Підготовка РРО/ПРРО до використання

4.1. Обов’язкові реквізити фіскальних чеків

Пункт 2 ст. 3 Закону про РРО зобов’язує суб’єктів господарювання видавати особі, яка одержує або повертає товар (одержує послугу або відмовляється від неї), при отриманні товарів (послуг) розрахунковий документ установленої форми та змісту, створений у паперовій та/або електронній формі.

При цьому суб’єкт господарювання повинен забезпечити відображення в такому документі всіх обов’язкових реквізитів. Які реквізити є обов’язковими, «знає» Положення № 13*.

* Норми цього Положення не поширюються на розрахункові проїзні та перевізні документи на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитки на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, квитки державних лотерей, квитанції на послуги поштового зв’язку.

У разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів документ не вважається розрахунковим (абзац другий п. 3 розд. І Положення № 13)

А це призведе до штрафних санкцій, передбачених для випадку невидачі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Про них див. у розділі 8.

Форми розрахункових документів можна знайти в додатках до Положення № 13. Причому зверніть увагу: взаєморозташування написів і даних на полях цих форм є рекомендованим (п. 4 розд. І Положення № 13).

Крім обов’язкових реквізитів, розрахункові документи, які створюються РРО або ПРРО, можуть містити додаткові відомості про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані.

А як щодо мови розрахункового документа? Чи обов’язково вона має бути українською? У Положенні № 13 про це нічого не говориться. Податківці ж висловлюються із цього приводу дуже розпливчато (див. роз’яснення з підкатегорії 109.07 БЗ).

Водночас згідно зі ст. 30 Закону № 2704 (що набрала чинності з 16.01.2021 р.) у сфері обслуговування споживачів в Україні повинна застосовуватися державна мова. Вважаємо, це поширюється й на необхідність відтворювати розрахункові документи українською мовою. Тому радимо все ж створювати чеки РРО/ПРРО українською мовою. До такого варіанта фіскали точно чіплятися не зможуть.

Тепер поговоримо про те, які ж обов’язкові реквізити згідно з Положенням № 13 мають бути у фіскальних касових чеках на товари (послуги) та видачі коштів.

Причому майте на увазі: з 01.08.2021 р. у них повинен з'явитися ще один обов'язковий реквізит — цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Проєкт змін до Положення № 13 розміщено на сайті ДПСУ (див. за посиланням: old.tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2021-rik/75380.html).

Фіскальний касовий чек на товари (послуги)

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі — фіскальний чек) — це розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Форма № ФКЧ-1 фіскального чека наведена в додатку 1 до Положення № 13, а його обов’язкові реквізити зазначені в п. 2 розд. ІІ цього Положення. Усі їх разом з додатковими роз’ясненнями ми наведемо в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Обов’язкові реквізити фіскального чека

Деякі рядки фіскального чека вимагають окремого пояснення.

Передусім зауважимо, що вимоги до відображення реквізитів, наведених у рядках 1, 8, 15, 18, 22 і 25 форми № ФКЧ-1, не поширюються на фіскальні чеки, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких були включені до Держреєстру РРО і які:

— перебували на обліку в органах ДПСУ до 01.08.2020 р. Очевидно, зазначене послаблення діятиме до моменту розреєстрації такого РРО;

— не перебували на обліку в органах ДПСУ до 01.08.2020 р. Але в цьому випадку поблажка діє тільки до 01.08.2021 р. Із зазначеної дати за наявності технічних можливостей такі РРО мають бути допрацьовані їх виробниками (постачальниками) так, щоб забезпечувалася можливість дотримання всіх вимог до форми та змісту фіскального чека.

Також майте на увазі, що:

1) рядки 6 — 9 повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), оплачених за одним касовим чеком. У разі коли кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку. Якщо РРО/ПРРО працює із цінами (тарифами), що включають ПДВ, то в касовому чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше — вартість без ПДВ;

2) рядки 14, 15 і 17 повторюються відповідно до кількості ЕПЗ, що використовуються для оплати;

3) рядок 18 повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати тільки в готівковій формі рядок 18 можна не друкувати;

4) рядки 20 і 21 повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ і акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, де сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю;

5) рядки 22 і 23 друкуються в тому випадку, якщо при розрахунку готівкою загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому НБУ як засіб платежу (на сьогодні — 10 коп.).

