Страхування орендованого майна

Зазвичай майно може бути передане в оренду, будучи вже застрахованим самим орендодавцем. Причому факт передачі майна в оренду дію такого договору страхування не призупиняє. Але, якщо об’єкт оренди орендодавець не застрахував, договором оренди можна зобов’язати це зробити орендаря (п. 2 ст. 771 ЦКУ). У такому разі витрати за страхуванням майна у своєму обліку відображатиме не власник майна, а його орендар.

Загальне облікове в орендаря

Бухоблік. Бухгалтерський облік страхових платежів за об’єкт оренди, як ви вже знаєте, аналогічний відображенню в обліку страхових платежів власного майна. Тобто орендар страховий платіж відображає в себе в обліку проводкою: Дт 655 — Кт 311. А страхові платежі, сплачені авансом, визнає витратами майбутніх періодів і відображає за дебетом рахунку 39. Щомісячно частина витрат списується на витрати періоду — 23, 91, 92, 93 або 94 рахунок залежно від напряму використання орендованого застрахованого об’єкта ОЗ.

Податок на прибуток. Повністю орієнтуємося на бухоблік. Причому факт використання об’єкта оренди в госпдіяльності орендаря жодного значення не має. Адже незалежно від прибуткового статусу орендаря (малодохідник він чи високодідник) жодних спецкоригувань ПКУ тут не передбачає

ПДВ. Само собою на вхідний ПК з ПДВ орендареві розраховувати не доводиться. Адже операції з надання послуг страхування не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.3 ПКУ).

А що відбувається зі страховою сумою, яка була сплачена авансом і зависла на дебеті 39 рахунка при поверненні майна орендодавцеві?

Повертаємо об’єкт оренди

Договір страхування майна зазвичай укладається на весь строк оренди такого майна. Хоча буває так, що договір оренди розірвали раніше, ніж сплив строк його страхування. Тоді на дебеті 39 рахунка може зависнути залишок страхового платежу, не списаний у витрати.

Жодні економічні вигоди за таким договором страхування в майбутньому на орендаря вже не чекають, адже об’єкт оренди повертається орендодавцеві. Отже, такі суми йому в будь-якому разі доведеться списати до витрат звітного періоду. При цьому, вважаємо, принцип відображення таких витрат тут один: обліковуємо витрати залежно від напряму використання об’єкта оренди. Тобто відносимо залишок страхового відшкодування, що скупчився на 39 рахунку, до складу витрат туди ж, куди відносилися орендна плата й усі інші витрати на утримання орендованого майна. Утім, не буде помилкою відображення цієї суми за дебетом рахунка 949, адже, по суті, ця частина страховки не була використана за її прямим призначенням.

Врахуйте: якщо йдеться про ОСЦПВ, то в частині залишку страхової суми податківці можуть узріти безоплатну передачу. Наприклад, якщо орендодавець — фізособа, то може виникнути питання з утриманням ПДФО як з додаткового блага (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ; лист ДФСУ від 25.04.2018 р. № 1854/6 / 99-99-13-02-03-15/ІПК). Утім, перед поверненням можна розірвати договір ОСЦПВ, тоді питання відпаде.

Водночас у договорі оренди в разі його дострокового розірвання може бути передбачена виплата компенсації залишку страхової суми орендодавцем. Адже більшість видів страхування підв’язана безпосередньо до самого майна*, і орендодавець цілком далі може використовувати таку страховку в себе в госпдіяльності. У такому разі на страхову суму, що підлягає компенсації, орендар визнає інший дохід від операційної діяльності (Кт 719), а залишок страхового платежу списує до складу інших операційних витрат (Дт 949).

* Виняток становить особисте страхування від нещасних випадків на транспорті (п. 6 ст. 7 Закону № 85). Таке обов’язкове страхування поширюється, зокрема, на працівників транспортних підприємств, безпосередньо зайнятих на транспортних перевезеннях (водіїв).

Для цілей податковоприбуткового обліку залишок страхового платежу обліковується за правилами бухобліку. І жодних спецкоригувань фінрезультату ПКУ не передбачає.

Так, і з ПДВ-обліком, імовірно, жодних наслідків бути не повинно, адже такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.3 ПКУ). Хоча, наприклад, коли орендар відшкодовує витрати, понесені орендодавцем на страхування переданого в оренду автомобіля, податківці говорять про необхідність оподаткувати ПДВ суму такої компенсації (лист ДФСУ від 23.08.2018 р. № 3668/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Утім, аргументують вони це тим, що така компенсація за своєю суттю є одним з елементів витрат на послугу оренди. Зрозуміло, у нашому випадку така аргументація не підходить. Така виплата, імовірніше, впишеться у відшкодування шкоди у зв’язку з достроковим розірванням договору оренди, а така операція теж йде повз ПДВ-оподаткування (п. 188.1 ПКУ). Сподіваємося, що з нарахуванням ПЗ на суму компенсації податківці вигадувати нічого не будуть.

Приклад. Підприємство отримало в оренду автомобіль для використання в адмінцілях. Вартість об’єкта оренди становить 300000 грн.

Орендарем укладено зі страховою компанією договір страхування транспортного засобу (КАСКО). У квітні 2021 року орендар перерахував страховий платіж за рік у сумі 3600 грн (по 300 грн за кожен місяць). Із травня 2021 року договір оренди розірваний. При цьому договором передбачено, що орендодавець компенсує залишок страхового платежу.

Облік страхового платежу в орендаря