Реєстрація та розреєстрація РРО/ПРРО

* У цьому спецвипуску не розглядається порядок реєстрації та застосування РРО для обліку операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

3.1. Реєструємо РРО

Перший крок суб’єкта господарювання після придбання РРО — укладення ним договору із центром сервісного обслуговування (далі — ЦСО). Нагадаємо: ЦСО — це суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги з уведення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного та післягарантійного ремонту РРО.

Зауважте: укладати договір слід тільки з тим ЦСО, який включений до реєстру ЦСО. Наявність ЦСО в реєстрі можна перевірити через Електронний кабінет (cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-cso).

Договір із ЦСО укладено? Тоді розпочинайте безпосередньо реєстрацію РРО. Порядок її проведення регламентує гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547-1.

Загальний порядок реєстрації

Зареєструвати в органі ДПСУ можна тільки ті РРО, моделі та модифікації яких включені до розділу І Держреєстру РРО, за умови, що:

— РРО використовуватимуть у відповідній сфері застосування цієї моделі (див. графу 8 таблиці Держреєстру);

— не минув строк первинної реєстрації моделі РРО (див. графу 6 таблиці Держреєстру РРО);

— не минув строк служби РРО, встановлений у технічній документації.

Реєстрацію здійснює орган ДПСУ за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 3 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547-1).

Підприємство, що є платником податку на прибуток, може зареєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, розташованих на території іншої, ніж головне підприємство, територіальної громади.

Національні оператори — «Укртелеком», «Укрпошта», «Укрзалізниця», Держпідприємство спецзв’язку — можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх філій (відділень, центрів, пунктів, вузлів тощо), де використовуватимуться РРО.

Усю процедуру реєстрації РРО умовно можна поділити на 6 етапів (див. рис. 3.1). Конкретизуємо ці етапи нижче.

Етап 1. Щоб запустити процес реєстрації РРО, суб’єкт господарювання повинен звернутися до органу ДПСУ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-РРО. Зробити це можна як «на папері», так і в електронній формі (через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій).

При поданні «електронної» заяви мають дотримуватися вимоги законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів, а в самій заяві мають бути присутні обов’язкові реквізити електронних документів (п. 7 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547-1).

Подати заяву може (за наявності документа, що посвідчує особу) відповідальна особа підприємства, ФОП або їх представник (за наявності документів, що підтверджують надані йому повноваження). У разі подання заяви в електронній формі повинні виконуватися вимоги щодо електронної ідентифікації.

Реєстраційна заява має бути підписана керівником юрособи чи ФОП або ж їх представником.

Етап 2. Орган ДПСУ не пізніше 2 робочих днів з дати надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує і резервує фіскальний номер РРО в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПСУ.

У день резервування фіскального номера РРО податківці направляють ЦСО довідку за формою № 2-РРО в електронному вигляді.

Зауважте: ця довідка дійсна протягом 3 робочих днів з дати її направлення ЦСО. У зв’язку із цим усі реєстраційні дії, які включають етапи 3 — 5, наведені нижче, потрібно завершити до закінчення цього строку.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО (див. с. 28) орган ДПСУ не пізніше 2 робочих днів з дати надходження реєстраційних документів надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для відмови. Також повідомити про таку відмову податківці можуть у другій квитанції — у разі подання реєстраційної заяви в електронній формі (п. 9 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547-1).

Етап 3. Суб’єкт господарювання звертається до ЦСО, з яким у нього укладений договір на техобслуговування РРО. Із собою він бере придбаний РРО.

Етап 4. ЦСО переводить РРО у фіскальний режим роботи: заносить фіскальний номер до фіскальної пам’яті РРО, здійснює персоналізацію та опломбування РРО (детальніше — на с. 27).

Етап 5. ЦСО робить запис в експлуатаційних документах, складає довідку про опломбування і заповнює акт введення РРО в експлуатацію (додаток 1 до Порядку № 601). По одному примірнику довідки й акта залишаються в ЦСО і надаються суб’єкту господарювання — власнику РРО. Ще один примірник цих документів ЦСО направляє в електронній формі територіальному органу ДПСУ, в якому проводиться реєстрація РРО (п. 13 Порядку № 601).