У рядку 22 показують результат заокруглення суми оплати в готівковій формі (рядок 19), здійсненого за такими правилами (п. 4 постанови № 25):

1) суму, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюють у бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;

2) суму, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюють у бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

У рядку 23 наводиться сума, отримана після заокруглення.

Наприклад, якщо загальна вартість товарів у касовому чеку (рядок 19) становить 53 грн 38 коп., тоді в рядку 22 після слів «Заокруглення» буде відображено «0,02» (тобто 2 коп.), а в рядку 23 після слів «До сплати» — «53,40». Якщо ж загальна вартість товарів у чеку становитиме, скажімо, 53 грн 33 коп., тоді в рядку 22 зазначається «0,03» (тобто 3 коп.), а в рядку 23 — «53,30».

Зверніть увагу: якщо здійснюється безготівковий розрахунок, рядки 22 і 23 у фіскальному чеку не зазначаються.

Фіскальний касовий чек видачі коштів

Фіскальний касовий чек видачі коштів (далі — видатковий чек) — це розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі РРО чи ПРРО при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцю при поверненні товару*, рекомпенсації послуги, прийманні цінностей під заставу та в інших випадках (п. 1 розд. ІІІ Положення № 13).

* Про те, як провести через РРО/ПРРО видачу грошових коштів при поверненні товару, див. у підрозділі 5.4.

Форма видаткового чека № ФКЧ-2 наведена в додатку 2 до Положення № 13, а його обов’язкові реквізити зазначені в п. 2 розд. ІІІ цього Положення. Ось перелік основних з них:

— найменування суб’єкта господарювання (рядок 1**);

** Тут і далі зазначено нумерацію рядків, наведену у формі № ФКЧ-2.

— назва господарської одиниці (рядок 2);

— адреса господарської одиниці (рядок 3);

— для суб’єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Перед таким номером друкують великі літери «ПН» (рядок 4);

— для суб’єктів господарювання, що не є платниками ПДВ, — податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID-картки (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це орган ДПСУ і мають відповідну відмітку в паспорті). Перед податковим номером (серією та номером паспорта) друкують великі літери «ІД» (рядок 5);

— кількість поверненого товару (обсяг отриманої послуги, що рекомпенсується) і вартість одиниці виміру товару (послуги) — якщо кількість поверненого товару (обсяг отриманої послуги, яка рекомпенсується) не дорівнює одиниці виміру (рядок 6);

— код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД — у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 7). На сьогодні обов’язок зазначати код УКТ ЗЕД установлено для підакцизних товарів, наведених у п. 215.1 ПКУ;

— цифрове значення штрихкоду товару — у випадках, передбачених законодавством, або за бажанням суб’єкта господарювання (рядок 8). На сьогодні норми законодавства, що передбачають програмування у видатковому чеку штрихкоду товару, носять виключно рекомендаційний характер;

— назва операції виплати або назва товару (послуги), літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої суми коштів, що видається (рядок 9);

— позначення форми виплати (готівкою, ЕПЗ, у кредит тощо), сума коштів за цією формою виплати і валюта операції (рядок 18);

— загальна сума виданих коштів у межах чека, перед якою друкують слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19);

— для суб’єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, — літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальна сума ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) (рядок 20). На початку рядка проставляється великими літерами «ПДВ»;

— для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів і зареєстровані платниками акцизного податку, — літерне позначення, розмір ставки такого податку і загальна сума акцизного податку за всіма зазначеними в чеку товарами (рядок 21). При цьому на початку рядка друкують назву такого податку;

— фіскальний номер видаткового чека / фіскальний номер електронного видаткового чека, дата (день, місяць, рік) і час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 22);

— QR-код (за наявності), що містить у собі код аутентифікації повідомлення (МАС) видаткового чека, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / електронного касового чека, суму розрахункової операції та фіскальний номер РРО/ПРРО (рядок 23);

— для видаткового чека, який створюється ПРРО, — відмітка про режим роботи (офлайн або онлайн), у якому створено видатковий чек ПРРО (рядок 24);

— для видаткового чека, який створюється ПРРО, — контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 25);

— заводський номер РРО, перед яким друкується великими літерами «ЗН» (не зазначається, якщо видатковий чек створюється ПРРО) (рядок 26);

— фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкується великими літерами «ФН ПРРО» (рядок 27);

— напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК» і графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 28).

