Страхове відшкодування і ремонт — отримай і розпишись!

Облік у страхувальника

Бухоблік. Про те, як відображати ремонт, ви вже знаєте зі статті на с. 25. Сума страхового відшкодування, отриманого від страховика, є доходом страхувальника (п. 19 П(С)БО 15). Вона відображається у складі доходів від операційної діяльності (Дт 375 — Кт 746). Дохід потрібно відображати в тому періоді, в якому настання страхового випадку підтверджено відповідним документом (наприклад, аварійним сертифікатом для автомобілів). Майте на увазі:

Тобто дохід відображається саме в тій сумі, яку компенсує страховик. Вартість ремонтних робіт до суми доходу прямого відношення не має. Отриману страхову виплату потрібно відображати проводкою Дт 311 — Кт 375.

А якщо страхове відшкодування отримує ремонтна організація? На бухобліку страхувальника це принципово не позначиться, адже вигодонабувачем все одно залишається він. Для того, аби підтвердити статус вигодонабувача, рекомендуємо, щоб уся первинка, пов’язана з ремонтом вашого основного засобу, була оформлена не на страхову компанію, а саме на страхувальника.

Якщо така первинка є — жодних проблем з бухобліком бути не повинно. Тож так само відображаємо ремонт основного засобу і дохід у сумі отриманого страхового відшкодування. Єдина відмінність — дебіторську заборгованість за належним страховим відшкодуванням і кредиторську заборгованість перед ремонтною організацією закриваємо взаємозаліком: Дт 631 — Кт 375.

Податок на прибуток. Операція з ремонту основних засобів за рахунок страхової компанії не містить жодних облікових особливостей. Вона відображається так само, як і будь-який інший ремонт. Тож якщо ремонтується виробничий основний засіб, і в малодохідників, і у високодохідників операція вплине на фінрезультат до оподаткування суто по-бухобліковому.

А от якщо застрахований об’єкт основних засобів був невиробничим, високодохідники (або малодохідники, які добровільно рахують різниці) повинні пам’ятати, що витрати на ремонт таких основних засобів слід виключити з фінрезультату до оподаткування. Тобто збільшити фінрезультат на їх суму (див. абзац шостий п. 138.1 ПКУ).

ПДВ. Операція з отримання страхових виплат не є об’єктом оподаткування (п.п. 196.1.3 ПКУ). Тому при здійсненні цієї операції ПДВ-обліку як такого не буде.

А от операція з придбання послуг у ремонтної організації — платника ПДВ дає страхувальнику право на податковий кредит. Причому не важливо, як відбуваються розрахунки з ремонтною організацією — чи то платить сам страхувальник, чи то оплата надходить безпосередньо з рахунка страхової компанії. Отримувачем ремонтних послуг у будь-якому випадку є саме страхувальник, адже саме йому належить майно, яке ремонтується. Тож

Єдине — у ситуації, коли ремонт оплачує страхова компанія, рекомендуємо уникати ситуації, коли першою подією є оплата. Адже у п. 198.2 ПКУ говориться, що податковий кредит при першій події — оплаті відображається на дату списання коштів з банківського рахунка платника. У нашому випадку списання коштів відбувається не з рахунка страхувальника, а з рахунка страхової компанії. Тож якщо ви як страхувальник відобразите податковий кредит на дату, коли послуги оплатить страхова компанія, податківці матимуть формальні підстави заявити, що у вас не було ПДВ-події, аби відображати податковий кредит.

Тому безпечніше відображати податковий кредит на дату отримання ремонтних послуг. Тобто на дату оформлення ремонтною організацією акта виконаних ремонтних робіт (або акта наданих послуг). Незалежно від того, до чи після цього ваш страховик оплатив ці послуги. Адже п. 198.2 ПКУ виписано так, що при оплаті послуг третьою особою першою подією для платника — отримувача послуг завжди буде власне отримання цих послуг.