Якщо ці документи не надані органу ДПСУ протягом 3 робочих днів з дати направлення довідки за формою № 2-РРО до ЦСО, довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною і фіскальний номер скасовується датою резервування.

Етап 6. Орган ДПСУ не пізніше наступного робочого дня після отримання зазначених на етапі 5 документів проводить реєстрацію РРО, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО одним з таких способів, зазначених у реєстраційній заяві:

— направляє поштою (у цьому випадку до отримання реєстраційного посвідчення суб’єкт господарювання подає до органу ДПСУ поштові марки на суму, яка відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилки рекомендованого листа з повідомленням про вручення);

— передає (за наявності документа, що посвідчує особу) безпосередньо до рук відповідальній особі підприємства чи ФОП або їх представнику (за наявності документів, що підтверджують надані йому повноваження);

— направляє копію на адресу електронної пошти, зазначену у формі № 1-РРО.

В аналогічному порядку реєструють і резервні РРО* (п. 20 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547-1). При цьому в правому верхньому куті реєстраційного посвідчення роблять відмітку «Резервний». Крім того, у першому рядку відповідної таблиці реєстраційного посвідчення зазначають назву й адресу господарської одиниці, де зберігатиметься резервний РРО, а в інших рядках — назви й адреси всіх господарських одиниць, де він може використовува- тися.

* Причому це стосується і випадку, коли в господарській одиниці, де він зберігатиметься і використовуватиметься, як основний використовується ПРРО.

Майте на увазі: про кожну господарську одиницю, де використовуватиметься основний або резервний РРО, необхідно заздалегідь повідомити до органу ДПСУ як про об’єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ПКУ шляхом подання форми № 20-ОПП.

І ще пам’ятайте:

Тому два суб’єкти господарювання використовувати один РРО не можуть. На це звертають увагу податківці в листі ДПСУ від 25.01.2021 р. № 273/ІПК/99-00-07-05-01-06.

Введення РРО в експлуатацію: звертаємося до ЦСО

Передусім запам’ятайте: ЦСО не може вводити в експлуатацію РРО суб’єктів господарювання, які перебувають під загальним контролем з таким ЦСО (є пов’язаними особами). На це вказують податківці у своєму роз’ясненні з підкатегорії 109.06 БЗ.

Під уведенням РРО в експлуатацію розуміють роботи з технічного обслуговування РРО, пов’язані з його підготовкою до експлуатації (вхідний контроль, регулювання, усунення виявлених несправностей) згідно з експлуатаційними документами виробника або постачальника, а також уведення обов’язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізація РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи (абзац третій п. 2 Порядку № 601).

Детальніше зупинимося на тому, як і навіщо здійснюється переведення РРО у фіскальний режим роботи (фіскалізація).

Переведення РРО у фіскальний режим роботи потрібне для безумовного виконання ним фіскальних функцій. Це означає, що РРО повинен забезпечувати одноразове внесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяги розрахункових операцій.

Фіскалізація здійснюється один раз за весь період експлуатації РРО суб’єктом господарювання. При цьому РРО повинен забезпечити неможливість подальшого виходу з фіскального режиму роботи.

ЦСО вносить виданий органом ДПСУ фіскальний номер до фіскальної пам’яті РРО. Цей номер зазначається на всіх розрахункових документах (у тому числі електронних), чеках усіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Ще одна функція ЦСО — персоналізація РРО. Її здійснюють для ідентифікації РРО в системі обліку даних ДПСУ за допомогою системи унікальних номерів:

— індивідуального податкового номера платника ПДВ або податкового номера (якщо суб’єкт господарювання не зареєстрований платником ПДВ);

— фіскального номера РРО;

— ідентифікаційного номера РРО або ідентифікаційного номера модема (у разі застосування зовнішнього модема);

— заводського номера РРО;

— ідентифікаційного номера модуля безпеки SAM.

