висновок документа
Сума доходу, отриманого від реалізації поверненого зерна за договором товарної позики, включається в загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника, який відображається в рядку 2 Розрахунку, оскільки за договором позики відбувається передача права власності
Платником ЄП гр. 4 можуть бути тільки ті суб’єкти, в яких сільгоспчастка становить не менше 75 %. Щоб її розрахувати, треба поділити суму виручки від реалізації сільгосппродукції власного виробництва і продуктів її переробки (сільгоспдохід) на загальну суму отриманого скоректованого доходу за даними бухобліку (формули наведені в Розрахунку, затвердженому наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 № 772).
У листі, що коментується, роз’яснюються дві операції стосовно їх впливу на розрахунок сільгоспчастки:
1) передача зерна за договором товарної позики;
2) продаж зерна, первісно переданого в товарну позику і поверненого позичальником.
Перше питання вирішується досить просто. Якщо аграрій самостійно виробив зерно і передав його іншому суб’єкту за договором товарної позики, то дохід в обліку позикодавця взагалі не виникає.
Нагадаємо, що за договором товарної позики позикодавець передає у власність позичальникові речі, визначені родовими ознаками (а сільгосппродукція, як правило, саме так визначається в договорах), а позичальник зобов’язується повернути таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. Незважаючи на перехід права власності, операція відображається не як реалізація, а як списання активу (Кт 27) і виникнення дебіторської заборгованості (Дт 377) (тобто обмін подібними запасами).
Як бачимо, ця операція взагалі не впливає на сільгоспчастку. При цьому не забудьте, що ця операція підлягає оподаткуванню ПДВ.
А ось із другим питанням складніше. Оскільки відбулася передача права власності, то позикодавець отримує назад не свій, власноручно вирощений урожай, а зовсім інший, нехай навіть такий же. Звідси податківці роблять висновок: якщо позикодавець надалі продає цей товар, то його не можна розглядати як сільгосппродукцію власного виробництва. А отже, дохід від реалізації збільшує не сільгоспдохід (ряд. 1 Розрахунку), а загальні (скоректовані) доходи (ряд. 2 Розрахунку), занижуючи при цьому сільгоспчастку. Тобто аграрій ризикує злетіти з єдиного податку. Благо сільгоспчастка розраховується за підсумками року (показник усередині року може бути і нижче 75 %).
В інших ситуаціях ПКУ прихильніший. Наприклад, у випадку з реалізацією продукції, виготовленої на давальницьких умовах із сировини власного виробництва: п.п. 298.8.3 ПКУ дозволяє включити такі доходи в чисельник дробу, тобто збільшити сільгоспчастку. На жаль, відносно товарної позики аналогічної норми немає.
Тому якщо ви хочете передати комусь свій урожай, то краще товарну позику не використовувати, а просто продати і викупити його. У такому разі вартість проданого товару збільшить чисельник дробу. Подальший продаж купленого назад товару занизить сільгоспчастку, але результат все одно буде сприятливіший.
