Документальне оформлення
Як тільки стало відомо, що посіви могли бути пошкодженими через форс-мажорні обставини (у тому числі й природного характеру), слід перевірити цей факт.
Для цього спеціально створена наказом керівника комісія або постійно діюча комісія має провести огляд посівів і зробити висновок про розмір нанесеної шкоди, а також перелік заходів, які необхідно вжити для виправлення ситуації, що склалася. Також комісія має встановити винних осіб (якщо такі є), бездіяльність яких призвела до таких наслідків.
Результати огляду посівів комісія оформлює актом обстеження та списання загиблих посівів. Такий акт складають у довільній формі. Щоб висновки комісії були обґрунтовані, до акта долучають документи, що підтверджують факт настання форм-мажору (довідку про погодні умови від центрів гідрометеорології тощо).
Якщо посіви, що загинули, застраховані, то при оформленні настання форс-мажорних подій доведеться орієнтуватися також на порядок фіксації загибелі посівів, визначений у договорі страхування. Детально про страхування посівів читайте «Страхування посівів» цього номера.
Складений акт комісія передає до бухгалтерії, де на основі нього складають бухгалтерську довідку, в якій визначають розмір збитків і відображають таку операцію в обліку.
Облік форс-мажору
На основі акта, яким зафіксовано настання форс-мажору, бухгалтерія має визначити розмір завданих збитків. Рахують збитки виходячи із суми коштів, які були витрачені на вирощування посівів, що загинули.
При цьому порядок обліку розрахованого збитку буде залежати від того, чи буде площа, де загинули посіви, брати участь далі протягом року у вирощуванні продукції. Так, якщо на площі, де загинули посіви, у поточному році
1) вже вирощувати інші посіви не будуть (поле, на якому загинули посіви, стоятиме пусткою (під паром)), то всю суму збитків віднесуть до витрат періоду у склад надзвичайних витрат проводкою Дт 977 — Кт 231 (п. 8.2 Методрекомендацій № 132);
2) ще будуть вирощувати посіви, наприклад, на полі, де загинули посіви, буде висіяна нова культура, то суму збитків слід розділити на:
— повторювані витрати, тобто витрати, які стосуються тільки культури, що загинула, і які не беруть участі у вирощуванні нової культури, мова йде про витрати у вигляді вартості насіння, витрати на обробку ґрунту, засоби захисту рослин тощо;
Таку суму витрат відносять до складу надзвичайних втрат, тобто списують до складу інших витрат діяльності (Дт 977 — Кт 231)
— неповторювані витрати, тобто витрати, які були понесені на вирощування загиблої культури і які стосуються також вирощування нової культури. До таких витрат зазвичай відносять витрати на лущення стерні, підняття зябу, снігозатримання, які були здійснені під вирощування загиблої культури, тощо. Такі неповторювані витрати відносять до складу собівартості нової культури, що буде вирощуватися на площі, де загинули посіви. Щоб зробити таку рокіровку, аграрію слід перекинути витрати з одного аналітичного, відкритого до субрахунку 231, на інший.
Податковий облік
У податково-прибутковому обліку всі аграрії — платники податку на прибуток, як високодохідники, так і малодохідники, відображатимуть такі операції за бухобліковими правилами. Жодних податкових різниць ПКУ для таких операцій не містить.
Що стосується ПДВ-обліку, то на сьогодні фіскали чітко говорять, як бути аграріям у цьому випадку. Так, вони (листи ДПСУ від 12.06.2020 № 2407/6/99-00-05-06-02-06/ІПК, від 23.04.2019 № 1760/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.04) наполягають, що у разі якщо у зв’язку з настанням обставин непереборної сили посіви (насадження) загинули або були знищені, у результаті чого списуються придбані з ПДВ товари/послуги, які використані для їх вирощування, то податкове зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ аграрій:
— нараховує, якщо вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;
— не нараховує, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.
Отже,
фіскали вважають, що на суму повторюваних витрат компенсуючі податкові зобов’язання нараховувати потрібно, а на суму неповторюваних — ні
Ці висновки можна спробувати спростувати. Наприклад, можна говорити, що п. 198.5 ПКУ не слід застосовувати, оскільки загибель посівів унаслідок обставин непереборної сили відбулася в межах господарської діяльністю аграрія. Оскільки господарська діяльність — це діяльність, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу (п.п. 14.1.36 ПКУ). Факт отримання прибутку на здійснення госпдіяльності не впливає.
Тому якщо посіви загинули через те, що аграрій хотів отримати прибуток, то компенсуючі зобов’язання за п. 198.5 ПКУ нараховувати не слід. Товари, використані при вирощуванні посівів, що загинули, використані саме у господарській діяльності, а не у негосподарській.
Із цим погоджуються і суди. Див., наприклад, постанову Другого апеляційного адмінсуду від 06.10.2021 у справі № 440/4781/21*.
* reyestr.court.gov.ua/Review/100314543
Аграріям, які сперечатися з фіскалами не бажають, краще нарахувати компенсуючі зобов’язання на вартість товарів, які потрапили до повторюваних витрат. Для цього останнім днем місяця, в якому виявлено факт загибелі посівів, складіть зведену компенсуючу ПН.
Нараховувати компенсуючі зобов’язання слід виходячи зі ставки податку, яка застосовувалася при придбанні товарів/послуг, використаних при вирощуванні посівів, що загинули. Тобто якщо аграрій висіяв для вирощування озимої пшениці зерно, придбане із застосуванням ставки 14 %, то і компенсуючі зобов’язання слід нараховувати виходячи із розміру цієї ставки. Якщо ж товари куплені із ставкою 20 %, то і компенсуючі нараховують за ставкою 20 %.
Звертаємо увагу! Можливо, невдовзі проблеми аграріїв із нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ на вартість товарів, які потрапили до повторюваних витрат при загибелі посівів, зникнуть. Річ у тому, що на сьогодні у ВРУ зареєстрований законопроєкт № 5333 від 05.04.2021, згідно з яким знищення сільгоспрослин, насаджень, тварин у зв’язку із форс-мажорними обставинами не є постачанням товарів для цілей нарахування ПДВ. А отже, якщо цей законопроєкт стане законом, то податківці вже не зможуть наполягати на тому, що на вартість знищеного врожаю або тварин слід нараховувати ПДВ, як на витрати, що не використовуються у госпдіяльності.
