На практиці постачальники часто узгоджують з покупцями свої ПН та РК, надсилаючи останнім ці документи в електронному вигляді для попереднього перегляду. Однак зазначимо, що з норм ПКУ, а також з Порядку заповнення податкової накладної* обов’язковість такого узгодження не випливає. Норми пп. 201.1 та 201.10 ПКУ вимагають від постачальника товарів/послуг скласти ПН та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. Окрім того, п. 201.10 ПКУ додатково зобов’язує постачальника ще й надати ПН покупцю, але — «за його вимогою». І тут чітко йдеться про надання ПН, яка вже зареєстрована в ЄРПН. Яким чином повинна висуватись покупцем така вимога — теж не врегульовано. Та й зараз, коли всі зареєстровані на нього в ЄРПН документи покупець може «дістати» з реєстру самостійно, ця норма вже виглядає трошки анахронічною.
* Затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.
Отже, робимо висновок, що таке узгодження контрагентами змісту ПН/РК до їх реєстрації в ЄРПН (про яке йдеться в запитанні) — справа або суто добровільна, або передбачена умовами господарського договору, укладеного сторонами. Тому прийняття або відхилення покупцем надісланого йому «проєкту» ПН/РК прямо не впливає на можливість відправки постачальником такого документа на реєстрацію до ЄРПН. Постачальник може відправити ПН/РК на реєстрацію без такої згоди, навіть якщо вона обумовлена в договорі з покупцем. Адже визначений ПКУ обов’язок постачальника скласти ПН/РК і зареєструвати в ЄРПН (у відповідні граничні строки) йому треба виконувати незалежно від якихось додаткових умов чи обмежень, наявних у господарських угодах.
Таким чином, якщо ви зареєструєте в ЄРПН не погоджену покупцем ПН, то він все одно зможе скористатись своїм правом на податковий кредит (ПК) за такою ПН. Адже таке його право чітко випливає з абзаців другого та третього п. 201.10 ПКУ. Звісно, якщо ПН не міститиме помилок в обов’язкових реквізитах.
Наслідки на кшталт якихось санкцій за реєстрацію в ЄРПН неузгодженої ПН будуть можливі, тільки якщо вони обумовлені в укладеному сторонами договорі. І, мабуть, тільки якщо такі дії постачальника викликають у покупця фактичні збитки у вигляді неотримання права на ПК за такою ПН.
Щодо нуля в ІПН. Якщо ПН, яка в реквізиті ІПН не буде містити нуля(ів) перед 10-значним номером, в ЄРПН зареєструється, то за такою ПН покупець може відобразити ПК. Податківці вважають, що такі «недоліки» в ІПН (хоча це і обов’язковий реквізит) не позбавляють покупця права на ПК. Тому навіть у випадках, коли покупець не погодив ПН з таким «скороченим» його ІПН або вимагає від вас анулювати вже зареєстровану ПН і скласти нову з «довгим» ІПН, спробуйте його переконати низкою листів податківців щодо таких ситуацій. Наприклад, у листах ДФСУ від 21.08.2018 р. № 3638/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 22.02.2019 р. № 701/6/99-99-15-03-02-15/IПК та в листі ДПСУ від 04.12.2019 р. № 1700/6/99-00-07-03-02-15/IПК податківці зазначають, що алгоритм контролю реєстрації в ЄРПН ПН/РК не дає можливості реєструвати документи з ІПН платників ПДВ, яких не внесено до реєстру платників ПДВ, а наявність чи відсутність у ПН перед 10-значним ІПН нулів не впливає на її реєстрацію в ЄРПН. Тобто така помилка не заважає ідентифікувати госпоперацію, а тому право покупця на ПК за ПН з таким «скороченим» на нуль (або нулі) ІПН не втрачається.
