Юридична та фактична адреси

Що означає «юридична» і «фактична»?

По факту законодавство не містить понять «юридична адреса» і «фактична адреса». Оперують тут термінами «місцезнаходження», «податкова адреса», «місце здійснення господарської діяльності», «адреса потужностей виробництва» тощо.

Місцезнаходження юрособи — це фактичне місце ведення діяльності або розміщення офісу, з якого здійснюється щоденне керування діяльністю юрособи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (ст. 93 ЦКУ).

І юридична адреса — це, по суті, те саме місцезнаходження, яке до того ж внесене в ЄДР*.

* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Податкова адреса — це також місцезнаходження, вказане в ЄДР (п. 45.2 ПКУ).

Єдина адреса, яка в розумінні ПКУ може не збігатися з місцезнаходженням, — це адреса місця здійснення господарської діяльності (п. 298.3 ПКУ). Вона вказується, наприклад, у єдинників у їх Реєстрі і по суті схожа з фактичною адресою.

Звісно, ніхто не забороняє використовувати терміни «юридична» або «фактична» адреса. Навіть попри те, що в законодавстві їх немає. При цьому такі адреси можуть не збігатися.

По суті, фактичну адресу можна оформити через внесення її до Реєстру платників ЄП як місця здійснення госпдіяльності та/або через форму № 20-ОПП як об’єкт, через який вона здійснюється. Це повинно знизити кількість проблем (далі зрозумієте чому).

Проблеми

Передусім звернемо увагу: проблеми можуть бути, але більшість з них можна вирішити. Але для того, щоб це зробити, доведеться писати скарги та/або звертатися до суду.

Що може загрожувати на практиці? Щодо загальних проблем, то це можуть бути:

1) проблеми в частині своєчасного отримання кореспонденції. Особливо гостро стоїть питання з листами та іншими рішеннями, які податкова відправляє поштою. Звичайно, орієнтуватися фіскали будуть саме на місцезнаходження, зазначене в ЄДР і, відповідно, в їх реєстрах. Адже часто від моменту отримання того або іншого листа залежить строк для тих чи інших дій платника.

Наприклад, на обов’язковий запит від податківців (щоб не прийшла позапланова перевірка) необхідно відповісти протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем його отримання (п.п. 78.1.1 ПКУ). Або ж якщо ми говоримо про строки для оскарження податкових повідомлень-рішень — 10 робочих днів з дня, наступного за днем його отримання (п. 56.3 ПКУ). Хоча у період карантину ці строки призупинено;

2) визнання відсутнім за місцезнаходженням. Коли податківці виходять на виїзну документальну перевірку, вони також орієнтуються на адресу, вказану в ЄДР і «фіскальних» реєстрах. Якщо, прийшовши на перевірку, вони нікого не застануть, то цей факт фіксується в акті про неможливість проведення перевірки (130.07 БЗ). Потім ця інформація може ставати підставою для:

— розірвання/«призупинення» Договору про визнання електронних документів. Одразу попередимо: ця дія фіскалів незаконна (п. 49.3 ПКУ). Але якщо така ситуація склалася, то це означає, що платник ні звітність в електронному вигляді подати не зможе, ні податкові накладні (ПН) і розрахунки коригувань (РК) зареєструвати.

Безумовно, з наслідками несвоєчасного подання звітності (зокрема, щодо декларації з ПДВ), а також реєстрації ПН/РК у цій ситуації можна і треба сперечатися.

Судова практика тут багата й успішна для платників податків (щодо декларації — постанова ВС від 11.08.2021 р. у справі № 823/541/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/98947217, щодо ПН — постанова ВС від 12.02.2019 р. у справі № 802/2253/16-а // reyestr.court.gov.ua/Review/79758639);

— внесення платника ПДВ до ризикових. Зазвичай у цьому випадку зазначають «загадковий» п. 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ. А це, як ви знаєте, знову ж спричинить величезні проблеми з реєстрацією ПН/РК.

Хоча, звичайно ж, ці ситуації потім також успішно оскаржуються в судах (постанова ВС від 05.01.2021 р. у справі № 640/11321/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/94022453);

— визнання операцій нереальними. Ризик цей існує вже досить давно і пов’язаний він із листом ДФСУ від 23.12.2016 р. № 40795/7/99-99-11-04-04-17 (ср. ). У ньому затверджені Методичні рекомендації щодо відпрацювання суб’єктів господарювання, які задекларували показники податкової звітності по нереальних господарських операціях. Саме там і згадується про «підозрілих» юросіб, відсутніх за своїм місцезнаходженням.

За великим рахунком у цих Методрекомендаціях багато що вже не актуальне. Але деякі перевіряючі все ще використовують цей лист.

Якщо у вас місцезнаходження — це домашня адреса засновника (учасника, власника), то детальніше про складнощі у такій ситуації див. «Офіс у квартирі засновника» цього номера.

Що НЕ може загрожувати? По-перше, фіскали на сьогодні не мають права анулювати реєстрацію платником ПДВ через «відсутність» вашої юрособи за місцезнаходженням. Така підстава для анулювання вже давно виключена з ПКУ.

А по-друге, при держреєстрації юросіб або внесенні змін до даних про їх місцезнаходження держреєстратор (нотаріус, що має право проводити реєстраційні дії) не може вимагати підтвердження реальності вказаної вами адреси. Тобто він не може вимагати від вас документи, що підтверджують право власності або користування приміщенням.

Оренда юрадреси

Декілька слів хочемо сказати про таке явище, як оренда юрадреси. Суть цієї послуги в тому, що юрособі надається можливість зазначити ту чи іншу адресу як місцезнаходження за певну плату. Також у цей пакет послуг може включатися секретарське обслуговування. Тобто вся кореспонденція, яка надходить на цю адресу, пересилається юрособі. Більше того, іноді навіть за адресою може перебувати людина, яка повідомлятиме перевіряючим, нібито керівництво юрособи знаходиться у відрядженні, від’їзді тощо.

Начебто це виключає проблеми, про які ми сказали вище. Але тут є декілька «але».

По-перше, сказати, що ця адреса відповідає визначенню «місцезнаходження» з ЦКУ, не можна.

Посудіть самі: це не фактичне місце здійснення госпдіяльності і не місце розташування офісу, з якого здійснюється керівництво або управління та облік.

По-друге, як правило, пропоновані адреси — це так звані адреси масової реєстрації. І цей момент привертає увагу податківців. Зокрема, є ризик визнання операцій з контрагентами нереальними. Причому іноді страждають контрагенти юросіб з адресами масової реєстрації (див. постанову ВС від 08.07.2021 р. у справі № 808/3817/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/98245088).

Тож оренда юрадреси — послуга цікава, але з нею слід бути обережнішим.