Витрати на мерчандайзинг

Бухгалтерський облік

До інструментів мерчандайзингу відносять такі заходи, як: мистецтво викладення товару в місцях торгівлі; забезпечення асортименту товару; організація локальної реклами (холодильники, дисплеї, стелажі, тумби, виставкові стійки, рекламні стенди, буклети тощо); аналіз показників продажів; інструктаж продавців.

Збільшення загального обсягу продажів — інтерес магазину. Витрати на це несе магазин чи інша торгова точка. Іноді оплата мерчандайзингових послуг є одним з обов’язкових платежів для постачальника, який бажає продавати свій товар у певній торговій мережі. Для мережі такі послуги тоді ще й джерело доходу. Адже в такому випадку магазин, так би мовити, здає свої торговельні площі чи полиці в оренду постачальникам (див. приклад у статі «Плата за вхід у торговельну мережу» ).

Згідно з п. 19 П(С)БО 16 витрати на збут включають у тому числі витрати на рекламу і дослідження ринку (маркетинг). А мерчандайзинг — це вид маркетингу, тож витрати на нього обліковують на рахунку 93 «Витрати на збут».

Припустимо, торгове підприємство заплатило мерчандайзинговому агентству за аналіз ефективності локальної реклами. У такому випадку витрати на мерчандайзинг оформлюються проводкою Дт 93 — Кт 631.

А якщо мерчандайзинг проводиться торговельною мережею самостійно для самої себе? Наприклад, супермаркет власними силами проводить маркетингове дослідження, результатами якого є схема оптимального розміщення різних видів товарів у торговельному залі. Тоді витрати на мерчандайзинг відображаються проводками Дт 93 — Кт 20, 22, 65, 66.

Податок на прибуток

Мерчандайзинг можна віднести до маркетингових послуг. Податкове визначення цього терміна (п.п. 14.1.108 ПКУ) уключає послуги, що забезпечують стимулювання збуту продукції, політику цін, організацію й управління руху продукції до споживача і післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності платника податків.

До маркетингових послуг належать також послуги з розміщення продукції платника податків у місцях продажу.

Жодних коригувань у зв’язку з витратами на мерчандайзинг розд. III ПКУ не передбачає. Тому всі витрати на мерчандайзинг, відображені в бухгалтерському обліку підприємства, зменшать і його прибутковий об’єкт оподаткування.

Єдиний виняток із цього правила — це якщо ви придбаваєте мерчандайзингові послуги у нерезидента, зареєстрованого в низькоподатковій країні. Тобто в країні, яка знаходиться в Переліку № 1045. Тоді високодохідник має здійснити коригування, передбачене п.п. 140.5.4 ПКУ.

Тобто збільшити свій бухобліковий фінрезультат на суму, що дорівнює 30 % суми послуг з мерчандайзингу, придбаних у низькоподаткового нерезидента.

У додатку РІ суму такого коригування потрібно відобразити у рядку 3.1.6.1. Визначати цю різницю потрібно виключно за підсумками року, в якому відбулося придбання послуги у низькоподаткового нерезидента.

ПДВ

Мерчандайзингові послуги є об’єктом оподаткування ПДВ. Звичайно ж, за умови, що їх постачальник зареєстрований на митній території України (п.п. «б» п. 185.1, п. 186.4 ПКУ).

Тому за наявності зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної суму ПДВ у складі вартості придбаних мерчандайзингових послуг можна включати до податкового кредиту.

Чи будуть при придбанні податковокредитних мерчандайзингових послуг компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ? На нашу думку, ні.

Придбання таких послуг напряму пов’язане з госпдіяльністю і покликане стимулювати збут продукції.

Для додаткової певності радимо у наказі про проведення мерчандайзингових заходів визначати його конкретну господарську мету — підвищення обсягів продажу товарів.

Аналогічну правову позицію має Верховний Суд. На його думку, господарський характер мерчандайзингових послуг підтверджують договори із зазначенням конкретних видів послуг, строків їх виконання, місця виконання, мети їх надання, план заходів щодо розповсюдження певного виду продукції тощо.

Також дуже бажано підтвердити, що ці послуги фактично отримані. Наприклад, актом чи звітом, у якому викладено перелік і результати отриманих послуг, місце і дату їх надання, а також зазначено, у чому виражено результат мерчандайзингу (див. постанови ВС від 05.03.2021 р. у справі № 826/23914/15 і 03.06.2021 р. у справі № 826/23215/15*). Тож врахуйте ці рекомендації.

* Див.: reyestr.court.gov.ua/Review/95365867, reyestr.court.gov.ua/Review/97393590

Мерчандайзинг з позичкою?!

Припустимо, ви замовили послуги з мерчандайзингу і для надання вам цих послуг передаєте виконавцю у тимчасове користування якісь свої необоротні активи (наприклад, обладнання, стенди чи полиці).

Фіскали визнають, що власне операція з передачі активу постачанням не є. А от замовник мерчандайзингових послуг нібито надає свої активи виконавцю у безоплатну позичку. Тобто надає безоплатну послугу і тому має нараховувати ПДВ згідно з правилом мінбази (п. 188.1 ПКУ). Такий висновок фіскали роблять у листі ДФСУ від 07.12.2018 р. № 5162/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (ср. ).

На нашу думку, підстав для такого висновку немає. Якщо замовник згідно з договором передає виконавцю свої активи для мерчандайзингу, це просто надання послуг із застосуванням матеріалів замовника. Щось на кшталт ст. 840 ЦКУ, тільки не для робіт, а для послуг. Якщо ж замовник орендує площу в торговельній мережі (див. «Плата за вхід у торговельну мережу»), то про передачу активів виконавцю взагалі не йдеться.

Приклад. Підприємство (супермаркет) уклало договір надання послуг мерчандайзингу. Вартість послуг — 42000 грн (у тому числі ПДВ — 7000 грн). Здійснено передоплату в розмірі 50 %. Інші 50 % сплачені після підписання акта наданих послуг.

Мерчандайзингові послуги в обліку торговельної мережі