Нажаль, для суб’єктів господарювання, які мають кошти на рахунках у цих банках, ситуація є досить невтішною. Як тільки в банку розпочинається процедура ліквідації, користуватися коштами, які знаходяться на поточних рахунках у такому банку, вже не можна. Вони «осідають» на рахунку в банку.
З рахунками фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб-підприємців) дещо простіше. Адже вони захищені Фондом гарантування вкладів у межах гарантійної суми — 200 000 грн. Причому ця гарантія поширюється як на договір банківського вкладу, так і на договір банківського рахунку (ст. 2 Закону № 4452*). Для отримання коштів в межах гарантованої суми (200 000) заявляти вимоги до банку не потрібно (п. 5 ст. 45 Закону № 4452). Зауважимо, що Верховна Рада 01.04.22 р. прийняла проєкт закону № 5542-1, та тимчасово збільшила таку суму відшкодування до повного розміру вкладу, але це стосуватиметься банків, які стануть неплатоспроможними після набуття чинності закону (поки ще він чинності не набув).
* Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI.
А ось для юридичних осіб такі гарантії не діють. Повернення коштів їм здійснюється за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна (активів) банку у порядку черговості. При чому вимоги клієнтів банку — юридичних осіб (за умови, що вони не є пов’язаними з банком особами) задовольняються аж (!) у 7-му чергу (ст. 52 Закону № 4452, ч. 2 р. III Положення № 3711**).
** Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується, затверджене рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2017 № 3711.
Вимоги фізичних осіб (у т.ч. фізичних осіб-підприємців) понад гарантовані 200 000 грн задовольняються у 4-ту чергу (за умови, що такі особи не є пов’язаними з банком особами).
Що робити підприємству? Поверненням коштів займається Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд). Незважаючи на свою назву Фонд займається і задоволенням вимог кредиторів — юридичних осіб.
Важливо! За загальним правилом, підприємство — кредитор має заявити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб свої кредиторські вимоги до банку протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідації банку в газеті «Голос України» або «Урядовий кур’єр» (п. 5 ст. 45, п. 1 ст. 49 Закону № 4452). А далі на підставі поданих заяв кредиторів Фонд мав би формувати реєстр акцептованих вимог кредиторів (ч. 1 розд. III Положення № 3711).
Але! Враховуючи, що в країни діє воєнний стан, Фонд повідомив (рішення Фонду від 04.03.2022 № 148 та від 04.03.2022 № 150), що Реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Промінвестбанк» та АТ «Міжнародний резервний банк» буде сформовано на підставі балансових даних банку в розмірі залишків на рахунках контрагентів на дату запровадження процедури ліквідації банку.
Це означає, що якщо ви не встигнете заявити Фонду свої вимоги до банку протягом 30 днів, то це не позбавить вас можливості бути включеним в Реєстр акцептованих вимог кредиторів.
Дізнатись інформацію про те чи включено вас до Реєстру та уточнити розмір кредиторських вимог можна буде після формування Реєстру. За даними Фонду реєстри за кожним банком буде сформовано до 10.04.2022 і опубліковано на сайті Фонду та відповідного банку. У випадку незгоди із акцептованою Фондом сумою вимог кредитори можуть надіслати відповідне звернення до Фонду на адресу електронної пошти PIB_credutor@fg.gov.ua.
При цьому для повернення коштів підприємству все ж потрібно подати Фонду заяву про визнання вимог кредиторів (за формою додатку 1 до Порядку № 3711) разом із реквізитами банківського рахунку, відкритого у діючому (платоспроможному) банку. Таку заяву можно подавати протягом усього терміну ліквідації банку (а запланований термін ліквідації банків — з 25.02.2022 по 25.02.2025) на адреси електронної пошти: PIB_credutor@fg.gov.ua та fgvfo@fg.gov.ua, а також на поштову адресу Фонду: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, та поштову адресу відповідного банку.
Коли можна розраховувати на повернення коштів? На ліквідацію банків Фондом відведено три роки — з 25.02.2022 до 25.02.2025. Враховуючи, що вимоги кредиторів — юридичних осіб задовольняються у 7-му чергу, то на швидке повернення коштів сподіватися не варто. Якщо взагалі вистачить активів банку для їх повернення.
Що в обліку? «Завислі» на рахунках у банку кошти потрібно перевести до складу дебіторської заборгованості (Дт 377 — Кт 311). Оскільки заборгованість є грошовою (банк винен вам кошти), тобто є фінансовим активом, то відповідно до вимог п. 7 НП(С)БО 10, така заборгованість включається до підсумку Балансу за чистою реалізаційною вартістю. Тобто за мінусом резерву сумнівних боргів.
Початок процедури ліквідації банку є сигналом того, що існує ймовірність непогашення цих коштів. Тобто така заборгованість відповідає ознакам сумнівності. А отже підприємству треба нарахувати резерв сумнівних борг.
Не нараховувати його можна тільки суб’єкти господарювання, які складають фінзвітність мікропідприємств відповідно до вимог НП(С)БО 25 (мікропідприємства, підприємства -платникам єдиного податку групи 3, неприбуткові організації).
Для нарахування резерву для цього випадку підійде метод «абсолютного» списання. Тобто резерв нараховується в повній сумі заборгованості.
Нарахування резерву здійснюється проведенням: Дт 944 — Кт 38.
У малодохідників сума нарахованого резерву сумнівних боргів зменшує об’єкт оподаткування податку на прибуток у момент її зарахування до складу бух витрат (тобто безпосередньо при нарахуванні резерву).
А ось високодохідники та малодохідики-добровольці коригують фін результат на різниці, встановлені п. 139.2 ПКУ (ср. ). Тобто в періоді нарахування резерву вони мають показати на цю суму збільшуючу різницю, таким чином виключивши такі витрати з обліку з податку на прибуток.
Коли заборгованість можна списати (визнати безнадійною)? Варто зазначити, що як показує практика процес ліквідації банку затягується на роки. Але поспішати зі списанням заборгованості не варто. Навіть якщо за такою заборгованістю сплинуть строки позовної давності. Оскільки підприємство буде включено в Реєстр акцептованих вимог кредиторів, то загальний строк позовної давності тут спрацьовувати не буде (оскілки, потравивши до Реєстру підприємство вже реалізувало право на примусове стягнення заборгованості). Тому фактично заборгованість буде «висіти» на балансі підприємства доти, поки в Єдиний Державний Реєстр не буде внесено запис про те що банк ліквідовано (стан «припинено»). Тільки у звітному періоду в якому буде зроблено цей запис в ЄДР (стан «припинено») можна буде списати заборгованість (якщо створювався резерв: Дт 38 — Кт 377; якщо не створювався: Дт 944 — Кт 377).
У цьому ж періоді високодохідники та малодохідики-добровольці можуть застосувати зменшуючу податкову різницю — оскільки списана заборгованість стане відповідати ознакам безнадійної згідно п. 14.1.11 ПКУ (як того вимагає п. 139.2.2 ПКУ).
