Теми статей
Обрати теми

Мобілізація транспорту — процедура і облік

Нестеренко Максим, податковий експерт
Запроваджений в нашій країні воєнний стан (далі — ВС) означає мобілізацію не лише військовослужбовців, а й транспортних засобів (далі — ТЗ). Інакше кажучи, у період ВС військові мають право залучати (і вилучати) ТЗ, які належать суб’єктам господарювання для військових потреб. Як бути з обліком вилучених ТЗ тим підприємствам, чиї ТЗ мобілізують! Будемо розбиратися разом!

Військово-транспортний обов’язок

Саме про цей обов’язок ідеться, коли ми говоримо про мобілізацію ТЗ. Мета — забезпечити потреби ЗСУ та інших військових формувань у ТЗ. Звичайно, абсолютна більшість ТЗ, які підпадають під мобілізацію — це автотранспортні засоби. Але ними мобілізація не обмежується. Зі ст. 6 Закону України від 21.10.93 № 3543-XII (далі — Закон № 3543) дізнаємося, що мобілізувати можуть також залізничний, авіаційний і водний транспорт.

Процедурні деталі мобілізації ТЗ прописано у Положенні про військово-транспортний обов’язок, затвердженому постановою КМУ від 28.12.2000 № 1921 (далі — Положення № 1921). Дія зазначеного Положення поширюється на юросіб усіх форм власності, а також на громадян, які є власниками ТЗ. Тобто якщо говорити про суб’єктів господарювання, то мобілізувати можуть не лише ТЗ підприємств, а й ТЗ ФОП, зареєстровані на них як на фізичних осіб.

Звільняються від мобілізації лише дві категорії ТЗ. Перша — ТЗ, які конкретно задіяні у виробничому процесі під час виконання мобілізаційних завдань. При цьому у підприємства має бути договір, укладений з Міноборони на виконання таких завдань. Друга — ТЗ підприємств, у яких є висока суспільна потреба. Перелік таких підприємств затверджує Кабмін за поданням Міноборони. Якщо ви не належите до першої чи другої категорії, ваш транспорт від мобілізації не звільняється.

Звертаємо увагу! У ЗМІ й соцмережах зустрічаються повідомлення про те, що не підлягають мобілізації ТЗ, які передані в довгострокову оренду, а також ТЗ, які є предметом застави. Так, дійсно у п. 16 Положення № 1921 міститься згадка про те, що зазначені обставини унеможливлюють передачу ТЗ військовим. Однак насправді у зазначеній нормі йдеться виключно про обов’язок власників таких ТЗ у семиденний строк повідомити військкомати, у яких ці ТЗ перебувають на військовому обліку.

Нагадаємо: в умовах мирного часу підприємства двічі на рік (до 20 червня та 20 грудня) подають військкоматам інформацію про наявність та технічний стан ТЗ (п. 15 Положення № 1921). Так от, якщо ТЗ, який на військовому обліку здається в довгострокову оренду чи є предметом застави, власник такого ТЗ дійсно не може за першим сигналом передати ТЗ військовим. Однак це не означає, що зазначені ТЗ неможливо мобілізувати в принципі. Просто питання про їх мобілізацію вирішується вже із залученням орендаря або кредитодавця.

Передача і повернення транспорту

ВС — це складова особливого періоду (див. абзац п’ятий ст. 1 Закону № 3543). Особливістю ВС є те, що під час дії цього правового режиму ТЗ у власника (у тому числі й у фізичної особи) можуть бути не тільки мобілізовані, але й вилучені чи примусово відчужені. Інакше кажучи, якщо в умовах «звичайної» мобілізації військові можуть лише залучати ваші ТЗ (тобто брати тимчасово і з поверненням), то під час ВС ТЗ (втім, як і інше майно) можуть забрати назовсім. Таке право держави передбачене згідно зі ст. 3 Закону України від 17.05.2012 № 4765-VI (далі — Закону № 4765).

Тож під час ВС надзвичайно важливо розуміти, про що ідеться — про залучення чи про вилучення ваших ТЗ. Різниця — у тому, як документується передача вашого ТЗ, якщо військові ним зацікавилися. Інакше кажучи, якщо ви передаєте свій ТЗ військовим, у вас обов’язково буде Акт. І для вас вкрай важливо, як цей акт називається.