Крім того, при проведенні розрахунків з використанням ЕПЗ (платіжної картки) через платіжний термінал, поєднаний або з’єднаний з РРО, у видатковому чеку зазначають додаткові обов’язкові реквізити (рядки 10 — 17 форми № ФКЧ-2). Вони абсолютно такі ж, як і у фіскальному чеку форми № ФКЧ-1 (див. табл 4.1).

Правила відображення реквізитів видаткового чека мало чим відрізняються від правил відображення реквізитів фіскального касового чека на товари (послуги). Дізнатися про них більше ви можете з табл. 4.1. При цьому пам’ятайте, що вони тимчасово не поширюються на реквізити видаткового чека, наведені в рядках 1, 8, 15, 18 і 23 форми № ФКЧ-2 (подробиці див. раніше). Додаткову інформацію про відображення рядків 6 — 9, 18, 20 і 21 ви знайдете також раніше.

У видатковому чеку перед сумою виданих коштів може друкуватися знак «-» (мінус).

4.2. Програмуємо РРО/ПРРО

Пункт 11 ст. 3 Закону про РРО зобов’язує суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО з використанням режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування та цін товарів. Щоправда, на сьогодні цей обов’язок поширюється тільки на підакцизні товари.

Таке програмування передбачає завчасне внесення до оперативної пам’яті РРО / пам’яті ПРРО найменування, коду УКТ ЗЕД і ціни одиниці виміру підакцизного товару. Тобто перед тим як касир почне роботу з РРО/ПРРО, в ньому вже мають бути запрограмовані відповідні дані щодо кожного підакцизного товару, який продається в торговельній точці.

За проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування, коду УКТ ЗЕД, цін підакцизних товарів та обліку їх кількості передбачений штраф у розмірі 5100 грн*.

* Детальніше див. далі.

Суб’єкту господарювання необхідно лише забезпечити належний облік кількості реалізованих товарів через РРО/ПРРО, щоб у чеку відображалася кількість проданого покупцю товару.

Що стосується інших, непідакцизних, товарів, а також послуг, то попередньо програмувати їх найменування та ціну суб’єкт господарювання може на власний розсуд. При цьому за непрограмування таких даних відповідальності на сьогодні не передбачено. Водночас ми рекомендуємо, як і раніше, здійснювати попереднє програмування найменування та ціни всіх товарів, а не тільки підакцизних. Це істотно скоротить час обслуговування покупців і позбавить від помилок, пов’язаних з неуважністю касира.

Далі зупинимося на окремих нюансах програмування РРО.

Найменування товару

Нагадаємо: найменування товару (послуги) — це слово, сполучення слів або слова і цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) й однозначно ідентифікують товар або послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

Із цього визначення випливає, що не можна запрограмувати тільки назву товару (наприклад, «Parliament Platinum»), оскільки вона не дозволяє зрозуміти, що являє собою товар і для чого він потрібен (не відображає його споживчої властивості). Водночас не можна запрограмувати і просто вид товару («сигарети») без його назви, оскільки він вказує не на конкретний товар, а на цілу їх групу, тобто не дозволяє ідентифікувати товар. Тільки поєднання цих двох складових дасть повне уявлення про товар. Отже, до пам’яті РРО/ПРРО потрібно занести як вид товару, так і його індивідуальну назву (наприклад, «Сигарети Parliament Platinum»).

Кількість символів, призначених для програмування в РРО назви товару, обмежена. У зв’язку із цим цей реквізит можна запрограмувати в скороченому вигляді (наприклад, «Сиг-ти Parliam Plat»).

Які б товари ви не програмували, намагайтеся уникати скорочень, які допускають різні тлумачення. Наприклад, скорочення «цук» може означати «цукор», «цукерки», «цукати» та інше. Для забезпечення унікальності найменування товару доцільно використовувати складову найменування, яке присвоєне тільки цьому товару і дозволяє відрізнити його від аналогічного.

Водночас бувають товари, найменування яких має загальний вигляд і не може мати додаткової частини назви, яка робила б її унікальною (наприклад, шкарпетки, шпильки, хустка тощо). У такому разі податківці рекомендували ідентифікувати товар унікальним кодом, який друкується поряд з найменуванням товару і є невід’ємною частиною його назви (див. лист ДПАУ від 04.08.99 р. № 11474/7/23-3117).

Також пам’ятайте: якщо ви продаєте комплект, у якому знаходиться, скажімо, декілька пляшок різного виду алкоголю з різними кодами УКТ ЗЕД, запрограмувати потрібно кожен товар, зазначивши відповідну підкатегорію УКТ ЗЕД. На це податківці звертали увагу в листі ДПСУ від 26.08.2020 р. № 3580/ІПК/99-00-07-05-01-06 (ср. ).

Отримання передоплати

Аванси в готівковій формі за товари (послуги) підпадають під визначення розрахункової операції (див. «1. Кому потрібен РРО/ПРРО?»), а отже, здійснювати розрахунки за такими операціями доведеться через РРО/ПРРО.

Водночас запрограмувати РРО/ПРРО для випадків отримання передоплати не так-то просто. Адже чітких рекомендацій, як це зробити, жоден нормативний акт не дає.

Ми ж маємо для цього випадку декілька варіантів.

Варіант 1. Передоплату програмують у РРО через один загальний артикул «Аванс (передоплата)». При цьому сама сума авансу в момент його отримання вводиться з клавіатури РРО/ПРРО в режимі вільної ціни, а кількість дорівнюватиме одиниці.

Узагалі-то, це не відповідає правилу попереднього програмування, встановленому п. 11 ст. 3 Закону про РРО. Але, як ми вже говорили, значення це має тільки щодо підакцизних товарів.

Ба більше, в одній з консультацій у підкатегорії 109.02 БЗ податківці стверджують, що попередня (авансова) оплата за товар проводиться через РРО/ПРРО із зазначенням у фіскальному чеку «передоплата товарів», натякаючи, що це — не форма оплати, а саме назва товару. Про це ж раніше говорилося і в листах ГУ ДФС в Одеській обл. від 21.06.2018 р. № 2758/ІПК/15-32-14-06-07 і від 07.06.2017 р. № 496/ІПК/15-32-14-06-07. Водночас у листі ГУ ДПС в Одеській обл. від 14.01.2021 р. № 157/ІПК/15-32-07-05-06 фіскали таку можливість заперечують.

Такий спосіб неідеальний ще й тим, що він не дає інформації про реалізовані таким чином товари і стан розрахунків з покупцями, оскільки в результаті всі «передоплатні» товари обліковуються на одному артикулі. Відповідно це вимагає ведення продавцем додаткового аналітичного обліку (реєстру чеків).

Варіант 2. Попереднє програмування ціни в 1 грн для артикулу «Аванс (передоплата)». Тоді, приймаючи гроші від покупця і зазначаючи в чеку необхідну кількість прийнятих гривень, можна таким чином зареєструвати в РРО отримання потрібної суми грошових коштів.

Хоча, знову ж, як і в попередньому випадку, назви, що однозначно ідентифікує товар у документообігу суб’єкта господарювання, в чеку не буде.

Варіант 3. За кожним товаром додатково запрограмувати ще один артикул — «Передоплата за…». У цьому випадку назва артикулу може мати такий вигляд: «Передоплата за письмовий стіл». Під нього програмується ціна цілого письмового столу. При цьому в міру надходження авансу касир набирає на клавіатурі відповідну дробову кількість. Зауважимо, що в окремих своїх консультаціях податківці погоджувалися з таким підходом до відображення суми передоплати (див. лист ГУ ДФС у Київській обл. від 19.06.2018 р. № 2715/ІПК/10-36-14-06-16).

Але недоліки є й у цього способу. Адже доведеться, по суті, на один товар заводити до РРО/ПРРО два артикули: «письмовий стіл» і «передоплата за письмовий стіл», що займе більше пам’яті РРО.

Варіант 4. Спеціальні артикули для програмування передоплати не виділяють, а при отриманні авансу вибивають чек, у якому відображається та кількість товару, що придбавається, яка відповідає сумі отриманого авансу. Цей спосіб нам до душі найбільше, оскільки повністю відображає суть операції.

Як він працює, покажемо на прикладах.

Припустимо, підприємство ресторанного господарства прийняло замовлення на банкет разом із частковою передоплатою. Сума авансу становила 450 грн. У цьому випадку при отриманні авансу слід вибити чек, у якому будуть страви із замовлення на цю суму, попередньо запрограмовані за ціною і найменуванням, наприклад: жульєн з куркою та грибами вартістю 280 грн (4 шт. по 70 грн), вино «Baron d’Arignac Chardonnay» біле напівсухе — 170 грн (1 пл.). Тобто вартість і кількість товару ніби підганяються під суму авансу.

Інший приклад. Підприємство продає письмові столи (неділимий товар) і отримує часткову оплату. У цьому випадку можна зробити так: при отриманні авансу на клавіатурі РРО/ПРРО набрати дробову кількість неділимого товару. Наприклад, письмовий стіл коштує 2100 грн, аванс — 630 грн, тоді касир набирає відповідний код, під яким запрограмовано письмовий стіл, і зазначає кількість — 0,3. Далі при надходженні оплати вибиваються чеки на відповідні частки за артикулом «письмовий стіл».

Ще один варіант наведено у консультації з підкатегорії 109.02 БЗ. Так, податківці пропонують проводити через РРО/ПРРО всю вартість товару із зазначенням двох форм оплати:

1) «передоплата товарів» — на суму, яка сплачена авансом;

2) «післяплата» — на суму, яку необхідно доплатити.

Проте, на наш погляд,

Адже саме ця операція (і жодна інша) є розрахунковою.

Проте вибір за вами. Але якщо ви реалізуєте підакцизні товари, для безпеки все ж погоджуйте обраний варіант зі своїм податковим органом.

Продаж у кредит/розстрочку

Передусім з’ясуємо, чи потрібно взагалі застосовувати РРО/ПРРО у випадку, коли спочатку відбувається відвантаження товару, а оплата за нього надходить потім.

При відвантаженні товару без оплати жодної розрахункової операції немає, тому, на нашу думку, застосовувати РРО/ПРРО немає підстав*. Якщо ж умовами договору передбачена часткова сплата готівкою або ЕПЗ (наприклад, як перший внесок), то на внесену суму потрібно створити фіскальний чек (див. вище).

* Детальніше з аргументами на користь цього висновку ви можете ознайомитися в «Податки & бухоблік», 2020, № 51, с. 16.

А що думають податківці із цього питання?

Часто вони наполягають (див. листи ДПСУ від 24.04.2020 р. № 1652/6/99-00-05-04-01-06/ІПК і від 21.02.2020 р. № 736/6/99-00-05-04-01-06/ІПК) на тому, що відвантаження товару (навіть без оплати) повинне проходити через РРО/ПРРО із зазначенням у чеку форми оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу». Обґрунтовують вони свою позицію тим, що застосовувати РРО/ПРРО потрібно не лише для реєстрації розрахункових операцій, але й для обліку кількості реалізованих товарів**.

** На жаль, ця фіскальна позиція раніше була підтримана судом (див. постанову ВАСУ від 22.07.2010 р. № К-11728/09 // reyestr.court.gov.ua/Review/10773541).

Більше того, податківці стверджують, що готівкові кошти від покупців за раніше проданий з відстроченням платежу товар слід вносити до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення» або до каси з оформленням прибуткового касового ордера. Тобто фактично пропонують ігнорувати реальну розрахункову операцію, яку, взагалі-то, пускати повз РРО/ПРРО категорично заборонено!