Увага! Податківці продовжують заявляти, що страхувальник, якому страхова компанія оплатила ремонт, повинен компенсувати вхідний податковий кредит згідно з п. 198.5 ПКУ. Мовляв, раз платив не він, а страхова компанія — це використання послуг у необ’єктних операціях, а тому ПДВ-облік за операцією треба вивести в нуль (див. БЗ 101.13 і лист ГУ ДПС у Чернігівській обл. від 29.10.2019 р. № 1077/ІПК/25-01-04-01-04).

Рішуче заперечуємо проти такого висновку! Говорити про необ’єктну діяльність можна лише тоді, коли за рахунок страхових виплат ремонтується об’єкт, не призначений для господарської діяльності. От тоді податковий кредит дійсно треба компенсувати, причому навіть якщо за ремонт об’єкта страхувальник платив зі свого рахунка. А якщо об’єкт використовується у господарській діяльності — яка різниця, хто платив за його ремонт? Адже власне отримані послуги будуть використані в ПДВ-оподатковуваних операціях і в межах господарської діяльності.

Облік у ремонтної організації

Бухоблік. Для ремонтної організації ремонт застрахованого об’єкта по суті нічим не відрізняється від звичайного ремонту. Якщо ремонт оплачується в повній мірі, то не важливо, хто його оплачує — страхова компанія, страхувальник чи обидві ці особи одночасно. У будь-якому разі це — звичайні платні послуги, тож ремонтна організація відображає їх надання стандартною проводкою Дт 361 — Кт 703. При цьому

Адже страхова компанія жодних послуг від ремонтної організації не отримує. Але якщо оплату послуг здійснюють і страхова компанія, і власник об’єкта одночасно (кожен у своїй частині), рекомендуємо відкрити на субрахунку 361 аналітичні рахунки для кожного з дебіторів. Адже розрив у оплаті двох частин однієї послуги може бути суттєвим. Наприклад, власник свою частину оплатить одразу, а страхова компанія — через пару місяців.

Податок на прибуток. Жодних особливостей податковоприбуткового обліку у ремонтної організації не буде. Об’єктом оподаткування від цієї операції буде фінансовий результат, який сформується в бухгалтерському обліку як різниця між доходом від реалізованої послуги та її собівартістю.

ПДВ. Ремонтна організація — платник ПДВ повинна запам’ятати: ремонтні послуги вона надає саме власнику об’єкта. Тож ПДВ-облік визначається виключно статусом власника. Якщо власник відремонтованого об’єкта — платник ПДВ, податкова накладна на всю суму вартості ремонтних послуг завжди складається саме на нього. Незалежно від того, чи оплачує він усю вартість послуг сам, чи доплачує лише якусь частину, чи не платить нічого, оскільки за ремонт платить страхова компанія.

Податкова накладна, як і акт, складається на особу, яка є фактичним отримувачем послуг. Тож незалежно від того, якою є система розрахунків за ремонтні послуги, податкова накладна складається саме на отримувача послуг. Підтверджують це і податківці (див. БЗ 101.16). Відповідно якщо власник об’єкта — неплатник ПДВ, податкову накладну буде складено на неплатника.

Податкову накладну ремонтна організація складає за загальним правилом першої події — або на дату, коли надійшла оплата, або на дату оформлення акта (п. 187.1 ПКУ). Якщо, наприклад, власник одразу сплатив свою частину, а страхова компанія сплачує свою значно пізніше, ніж оформлюється акт, — має місце часткова оплата з подальшим повним постачанням. Тому складаємо дві податкових накладних — одну на дату і на суму часткової оплати, а іншу — на дату акта і на суму різниці між вартістю послуги й сумою часткового авансу.

Приклад. Автомобіль відділу збуту потрапив у ДТП. Підприємство-власник подало заяву на виплату страхового відшкодування в сумі 9800 грн (страхова сума — 10000 грн за вирахуванням франшизи 2 %, тобто 200 грн). Припустимо, що ремонт коштував 10200 грн (у тому числі ПДВ — 1700 грн). Страхове відшкодування перераховується безпосередньо СТО.

Облік ремонту та отримання страхового відшкодування

Як бачите, нічого складного!