* Периферійні пристрої — це будь-які додаткові і допоміжні пристрої, які підключаються до комп’ютера для розширення його функціональних можливостей. До них належать: принтери, сканери, акустичні колонки, модеми, тобто ті пристрої, без яких комп’ютер може функціонувати самостійно.
За загальним правилом бухобліку активи класифікують залежно від строку служби, вартості і призначення об’єктів (цілі понесених витрат), що придбавалися.
Класифікуємо оргтехніку
Необоротний актив. Якщо очікуваний строк корисного використання комп’ютерної техніки — більше 1 року, то це необоротний актив. Залежно від вартості вона обліковується як:
— основні засоби (ОЗ) на субрахунку 104 «Машини та обладнання». Наприклад, тут можуть обліковуватися дорогі БФП, монітор, сканер, Wi-Fi-роутер, системний блок тощо;
— малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) на субрахунку 112. Очевидно, що на цьому субрахунку можуть обліковуватися недорогі «довгожителі»: наприклад, недорогий монітор, принтер, безперебійник, Flash-накопичувач тощо.
Врахуйте: якщо разом із технікою йде програмне забезпечення (ПЗ), прив’язане до «заліза» (наприклад, комп’ютер продається разом зі встановленим ПЗ), то таке ПЗ обліковується як складник цієї техніки (як єдиний об’єкт) на субрахунку 104, а не як нематеріальний актив. І хоча в нацстандартах прямо про такий підхід не сказано, він прописаний у § 4 МСФЗ 38 «Нематеріальні активи».
Інші матеріали та МШП. Якщо планується використовувати будь-який предмет не більше 1 року (скажімо, зважаючи на інтенсивну експлуатацію і швидку зношуваність), то такий актив відносимо до інших матеріалів (субрахунок 209) або малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП) (рахунок 22).
Основна відмінність між іншими матеріалами і МШП в тому, що матеріали не виконують будь-яких самостійних функцій. Після передачі в експлуатацію вони відразу витрачаються.
У свою чергу, МШП не споживаються у момент їх передачі в експлуатацію, а тільки починають використовуватися для цілей, з якими їх придбавали. По суті, це багаторазовий предмет зі строком використання не більше року. Наприклад, калькулятори, USB, Flash-накопичувачі, перезаписувані оптичні диски (CD-RW, DVD-RW) тощо. Але якщо такі предмети ви плануєте використовувати більше року, то їх обліковують у складі МНМА.
При передачі в експлуатацію МШП списують із балансу з подальшою організацією їх оперативного кількісного обліку за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання, а ось за іншими матеріалами позабалансовий облік не ведеться.
Подільність об’єкта ОЗ
Спершу звернемося до визначення об’єкта ОЗ. Так, ним може бути (п. 4 НП(СБО 7, п. 4 Методрекомендацій № 561):
(1) закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;
(2) конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
(3) відокремлений комплекс конструктивно сполучених предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, управління та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;
(4) інший актив, що відповідає визначенню ОЗ, або частина такого активу, яка контролюється підприємством.
Крім того, можна визнати в бухобліку як окремий об’єкт ОЗ окремо кожну з частин такого об’єкта (за умови, що вони мають різний строк корисного використання (експлуатації)).
Виходить так, що в облікових цілях об’єктом ОЗ може бути не лише самостійний актив, але навіть його частина. Інакше кажучи, існує два варіанти обліку придбаного комп’ютера:
1) як єдиного цілісного об’єкта (навіть якщо згідно з даними первинки отримувалося декілька активів: системний блок, монітор, клавіатура, миша). Адже всі ці пристрої використовуватимуться разом як єдиний комплекс;
2) за частинами — у такому разі всі комплектуючі і периферійні пристрої розглядають як окремі самостійні об’єкти (і, відповідно, порівнюють зі встановленим вартісним критерієм кожну з таких частин).
У другому варіанті обліку, якщо вартість кожного компонента ОЗ, що придбавався, у прибуткових документах не виділена (тобто зобов’язання встановлене однією сумою), то керуємося правилом (п. 9 НП(С)БО 7), за яким первісну вартість об’єкта ОЗ визначаємо розподілом загальної суми пропорційно справедливій вартості окремого об’єкта ОЗ. При цьому в обліковій політиці підприємства варто зазначити, що периферійні пристрої комп’ютера, які є конструктивно відокремленими елементами (монітор, клавіатура, миша тощо), можуть відображатися в обліку як окремі об’єкти необоротних активів. Наприклад, при такому підході зазвичай системний блок, монітор потрапляють до складу ОЗ або МНМА (залежно від їх вартості), інші ж складові (найчастіше це миша і клавіатура) зараховуються на облік або як МНМА, або як МШП.
Безумовно, варіант обліку «за частинами» — найбільш прийнятний для платника податків. Причому як у високодохідника, так і в малодохідника. Адже МНМА, інші матеріали та МШП у зменшення фінрезультату зіграють швидше.
Крім того, будучи самостійними об’єктами, складові комп’ютера не створюватимуть додаткових проблем при заміні, внутрішньому переміщенні і під час інвентаризації.
Податковий облік
Податковоприбутковий облік. Тут повністю орієнтуємося на дані бухобліку. А ось тим, хто зобов’язаний або добровільно прийняв рішення коригувати фінрезультат на податкові різниці, доведеться вести подвійний облік ОЗ — відповідно розраховувати амортизаційні і ліквідаційні різниці (пп. 138.1 і 138.2 ПКУ).
Нагадаємо, для цілей податкового обліку комп’ютери, інші машини для автоматичної обробки інформації, пов’язані з ними засоби зчитування та/або друку інформації, обліковують у групі 4 ОЗ із мінімальним строком корисного використання 2 роки (п.п. 138.3.3 ПКУ).
До групи 4 ОЗ також потраплять комутатори, маршрутизатори, модулі, безперебійники, рації тощо. Але за умови, що їх вартість перевищує 20 тис. грн. Якщо вартість цих об’єктів не дотягує до зазначеної вартісної межі, то їм шлях до складу МНМА. Ясна річ, тоді й податкових різниць не буде.
ПДВ-облік. Вхідний ПДВ за комп’ютерними придбаннями платники ПДВ включають до податкового кредиту (ПК) у загальному випадку за правилом «першої події» за умови наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН (ст. 198 ПКУ). Надалі можливе нарахування компенсуючих ПЗ, якщо така техніка використовуватиметься в необ’єктній або негосподарській діяльності (п. 198.5 ПКУ).
Врахуйте: якщо комп’ютер поставляється разом зі встановленим ПЗ, яке є його невід’ємною частиною і як окремий елемент постачання не виділено, то ПДВ-пільга на постачання ПЗ, передбачена п. 261 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, не застосовується. Тобто операція з постачання оргтехніки, в якій міститься ПЗ, для цілей оподаткування ПДВ розглядається як одна операція, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальному порядку (див. запитання 6 УПК № 536).