Якщо це Акт приймання-передачі за формою, яка міститься у додатку 4 до Положення № 1921, тоді ідеться про залучення ТЗ. В такому випадку ТЗ після демобілізації вам мають повернути, а якщо він буде пошкоджений чи знищений — надати компенсацію (пп. 35, 36 Положення № 1921). Якщо ж складено Акт про примусове відчуження (див. додаток до постанови КМУ від 31.10.2012 № 998), тоді ваш ТЗ вилучено.

Тепер поговоримо коротко про кожен із актів. Акт приймання-передачі складається у трьох примірниках. У ньому зазначається залишкова вартість ТЗ, визначена на дату балансу. Крім того, власник ТЗ може провести його оцінку і зазначити в акті оціночну вартість (пп. 27, 28 Положення № 1921). Це потрібно, аби визначити можливу суму компенсації якщо ТЗ буде пошкоджено чи знищено. Після демобілізації за зверненням керівника підприємства ТЗ має бути повернуто, про що теж складається Акт (див. додаток 6 до Положення № 1921). До Акта про повернення обов’язково додається висновок експерта або звіт про оцінку майна (пп. 31, 35 Положення № 1921).

Акт про примусове відчуження підписується власником майна і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна. До акта обов’язково додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки. У разі відсутності під час складання акта особи, у якої відчужується або вилучається майно, такий акт складається без її участі. При цьому право державної власності на ТЗ виникає з дати підписання акта (ст. 7 Закону № 4765).

Ну, а тепер переходимо, власне, до обліку мобілізованих і вилучених ТЗ!

Бухгалтерський облік

Вище ми вже визначили, що є принципова різниця між залученням і вилученням ТЗ. Звичайно ж, ця різниця відобразиться і на бухобліку. Тож розглядаємо бухоблік окремо для обох випадків! Абсолютна більшість ТЗ в бухобліку є ОЗ. Звичайно, військо може мобілізувати і ТЗ, які обліковуються як товари (наприклад, якщо ідеться про ТЗ автосалонів). Але за промовчанням будемо все-таки виходити з того, що мобілізовані ТЗ обліковувалися у підприємства як ОЗ.

Залучені ТЗ. Такі ТЗ підприємство передає війську тимчасово і після демобілізації вони підлягають повернення. Тому якщо ви віддаєте ТЗ нашому війську за Актом приймання-передачі, його не потрібно списувати з балансу. Можливо, доцільним буде виділити для мобілізованих ТЗ окремий аналітичний рахунок на субрахунку 105, але в цілому такі ТЗ, безумовно, залишаються на балансі підприємства. Тому що вони, як і раніше, продовжують відповідати критеріям для визнання активами. Зрозуміло чому: мобілізовані ТЗ підприємству можуть повернути, а можуть заплатити за них компенсацію.

Амортизацію на мобілізовані ТЗ також продовжуємо нараховувати. Для МСФЗшників тут усе просто — п. 55 МСБО 16 прямо говорить про те, що коли ОЗ не експлуатують або він вибуває з активного використання, амортизацію не припиняють. А що у НП(С)БОшників? Можливо, їм потрібно призупинити амортизацію мобілізованих ТЗ? Ні, жодних підстав припиняти амортизацію, прописаних у п. 23 НП(С)БО 7, немає. Тож амортизація мобілізованих ТЗ нараховується у звичайному порядку.

Після повернення (демобілізації) ТЗ на підставі звіту про оцінку майна, який додається до Акта повернення, підприємство може прийняти рішення про переоцінку ТЗ в порядку, що його прописано у п. 16 НП(С)БО 7. Імовірно, йтиметься про уцінку, тож її сума потрапить до складу витрат (Дт 975 — Кт 105), а уцінка зносу відобразиться проводкою Дт 131 — Кт 105. Також за потреби відновити робочий стан ТЗ підприємство може провести його ремонт. Сума такого ремонту відображається у складі поточних витрат (п. 15 НП(С)БО 7).

Нарешті, якщо мобілізований ТЗ буде знищено, його залишкова вартість списується проводкою Дт 976 — Кт 105, а знос — проводкою Дт 131 — Кт 105. Тобто робимо стандартні проводки, якими відображається ліквідація ТЗ. Компенсація за пошкоджений чи знищений ТЗ нараховується проводкою Дт 373 — Кт 716, а отримання компенсації відображається проводкою Дт 311 — Кт 373.