Водночас зазначимо, що фіскали далеко не завжди наполягали на викладеній вище позиції. Так, у листі ГУ ДФС в Одеській обл. від 07.06.2017 р. № 496/ІПК/15-32-14-06-07 говорилося про те, що проведення через РРО оплати на повну суму кожної прийнятої від покупця частини вартості товару не буде порушенням вимог Закону про РРО.

Зауважимо, що зустрічалися і судові рішення (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 15.10.2012 р. у справі № К-18664/09 // reyestr.court.gov.ua/Review/26518011), у яких суд став на захист підприємства, що проводило через РРО тільки суми фактично внесених готівкових грошових коштів, а не всієї вартості товару.

У зв’язку з викладеним рекомендуємо: перш ніж зупинитися на якомусь конкретному варіанті, отримайте безпосередньо на своє ім’я письмову податкову консультацію.

І пам’ятайте, що в будь-якому випадку

Ця вимога залишилася в абзаці одинадцятому п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547-1, хоча із Закону про РРО її було виключено, як і штраф за її невиконання. Тому якщо ви проводите через РРО/ПРРО продажі, за якими не було надходження готівки, потрібно обов’язково зазначати їх із правильною формою оплати.

Програмування знижок

Знижки суб’єктами господарювання можуть надаватися окремим покупцям (клієнтам) або застосовуватися до окремих акційних товарів (послуг). Але щоб такі знижки спрацювали, потрібно відповідну можливість запрограмувати в РРО/ПРРО. Як це зробити?

Якщо кількість товарів, що реалізуються, незначна, то можна кожне найменування товару запрограмувати кілька разів за різними цінами з різними кодами. При цьому в найменуванні товару можна передбачити ознаку знижки.

Проте якщо товарів у суб’єкта господарювання багато та/або до одного товару застосовується декілька різних розмірів знижок, такий спосіб буде занадто трудомістким. У цьому випадку доцільно використати інший варіант — вводити знижки безпосередньо перед продажем товару. Практично всі сучасні моделі РРО та версії ПРРО дозволяють це зробити. Причому знижки можна встановлювати на артикул, певну суму, відділ, період часу тощо і робити це як у відсотках, так і у фіксованих сумах.

Згаданий спосіб допускає 3 різних варіанти програмування. Наведемо їх.

Варіант 1. РРО/ПРРО програмують таким чином, що знижка застосовуватиметься до всієї суми придбання.

Такий варіант підходить для випадків, коли абсолютно на всі товари, представлені в торговельному залі (всі послуги, що надаються суб’єктом господарювання), поширюється знижка в одному і тому ж розмірі. Наприклад, магазин усім покупцям, які придбали товар на суму більше 600 грн, надає знижку на всі товари в чеку в розмірі 10 %.

Якщо ж суб’єкт господарювання застосовує декілька дисконтних програм, варто скористатися другим варіантом.

Варіант 2. РРО/ПРРО програмують так, щоб одна з декількох можливих знижок автоматично застосовувалася до всіх товарів (послуг), придбаних учасником певної дисконтної програми.

Наприклад, при накопичувальній системі знижок покупцям, які купили товар на суму 2000 грн, надається знижка на цю і наступні покупки в розмірі 5 %. Коли загальна вартість товарів, придбаних таким покупцем за певний період, досягає 5000 грн, знижка збільшується до 7 % тощо. Підтвердженням належності конкретного покупця (клієнта) до тієї чи іншої категорії може слугувати дисконтна картка, яка дає право на певний розмір знижки.

Варіант 3. РРО/ПРРО програмують так, щоб знижка застосовувалася тільки до вартості певного товару (послуги) або переліку товарів (послуг). Такий варіант підходить для випадків, коли знижки встановлюють на окремі акційні товари (послуги).

Наприклад, у період з 01.05.2021 р. по 11.05.2021 р. у магазині електроніки встановлено знижку 15 % на всі товари фірми «Bosch». При цьому в чеку повинні зазначатися повна вартість акційного товару, сума знижки на нього (у процентному та/або грошовому вираженні) й остаточна ціна з урахуванням знижки. Причому розмір знижки може зазначатися зі знаком «мінус», а остаточна ціна — входити до підсумкової суми чека без виділення її окремим рядком.

