* Система електронного адміністрування реалізації пального (та спирту етилового). Повна абревіатура, яку «експлуатують» податківці, — СЕАРП та СЕ. Ми ж у межах цієї статті її вживатимемо скорочено — СЕАРП.
Коріння зла, одиниці обліку
Питання таких різниць в обліку пального у звичайних оптових торговців виникати не повинно, а тільки у тих, що імпортують пальне. Адже така проблема виникає переважно через фіскальність митників, оскільки згідно з оформленою МД в СЕАРП за відповідними кодами УКТ ЗЕД на фірму заводяться у літрах завищені обсяги імпортованого пального**…
** Теоретично така проблема могла б також виникнути, якби фірма занижувала б у літрах обсяги цього пального при його реалізації (через помилковий перерахунок), але це був би нонсенс…
Нагадаємо нюанси обліку пального, щоб зрозуміти, чому коріння зла виникає саме на митниці та чи є шляхи вирішення проблеми.
Причина проблеми зав’язана на обліку пального, який для акцизних цілей ведеться не на вагу, а на обсяг. Пунктом 232.1 ПКУ одиницею обліку обсягів для пального в СЕАРП встановлено літри, приведені до температури 15 °C. При цьому відпущені літри в місцях роздрібної торгівлі пальним для цілей розділу V ПКУ вважаються літрами, що приведені до температури 15 °C. Але оптових торговців це не стосується, чому — зрозумієте далі.
Ця норма наказує, що такі одиниці обліку для пального повинні використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних (АН)/розрахунках коригування (РК) до АН, декларації з акцизу.
Висловимося з приводу цієї норми. Той факт, що такі одиниці обліку, як літри, приведені до температури 15 °C, повинні використовуватися в первинних бухгалтерських документах, зовсім не означає, що і бухгалтерський облік операцій з пальним оптовій фірмі теж необхідно вести за такою ж одиницею, або в літрах за фактичною температурою.
Навпаки — згідно з Інструкцією № 281*** (див. п.п. 4.2.1) облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС — одиницях об’єму (щодо АЗС див. також п. 10.1 Інструкції № 281).
*** Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155.
Виходячи з цього підпункту спеціального нормативу фірма — оптовий торговець пальним повинна вести бухоблік нафтопродуктів в одиницях маси (зазвичай його ведуть у кг). Гадаємо, саме тому (а також для цілей контролю за правильністю перерахунку маси пального в літри, приведені до 15 °C) нормотворці показники обсягу реалізованого пального в АН та РК наказали відображати не тільки у приведених до 15 °C літрах, а також і в кг.
Переведення маси пального в літри, а також приведення цих літрів до температури 15 °C здійснюється з урахуванням норм Інструкції № 281 та ДСТУ ГОСТ 8.599:2016 (ГОСТ 8.599-2010, IDT) Метрологія. Густина світлих нафтопродуктів. Таблиці перерахунку густини до 15 °C та 20 °C і до умов вимірювання об’єму****. Коли переведення маси в об’єм розраховано коректно, то об’єм на вході (на митниці) і на виході (при реалізації фірмою пального покупцям) повинен бути однаковий. Адже він не залежить від температури повітря — приведений до усередненої температури 15 °C. Тобто після розпродажу усього ввезеного пального «повітряних» залишків пального в СЕАРП у літрах, приведених до температури 15 °C (як і у кг, у яких ведеться бухоблік) у фірми виникати не повинно. Але ж вони виникають!
**** Прийнятий (підтверджений) наказом ДП «УНД і НЦ проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 02.08. 2016 р. № 223.
Отже, тут причина у штучно завищеному митниками коефіцієнті переведення маси пального у 15-градусний об’єм. Адже при відпуску пального покупцям фірма застосовує для цього вже інший (реальний) коефіцієнт. І саме реальні обсяги (і масу) відпущеного пального фірма зазначає в АН, які складає на покупців.
Чи є вихід?
Тепер викладемо деякі варіанти, хоча ідеального не бачимо жодного. Хіба що примусити митників зробити перерахунок і коригування обсягів імпортного пального і суми акцизу за конкретними МД. Але у наших реаліях таке — з області фантастики ☹.
Хай висять! Можна просто плюнути на ці «повітряні» залишки: хай собі висять… Але митники таку «козячу пику» роблять фірмі регулярно, і проблему краще вирішити.
До речі, варіант «хай висять» підійде, хіба що коли фірма не має стаціонарних акцизних складів — веде торгівлю транзитом/пересувними акцизними складами. Адже, якщо у фірми склади не пересувні і мають резервуари, то згідно з Довідкою***** про рух та залишки пального, яку власники акцизних складів повинні подавати щоденно, такі розбіжності фіскали швидко виявлять! Тож якщо є стаціонарні ємності, можна накликати фактичну перевірку. Адже можлива розбіжність між фактичними даними довідок та залишками пального в СЕАРП не може складати більше 2 % об’єму конкретного резервуару (для газу — не більше 5 %)!..
***** Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, затверджена наказом Мінфіну від 27.11.2018 р. № 944.
Варіанти списання. Тому краще від цих «залишків» здихатися. Щоби вони не милили податківцям очі та не викликали у них зайвих питань. Адже нарватися на фактичну перевірку фірмі, мабуть, не комільфо — хто знає, що там іще оті фіскали нариють?…
Можливі варіанти списати ці залишки в податковому обліку (а в бухобліку у фірми усе гаразд, оскільки він ведеться в кг): на власні потреби або в межах природного убутку (за зведеною АН). Чи ще якимось чином.
Звісно, усі ці варіанти — фікція, оскільки цих залишків у фірми фактично немає. А робиться таке списання лише з тією ціллю — щоб ці залишки прибрати з СЕАРП.
Як варіант, на майбутнє: можна спробувати перекласти цю проблему на покупців, застосовуючи при відпуску їм пального «митний» (завищений) коефіцієнт переведення маси у об’єм і тим самим передаючи зайві об’єми «у спадок» покупцям. Але без згоди на це покупців такого краще не робити. Та й якщо податківці ретельно перевірять перерахунок у літри на момент відпуску пального покупцям, то факт списання «повітря» спливе на поверхню…
Зміна одиниці обліку. Можна спробувати фірмі (в порушення Інструкції № 281) перейти на ведення бухобліку в літрах, приведених до 15 °C. Однак такий варіант теж не надто виправить ситуацію. І хоча тоді і в бухобліку, і в СЕАРП висітимуть однакові «повітряні» залишки, але фактично їх в наявності не буде. Тобто щоденні складські довідки все одно засвітять цю проблему податківцям.
Підсумком зазначимо: хоча усі ці варіанти не дуже коректні, але, гадаємо, якихось надто негативних наслідків для фірми вони не викликають. Ну, визнають фіскали списання таким чином залишків незаконним та примусять відновити їх, ну то й що? Акциз донарахувати тут ні з чого, якихось санкцій за таке порушення податкового обліку теж не передбачено.
Отже, обирайте самі найменше з цих зол…