Щоб уникнути несанкціонованого доступу до складових частин РРО, ЦСО здійснює його опломбування. Для цього на зовнішньому кожусі або кожухах окремих блоків у місцях стику корпусу РРО (кожуха блоку) з верхньою кришкою на її протилежних сторонах установлюють засоби контролю. Крім того, у РРО блочної конструкції засоби контролю встановлюють також на місця підключення з’єднувальних кабелів зв’язку окремих блоків, кожен з яких має свій кожух.

Виконавши всі перелічені роботи, ЦСО складає довідку про опломбування й акт введення РРО в експлуатацію.

Відмова в реєстрації

На жаль, звернення за реєстрацією РРО для суб’єкта господарювання не завжди закінчується успішно. Пунктом 8 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547-1 установлено перелік випадків, коли реєстрація може не відбутися. Так, орган ДПСУ відмовить у реєстрації РРО, якщо:

— РРО вже зареєстровано;

— модель (модифікацію) РРО не включено до Держреєстру РРО або виключено з нього;

— РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній у реєстраційній заяві;

— ЦСО не включено до реєстру центрів сервісного обслуговування РРО;

— в органі ДПСУ є відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

— суб’єкт господарювання не повідомив орган ДПСУ про господарську одиницю, зазначену в заяві, як про об’єкт оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт закритий чи не експлуатується;

— суб’єкт господарювання не включений до ЄДР;

— суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі ДПСУ, до якого подано реєстраційну заяву;

— суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в органі ДПСУ за адресою господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;

— в органі ДПСУ відсутнє повідомлення ЦСО про укладення договору між ним і суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО або відповідно до такого повідомлення відповідний договір розірвано чи припинено;

— в органі ДПСУ є відомості про РРО як про викрадений;

— екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній у реєстрі екземплярів РРО;

— суб’єкт господарювання є пов’язаною із ЦСО особою.

3.2. Порядок реєстрації ПРРО

Як і класичний РРО, ПРРО в обов’язковому порядку потрібно зареєструвати в органах ДПСУ. Причому якщо ви вже використовуєте зареєстрований в органах ДПСУ класичний РРО, можна зареєструвати ще й ПРРО. Адже жодної законодавчої заборони із цього приводу немає. Підтверджують це й податківці в роз’ясненні з підкатегорії 109.24 БЗ. Але

* Про розреєстрацію РРО див. на с. 33.

Особливості реєстрації ПРРО регламентуються окремим нормативним актом — Порядком № 317. Усі тонкощі процесу реєстрації ПРРО розглянемо далі.

Загальні моменти реєстраційної процедури

Реєстраційна процедура в цьому випадку набагато простіша і швидша, ніж реєстрація звичайного РРО. Але потрібно враховувати, що здійснити реєстрацію ПРРО можна тільки через Електронний кабінет або за допомогою засобів телекомунікацій. Жодні ходіння до податкової з/за документами не допускаються.

Можна виокремити 4 етапи реєстрації ПРРО.

Етап 1 — заповнення реєстраційної заяви. Заяву про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317) заповнюють в електронній формі. У ній, окрім іншої інформації, потрібно зазначити присвоєний вами ідентифікатор об’єкта оподаткування (господарської одиниці), який був зазначений при поданні податківцям форми № 20-ОПП.

Якщо ПРРО застосовується без прив’язки до господарської одиниці (наприклад, при торгівлі через Інтернет з доставкою товару кур’єром за адресою покупця), то при заповненні форми № 1-ПРРО слід зазначати ідентифікатор офісу або іншого об’єкта оподаткування і нижче — реєстраційну адресу продавця, який застосовує ПРРО. Такий варіант дій пропонують податківці в підкатегорії 109.24 БЗ.

Крім того, форма № 1-ПРРО передбачає, що за відсутності у ФОП-єдиноподатника господарської одиниці в реєстраційній заяві слід зазначати умовний ідентифікатор «00000000» та адресу своєї реєстрації**. При цьому податківці (див. підкатегорію 109.24 БЗ) допускають таке заповнення тільки для спрощенців групи 2. Ми ж вважаємо, що така ситуація можлива в будь-якого ФОП.

