Облік страхових збитків

Ступінь шкоди

Порядок відображення в обліку страхових збитків залежить від ступеня заподіяної шкоди майну. Так, об’єкт страхування може бути:

(1) знищений (не підлягає відновленню). Тоді майно списують з балансу;

(2) пошкоджений. Актив зіпсований частково, підлягає відновленню і може використовуватися в госпдіяльності. Таке майно зі складу активів не виключають.

Актив знищено

Бухоблік. У бухобліку будь-який актив існує доти, доки є ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання і вартість його може бути достовірно визначена (п. 5 НП(С)БО 9, п. 6 НП(С)БО 7). Майно, яке повністю зіпсоване, не відповідає визначенню активу і підлягає списанню з балансу (п. 33 НП(С)БО 7, п. 20 НП(С)БО 16). Матеріали, отримані при його розібранні, прибуткують на баланс із визнанням іншого доходу (п. 44 Методрекомендацій № 561).

Податковоприбутковий облік. При списанні повністю зіпсованих товарів, у результаті страхового випадку, жодних коригувань робити не потрібно незалежно від податкового статусу підприємства (високодохідник/малодохідник).

А ось при списанні ОЗ високодохідники і малодохідники-добровольці здійснюватимуть «ліквідаційні» коригування — до бухоблікового фінрезультату доведеться додати залишкову вартість знищеного ОЗ і вирахувати його залишкову вартість, визначену з урахуванням положень ПКУ (пп. 138.1, 138.2 ПКУ). При ліквідації невиробничого ОЗ фіксують тільки збільшуючу різницю, зменшуючого коригування немає. При цьому витрати, пов’язані з ліквідацією знищеного активу, на загальних підставах через бухвитрати зменшать об’єкт оподаткування податком на прибуток. А бухдохід, відображений при оприбуткванні отриманих у процесі розібрання запасів, навпаки, збільшить прибутковий об’єкт.

ПДВ-облік. Оскільки товар був повністю зіпсований, то зробити свій внесок у госпдіяльність він не встиг. Отже, якщо за ними був відображений вхідний ПДВ, потрібно нарахувати компенсуючі ПЗ виходячи з вартості придбання (п. 189.1, п.п. «г» п. 198.5 ПКУ; 101.15 БЗ).

Ліквідація ОЗ розглядається в обліку як постачання (п. 189.9 ПКУ). Причому уникнути нарахування ПДВ на залишкову вартість знищеного ОЗ можна, підтвердивши, що ліквідація відбувається в результаті страхового випадку. Документи контролерам подаємо або (1) за власною ініціативою відразу після ліквідації, (2) або після їх запиту (101.07 БЗ). А ось нараховувати компенсуючі ПЗ з ПДВ згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ не потрібно. Також не нараховуємо ПДВ-зобов’язання при оприбуткуванні ТМЦ, отриманих у результаті ліквідації ОЗ (п. 189.10 ПКУ).

Актив пошкоджено

Частково зіпсовані запаси. Запаси, які втратили первісно очікувану економічну вигоду, оцінюють за чистою вартістю реалізації (п. 25 НП(С)БО 9). Тому щодо них у бухобліку доцільно провести уцінку. Суму уцінки списують до складу інших операційних витрат з одночасним зменшенням балансової вартості зіпсованих товарів (п. 27 НП(С)БО 9).

У податковоприбутковому обліку жодних різниць у зв’язку з такою уцінкою ПКУ не передбачає. Для цілей ПДВ-обліку сама уцінка значення також не має. Але при подальшому постачанні уцінених товарів база оподаткування ПДВ визначатиметься на рівні мінімальної (тобто ціни придбання, а не уціненої вартості).

Пошкоджено ОЗ. Якщо ОЗ підлягає відновленню, то є два варіанти дій: (1) часткова ліквідація ОЗ та/або (2) роботи з його відновлення.

(1) При частковій ліквідації ОЗ його первісна вартість (ПВ) і знос зменшують відповідно на суму ПВ і зносу ліквідованої частини об’єкта. При цьому вартість ліквідованої частини зазвичай визначається пропорційно її площі, обсягу та іншим подібним параметрам. Якщо замість ліквідованої частини застрахованого ОЗ установлений новий компонент, витрати на заміну збільшують ПВ об’єкта ОЗ (див. п. 46 Методрекомендацій № 561).

ПДВ-облік. При частковій ліквідації ПЗ з ПДВ виникати не повинні. Але податківці можуть прирівняти операцію до повної ліквідації за п. 189.9 ПКУ (ср. ). На цей випадок краще документи, що підтверджують часткову ліквідацію, мати при собі.

При цьому в податковоприбутковому обліку часткова ліквідація також потрапляє під «ліквідаційні» різниці.

(2) Якщо ремонт спрямований на відновлення пошкодженого об’єкта — витрати належать до складу поточних витрат підприємства. Якщо об’єкт потребує поліпшення — витрати збільшать його ПВ (пп. 14, 15 П(С)БО 7).

Податковоприбутковий облік підпорядковується бухправилам. Виняток є хіба що щодо ОЗ невиробничого призначення. Адже витрати на його ремонт та поліпшення високодохідники і малодохідники-добровольці в податковому обліку не амортизують (п.п. 138.3.2 ПКУ). Також такі платники збільшують фінрезультат на суму витрат на ремонт невиробничого ОЗ, включеного до витрат за правилами бухобліку (п. 138.1 ПКУ).

Щодо ПДВ-обліку: якщо ремонтні роботи отримувалися з вхідним ПДВ, то платник має право на ПК.

Приклад. Унаслідок страхового випадку в підприємства:

(а) знищено застрахований автомобіль (ПВ — 120000 грн, нарахований знос — 15000 грн). Сума застрахованих збитків — 80000 грн, франшиза — 2000 грн. Оприбутковано запчастини на суму 18 тис. грн;

(б) зіпсовано повністю товар загальною вартістю 24 тис. грн (у тому числі ПДВ). Нараховано і виплачено повністю страхове відшкодування (без франшизи).

Облік страхового відшкодування