Вилучені ТЗ. Вилучення ТЗ на користь війська означає, що підприємство втрачає право власності на нього. Відповідно, такий ТЗ більше не відповідає для підприємства критеріям визнання активом. А отже його потрібно списувати (п. 33 НП(С)БО 7). Амортизація вилученого ТЗ перестає нараховуватися починаючи з наступного місяця після його вилученням (п. 29 НП(С)БО 7). На залишкову вартість, яка є недоамортизованою після цього, робимо проводку Дт 976 — Кт 105, а на суму накопиченого зносу Дт 131 — Кт 105. Тобто при вилученні ТЗ має місце його ліквідація як об’єкта ОЗ.

Податок на прибуток

Залучені ТЗ. У малодохідників, які не визначають різниці, по суті, все — за бухобліком. Тобто вони продовжують враховувати у складі бухфінрезультату амортизацію мобілізованих ТЗ, як і усіх інших своїх ОЗ. Те ж саме стосується ремонту, переоцінки та списання ТЗ, повернутого після демобілізації: усі ці операції впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток так само, як і в бухобліку (п.п. 134.1.1 ПКУ).

У високодохідників ситуація інша. При амортизації мобілізованих ТЗ визначаються амортизаційні різниці (пп. 138.1, 138.2 ПКУ). При цьому слід враховувати: мобілізовані ТЗ, як і всі інші, в податковоприбутковому обліку входять до складу ОЗ групи 5 (мінімальний строк амортизації — 5 років згідно з п.п. 138.3.3 ПКУ).

Якщо після повернення демобілізованого ТЗ ви проведете його переоцінку, на податковій амортизації це ніяк не позначиться (п.п. 138.3.1 ПКУ). Тобто навіть якщо в бухобліку ви проведете уцінку, базою для податкової амортизації усе одно залишиться стара (безуціночна) балансова вартість ТЗ.

Нарешті, якщо мобілізований ТЗ буде знищено, при його ліквідації високодохідник має визначити ліквідаційно-продажні різниці (пп. 138.1, 138.2 ПКУ). Тобто збільшити фінрезультат на суму бухгалтерської і зменшити його ж на суму податкової залишкової вартості ТЗ, який було знищено.

Ну і, звичайно ж, при фізичній передачі мобілізованого ТЗ ні про які різниці, пов’язані з продажем чи безоплатною передачею ТЗ, не йдеться. Навіть у високодохідника. Адже мобілізований автомобіль залишається на балансі підприємства, і право власності на нього залишається у платника.

Вилучені ТЗ. У малодохідників — усе за бухобліком. Тобто вилучений ОЗ списується, його залишкова вартість відображається у витратах, і ці витрати зменшують фінрезультат до оподаткування.

Високодохідники, у яких вилучили ТЗ, мають визначати ліквідаційно-продажні різниці. Тобто діяти так само, як діють власники мобілізованих ТЗ, які були знищені. Єдина відмінність — ліквідаційно-продажні різниці потрібно визначати вже за фактом вилучення ТЗ військовими. Адже ліквідація вилученого ТЗ як активу відбувається не у момент його знищення (як при мобілізації), а у момент складання Акта про вилучення.

А чи потрібно високодохіднику, ТЗ якого безоплатно вилучають військові, здійснювати коригування, передбачені п.п. 140.5.9 ПКУ? Формально виходить, що так. Адже п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ для вилучених ТЗ не працює. По-перше, ця норма звільняє від коригувань лише у випадку, якщо товари передані нашим Збройним Силам добровільно. Вилучення ТЗ за актом добровільним, ясна річ, не є. По-друге, ТЗ немає у АТО/ООС-переліку, затвердженому постановою КМУ від 26.10.2016 № 758 (ср. ). І у новому переліку, який Кабмін має затвердити під ВС ТЗ теж навряд чи будуть.

Єдиний податок

На єдиноподатковий облік ані мобілізація, ані вилучення ТЗ не мають жодного впливу. Адже йдеться виключно про передачу активу, а тому жодних надходжень, які могли би вплинути на об’єкт оподаткування єдиним податком (п. 292.1 ПКУ) — немає.

