Як держпідтримка садівництва впливає на дохід аграрія

Види держпідтримки

На сьогоднішній день юридичні особи, що провадять діяльність у галузях садівництва, виноградарства та хмелярства (а саме закладають плодово-ягідні насадження, виноградники та хмільники), відповідно до Порядку № 587* мають право отримати різні види держпідтримки.

* Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою КМУ від 15.07.2005 р. № 587.

Вони можуть отримати бюджетні кошти для компенсації витрат (без урахування ПДВ), здійснених у період з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року на:

1) придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю, — у розмірі до 80 % здійснених витрат (після проведення ними садіння або ремонту насаджень);

2) проведення робіт та придбання матеріалів для спорудження шпалер і встановлення систем краплинного зрошення, — у розмірі до 50 % здійснених витрат (після завершення монтажних робіт);

3) закупівлю техніки, механізмів та обладнання (зокрема іноземного виробництва, які не виробляються в Україні) для проведення технологічних операцій у виноградарстві, садівництві і хмелярстві згідно із затвердженим Мінагрополітики переліком такої техніки, механізмів та обладнання, — у розмірі до 30 % їх вартості.

Як видно із запитання, фермерське господарство має намір отримати перші два види держпідтримки, передбаченої Порядком № 587.

Вимоги до отримувачів держпідтримки

Щоб отримати ці два види держпідтримки, аграрій, у тому числі і фермерське господарство, перш за все має дотримуватися певних вимог. А саме він:

1) має здійснювати операції із закладання плодово-ягідних насаджень, виноградників та хмільників;

2) стосовно нього не порушено справу про банкрутство, та/або його не визнано банкрутом, та/або він не перебуває на стадії ліквідації. Ці відомості розпорядники бюджетних коштів перевірятимуть шляхом отримання інформації з ЄДР;

3) не має на перше число місяця, в якому приймається рішення про надання цих видів держпідтримки, прострочену більш ніж шість місяців заборгованість із платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Якщо ви дотримуєтеся всіх цих трьох вимог, то маєте право спробувати отримати обидва види держпідтримки.

Пам’ятати потрібно тільки про одне: що отримати ви можете разом із пов’язаними з вами особами (хто вони — шукайте у п.п. 14.1.159 ПКУ) суму не більше ніж 10 тис. розмірів мінзарплат. Тобто у 2021 році розмір отриманої держпідтримки не може перевищувати 60 млн грн.

Як отримати держпідтримку

Щоб отримати ці два види держпідтримки, слід

До відома! Висаджувати садивний матеріал чи встановлювати зрошувальну установку слід на землі, яка належить аграрію чи взята ним у користування. При цьому право власності на таку землю має бути належним чином оформлене.

Якщо вищезгадані витрати здійснені, то, щоб отримати підтримку, вам слід подати до 15 жовтня обласним комісіям документи, передбачені п.п. 2 п. 9 Порядку № 587.

Потім залишається лише чекати, доки будуть перевірені дані, відображені у поданих документах, прийнято рішення про виплату держпідтримки та отримано кошти на рахунок в банку, інформацію про який було подано при поданні документів на отримання держпідтримки.

Бухгалтерський облік

Придбання садивного матеріалу. Якщо аграрій отримує компенсацію витрат на придбання садивного матеріалу, тобто запасів, то він має справу із цільовим фінансуванням для компенсації витрат, які вже понесені.

А тому такий вид цільового фінансування в обліку треба відображати за правилами, прописаними у п. 19 НП(С)БО 15. Тобто

Отже, спочатку після погодження заявки на отримання цільового фінансування слід визнати дебіторську заборгованість (Дт 377 — Кт 482) й одразу показати дохід від цільового фінансування, пов’язаного з операційною діяльністю (Дт 482 — Кт 718). А в момент, коли аграрій отримає цільові кошти у вигляді компенсації витрат на придбання посадкового матеріалу, слід закрити дебіторську заборгованість (Дт 311 — Кт 377).

Враховуючи ці правила обліку цільового фінансування, вважаємо, що саме цей вид цільового фінансування збільшить дохід аграрія. Звичайно, після того, як аграрій висадить придбаний посадковий матеріал (саджанці) у землю і виростить ОЗ (плодоносні насадження) чи довгострокові біологічні активи (хміль), через амортизацію таких активів сума визнаного доходу нівелюється. Але це буде в різних періодах. Тому одночасного зрівноваження доходів і витрат тут не буде.

Придбання системи поливу. Якщо аграрій має намір отримати компенсацію понесених витрат на встановлення систем краплинного зрошення, то він має справу з капітальними інвестиціями, оскільки в цьому випадку йдеться про створення необоротного активу. Тому для обліку цільового фінансування слід брати правила із п. 18 НП(С)БО 15 (ср. ).

Згідно з ним при отриманні цільового фінансування капітальних інвестицій:

— дохід визнають не одразу в момент отримання коштів, а протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування. У нашому випадку — основних засобів, якими буде визнано систему краплинного поливу;

— визнавати дохід аграрій має пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів.

Враховуючи цей порядок відображення отриманого цільового фінансування у вигляді держпідтримки, можна говорити, що сума отриманого цільового фінансування потрапить до доходів аграрія. Але через те, що сума доходів буде визнаватися у тому періоді, в якому на витрати через нарахування амортизації потрапить вартість об’єкта капітальних інвестицій, то фактично від такої операції фінрезультат виникати не буде (доходи покриються витратами).

Розмір держпідтримки спочатку зараховують в момент її отримання до складу доходів майбутніх періодів: Дт 311 — Кт 482, Дт 482 — Кт 69, а потім у міру нарахування амортизації (пропорційно їй) відображають дохід: Дт 69 — Кт 745.

Звертаємо увагу! Якщо фермерське господарство має намір отримати компенсацію понесених витрат на придбання посадкового матеріалу для закладання саду (див. вище), то правила, встановлені для обліку цільового фінансування в капітальні інвестиції, на цей вид держпідтримки не поширюються. Адже ми маємо справу з компенсацією вартості придбання запасів (саджанців), а не з капітальними інвестиціями у закладення саду.

Податковий облік

Податок на прибуток. Операції з отримання цільового фінансування будуть відображені всіма аграріями — платниками податку на прибуток за бухобліковими правилами.

А отже, коли йдеться про компенсацію витрат, здійснених у капітальні інвестиції (у нашому випадку — у створення зрошувальної системи), то в момент нарахування амортизації на об’єкт капітальних інвестицій аграрій буде визнавати дохід, який має покритися сумою нарахованої амортизації.

При цьому коли ми говоримо про об’єкти капітальних інвестицій, які є ОЗ і мають господарське спрямування, то амортизаційні різниці (збільшення фінрезультату на бухгалтерську амортизацію і зменшення на податкову), які застосовуватимуть аграрії-високодохідники чи малодохідники-добровольці, не вплинуть на збалансування витрат і доходів від отримання держпідтримки для фінансування капітальних інвестицій.

ПДВ. Отримання держпідтримки на компенсацію витрат на придбання посадкового матеріалу, як і на створення об’єктів капітальних інвестицій на ПДВ-обліку аграрія жодним чином не позначиться. Адже відповідно до п.п. 196.1.6 ПКУ

Єдиний податок. Для юросіб — платників ЄП як групи 3, так і сільгоспЄП суми цільового фінансування на оподаткування не вплинуть.

Так, юрособа — платник ЄП групи 3 суму отриманої держпідтримки до оподатковуваного доходу не включить на підставі п.п. 4 п. 292.11 ПКУ.

Юрособа — платник сільгоспЄП суму отриманого доходу до свого фінансового результату має включити. Але на розрахунок сільгоспчастки ця сума не вплине. Відповідно до ряд. 3.1 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. № 772, на суми цільового фінансування слід зменшити загальний дохід аграрія.

Приклад. Фермерське господарство, яке займається садівництвом, витратило:

— 360000 грн (у тому числі ПДВ – 60000 грн) на придбання саджанців плодових дерев. Їх було відразу висаджено;

— 600000 грн (у тому числі ПДВ — 100000 грн) на придбання системи зрошення.

Для доведення системи краплинного зрошення угідь до робочого стану було понесено ще витрат на суму 75000 грн. Роботи проводилися власними силами підприємства.

Облік цільового фінансування витрат у садівництві