Єдиний податок для другогрупника: коли доведеться платити по максимуму?

Ставки ЄП для платників другої групи встановлюються у відсотках до розміру мінзарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року (на 01.01.2021 р. — 6000 грн) (п. 293.1 ПКУ). Затверджують їх органи місцевого самоврядування. Розмір ставки може залежати від виду господарської діяльності, але не повинен перевищувати 20 % мінзарплати з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ПКУ). Тобто у 2021 році максимальний поріг ставки для другогрупника — 1200 грн/місяць.

У разі якщо платник податку здійснює декілька видів діяльності, застосовується максимальна зі ставок, установлених для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ПКУ). Якщо ж підприємець здійснює господарську діяльність на території більш ніж однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, застосовується максимально допустима 20 % ставка (п. 293.7 ПКУ).

Здавалося б, усе досить просто. Але на практиці виникає чимало запитань з приводу того, коли підприємець повинен платити ЄП за максимальною ставкою, а коли у нього такого обов’язку немає. Розглянемо основні з них.

Місце здійснення діяльності — Україна

Якщо підприємець на момент реєстрації єдинником ще не знає, де він здійснюватиме діяльність, у найближчому майбутньому планує переїзд, відкриття нових торгових точок, у заяві про застосування спрощенки він може вказати місце здійснення діяльності — Україна. Податківці самі говорять: якщо платник планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях, у гр. «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності» заяви вказують «Торгівля на території України» або «Надання послуг на території України» (БЗ 107.01.01). Але чи стане це приводом для контролерів установити підприємцеві максимальну ставку ЄП?

Так, фіскали у такому разі, дійсно, відразу встановлюють підприємцю максимальну ставку. Хоча сам факт того, що в заяві не визначено конкретне місце здійснення діяльності, ще не говорить про те, що підприємець здійснюватиме її на території декількох територіальних громад (ТГ). А підставою для застосування максимальної ставки є якраз-таки факт здійснення діяльності відразу в декількох ТГ. Водночас один лише факт зазначення в заяві місця здійснення діяльності — Україна не може слугувати підставою для застосування максимальної ставки.

Підтверджують це і суди (див. постанову Другого апеляційного адмінсуду у справі № 440/4636/19 від 16.02.2021 р. // reyestr.court.gov.ua/Review/95005359).

З аналогічною ситуацією зіткнуться і підприємці, що вказали місце діяльності: «в офісі замовника», «торгівля на ринках України», «торгівля на виставках України», «перевезення по Україні», «міжнародні перевезення», «надання послуг на території України» тощо. Контролери, побачивши таке місце здійснення діяльності в заяві, відразу встановлять підприємцеві максимальну ставку ЄП.

Оспорити її розмір можна тільки через суд та у випадку, якщо діяльність фактично ведеться тільки в одній ТГ. Утім

Для цього досить подати заяву про застосування спрощенки, поставивши «√» в останньому полі п. 5.3 і вказавши нове місце діяльності в п. 7. Тоді податківці самостійно переглянуть ставку (звичайно, тільки на майбутнє) і встановлять стандартний розмір, передбачений рішенням ОМС.

Торгівля поштою

Підприємець зареєстрований у м. Харкові, територіально знаходиться в одному місці, здійснює торгівлю через інтернет-магазин (товари відправляє поштою з м. Харкова по усій Україні). Яку ставку ЄП він повинен сплачувати?

У такому разі підприємцеві доведеться сплачувати максимальну ставку ЄП (1200 грн), оскільки на цьому наполягають податківці. І суди в цьому питанні, схоже, на боці контролерів (див., наприклад, постанову Другого апеляційного адмінсуду у справі № 480/2490/19 від 23.12.2019 р. // reyestr.court.gov.ua/Review/86547305).

Хоча, на наш погляд, інтернет-магазин, розташований тільки в м. Харкові, — це здійснення госпдіяльності в м. Харкові, а не по усій Україні. Отже, і ставка ЄП у цьому випадку має бути стандартною для Харкова — 10 % (тобто 600 грн), а не максимальною.

На жаль, в ПКУ немає чіткого визначення, що таке місце здійснення госпдіяльності (це і розв’язує руки податківцям). Але це поняття зустрічається в іншій нормативці. І хоча формулювання відрізняються, але незмінно означають одне і те ж: це місце, де знаходиться обладнана територія або приміщення (магазин, склад, завод і т. п.), в межах якого підприємець працює, зберігає або видає продукцію (див., зокрема, п. 8 ст. 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII).

