація. Хоча платник надав фіскалам необхідні первинні документи.
Податківці. Фіскали ж побачили збиткові продажі (арифметично зіставили 70-й і 90-й рахунки), отримали дані про «ліквідацію» покупця від МЗС і провели донарахування.
Вирішення справи судом
Верховний Суд відправив справу на новий розгляд. При цьому звернувши увагу на те, що суди дали недостатню оцінку представленим доказам. Зокрема, судді не розібралися із суттю наданих первинних документів. Не оцінили: чи дійсно була ділова мета в операції з продажу продукції нижче собівартості. При цьому не заперечуючи свободу у визначенні умов договору, Верховний Суд зазначив, що суди мають перевірити причини збиткового продажу.
Думка редакції
Ми стверджували і продовжуємо стверджувати: продаж товарів нижче собівартості не означає, що операція не має ділової мети. Що вкотре підтвердив Верховний Суд.
Так, кваліфікуючою ознакою госпдіяльності з діловою метою є дохід. Ділова мета має бути як у госпдіяльності загалом, і в кожній окремій господарській операції. Це випливає з п.п. 14.1.36 ПКУ.
І поняття ділової мети з п.п. 14.1.231 ПКУ говорить про те, що ділова мета може бути тільки за умови, що платник має намір отримати економічний ефект від госпдіяльності.
До речі, на сьогодні п.п. 14.1.231 ПКУ містить застереження про те, що визначення ділової мети застосовується до операцій з нерезидентами для цілей ст. 39 ПКУ (трансфертне ціноутворення).
Проте всі ці норми не означають обов’язкової прибутковості кожної окремої операції. У них ідеться не про позитивний фінрезультат і не про прибуток як об’єкт оподаткування, а про дохід як один з елементів обчислення бази оподаткування. Тому госпоперація, спрямована на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект. Адже існує комерційний ризик неотримання доходу.
Водночас єдиною метою операції не має бути мінімізація податків. А будь-яка операція (навіть продаж товарів нижче собівартості) повинна мати пояснення. Тобто вам потрібно розуміти, як пояснити ділову мету тієї чи іншої операції (беручи до уваги ризики підприємницької діяльності).
