Для обох сторін ситуація неприємна.
Для платника коштів (покупця). Повернути ці гроші контрагент, що «переплутав» рахунки, собі (ні на поточний, ні на ПДВ-рахунок) не зможе. ПДВ-рахунок — це рахунок, відкритий платникові податку в Казначействі, — п. 4 Порядку № 569, а не бюджетний рахунок. Списання коштів із ПДВ-рахунку відбувається в чітко визначених випадках, обумовлених у п. 2001.5 ПКУ. Самостійно Держказначейство помилково зараховані кошти списати з ПДВ-рахунку не може. Механізму такого немає. На це звертають увагу й податківці (див. листи ДПСУ від 26.02.2021 № 721/ІПК/99-00-18-03-03-06 і від 26.02.2021 № 722/ІПК/99-00-18-03-03-06). А для повернення помилково перерахованих коштів із ПДВ-рахунку контрагента радять платникові звертатися безпосередньо до контрагента.
Для одержувача коштів (постачальника). Теж не все гладко. По-перше, гроші, що потрапили на ПДВ-рахунок з «чужого» рахунку, не збільшують регліміт (через ∑Попрах) одержувача (див. консультації з БЗ 101.17 і на сайті ГУ ДПС у м. Києві*). У результаті — гроші на ПДВ-рахунку є, а ліміту немає.
* kyiv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/517734.html
По-друге, витягнути гроші з ПДВ-рахунку на поточний платник може тільки: (1) за чітко визначеною процедурою (через подання додатка Д4 до декларації з ПДВ) (п. 2001.5 ПКУ) і (2) при дотриманні певних умов — якщо повернення коштів не призведе до появи від’ємного регліміту в платника. Бо на суму поверненої суми зменшується регліміт (через ∑ПопРах) — відразу на дату подання заяви у додатку Д4.
Тобто повертаючи гроші з ПДВ-рахунку, на таку суму безповоротно втрачається регліміт.
До того ж у листі ДПСУ від 26.02.2021 № 722/ІПК/99-00-18-03-03-06 податківці натякають, що платник, який отримав гроші на ПДВ-рахунок, має нарахувати ПЗ і зареєструвати ПН в ЄРПН. Хоча, насправді, надходження грошей на ПДВ-рахунок не можна вважати подією для поставних ПЗ. Адже, це хоч і рахунок платника, але для цілей пп. 2001.4, 2001.5 ПКУ.
Що можна зробити? Тут є два шляхи:
1) вирішити ситуацію полюбовно. Тобто вважати, що покупець сплатив кошти за товар, але вимагати від нього відшкодувати шкоду (як саме — вирішити за домовленістю). Адже гроші, які зайшли на ПДВ-рахунок, не збільшили постачальнику регліміт, а ПН його зменшить;
2) вирішити ситуацію через суд. Тобто не вважати ці гроші платою за товар. Покупець може звернутися до суду з позовом визнати протиправними дії Держказначейства із зарахування коштів на чужий ПДВ-рахунок і зобов’язати повернути їх. Або продавець, якому зайшли кошти на ПДВ-рахунок, може звернутися до суду з вимогою зобов’язати ДПС не знімати регліміт при поверненні їх з ПДВ-рахунку. Із цього приводу є як позитивна судпрактика (див. постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 12.05.2021 № 580/4761/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/96865706, рішення Миколаївського окружного адмінсуду від 26.07.2021 № 400/4002/21 // reyestr.court.gov.ua/Review/98609713, рішення Запорізького окружного адмінсуду від 05.10.2020 у справі № 280/5304 // reyestr.court.gov.ua/Review/92241807), так і негативна (див. постанову Третього апеляційного адмінсуду від 15.06.2021 № 280/771/21 // reyestr.court.gov.ua/Review/97876167).