** У консультації з підкатегорії 116.11 БЗ податківці вимагають надавати форму № 20-ОПП і на місце проживання (будинок, квартиру), де ФОП здійснює підприємницьку діяльність. Якщо ви так і зробили, то у формі № 1-ПРРО зазначайте ідентифікатор об’єкта оподаткування, наведений у формі № 20-ОПП.

Етап 2 — подання реєстраційної заяви до ДПСУ. Подають таку заяву в електронній формі через Електронний кабінет або засобами телекомунікації. Факт і час отримання органом ДПСУ реєстраційної заяви засвідчує перша квитанція, що направляється суб’єкту господарювання в електронній формі.

Етап 3 — подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису.

Тобто слід внести дані про електронні підписи всіх операторів (касирів) ПРРО. Для цього фіскалам необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (додаток 2 до Порядку № 557).

Зверніть увагу: за роз’ясненням податківців (див. підкатегорію 109.24 БЗ), генерувати електронну печатку ФОП, що має електронний підпис, обов’язково тільки для ПТКС, у яких відсутній касир.

В іншому роз’ясненні із цієї ж підкатегорії фіскали констатують, що законодавство не обмежує кількість електронних печаток при їх реєстрації суб’єктом господарювання, який має декілька ПРРО. Але при цьому за допомогою одного сертифіката електронного підпису та/або печатки можна працювати одночасно тільки на одному ПРРО і тільки одним касиром. Тому в разі одночасного використання декількох ПРРО необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, щодо яких подано Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису.

Етап 4 — реєстрація ПРРО. Обробка реєстраційної заяви здійснюється автоматично фіскальним сервером. Якщо за результатами такої обробки не виявлено підстав для відмови, здійснюється реєстрація ПРРО. Відбувається це шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО з унесенням даних до Реєстру ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування його фіскального номера.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація в другій квитанції із зазначенням фіскального номера ПРРО.

Якщо в полі 5 реєстраційної заяви за формою № 1-ПРРО суб’єкт господарювання поставив відмітку навпроти «здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн)», у момент узгодження реєстрації ПРРО на нього виділяється перша порція діапазону фіскальних номерів, які він використовуватиме для роботи ПРРО в режимі офлайн*. Інформація про них також зазначається в другій квитанції, що направляється суб’єкту господарювання. Якщо ж підприємство/ФОП повідомляє податківців про те, що за відсутності зв’язку із сервером розрахункові операції не проводяться або для їх здійснення застосовується резервний РРО, то фіскальні номери резервуватися не будуть.

* У загальному випадку така порція містить 2000 номерів. Проте суб’єкт господарювання може замовити додаткову кількість фіскальних номерів, заповнивши поле 6 форми № 1-ПРРО.

У роз’ясненні з підкатегорії 109.24 БЗ податківці зазначали, що встановити ПРРО можна на будь-яку кількість пристроїв. Але при цьому

Отже, якщо в кожного працівника торговельного залу буде свій пристрій з ПРРО, то потрібно зареєструвати кожен такий ПРРО.

Відеоінструкцію з реєстрації ПРРО можна знайти на сайті ДПСУ (див. tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/6842.html).

Відмова в реєстрації

Як і у випадку з класичним РРО, зареєструвати ПРРО вдається не завжди. Існують підстави, з яких у такій реєстрації податківці можуть відмовити. Їх виключний перелік наведено в п. 6 розд. ІІ Порядку № 317.

Так, ваш ПРРО не зареєструють, якщо:

— автоматизована перевірка виявила недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу. Зокрема, це стосується непідписання і порушення послідовності підписання електронного документа, невідповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту), незаповнення обов’язкових реквізитів, недійсності електронних підписів та/або печатки підписантів реєстраційної заяви, непідтвердження права підписанта на подання заяви тощо;

— ПРРО із зазначеним у реєстраційній заяві найменуванням уже зареєстрований;

— суб’єкт господарювання не повідомив орган ДПСУ про господарську одиницю, зазначену в заяві, як про об’єкт оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ або згідно з таким повідомленням цей об’єкт закритий чи не експлуатується;

— суб’єкт господарювання не включено до ЄДР;

— виявлено розбіжності даних, зазначених у реєстраційній заяві, з даними про облік і реєстрацію суб’єкта господарювання в органах ДПСУ як платника податків.

