Страхування наявного майна

Бухгалтерський облік

Як відомо, первісна вартість ОЗ формується в момент придбання і може змінюватися у випадках, суворо прописаних НП(С)БО 7 та НП(С)БО 9. А це означає, що витрати на страхування вже наявного у власності майна вже ніколи не зможуть потрапити до його первісної вартості. Такі витрати повинні обліковуватися тільки у витратах періоду. При цьому порядок бухобліку страхових платежів залежить від напряму витрат і дати їх визнання.

Дата визнання. Момент визнання витрат визначається не датою сплати страхового платежу, а періодом, за який він сплачується.

Зазвичай згідно з умовами договору страхування оплата страхових платежів здійснюється одноразово при укладенні договору авансом за весь строк страхування. При цьому економічні вигоди за таким договором страхування можуть бути отримані платником протягом усього строку дії такого договору. Отже, згідно з п. 8 НП(С)БО 16

Таким чином, страхові платежі, перераховані авансом, до витрат відразу не потрапляють (п.п. 9.2 НП(С)БО 16). А спершу їх відносять у дебет рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів», а вже потім включають у витрати тих періодів, до яких вони належать згідно з договором страхування.

Утім, необхідність застосовувати рахунок 39 при обліку страхових платежів не завжди виникає. Так, якщо дія договору страхування припадає на один звітний період, сума страхового платежу відразу потрапляє на відповідний рахунок витрат і рахунок 39 у такому разі не використовують. Наприклад, при укладенні міжнародного договору «Зелена карта» строк дії якого може становити від 15 днів (абзац четвертий п. 17.1 Закону № 1961). Немає необхідності також застосовувати 39 рахунок, якщо страхові платежі будуть сплачуватися кожен період.

Напрям витрат. У бухгалтерському обліку страхові платежі залежно від напряму використання застрахованого майна можуть відноситься до складу:

— інших прямих витрат (рахунок 23 «Виробництво»);

— загальновиробничих витрат (рахунок 91 «Загальновиробничі витрати»);

— загальногосподарських витрат (рахунок 92 «Адміністративні витрати»)

— збутових витрат (рахунок 93 «Витрати на збут»);

— інших витрат операційної діяльності (субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності»).

Зверніть увагу: аналогічним чином орендар веде бухоблік страхових платежів у разі страхування об’єкта оренди (якщо договором оренди на нього покладений такий обов’язок).

Податок на прибуток

Податковий облік повністю орієнтований на облік бухгалтерський. Що стосується платників, які застосовують податкові різниці, то для них ПКУ жодних спеціальних коригувань щодо страхових платежів не передбачає. Причому жодних коригувань здійснювати не потрібно, навіть якщо йдеться про страхування невиробничих ОЗ. Дивіться самі.

По-перше, п.п. 138.3.2 ПКУ забороняє амортизувати тільки витрати на створення, придбання і ремонти/поліпшення невиробничих ОЗ. Тобто йдеться про витрати, які формують амортизаційну вартість невиробничого ОЗ. А як ми з’ясували, витрати на страхування вже наявного майна відносяться до витрат періоду й первісну вартість ОЗ жодним чином не зачіпають.

По-друге, п. 138.1 ПКУ говорить про збільшення фінрезультату на суми ремонтів невиробничих ОЗ, а страхові виплати до ремонтів не відносяться.

Таким чином, щодо витрат на страхування ОЗ (навіть невиробничого) жодних коригувань фінрезультату здійснювати не потрібно.

Тепер розглянемо на числовому прикладі відображення в бухобліку страхових платежів.

Приклад. Підприємство перерахувало авансом страховий платіж за договором страхування, що почне діяти з наступного місяця, у сумі:

— 48000 грн за один рік за орендоване складське приміщення;

— 12000 грн за 6 місяців за власне обладнання, яке використовується у виробництві.

У бухгалтерському обліку підприємства будуть відображені такі проводки (див. таблицю нижче):

Бухгалтерські проводки за страхуванням майна