Режим роботи водіїв: готуємося до змін

* Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Мінтранспорту від 07.06.2010 № 340.

Вимоги Положення № 340 поширюються виключно на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі — ТЗ). Розглянемо, що зміниться з 10.12.2021.

Який час є робочим?

Робота водіїв специфічна. Це накладає свій відбиток і на складові їх робочого часу. Назвемо ці складові.

1. Змінний період керування — це сумарна тривалість періодів керування за робочий день (зміну). З 10.12.2021 його тривалість (включаючи надурочні роботи) не повинна перевищувати 10 годин не частіше ніж 2 рази на тиждень та 9 годин — в інші дні.

Зверніть увагу! Норму тривалості періоду керування збільшено. До 10.12.2021 такий період не повинен перевищувати 9 годин, а при перевезенні великовагових та/або великогабаритних та/або небезпечних вантажів — 8 годин.

А чи може фактична тривалість змінного періоду керування бути більша за планову норму (10 годин не частіше ніж 2 рази на тиждень та 9 годин — в інші дні)?

До таких обставин належать: технічна несправність ТЗ, зупинення руху ТЗ у рейсі (на маршруті), несприятливі погодні умови, перешкоди руху, відсутність місць стоянки. За новими нормами водій має вказати характер і причину виникнення непередбачуваних обставин на роздруківці тахографа у момент прибуття до місця стоянки.

Що стосується тривалості керування на тиждень, то тут без змін. Як і сьогодні, вона у загальному випадку не повинна перевищувати 48 годин, включаючи надурочні роботи.

2. Підготовчо-заключний період. Так зветься час для виконання робіт перед виїздом на маршрут (у рейс) та після повернення. Їх перелік та час на виконання встановлює роботодавець за погодженням із профспілкою (п. 2.6 Положення № 340).

3. Час простоїв не з вини водія. Нова редакція Положення № 340 до такого часу відносить у тому числі час, коли водій не зобов’язаний перебувати на робочому місці, але має залишатися на зв’язку, бути готовим відповісти на будь-який виклик, почати чи відновити рух або виконувати іншу роботу.

4. Час простоїв у пунктах навантаження та розвантаження вантажів, у місцях посадки та висадки пасажирів.

5. Час проведення медичних оглядів водія перед виїздом на маршрут (у рейс) та після повернення. Його встановлюйте за погодженням із профспілкою відповідно до п. 2.6 Положення № 340.

6. Час проведення робіт з усунення технічних несправностей ТЗ на маршруті (у рейсі).

7. Час охорони ТЗ з вантажем або без нього під час стоянки на кінцевих та проміжних пунктах при міжміських перевезеннях у разі, якщо такі обов’язки передбачені трудовим договором, укладеним із водієм.

Увага! З 10.12.2021 час охорони ТЗ повністю зараховуєте до робочого часу. Зауважимо: до зазначеної дати такий час входить до робочого часу в сумі 1/3 часу охорони ТЗ.

8. Половина часу, передбаченого завданням на рейс міжміського сполучення, при роботі двох водіїв на ТЗ, обладнаному спальним місцем.

9. Інший час, передбачений законодавством.

Зі складовими робочого часу водіїв розібрались. А тепер розглянемо особливості його обліку.

Облік робочого часу

Залежно від умов роботи водія облік робочого часу може бути поденний, потижневий або підсумований. Його здійснюють на основі табеля обліку робочого часу.

Також за потреби щомісяця складають графік змінності водіїв (додаток 1 до Положення № 340). А ще роботодавцю необхідно вести відомість обліку робочого часу та часу відпочинку (додаток 2 до Положення № 340). У такій відомості за кожною робочою зміною зазначають планові та фактичні дані про маршрут, час початку та закінчення робочої зміни.

Для обліку робочого часу використовують записи тахографів. Водії автобусів та вантажних автомобілів, що обладнані діючими та повіреними тахографами,

А якщо ТЗ не обладнаний тахографом? Тоді водій веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3 до Положення № 340). Проте з 10.12.2021 передбачена альтернатива індивідуальній контрольній книжці. Замість неї водій може мати при собі копію графіка змінності водіїв.

Ще одна новина як для роботодавців, так і для водіїв. У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебуванні його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, роботодавець може заповнювати бланк підтвердження діяльності за новим додатком 4 до Положення № 340 (ср. ). Якщо такий бланк використовується у роботі, то водії зберігають його протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, а роботодавці — протягом 12 місяців.

Окремо зупинимося на підсумованому обліку робочого часу.

При підсумованому обліку робочого часу графіки змінності водіїв складають на обліковий період. У них визначають тривалість щоденної роботи (зміни), кількість робочих днів (зміни) та вихідних днів.

Увага! З 10.12.2021 — нова вимога щодо кількості вихідних днів. Графіки змінності слід буде складати так, щоб забезпечити наявність не менше ніж одного вихідного дня протягом тижня. Тиждень — період часу з 00:00 у понеділок до 24:00 у неділю.

Графіки змінності повинні бути доведені до відома кожного водія не менше ніж за 2 тижні до початку облікового періоду.

Більш детально про підсумований облік робочого часу читайте у наступному номері «Податки & бухоблік».

Тривалість робочого часу

Тривалість робочого часу водіїв визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку (далі — ПВТР), графіками змінності роботодавця з дотриманням норм, установлених КЗпП та Положенням № 340.

Нормальну тривалість робочого часу водіїв з поденним та потижневим обліком робочого часу ми навели у табл. 1.

Таблиця 1. Нормальна тривалість робочого часу водіїв

Увага! Для водіїв автобусів, які здійснюють регулярні пасажирські перевезення, за їх згодою передбачена можливість поділу робочої зміни на 2 частини. При цьому повинні бути дотримані такі умови:

1) кожна з частин зміни не повинна перевищувати 4 годин 30 хвилин з урахуванням часу, необхідного для повернення на місце стоянки (до 10.12.2021 — 4 години);

2) перерва між частинами зміни повинна бути не менше 2 годин без урахування часу для відпочинку і харчування.

Нормальна тривалість щоденної роботи (зміни) для водіїв з підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 10 годин без урахування часу перерви. При цьому має бути дотримана норма годин на обліковий період.

Проте якщо нормальна тривалість робочого дня охоплює тривалі простої, очікування у ТЗ чи на робочому місці або якщо водію необхідно дати змогу доїхати до відповідного місця відпочинку, тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин. При цьому з 10.12.2021 пам’ятайте про оновлені вимоги щодо тривалості періоду керування за робочий день (зміну) — не більше 10 годин не частіше ніж 2 рази на тиждень та 9 годин в інші дні (див. вище).

Ще одна новинка: тривалість періоду керування на тиждень при застосуванні підсумованого обліку робочого часу не може перевищувати 56 годин та 90 годин протягом двох тижнів.

Ненормований робочий день

Положенням № 340 передбачена можливість встановити ненормований робочий день водіям легкових автомобілів (крім таксі). Проте, на наш погляд, це не означає, що водіям інших типів автомобілів (наприклад, автобусів або вантажних) не можна встановити ненормований робочий день. Просто тут повинні працювати загальні норми.

Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначайте колективним договором.

Водії, яким установлено ненормований робочий день, виконують роботу понад нормальну тривалість робочого часу. Проте така робота не вважається надурочною і за неї не здійснюється додаткова оплата перепрацьованого часу. Як компенсацію за роботу з ненормованим робочим днем водіям надають щорічну додаткову відпустку. Також у випадках, передбачених законодавством, провадиться відповідна доплата за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу.

Тому роботодавець не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад установлену тривалість робочого часу (див. п. 4 Рекомендацій, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.97 № 7).

Робочий час водіїв з ненормованим робочим днем обліковують у робочих днях, крім роботи у святкові дні, що обліковується у годинах (п. 6.8 Положення № 340).

Ненормований робочий день не встановлюють працівникам з підсумованим обліком робочого часу.

Зауважимо, якщо ненормований робочий день не встановлено, а працівник працював понад установлено норму годин, то будете мати справу з надурочними годинами.

Надурочні роботи

Надурочними вважаються роботи понад установлену тривалість робочого дня. Вони виконуються за ініціативою роботодавця та лише у виняткових випадках, зокрема таких (див. ст. 62 КЗпП):

— при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

— при проведенні громадсько необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку;

— у разі необхідності невідкладного ремонту;

— при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу профспілки (ст. 64 КЗпП).

Крім того, деякі категорії працівників, зокрема особи з інвалідністю, батьки, які виховують дітей без матері, а також опікуни (піклувальники), прийомні батьки, батьки-вихователі можуть бути залучені до надурочних робіт тільки за їх згоди (ст. 63, 186¹ КЗпП).

Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного водія 4 годин протягом 2 днів поспіль та 120 годин на рік.

Час відпочинку

Час відпочинку водіїв регулює розд. V Положення № 340.

Пропонуємо дізнатися про його види, зокрема, з табл. 2 нижче.

Таблиця 2. Види відпочинку водіїв

Крім видів відпочинку, зазначених у табл. 2, водії мають право на відпочинок у святкові та неробочі дні.

А також, звичайно, можуть користуватися основною щорічною відпусткою тривалістю не менше 24 календарних днів, додатковими щорічними та іншими видами відпусток у загальному порядку.