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про таку відмову із зазначенням відповідної підстави і направляє суб’єкту господарювання у вигляді другої квитанції.

От і всі основні питання, які стосуються реєстраційних заходів. Але іноді виникають ситуації, які вимагають перереєстрації РРО/ ПРРО.

Що це за ситуації та як провести перереєстрацію РРО та ПРРО, розповімо в наступному підрозділі.

3.3. Здійснюємо перереєстрацію РРО/ПРРО

Причини та порядок перереєстрації РРО

Перереєстрації РРО присвячена гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-1. Із неї випливає, що перереєстрацію здійснюють у таких випадках:

1) суб’єкт господарювання планує використовувати РРО в іншій господарській одиниці (п. 1 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-1);

2) настала одна з таких обставин (абзац перший п. 2 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-1):

— змінилися дані про суб’єкта господарювання, зазначені в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта*, найменування або прізвище, ім’я, по батькові). Зверніть увагу: до реєстраційного посвідчення вносять, зокрема, адресу господарської одиниці, де використовуватиметься РРО. Отже, якщо було перейменовано район у місті, вулиця або інший топонім, унаслідок чого змінилася адреса господарської одиниці, то суб’єкту господарювання також необхідно перереєструвати РРО (абзац п’ятий п. 2 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-1);

* Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку в паспорті.

— змінилася сфера застосування РРО;

— змінилася версія внутрішнього програмного забезпечення РРО;

— установлено розбіжності або помилки в записах реєстраційного посвідчення;

— загублено або стало непридатним для використання реєстраційне посвідчення;

3) змінився контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання перебуває на обліку як платник податків за основним місцем обліку, зокрема, у зв’язку з такими обставинами (п. 4 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-1):

— змінилося місцезнаходження або місце проживання суб’єкта господарювання;

— суб’єкта господарювання було включено / не включено до Реєстру великих платників податків;

— контролюючий орган було реорганізовано.

У табл. 3.1 наведемо кроки, які необхідно зробити в різних випадках перереєстрації РРО.

Таблиця 3.1. Порядок перереєстрації РРО

Зверніть увагу: при проведенні перереєстрації РРО (за будь-якою з підстав) фіскальний номер РРО не змінюється і зберігається до дати скасування реєстрації РРО (п. 3 гл. 1 розд. ІІ Порядку № 547-1).

Перереєстрація і внесення змін до даних про ПРРО

У Порядку № 317 передбачені такі підстави для перереєстрації ПРРО:

1) змінилися дані про суб’єкта господарювання, а саме (п. 8 розд. ІІ цього Порядку):

— найменування або прізвище, ім’я, по батькові;

— податковий номер (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП);

— найменування або адреса господарської одиниці, де використовується ПРРО.

Зверніть увагу: якщо змінилися дані, зазначені в реєстраційній заяві, які не наведені в п. 8 розд. ІІ Порядку № 317 (наприклад, назва ПРРО), перереєстрація ПРРО не потрібна. Для внесення змін до даних про ПРРО подається заява за формою № 1-ПРРО з відміткою «Зміни (крім перереєстрації)».

Порядок № 317 не встановлює конкретного строку, протягом якого потрібно подати заяву в разі перереєстрації ПРРО або внесення змін до даних про нього. Але зауважте: абзацом другим п. 10 розд. ІІ Порядку № 317 визначено, що заява про проведення перереєстрації або внесення змін до даних про ПРРО може бути подана суб’єктом господарювання тільки за умови, що на фіскальний сервер відправлено останній фіскальний звітний чек і закрито останню зміну на такому ПРРО*.

* Про нюанси роботи ПРРО див. на с. 52.

Перереєстрація / внесення змін до даних про ПРРО здійснюється в порядку та строки, встановлені для реєстрації ПРРО (див. с. 28);

2) змінився контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання перебуває на обліку як платник податків за основним місцем обліку, зокрема, у зв’язку з такими обставинами (п. 11 розд. ІІ Порядку № 317):

— змінилося місцезнаходження або місце проживання суб’єкта господарювання;

— суб’єкта господарювання було включено / не включено до Реєстру великих платників податків;

— контролюючий орган було реорганізовано.