Зазвичай, акційні знижки на окремі товари не підсумовують зі знижками за дисконтними картками. Це означає, що РРО/ПРРО потрібно запрограмувати так, щоб до таких товарів застосовувалася тільки одна, пріоритетна, знижка.

Програмування подарункових сертифікатів

Особливість програмування подарункових сертифікатів полягає в тому, що при їх придбанні ще невідомо, які саме товари згодом будуть за них куплені. Тут можна діяти двома способами.

Варіант 1. Попередньо програмувати в РРО/ПРРО сертифікати можливих номіналів, а при внесенні покупцем оплати — зазначити в чеку їх найменування, кількість і вартість. При продажу товару (послуги) пред’явникові сертифіката слід знову створити фіскальний чек. У ньому показують реалізацію товару зі знижкою, яка дорівнює вартості сертифіката.

Варіант 2. Його просувають самі податківці (див. роз’яснення з підкатегорії 109.09 БЗ). Дотримуючись його, вочевидь, також необхідно програмувати в РРО/ПРРО сертифікати можливих номіналів. При розрахунку раніше придбаним сертифікатом у касовому чеку на товар податківці рекомендують зазначати форму оплати «безготівкова» з уточненням виду форми оплати «подарунковий сертифікат» і суми коштів за цією формою оплати. Якщо загальна сума придбання вище вартості сертифікату, то, на думку фіскалів, у чеку зазначається декілька форм оплати і сума коштів за кожною з них.

Зміна ціни товару (вартості послуги) протягом дня

Бувають ситуації, коли протягом дня товари реалізуються покупцям (послуги надаються клієнтам) за різними цінами (наприклад, у вечірній час — за підвищеними цінами порівняно з денними). У такому разі рекомендуємо скористатися одним з таких способів програмування РРО/ПРРО.

Перший спосіб полягає в тому, що первісно товар програмують у РРО/ПРРО за підвищеною (вечірньою) ціною. Відповідно при реалізації такого товару покупцям у вечірній час у касовому чеку буде відображена ця ціна. А реалізація такого товару в денний час відображатиметься в РРО/ПРРО як продаж товару за вечірньою ціною зі знижкою. У результаті при застосуванні в РРО/ПРРО операції «знижка» реалізацію товару вдень фактично буде відображено в чеку за денною (зниженою) ціною.

Але пам’ятайте:

У цьому наказі слід обумовити і розмір «денної знижки», що надається покупцям (яка також відображатиметься в РРО/ПРРО).

Другий спосіб полягає в тому, що первісно товар програмують у РРО/ПРРО за всіма цінами, за якими він реалізовуватиметься покупцям протягом дня (тобто як за вечірніми — підвищеними, так і за денними — зниженими). Відповідно залежно від того, в який час товар продаватиметься покупцям, його продаж відображатиметься за відповідною ціною (денною або вечірньою). Цей спосіб, звичайно, більш трудомісткий та й займає більше пам’яті РРО, але і він має право на життя. Вибір за вами!

Заокруглення суми в чеку

Як ми вже говорили, якщо при розрахунку готівкою загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому НБУ як засіб платежу (на сьогодні це 10 коп.), здійснюють заокруглення цієї суми. У такому разі в окремих рядках фіскального чека друкується сума заокруглення і сума до сплати (тобто сума після заокруглення) (детальніше див. раніше).

У багатьох моделях РРО і версіях ПРРО функція програмування заокруглення вже реалізована. Якщо ви користуєтеся такими РРО/ПРРО, то з програмуванням заокруглення суми в чеку у вас жодних проблем бути не повинно. Просто спеціаліст, який здійснює програмування, активує функцію заокруглення до 10 коп.

Водночас нагадаємо, що реквізит «Заокруглення» у фіскальному чеку поки не є обов’язковим (див. раніше). І суб’єкт господарювання може користуватися «старою» моделлю РРО, не допрацьованою до можливості програмування заокруглення. Якщо ваш РРО/ПРРО ще не дозволяє програмувати цю функцію, можна скористатися роз’ясненнями податківців. Так, вони пропонують відображати заокруглення шляхом проведення операції знижки або надбавки (див., зокрема, листи ДПСУ від 17.01.2020 р. № 163/6/99-00-07-03-02-06/ІПК і від 31.10.2019 р. № 1131/6/99-00-04-02-03-15/ІПК).

