Одразу відкинемо можливі непорозуміння: якщо продавець узагалі не зобов’язаний застосовувати РРО, то й жодних порушень тут не буде.
Ну от, скажімо, якщо це ФОП-єдиноподатник групи 1 або хай і старших груп 2-4, але у поточному році поки що не перевищив дохідний бар’єр (1 млн 320 тис. грн) і не здійснює ризикових операцій, зазначених у п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (реалізацію ТСПТ, ювелірки, лікарських засобів і медвиробів тощо). У такому разі він може як отримувати, так і повертати кошти за товар без РРО, причому в будь-якій формі.
Однак у нашій ситуації, найімовірніше, йдеться не про РРО-звільненця, а навпаки про РРО-зобов’язаного продавця. Може, «юрика», може, ФОП-загальносистемника, а може і ФОП-єдиноподатника, який утратив право на безРРОшне існування. Саме тому він і торгував за безготівковим розрахунком, щоб уникнути встановлення РРО. І, схоже, трохи прорахувався. Бо, по-перше, фіскали заперечують можливість готівкових повернень коштів за товар, оплачений безготівково. По-друге, РРО у цій ситуації таки був потрібен. По-третє, штрафні санкції за його відсутність теж можуть бути. Однак є шанс цю випадкову помилку виправити, хоча й не за так — і це по-четверте. Далі про все по черзі.
Якби дослухалися до податківців. Це якраз той рідкісний випадок, коли виконання вимог фіскалів могло б уберегти продавця від біди. А вони наполягають на тому, що (БЗ 109.02)
повертати кошти за неотриманий товар (ненадану послугу), оплата за які здійснювалась у безготівковій формі через установу банку, слід також через установу банку. У такому випадку РРО не застосовується
Наша позиція з цього питання протилежна: чинне законодавство не обмежує суб’єкта господарювання у праві застосувати в цьому випадку як безготівкову, так і готівкову форму розрахунку. Адже Закон про РРО, на який посилаються фіскали для обґрунтування свого підходу, не містить норми, що прямо б запроваджувала будь-які обмеження із цього приводу. Таким чином, продавець мав право здійснювати таку операцію, однак при цьому він мав ураховувати, що вона є розрахунковою, тож потрапляє у сферу регулювання Закону про РРО.
Розрахункова операція є? РРО має бути! Це основоположна теза для тих, хто за законом зобов’язаний застосовувати РРО. Причому через РРО слід реєструвати рух коштів як у прямому напрямку (при продажу товару й отриманні продавцем коштів за нього), так і у зворотному (при поверненні коштів покупцеві у разі повернення останнім товару).
Адже видача готівкових коштів покупцеві за повернутий товар — теж розрахункова операція (ст. 2 Закону про РРО). Тож ви маєте видати особі, яка повертає товар, розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції (видатковий чек).
При цьому може статися так, як в описаній нами ситуації: при продажу товару за безготівковим розрахунком така операція розрахунковою не вважалася і застосування РРО не вимагала. А от видача готівкових коштів за цей товар при його поверненні (зокрема, через неналежну якість) — це вже розрахункова операція, яку слід було провести через РРО.
Порушив — відповідай! За порушення, яке вчинив продавець, — невидача (у паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, — до нього можуть бути застосовані фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону про РРО. На щастя, до 1 січня 2022 року їх розміри зменшено (п. 11 розд. II «Прикінцеві положення» Закону про РРО). Тож на сьогодні штраф становить:
— за порушення, вчинене вперше, — 10 % вартості проданих (!) з порушеннями товарів;
— за кожне наступне вчинене порушення — 50 % вартості таких товарів.
Причому, на нашу думку, слово «проданих» тут слід розуміти у широкому сенсі. Тобто якщо без застосування РРО внесено аванс, а товари ще не продані, або видано готівку при поверненні раніше проданого товару (як у нашому випадку), штраф усе одно буде.
Але фактично штраф визначатиметься не від вартості проданих із порушеннями товарів, а від суми розрахункової операції, яку не провели через РРО
Зверніть увагу! Продавець і надалі може працювати без РРО, якщо отримуватиме оплату за товари виключно у безготівковій формі і не здійснюватиме розрахункових операцій, що вимагатимуть застосування РРО. Інакше кажучи, одинична помилка — аж ніяк не вирок, і вішати на себе РРО-ярмо після цього не треба. Однак штраф у розмірі 10 % від суми виданих коштів заплатити доведеться, причому і в тому разі, якщо порушення було вчинене під час карантину. Звісно, якщо податківці виявлять це порушення при перевірці. До речі, з 1 січня штрафи виростуть до 100 % і 150 % відповідно за перше і кожне наступне порушення. Тож є вагомий мотив таке порушення приховати. Як? Читайте далі.
Якщо відповідати не хочеться. Таке бажання цілком зрозуміле. Однак продавцю-«юрику» або ФОП-загальносистемнику ми нічим, на жаль, не зарадимо. Адже у першого — касова книга + повний облік руху ТМЦ, а їх не так вже й легко подолати. У другого — щоденний облік доходів у Типовій формі (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 57, с. 14), де для повернення коштів покупцям у зв’язку з поверненням ними товару є окрема графа. Тобто їм обом доведеться добряче поморочитися, аби документально подати все так, начебто ніякого повернення коштів готівкою ніколи й не було.
А от ФОП-єдиноподатнику та ще й безПДВшнику це зробити доволі просто. Як саме, покажемо на прикладі.
Припустимо, ФОП-єдиноподатник продав протягом місяця за безготівковим розрахунком 3 од. товару по 1000 грн за кожну і за одну з них повернув гроші покупцеві. Тоді він мав би показати за цей місяць 2000 грн доходу, однак надходження на банківський рахунок становили 3000 грн, що викличе запитання у перевіряючих.
Щоб сховати кінці в воду, варто зафіксувати доход у сумі 3000 грн. Для другогрупника сума ЄП від цього не зміниться. А от третьогрупнику доведеться заплатити зайвих 50 грн ЄП (5 % х х 1000 грн), що вдвічі менше ніж 100 грн штрафу (10 % х 1000 грн). А з нового року штраф складатиме вже 1000 грн (100 % вартості), тож економія більш ніж очевидна.
Хвилюватися при цьому за розбіжності у товарному обліку (бо фактично в наявності на одну одиницю товару більше, ніж має бути) такому ФОП узагалі не варто, адже правил ведення обліку ТМЦ для підприємців не встановлено.