У таких випадках суб’єкту господарювання не доведеться здійснювати жодних дій. Перереєстрація відбудеться без його безпосередньої участі. Так, протягом 2 робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до органу ДПСУ за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПСУ здійснюється перереєстрація ПРРО до податкового органу за новим основним місцем обліку.

Зауважте: при проведенні перереєстрації ПРРО або внесенні змін до даних про нього фіскальний номер ПРРО не змінюється і зберігається до дати скасування його реєстрації (абзац третій п. 2 розд. ІІ Порядку № 317).

3.4. Скасовуємо реєстрацію РРО/ПРРО

Скасування реєстрації РРО

Алгоритм скасування реєстрації РРО регламентовано гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-1. Зокрема, у ній наведено виняткові випадки здійснення розреєстрації РРО. Так, реєстрацію скасовують, якщо:

1) суб’єкт господарювання подав заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4 до Порядку № 547-1);

2) вичерпано строк служби РРО, зазначений у реєстрі екземплярів РРО або в паспорті (формулярі) РРО, не включеного до цього реєстру і зареєстрованого в органі ДПСУ до створення такого реєстру;

3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО використовують не за сферою застосування, визначеною Держреєстром РРО;

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Держреєстру РРО;

6) установчі документи суб’єкта господарювання за рішенням суду визнані недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;

8) наявне судове рішення про припинення суб’єкта господарювання, яке не пов’язане з банкрутством;

9) суб’єкт господарювання — ФОП помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, а також у разі обмеження його цивільної дієздатності;

10) в органу ДПСУ є відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення суб’єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) змінено власника РРО;

13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ повідомив орган ДПСУ, що такий об’єкт оподаткування закритий або не експлуатується;

14) суб’єкт господарювання у зв’язку із застосуванням ПРРО вирішив відмовитися від використання РРО, строк служби якого не закінчився.

Скасування реєстрації РРО з підстав, установлених пунктами 1, 11, 12 і 14, може здійснюватися виключно за заявою суб’єкта господарювання. А ось у випадках, визначених пунктами 2 — 10 і 13, вона може відбуватися як за заявою суб’єкта господарювання, так і примусово (обов’язкове скасування) за рішенням органу ДПСУ за місцем реєстрації РРО.

Розглянемо варіанти скасування реєстрації детальніше.

Добровільне скасування реєстрації. Добровільне скасування реєстрації здійснюють виключно на підставі заяви самого суб’єкта господарювання. Можна виокремити 3 етапи її проведення (див. табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Порядок добровільного скасування реєстрації РРО

Примусова розреєстрація. У тих випадках, коли законодавство вимагає обов’язкового скасування реєстрації РРО, суб’єкт господарювання може сам розпочати процедуру розреєстрації (подати заяву) або ж дочекатися, коли відповідне рішення прийме орган ДПСУ.

Наша порада: краще зробіть це самостійно і не затягуйте з поданням заяви. Якщо вирішите зробити таким чином, дійте так, як описано в табл. 3.2.

Якщо ж самі запускати процес розреєстрації ви не хочете, алгоритм дій буде іншим. Причому залежить він від випадку обов’язкової розреєстрації. Розглянемо їх.

1. Закінчився строк служби/експлуатації РРО. При цьому не важливо, в якому стані перебуває РРО, що використовується. Навіть якщо він технічно і функціонально придатний до використання, після закінчення строку служби його потрібно розреєструвати*. Крім того, РРО потрібно розреєструвати, якщо закінчився строк його експлуатації, встановлений законодавством.

* Детальніше про строк служби РРО див. раніше.

Якщо суб’єкт господарювання сам не подав заяву про скасування реєстрації, то примусова розреєстрація в цьому випадку відбуватиметься за таким алгоритмом (див. табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Примусова розреєстрація при закінченні строку служби/експлуатації РРО

Зверніть увагу: процедура розпломбування РРО в ЦСО, якщо можливо, проводиться й для тих РРО, щодо яких прийнято рішення органу ДПСУ про примусове скасування реєстрації.