Відкрите питання — чи вважатиметься єдиноподатковим доходом компенсація, отримана власниками мобілізованих ТЗ за їх пошкодження чи знищення. Вважаємо, що такі надходження НЕ є доходом єдиноподатника. Їх можна класифікувати як цільові надходження з бюджету, а вони доходом для єдиноподатників не є (п.п. 4 п. 292.11 ПКУ).

ПДВ

Залучені ТЗ. При передачі ТЗ військовим у зв’язку з мобілізацією, ніяких податкових зобов’язань з ПДВ не виникає. Адже немає жодного постачання товарів у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ. Хоча фізично ТЗ і передається військовим, він залишається на балансі власника (щось подібне має місце, наприклад, у випадку з орендою). Отже, безпосередньо при мобілізації ТЗ і в момент його передання військовим на підставі Акта приймання-передачі жодних податкових зобов’язань з ПДВ не буде.

А якщо мобілізований ТЗ буде знищено? Чи не запрацює тут п. 189.9 ПКУ, який за промовчанням розглядає ліквідацію ТЗ як постачання? Ні, і ще раз ні! Адже збройна агресія РФ (як вже встигла заявити ТППУ) є обставиною непереборної сили. А норма п. 189.9 ПКУ не поширюється на випадки, коли ОЗ ліквідуються внаслідок таких обставин (див. абзац другий зазначеного пункту). Більше того, навіть до ВС така ліквідація ОЗ не розглядалася як постачання (див. абзац десятий п.п. 14.1.191 ПКУ). А під час ВС — і поготів. Адже п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ визначає, що на час ВС не компенсується податковий кредит за будь-якими активами, знищеними внаслідок війни.

Тобто не має значення, чи купували ви знищене мобілізований ТЗ з ПДВ і яка його балансова вартість на момент знищення. Податковий кредит компенсувати не потрібно, і власне ліквідація знищеного війною ТЗ постачанням не є. Крапка.

Нараховувати ПДВ на суму компенсації, отриманої за знищений (чи пошкоджений) ТЗ, на нашу думку, теж не потрібно. Адже тут теж немає жодного постачання товарів і послуг. Виключно відшкодування завданих збитків.

Вилучені ТЗ. На відміну від мобілізації, вилучення ТЗ цілком підпадає під загальне визначення операцій з постачання товарів. Більше того, конкретно визначається, що передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи інша передача права власності відповідно до законодавства вважається постачанням (п.п. «б» п.п. 14.1.191 ПКУ).

Однак на період ВС діє спецправило, визначене абзацом третім п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Відповідно до зазначеного спецправила, передача військовим будь-яких товарів чи послуг НЕ є постачанням. І нехай вас не бентежить, що формально ТЗ у більшості випадків — це не товар, а необоротний актив. Відповідно до п.п. 14.1.244 ПКУ будь-який необоротний актив (і ТЗ в тому числі) теж розглядати як товар.

Про добровільність у п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ теж нічого не сказано. Тож є усі підстави вважати: не вважається постачанням як добровільна передача активів нашим Збройним Силам, так і примусове вилучення на їх користь. До цього висновку також підштовхує п. 69.5 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Там зазначено, що для цілей оподаткування не вважаються операціями з реалізації як добровільна передача, так і відчуження будь-яких товарів на користь ЗСУ чи підрозділів тероборони, якщо немає жодної компенсації вартості таких товарів.

Отже, на нашу думку, примусове вилучення ТЗ не є їх постачанням. Відповідно, жодного мінбазного ПДВ (п. 188.1 ПКУ) платнику, в якого ТЗ вилучаються, нараховувати не потрібно. А чи не потрібно компенсувати податковий кредит, якщо вилучений ТЗ придбавався з ПДВ? Також ні. Все той же п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ визначає, що коли товари, придбані з ПДВ і передані для потреб оборони, податковий кредит згідно з п. 198.5 ПКУ — не компенсується.

Ну і п. 189.9 ПКУ до ліквідації ТЗ як ОЗ у зв’язку із тим, що військові його вилучають теж не застосуєш. Адже ліквідація ОЗ відбувається без згоди платника, і Акт про вилучення ТЗ — тому доказ. Отже, ніяких податкових зобов’язань за вилученим ТЗ при його передачі військовим нараховувати не потрібно.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі