Сидерати: що це таке?
Сидерат — це рослини, що швидко набирають зелену масу, їх скошують і закладають у ґрунт або залишають на його поверхні для захисту верхнього шару, а коріння сидератів, розташоване в землі, перегниваючи, служить збагаченню ґрунту і підґрунтя. Сидерати не лише підвищують родючість ґрунту та врожайність сільгоспкультур, а й виступають ефективним засобом боротьби з бур’янами та хворобами.
При цьому використовувати рослини-сидерати слід не бездумно, а опираючись на наукові дослідження. Зокрема, слід враховувати яка саме культура буде посіяна на полі, де ріс сидерат. Щоб ті поживні речовини та ефект, який дає сидерат, позитивно, а не негативно впливали на культуру наступника.
Рослин-сидератів доволі багато. Тому, обираючи сидерат, слід чітко розуміти, для яких цілей висаджено рослину-сидерат (захист від сонця, удобрення певними корисними елементами тощо), а також культуру, яка буде висіяна на площі, що була засіяна сидератом.
Облік сидератів
Із вищенаведеної суті сидератів випливає, що вони зазвичай є помічниками у вирощуванні культури, яка буде посіяна після них. Тобто великою мірою сидерати є не що інше, як зелені добрива. Отже,
в обліку рослини-сидерати слід відображати як унесення в ґрунт добрив
Тобто витрати на вирощування рослин-сидератів слід включати до витрат на виробництво культури, яка буде вирощуватися після сидерата.
А саме слід відносити їх до складу такої статті витрат, як «Добрива». На це прямо вказує п. 3.10 Методрекомендацій № 132. У ньому говориться, що до складу цієї статті витрат включаються витрати на внесені в ґрунт під сільськогосподарські культури органічні (гній, торф, компост, сидеральні добрива тощо), мінеральні, бактеріальні, інші добрива та мікродобрива.
На перший погляд виходить усе доволі просто. Водночас слід пам’ятати, що в момент, коли сільськогосподарське підприємство висаджує рослину-сидерат, воно ще може точно не знати, яка саме сыльськогосподарська культура буде вирощуватися на полі, де вирощений сидерат.
Тоді виникає запитання: як обліковувати витрати на вирощування рослин-сидератів?
На наш погляд, є два варіанти обліку:
1) обліковувати як виробництво. Тобто до моменту, доки стане відомо, під яку саме сільськогосподарську культуру висаджували сидерат, всі витрати на його вирощування слід збирати в розрізі кожного поля, на якому вирощують такі культури, окремо на рахунку 23 «Виробництво».
А саме аграрій має відкрити на субрахунку 231 «Рослинництво» до рахунка 23 окремий аналітичний рахунок, на якому буде збирати витрати на вирощування рослин-сидератів. Наприклад, це може бути субрахунок 2315 «Рослини-сидерати на полі № 1»;
2) обліковувати як витрати майбутніх періодів.
Тобто
слід збирати всі витрати по кожному полю, де вирощуються такі рослини, на субрахунку, відкритому до рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів»
Збирати витрати на вирощування рослини-сидерата на субрахунку 2315 або 39 слід до моменту, коли стане відомо, яку саме культуру будуть вирощувати на полі, де росла рослина-сидерат. Тільки-но стане відома така інформація, аграрій має перекинути всі зібрані витрати під вирощування рослини-сидерата на вирощування основної сільгоспкультури. Такі витрати він має включити до статті «Добрива» шляхом формування проводки або в середині субрахунку 231 (Дт 2311 — Кт 2315), або перекинути із кредиту рахунка 39 в дебет рахунка 231 (Дт 2311 — Кт 39).
Наприклад, якщо на площі, де росла рослина-сидерат, буде вирощуватися картопля, то слід буде зробити проводки: Дт 2311 «Картопля» — Кт 2315 «Рослини-сидерати на полі № 1» або Дт 2311 «Картопля» Кт 39 «Витрати на вирощування рослин-сидератів на полі № 1».
Далі аграрій буде вирощувати уже конкретну культуру й отримувати продукцію від її вирощування. Тому цей процес у аграрія не викличе жодних труднощів.
Змінюємо призначення
Інколи аграрій, ще не виростивши певну культуру, уже бачить, що від її вирощування він не зможе отримати гарного врожаю. Так може статися, наприклад, через настання форс-мажорних обставин, що призвели до часткового знищення посіву певної сільгоспкультури. І тоді в нього виникає закономірне запитання: а чи може він назвати так культуру сидератом?
На наш погляд, такий перебіг подій цілком можливий. Звичайно, якщо сівозміна і вимоги до вирощування наступної культури на полі, де росла рослина-оборотень (сидерат), збігаються.
Щоб перекваліфікувати звичайну сільгоспкультуру у рослину сидерат, на наш погляд, достатньо наказу керівника підприємства про те, що на певному полі відбувається вирощування не звичайної рослини для отримання урожаю, а рослини-сидерата.
Якщо на руках буде такий наказ, то бухгалтер має на основі складеної бухгалтерської довідки просто перекинути зібрані витрати під одну культуру на вирощування іншої.
Дехто може запитати: навіщо так чинити, адже цими діями аграрій може просто збільшити вартість вирощування нової культури?
На наш погляд, зміна статусу сільгоспкультури на етапі вирощування із тієї, від якої планують отримати урожай, на рослину-сидерат у тому, що:
— по-перше, аграрій зможе збільшити урожайність культури-наступниці рослини-сидерата і тим самим компенсувати витрати на вирощування рослини-сидерата;
— по-друге, аграрій може зекономити на сплаті ПДВ. Річ у тому, що коли він приймає рішення визнати певну культуру рослиною-сидератом на етапі її вирощування через часткове пошкодження посіву, то йому не доведеться нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання на розмір повторюваних витрат, які пов’язані з ПДВ (деталі див на с. 16 цього номера).
Нагадаємо, що повторюваними витратами є витрати, які стосуються тільки культури, що загинула, і які не беруть участі у вирощуванні нової культури, що буде посіяна на цій площі (наприклад, вартість насіння, витрати на посів, засоби захисту рослин тощо).
Якщо ж усі посіви, що частково пошкоджені, визнати сидератами, то розмір всіх витрат (як повторюваних, так і не повторюваних) потраплять до собівартості іншої готової продукції (іншої культури), яка підлягає під оподаткування ПДВ. А в цьому випадку, як стверджують фіскали (БЗ 101.04), нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ не слід.
Водночас і перегинати палку не варто. Особливо, якщо у вас є на руках висновок страхової чи акт, складений на підприємстві, про те, що частина чи весь урожай на певній площі загинув. У цьому випадку говорити про те, що культура, яка загинула, є сидератом, буде собі дорожче. Фіскали, якщо виявлять цей факт, можуть наполягати, що аграрій ухилився від сплати ПДВ.