2. Інші випадки обов’язкової розреєстрації РРО. Якщо ви придбали, зареєстрували РРО і стали використовувати його в іншій сфері діяльності, ніж зазначена в реєстраційному посвідченні, такий РРО доведеться розреєструвати.

Зробити це можна добровільно шляхом подання відповідної заяви (див. табл. 3.2). Або ж можна дочекатися, поки таке порушення виявить орган ДПСУ і сам запустить розреєстраційну процедуру (див. табл. 3.4).

Розреєструвати РРО потрібно також у разі, якщо виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Держреєстру РРО.

Алгоритм дій при скасуванні реєстрації РРО за рішенням органу ДПСУ в таких ситуаціях, а також в інших випадках, крім розглянутих вище, покажемо в табл. 3.4.

Таблиця 3.4. Загальний порядок скасування реєстрації РРО за рішенням органу ДПСУ

Якщо можливо, необхідно зробити ще й розпломбування РРО в ЦСО.

Зверніть увагу: момент початку примусової розреєстрації РРО, встановлений Порядком № 547-1, неконкретний. Податківці приймають рішення «не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО». Це означає, що, відкладаючи добровільний процес розреєстрації РРО, можна не встигнути з поданням заяви. Є ймовірність, що орган ДПСУ прийме своє рішення раніше. При цьому неможливо заздалегідь знати точну дату розреєстрації РРО. Адже про прийняте рішення податківці інформувати не зобов’язані, а довідку за формою № 6-РРО суб’єкт господарювання отримає постфактум. Тобто про скасування реєстрації вашого РРО ви можете дізнатися із запізненням. Підступ у тому, що така ситуація може призвести до штрафних наслідків. Про них рекомендуємо прочитати в розділі 8 на с. 86.

Зверніть увагу: документи, наведені в табл. 3.2 — 3.4, може подати й отримати як відповідальна особа юрособи або сам ФОП, так і представник таких суб’єктів господарювання. При цьому необхідно мати при собі документ, що посвідчує особу, а представник додатково пред’являє належним чином оформлену довіреність на проведення скасування реєстрації РРО (п. 7 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-1). При поданні документів в електронній формі мають бути дотримані вимоги щодо електронної ідентифікації.

Розреєстрація ПРРО

Скасування реєстрації ПРРО здійснюється або за ініціативою самого суб’єкта господарювання, або автоматично фіскальним сервером.

За ініціативою власника ПРРО його розреєструють, якщо:

1) суб’єкт господарювання подав заяву про скасування реєстрації ПРРО;

2) ПРРО має несправності, які не підлягають усуненню;

3) викрадено пристрій, на який установлено ПРРО;

4) скомпрометовано особистий ключ кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

У якому порядку відбувається скасування реєстрації ПРРО із цих підстав, покажемо в табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Порядок розреєстрації ПРРО за ініціативою суб’єкта господарювання

Підстави для розреєстрації ПРРО фіскальним сервером наведені в п. 3 розд. ІІІ Порядку № 317. Так, скасування реєстрації ПРРО відбудеться автоматично, якщо:

1) до ЄДР внесено запис про державну реєстрацію припинення юрособи або підприємницької діяльності ФОП;

2) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ повідомив орган ДПСУ про те, що такий об’єкт оподаткування закритий або не експлуатується;

3) щодо суб’єкта господарювання є судове рішення, яке набрало законної сили, про:

— ліквідацію у зв’язку з банкрутством;

— припинення, не пов’язане з банкрутством;

— визнання недійсними установчих документів;

4) є дані про те, що ФОП помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, а також у разі обмеження його цивільної дієздатності;

5) суб’єкт господарювання знятий з обліку в органах ДПСУ в інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ і Законом № 755.

Про скасування реєстрації ПРРО орган ДПСУ повідомить суб’єкта господарювання шляхом направлення через Електронний кабінет відповідного повідомлення із зазначенням підстав для розреєстрації та її дати (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 317).