Отже, РРО/ПРРО необхідно запрограмувати так, щоб «знижка» застосовувалася до загальної суми в чеку, якщо вона закінчується на 1 — 4 копійки. При цьому сума «знижки» дорівнюватиме 1, 2, 3 або 4 копійкам.

У свою чергу, якщо загальна сума в чеку закінчується на 5 — 9 копійок, у касовому чеку має бути показана «надбавка» в розмірі 1, 2, 3, 4 або 5 копійок.

Зауважимо, що досі залишається питання щодо заокруглень суми в чеку при реалізації товарів з регульованими цінами (зокрема, алкоголю та тютюнових виробів). Так, податківці (див., зокрема, листи ДФСУ від 22.01.2019 р. № 234/6/99-99-12-01-02-15/ІПК і від 21.01.2019 р. № 224/6/99-99-12-01-02-15/ІПК) наполягають на тому, що заокруглення в чеку повинні здійснюватися так, щоб дотримувалися вимоги щодо мінімальних цін на алкоголь і максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби. Отже, продавцям одразу слід установлювати ціни на ці товари так, щоб не відбулося порушення законодавства з регулювання цін у разі заокруглення суми розрахунку в чеку.

4.3. Обов’язкові документи на місці проведення розрахунків

Як ми вже говорили, РРО можна використовувати тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, встановленої Держреєстром РРО, і за наявності договору із ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО (абзац перший п. 3 розд. ІІІ Порядку № 547-1).

У свою чергу, п. 2 розд. IV Порядку № 317 зобов’язує використовувати ПРРО тільки в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

При цьому на місці проведення розрахунків повинні знаходитися:

1) КОРО на РРО, зареєстрована в органі ДПСУ (п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2). Щоправда, ця вимога працює не завжди. Так, суб’єкт господарювання має право не реєструвати і не зберігати КОРО на РРО, якщо прийме рішення про те, що в разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що повідомляє при реєстрації РРО.

У протилежному випадку вимога про реєстрацію та зберігання на місці проведення розрахунків КОРО на РРО повинна дотримуватися. При цьому пам’ятайте:

А ось при застосуванні ПРРО про реєстрацію до нього КОРО говорити не доводиться. Цього законодавство не передбачає (див. підкатегорію 109.24 БЗ). Тому суб’єкт господарювання звільнений від обов’язку її мати в місці проведення розрахунків;

2) реєстраційне посвідчення на РРО* або його копія (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547-1). Про отримання реєстраційного посвідчення ви можете дізнатися у «3. Реєстрація та розреєстрація РРО/ПРРО»;

* Нагадаємо: на ПРРО реєстраційне посвідчення не видають, а отже, щодо них ця вимога не актуальна.

3) довідка про останнє опломбування РРО або її копія (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547-1).

Крім того, в господарській одиниці (не обов’язково на місці проведення розрахунків) потрібно зберігати:

1) останню належним чином закінчену КОРО (п. 2 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2). Ця вимога не стосується транспортних засобів, об’єктів виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі, а також об’єктів, де за бажанням суб’єкта господарювання КОРО не зареєстрована;

2) поточну РК, яка використовується в період виходу з ладу РРО або відключення електроенергії (абзац четвертий п. 2 розд. ІІІ Порядку № 547-1).

Зауважимо: податківці у 2015 році у своїй пам’ятці майбутнім користувачам РРО** наполягали на тому, щоб на місці проведення розрахунків знаходилися також паспорт виробника на РРО й акт введення в експлуатацію, виданий ЦСО. Вважаємо, їх думка відтоді не змінилася.

** Її можна знайти на офіційному сайті ДПСУ за посиланням: sfs.gov.ua/baneryi/arhiv/podatkovi-zmini-2015/zastosuvannya-rro/198390.html.

Як бачите, обов’язок зберігати на місці проведення розрахунків або в господарській одиниці відповідні документи виникає тільки в разі використання РРО. При застосуванні ПРРО із цим все набагато простіше.