Рекламні роздачі безоплатного імпорту

ПДВшні фішки

Право на імпортний ПК. При безоплатному отриманні товарів від нерезидента порядок відображення в обліку імпортного ПДВ зберігається той же, як і при звичайному імпорті товарів. Тобто при безоплатному отриманні товару від нерезидента особа, що здійснює його ввезення, сплачує імпортний ПДВ (п.п. «в» п. 185.1 ПКУ).

Право на віднесення сум сплаченого податку до складу ПК виникає у разі ввезення товару на митну територію України (п.п. «а» п. 198.1 ПКУ). Ввезеним імпортний товар вважається на дату оформлення митної декларації відповідно до вимог законодавства (п. 201.12 ПКУ).

У свою чергу, базою нарахування податку є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості товарів, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включенню до ціни товарів (п. 190.1 ПКУ).

Загалом податківці погоджуються з тим, що

(див. лист ДПСУ від 07.12.2020 р. № 5003/ІПК/99-00-05-06-02-06 і 101.13 БЗ).

І ще зауважте: виняток становлять операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро. Такі операції не є об’єктом оподаткування (п.п. 196.1.16 ПКУ).

Тому якщо обсяг імпортної операції не перевищив еквівалент 150 євро, то вам не потрібно оформляти митну декларацію, не треба платити імпортний ПДВ та мито (ст. 277 МКУ).

Регліміт і ПДВ-декларація. Сума ПДВ, сплаченого при розмитненні товару, потрапляє до формули регліміту у складі показника «∑Митн» і збільшує суму регліміту (п. 200¹.3 ПКУ).

У ПДВ-декларації сплачену суму ПДВ показуємо в розділі ІІ «Податковий кредит» у рядку «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи» 11.1 («з основною ставкою») або 11.2 («зі ставкою 7 %»), або 11.3 («зі ставкою 14 %»).

Пам’ятайте: правило продовження відображення ПК у межах «1095 днів» тут не працює. Тому якщо імпортний ПК у відповідному періоді до ПДВ-декларації не включили, доведеться виправлятися через уточнюючу декларацію.

Компенсуючі ПЗ. Якщо імпортний товар, отриманий від нерезидента безоплатно, призначений для його використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, нараховувати ПЗ з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ не треба (лист ДФСУ від 21.05.2018 р. № 2244/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

А оскільки безоплатна роздача товарів у межах рекламної акції — «чистої води» господарська діяльність, то про компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ можна забути.

Ну і в зворотній ситуації, коли імпортний товар використовуватиметься в рекламі товарів/послуг, не оподатковуваних ПДВ, то, звісно, нарахування компенсуючих ПЗ не уникнути (п. 198.5 ПКУ).

Безоплатна роздача. Безоплатне розповсюдження товарів (у тому числі імпортних) є операцією постачання, а отже, про вимоги п. 188.1 ПКУ не можна забувати. А згідно з цією нормою ПКУ база оподаткування ПДВ не може бути нижче мінбази.

Важливо: податківці дозволяють не нараховувати ПЗ виходячи з мінбази у тому випадку, коли вартість рекламних товарів, розповсюдження яких здійснюється безоплатно, включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання інших товарів/послуг. Цей момент має бути підтверджений відповідною калькуляцією або іншими документами (див. детальніше «Рекламні безоплатності: роздаємо зразки продукції» цього номера журналу).

Таким чином, наявність калькуляції або іншого документа про ціноутворення може стати обґрунтуванням для ненарахування ПЗ за операціями безоплатної роздачі товарів у рекламних цілях (листи ДФСУ від 23.05.2019 р. № 2343/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ДПСУ від 07.12.2020 р. № 5003/ІПК/99-00-05-06-02-06).

Бухгалтерський облік

Первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно, визнаємо їх справедливу вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 9 П(С)БО 9 (п. 12 НП(С)БО 9). А саме: суми ввізного мита; суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати та інші витрати, безпосередньо пов’язані з отриманням товарів.

(пп. 5, 21 НП(С)БО 15): Дт 209, 28 — Кт 718 «Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів»).

Нагадаємо: під справедливою вартістю мають на увазі суму, за якою можна продати актив або сплатити зобов’язання за звичайних умов на визначену дату (п. 4 П(С)БО 19). Тобто на рівні покупної вартості аналогічних товарів. Зауважте: митна вартість тут не береться до уваги, адже вона використовується лише для цілей обчислення митних платежів.

Зрозуміло, що

Адже плата грошовими коштами за товар не передбачається, тобто така інвалютна заборгованість не вважається монетарною.

Імпортний товар, розданий безоплатно в рекламних цілях, списують в обліку за його первісною вартістю до складу витрат на збут проводками: Дт 93 — Кт 281. Нарахування ПЗ на мінбазу (при її визнанні) показують так: Дт 949 — Кт 641/ПДВ.

Податковоприбуткові наслідки

У загальному випадку в податковоприбутковому обліку все, як і в бухобліку: жодних особливостей і різниць. За винятком високодохідників і малокодохідників-добровольців, які безоплатно надають товари неприбутківцям (крім фізичних осіб — платників ПДФО) та/або нульовикам. До таких операцій вони застосовують збільшуючі різниці згідно з пп. 140.5.9 і 140.5.10 ПКУ (ср. ).

А зараз, що стосується операцій з безоплатного отримання від нерезидента товарів (робіт, послуг). Оскільки такі операції включаються до доходу платника податків, то їх визнають контрольованими за умови, що вони здійснюються з «особливими» нерезидентами*.

* dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/479467.html

Проте збільшуючої 30 %-ї різниці при безоплатному отриманні імпортного товару від «особливих» нерезидентів згідно з п.п. 140.5.4 ПКУ, передбаченої для високодохідників і малокодохідників-добровольців, тут не буде. Справа в тому, що для розрахунку цієї різниці за основу беруть договірну (контрактну) вартість товарів (лист ДФСУ від 28.02.2019 р. № 816/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). А оскільки за договором із нерезидентом вартість товару дорівнює нулю, то й збільшуюча різниця матиме нульове значення.

Розглянемо на умовному прикладі рекламне розповсюдження імпортного товару, ввезеного безоплатно.

Приклад. Отримано від нерезидента імпортний товар безоплатно.

Справедлива вартість такого товару — 16000 грн.

Митна вартість — 1000 доларів США (курс НБУ на дату оформлення МД — 27 грн/$).

При митному оформленні сплачені:

— ввізне мито в розмірі 10 % — 2700 грн (($1000 x 27 грн/$) x 10 %);

— ПДВ у розмірі 20 % — 5940 грн (($1000 х 27 грн/$) + 2700 грн) x 20 %).

Вартість послуг з доставки товару — 1000 грн (без ПДВ).

Безоплатна роздача імпортного товару