Загальне про витрати на страхування майна

* Фраза з культового кінофільму радянських часів «Бережись автомобіля», де головний герой Юрій Дєточкін працював страховим агентом.

Основні поняття

Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством (ст. 1 Закону № 85).

Страхування може бути добровільним або обов’язковим. Обов’язкові види страхування перелічені в ст. 7 Закону № 85**. А що стосується страхування майна, то це один з видів добровільного страхування (п. 11 ст. 6 Закону № 85).

** Наприклад, страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування (п. 35 ст. 7 Закону № 85).

У зв’язку з добровільністю майнового страхування страхувальник не обмежений у виборі події, від настання якої він бажає застрахувати своє майно (страховий випадок).

Зазвичай, страхують майно від: пожежі, стихійного лиха, пошкодження водою, протиправних дій третіх осіб (крадіжка, у тому числі під час транспортування, умисне знищення або пошкодження), а також інших ризиків зовнішньої дії. Перелік страхових випадків має бути чітко прописаний у договорі страхування.

і може посвідчуватися страховим свідоцтвом, полісом, сертифікатом, які є формами договору страхування.

У такому договорі, разом з іншими умовами, встановлюється розмір страхової суми, яка являє собою грошову суму, в межах якої страховик зобов’язаний здійснити виплату при настанні страхового випадку.

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику відповідно до договору (ст. 10 Закону № 85). Розмір, порядок і умови сплати страхових платежів прописуються в договорі страхування.

Приступимо до розгляду порядку обліку страхових платежів у страхувальника.

Загальні правила бухобліку

У загальному випадку витрати на страхування майна залежно від умов страхування можуть включатися (див. табл. 1):

— до складу витрат у періоді їх нарахування згідно з договором страхування (п. 7 П(С)БО 16) і залежно від виконуваних застрахованим майном функцій відображатися на рахунках 23, 91, 92, 93 і 94;

— до первісної вартості придбаного основного засобу (ОЗ) (п. 8 П(С)БО 7) або до складу транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) при придбанні ТМЦ (п. 9 П(С)БО 9).

Таблиця 1. Облік витрат на страхування майна

Облік вищезгаданих страхових витрат ведуть на субрахунку 655 «Розрахунки за страхуванням майна».

Страхування при придбанні

Бухгалтерський облік. Коли витрати на страхування товару несе продавець, то в його бухобліку все просто: такі суми займуть місце у витратах звітного періоду на збут товару (рахунок 93). А ось якщо витрати за страхуванням майна, що придбавається, покладені договором купівлі-продажу на покупця, то можна виділити два види страхування:

(1) страхування ризиків доставки і

(2) страхування інших ризиків.

(1) Страхування ризиків доставки — це, по суті, страхування транспортування майна, що придбавається. Для цілей бухобліку при придбанні необоротних активів такі витрати в момент їх визнання капіталізуються в бухобліку покупця (накопичуються за дебетом рахунка 15 «Капітальні інвестиції») і включаються до первісної вартості ОЗ (п. 8 НП(С)БО 7). Надалі у складі вартості ОЗ такі витрати підлягають амортизації.

Аналогічно придбанню ОЗ, первісна вартість запасів у бухобліку визначається з урахуванням інших витрат, пов’язаних з придбанням. Зокрема, витрати на страхування ризиків транспортування запасів включаються до складу ТЗВ, які є складовою первісної вартості запасів (п. 9 НП(С)БО 9).

Залежно від прийнятого на підприємстві порядку обліку ТЗВ, витрати на страхування доставки запасів або безпосередньо збільшують їх первісну вартість, або обліковуються на окремому субрахунку (припустимо, Дт 289 «Транспортно-заготівельні витрати») з подальшим щомісячним розподілом між тими запасами, що залишилися, і тими, що вибули протягом місяця.

(2) Страхування інших майнових ризиків (знищення, пошкодження, крадіжки тощо), яке передбачене договором купівлі-продажу як обов’язкова умова його придбання.

Враховуючи, що такі страхові платежі прямо не згадані в п. 8 НП(С)БО 7, вони не потрапляють до складу первісної вартості ОЗ та/або запасів. І незважаючи на обов’язковість такого страхування, прописаного договором купівлі-продажу, такі витрати, в загальному порядку, відображаються у складі витрат у періоді їх нарахування залежно від напряму використання застрахованого майна. Причому якщо страхові платежі перераховано авансом за декілька періодів наперед, їх відображають за дебетом рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів», а потім розподіляють за тими місяцями, до яких вони належать.

Отже, до первісної вартості ОЗ і запасів відносять тільки витрати на «доставочне» страхування. В усіх інших випадках витрати щодо страхування необоротних активів, що придбаваються, включаємо до витрат звітних періодів.

При імпорті/експорті товару питання про те, хто з учасників правочину нестиме страхові витрати, залежить від обраної умови (базису) постачання Інкотермс. При експорті товару, якщо обов’язок страхування покладений на експортера, будь-які витрати страхування майна відносяться до витрат на збут звітного періоду. У разі імпорту товару, якщо ризики випадкової загибелі такого товару при транспортуванні несе імпортер і на нього покладений обов’язок страхування цих ризиків, витрати на таке страхування обліковуватимуться в нього згідно з правилами бухобліку, описаними вище. А саме, ризики доставки активу потраплять до складу первісної вартості необоротних активів та/або запасів, а інші ризики — до витрат звітного періоду.

Податок на прибуток. Платники, які податкові різниці не застосовують, діють чітко за правилами бухобліку. Причому для цілей податкового обліку не має значення ні факт використання застрахованого майна в господарській діяльності страхувальника, ні форма страхування: добровільна чи обов’язкова.

Що стосується високодохідних підприємств або малодохідників-добровольців, то вони фінрезультат до оподаткування коригують на податкові різниці, перелічені в ст. 138 — 140 розд. ІІІ ПКУ. Відразу скажемо, що за операціями страхування майна спеціальної податкової різниці ПКУ не передбачає. Водночас якщо страхвнески включаються до первісної вартості ОЗ, на такі операції поширюються загальні «амортизаційні» коригування, передбачені ст. 138 ПКУ. Крім того, витрати, які в бухобліку формують амортизаційну вартість невиробничого ОЗ, не підлягають амортизації в податковому обліку (п.п. 138.3.2 ПКУ).

ПДВ. Операції з надання послуг страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів і страхових агентів не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.3 ПКУ). Тож податкового кредиту тут не буде. Витрати на придбання страхових послуг відображаються в рядку 10.4 ПДВ-декларації. У додатку Д1 такі операції не розшифровують.

Приклад. Підприємство перерахувало страховий платіж за:

—за страхування ризиків доставки товарів при їх придбанні — 2400 грн;

— за поліс КАСКО при придбанні легкового автомобіля, який планується використовувати в адміністративних цілях, авансом у сумі 15000 грн за один квартал.

У бухобліку будуть такі проводки (див. табл. 2):

Таблиця 2. Витрати на страхування майна при придбанні