До того ж прив’язатися можна до ст. 532 ЦКУ (місце виконання зобов’язань). За загальним правилом, якщо ми маємо справу з товарами, то таким місцем буде місце виробництва або зберігання товару або місце, вказане в договорі. А раз так, у нашому «поштовому» випадку місцем здійснення діяльності підприємця є саме місто Харків, а ніяк не уся Україна. Хіба що при реєстрації єдинником або внесенні змін до Реєстру платників ЄП підприємець сам вказав: «Територія України» або в договорі вказано якесь інше місце виконання зобов’язань.

Робота не за місцем реєстрації

ФОП зареєстрований у м. Харкові, але діяльність веде в м. Полтаві. Яку ставку ЄП він повинен сплачувати?

Податківці у такому разі теж відразу ліплять підприємцеві максимальну ставку. Посилаючись на той же п. 293.7 ПКУ, в якому йдеться про здійснення діяльності відразу в декількох ТГ. Тобто податкову адресу підприємця вони за умовчанням прирівнюють до ще одного місця здійснення діяльності.

Хоча підстав для такого підходу ПКУ не дає.

Заглянемо в п. 299.7 ПКУ. Із сказаного там зрозуміло, що місце здійснення госпдіяльності і податкова адреса підприємця — це різні поняття, і перераховані вони окремо в ч. 2 і 3 п. 299.7 ПКУ. Власне, і в заяві про застосування спрощенки ці місця вказують окремо. Отже, якщо підприємець не здійснює діяльності за місцем своєї податкової адреси, п. 293.7 ПКУ застосовуватися не повинен. Тобто підстав для застосування максимальної ставки в такому разі немає. З цим погоджуються і суди (див. постанови П’ятого апеляційного адмінсуду у справі № 420/6978/20 від 11.02.2021 р. // reyestr.court.gov.ua/Review/94801497, Другого апеляційного адмінсуду у справі № 2040/6602/18 від 12.03.2019 р. // reyestr.court.gov.ua/Review/80478459).

Декілька торговельних точок

ФОП зареєстрований і працює в м. Харкові, але в нього не один магазин, а три (усі — в м. Харкові). Він повинен платити максимальну ставку?

Ні, в цьому випадку підприємець повинен платити стандартну для м. Харкова ставку ЄП. Кількість торговельних точок ніякої ролі не відіграє. Одна торговельна точка у підприємця чи їх сто — абсолютно неважливо. Якщо усі вони знаходяться на території однієї ТГ (у нашому випадку — м. Харкова), застосовується стандартна ставка ЄП. Як тільки підприємець почне здійснювати діяльність за межами однієї ТГ, у нього виникне обов’язок сплачувати ЄП за максимальною ставкою.

Те ж саме, якщо підприємець здає в оренду (передає у безоплатне користування) декілька об’єктів нерухомості. Нагадаємо, що у такому разі контролери хочуть бачити в графі «Місце здійснення господарської діяльності» заяви про застосування спрощенки усі адреси розташування такого нерухомого майна (див. БЗ 107.01.01). Сама по собі множинність об’єктів оренди на ставку не впливає. Головне — на території однієї чи декількох рад вони знаходяться.

Наприклад, якщо ФОП зареєстрований у м. Харкові, але торговельні точки у нього є як у самому місті, так і в Харківській області, то він повинен платити максимальну ставку (тому що Харків і область — це різні ТГ).

Декілька видів діяльності

ФОП зареєстрований і працює в м. Харкові. Здійснює декілька видів діяльності. За якою ставкою він повинен сплачувати ЄП?

Він повинен платити стандартну для м. Харкова ставку ЄП — у розмірі 10 %. Максимальна 20 % ставка тут не працює.

Згідно з п. 293.6 ПКУ у разі здійснення декількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки ЄП, установлений для таких видів діяльності. Тобто тут ідеться не про максимальний розмір ставки, встановлений у ПКУ, а про найбільшу зі ставок, установлених місцевими радами для здійснюваних платником видів діяльності.

Звісно, мова тільки про ті випадки, коли ці ставки розрізняються. У випадку з м. Харковом ставка ЄП для групи 2 єдина — 10 %*.

* Див. рішення 11-ї сесії Харківської міської ради 7-го скликання від 22.02.2017 р. № 542/17.

Відповідно для харківського підприємця множинність видів діяльності взагалі жодного впливу на ставку не чинить. Ставка складатиме усе ті ж 600 грн на місяць.