Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Продаж безготівковий, а повернення за готівку: без РРО зась?

Хмелевський Ігор, податковий експерт
Податки & бухоблік Вересень, 2021/№ 73
Друк
Продавець отримує оплату за товари виключно у безготівковій формі (маємо на увазі той класичний безготівковий розрахунок, за якого про необхідність установлення РРО не може бути й мови). Та одного разу він повернув покупцеві гроші за неякісний товар готівкою. Чи можна було взагалі так робити? Чи не треба через цю випадковість надалі застосовувати РРО? Якщо так, а РРО й досі не поставили, на які штрафні санкції очікувати і за який період? А чи не можна оформити видачу готівки за повернутий товар якось інакше, щоб мінімізувати її негативні наслідки? Давайте разом знайдемо відповіді на всі ці запитання.

Одразу відкинемо можливі непорозуміння: якщо продавець узагалі не зобов’язаний застосовувати РРО, то й жодних порушень тут не буде.

Ну от, скажімо, якщо це ФОП-єдиноподатник групи 1 або хай і старших груп 2-4, але у поточному році поки що не перевищив дохідний бар’єр (1 млн 320 тис. грн) і не здійснює ризикових операцій, зазначених у п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (реалізацію ТСПТ, ювелірки, лікарських засобів і медвиробів тощо). У такому разі він може як отримувати, так і повертати кошти за товар без РРО, причому в будь-якій формі.

Однак у нашій ситуації, найімовірніше, йдеться не про РРО-звільненця, а навпаки про РРО-зобов’язаного продавця. Може, «юрика», може, ФОП-загальносистемника, а може і ФОП-єдиноподатника, який утратив право на безРРОшне існування. Саме тому він і торгував за безготівковим розрахунком, щоб уникнути встановлення РРО. І, схоже, трохи прорахувався. Бо, по-перше, фіскали заперечують можливість готівкових повернень коштів за товар, оплачений безготівково. По-друге, РРО у цій ситуації таки був потрібен. По-третє, штрафні санкції за його відсутність теж можуть бути. Однак є шанс цю випадкову помилку виправити, хоча й не за так — і це по-четверте. Далі про все по черзі.

Якби дослухалися до податківців. Це якраз той рідкісний випадок, коли виконання вимог фіскалів могло б уберегти продавця від біди. А вони наполягають на тому, що (БЗ 109.02)

повертати кошти за неотриманий товар (ненадану послугу), оплата за які здійснювалась у безготівковій формі через установу банку, слід також через установу банку. У такому випадку РРО не застосовується

Наша позиція з цього питання протилежна: чинне законодавство не обмежує суб’єкта господарювання у праві застосувати в цьому випадку як безготівкову, так і готівкову форму розрахунку. Адже Закон про РРО, на який посилаються фіскали для обґрунтування свого підходу, не містить норми, що прямо б запроваджувала будь-які обмеження із цього приводу. Таким чином, продавець мав право здійснювати таку операцію, однак при цьому він мав ураховувати, що вона є розрахунковою, тож потрапляє у сферу регулювання Закону про РРО.

Розрахункова операція є? РРО має бути! Це основоположна теза для тих, хто за законом зобов’язаний застосовувати РРО. Причому через РРО слід реєструвати рух коштів як у прямому напрямку (при продажу товару й отриманні продавцем коштів за нього), так і у зворотному (при поверненні коштів покупцеві у разі повернення останнім товару).

Адже видача готівкових коштів покупцеві за повернутий товар — теж розрахункова операція (ст. 2 Закону про РРО). Тож ви маєте видати особі, яка повертає товар, розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції (видатковий чек).

При цьому може статися так, як в описаній нами ситуації: при продажу товару за безготівковим розрахунком така операція розрахунковою не вважалася і застосування РРО не вимагала. А от видача готівкових коштів за цей товар при його поверненні (зокрема, через неналежну якість) — це вже розрахункова операція, яку слід було провести через РРО.

Порушив — відповідай! За порушення, яке вчинив продавець, — невидача (у паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, — до нього можуть бути застосовані фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону про РРО. На щастя, до 1 січня 2022 року їх розміри зменшено (п. 11 розд. II «Прикінцеві положення» Закону про РРО). Тож на сьогодні штраф становить:

— за порушення, вчинене вперше, — 10 % вартості проданих (!) з порушеннями товарів;

— за кожне наступне вчинене порушення — 50 % вартості таких товарів.

Причому, на нашу думку, слово «проданих» тут слід розуміти у широкому сенсі. Тобто якщо без застосування РРО внесено аванс, а товари ще не продані, або видано готівку при поверненні раніше проданого товару (як у нашому випадку), штраф усе одно буде.

Але фактично штраф визначатиметься не від вартості проданих із порушеннями товарів, а від суми розрахункової операції, яку не провели через РРО

Зверніть увагу! Продавець і надалі може працювати без РРО, якщо отримуватиме оплату за товари виключно у безготівковій формі і не здійснюватиме розрахункових операцій, що вимагатимуть застосування РРО. Інакше кажучи, одинична помилка — аж ніяк не вирок, і вішати на себе РРО-ярмо після цього не треба. Однак штраф у розмірі 10 % від суми виданих коштів заплатити доведеться, причому і в тому разі, якщо порушення було вчинене під час карантину. Звісно, якщо податківці виявлять це порушення при перевірці. До речі, з 1 січня штрафи виростуть до 100 % і 150 % відповідно за перше і кожне наступне порушення. Тож є вагомий мотив таке порушення приховати. Як? Читайте далі.

Якщо відповідати не хочеться. Таке бажання цілком зрозуміле. Однак продавцю-«юрику» або ФОП-загальносистемнику ми нічим, на жаль, не зарадимо. Адже у першого — касова книга + повний облік руху ТМЦ, а їх не так вже й легко подолати. У другого — щоденний облік доходів у Типовій формі (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 57, с. 14), де для повернення коштів покупцям у зв’язку з поверненням ними товару є окрема графа. Тобто їм обом доведеться добряче поморочитися, аби документально подати все так, начебто ніякого повернення коштів готівкою ніколи й не було.

А от ФОП-єдиноподатнику та ще й безПДВшнику це зробити доволі просто. Як саме, покажемо на прикладі.

Припустимо, ФОП-єдиноподатник продав протягом місяця за безготівковим розрахунком 3 од. товару по 1000 грн за кожну і за одну з них повернув гроші покупцеві. Тоді він мав би показати за цей місяць 2000 грн доходу, однак надходження на банківський рахунок становили 3000 грн, що викличе запитання у перевіряючих.

Щоб сховати кінці в воду, варто зафіксувати доход у сумі 3000 грн. Для другогрупника сума ЄП від цього не зміниться. А от третьогрупнику доведеться заплатити зайвих 50 грн ЄП (5 % х х 1000 грн), що вдвічі менше ніж 100 грн штрафу (10 % х 1000 грн). А з нового року штраф складатиме вже 1000 грн (100 % вартості), тож економія більш ніж очевидна.

Хвилюватися при цьому за розбіжності у товарному обліку (бо фактично в наявності на одну одиницю товару більше, ніж має бути) такому ФОП узагалі не варто, адже правил ведення обліку ТМЦ для підприємців не встановлено.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі