ФОП vs воєнний стан: особливості роботи

На початку хочемо нагадати, що на час дії воєнного, надзвичайного стану майже всі (деякі обмеження все ж є) суб’єкти господарювання (у тому чисті й ФОП) можуть перейти на сплату єдиного податку (ЄП) за ставкою 2 %. Законодавець постійно «шліфує» ці нові правила. Встиг у тому числі оптимізувати процес переходу на ставку 2 %. Але подробиці щодо цього ви можете знайти в статті «Єдиний податок групи 3 зі ставкою 2 % — фінальна версія». А в цій статті будемо говорити, про інші «воєнні» особливості для ФОП.

Єдиний податок

Група 1 та ЄП. Підприємці — платники ЄП групи 1 мають право НЕ сплачувати єдиний податок з 01.04.2022 (тобто починаючи зі сплати за квітень) до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України (пункт 9.1 підрозд. 8 розд. XX ПКУ).

Вочевидь звільнення буде діяти кратно місяцю (місяцях), у якому (яких) буде діяти воєнний, надзвичайний стан. Тобто навіть якщо вони закінчяться не в останній календарний день місяця, звільнення буде працювати за цілий місяць (бо ЄП платиться за цілий місяць).

Тож авансовий внесок за квітень (зі строком сплати не пізніше 20 квітня) вже можна не платити. Причому навіть якщо ви ведете діяльність і отримуєте дохід. Але якщо є бажання, то можна ЄП продовжувати платити у звичайному порядку.

Також в цьому ж пункті зазначено, що якщо ви не будете сплачувати ЄП, то і ЄП-декларацію за цей період (!) не потрібно заповнювати.

Поглянемо на актуальну зараз форму ЄП-декларації. По діяльності на групі 1 ЄП заповнюється розділ II.

Так от по авансових внесках є квартальна розбивка. Тож якщо не будемо сплачувати ЄП, то і суму авансових внесків з ЄП за відповідний місяць (місяці) при заповненні комірки відповідного кварталу не враховуємо. А от дохід в нас зазначається загальним підсумком за звітний період. У загальному випадку — за рік. Помісячної розбивки немає. «Про що» тоді звільнення від заповнення декларації?

Взагалі то проситься висновок, що якщо дохід можна не декларувати, то і обліковувати його не потрібно (у періоді з 01.04.2022 до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, якщо ФОП вирішить не сплачувати у цьому періоді ЄП). Тоді при заповненні підсумку за рік у ЄП-декларації ці доходи просто не будуть враховані.

Втім, вважаємо, обережний підхід — все ж таки облік доходів у своєму довільному регістрі продовжувати вести в звичайному порядку. Адже він важливий наприклад для контролю неперевищення з початку року гранично обсягу доходу для групи 1.

А поки прийде строк подавати декларацію (у загальному випадку то вже буде 2023 рік), податківці звісно прояснять ситуацію з її заповненням.

Важливо! Все сказане не стосується заповнення додатка 1 по ЄСВ. Тут своя «пісня» (про що буде сказано окремо).

Щодо ЄП за березень 2022 року, то він має бути сплачений. Граничний строк його сплати був 21.03.2022. Він прийшовся на час дії воєнного стану. Тож його пропуск не є критичним, якщо вам щось заважало. Штрафів за несвоєчасну сплату не буде, але за умови, що ФОП сплатить податок протягом шести місяців після припинення/скасування воєнного стану (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А якщо сплатити ЄП навіть у вказаний 6-місячний термін унеможливлюють наслідки, пов’язані з безпосередньою участю ФОП у воєнних діях, то зробити це необхідно протягом одного місяця з дня закінчення дії цих наслідків (п. 69.3 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Група 1 та ЄСВ «за себе». Підприємці — платники ЄП групи 1 мають право НЕ нараховувати і НЕ сплачувати ЄСВ «за себе» з 01.03.2022 (тобто починаючи зі сплати за березень) протягом усього часу до припинення / скасування воєнного стану в Україні + протягом 12 місяців після припинення / скасування воєнного стану (п. 9¹⁹ разд. VIII Закону № 2464).

Причому таке право діє незалежно від того, здійснюєте ви свою діяльність (отримуєте доходи) чи ні.

Якщо ж є бажання продовжувати сплачувати ЄСВ, то це можна робити.

Цією ж нормою встановлено, що якщо ви прийняли рішення не сплачувати ЄСВ, то за місяці відповідного періоду розрахунок ЄСВ в складі декларацій заповнювати не потрібно. Розуміємо це так, що у додатку 1 до ЄП-декларації по рядках відповідних місяців у графах 2 і 4 слід буде поставити «0,00».

Якщо ви не пільговик зі сплати ЄСВ «за себе» (не пенсіонер, не інвалід тощо), то за І квартал потрібно було сплатити 2860 грн. А якщо було прийнято рішення добровільно сплатити ЄСВ і за березень, то 4290 грн. Граничний строк сплати такого ЄСВ — 19.04.2022 р. Ні штрафів, ні пені за прострочення допоки триває воєнний, надзвичайний стан + 3 місяці за Законом № 2464 не буде (п. 9²¹ та 9²² розд. VIII Закону № 2464). Тож головне сплати не пізніше 3 місяців після припинення дії воєнного, надзвичайного стану. Але це штрафи, пеня за Законом № 2464. А є ще загроза адмінштрафу.

Група 2 та ЄП, ЄСВ «за себе». Мають право НЕ сплачувати:

— єдиний податок — з 01.04.2022 (тобто починаючи зі сплати за квітень) до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України;

— ЕСВ «за себе» — з 01.03.2022 (тобто починаючи зі сплати за березень) протягом усього часу до припинення / скасування воєнного стану в Україні + 12 місяців після припинення / скасування воєнного стану.

Тобто діють ті ж самі правила і нюанси, що і для ФОП-ЄП групи 1 (див. вище).

Група 2 та ЄСВ за найманих працівників. Правила сплати / подання звітності залишилися старі (йде робота над законопроектом, що передбачає перехід на помісячне подання об’єднаної звітності, втім I квартал у будь-якому разі «закриваємо» за старими правилами).

Єдине — є право за власним рішенням НЕ сплачувати ЄСВ за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до ЗСУ (п. 9²⁰ розд. VIII Закону № 2464). Звільнення діє під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022 (ср. ). Зазначимо, що мобілізація почалася з 24.02.2022 та триватиме по 24.05.2022, звісно, якщо строк проведення мобілізації не буде продовжено.

Роботодавець в такому разі продовжує визначати базу нарахування ЄСВ за призваними працівниками та нараховувати на неї ЄСВ. Тобто, обов’язку нарахування ЄСВ на доход призваних працівників ніхто не скасовував.

Нараховані та не сплачені роботодавцями-єдиноподатниками суми ЄСВ, будуть сплачені за рахунок держбюджету, крім періодів у яких призвані працівники отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено ЄСВ за рахунок державного бюджету.

Займатиметься питанням сплати ЄСВ з держбюджету за призваних працівників (скільки та за кого) буде податкова. Саме вона буде аналізувати звітність роботодавців та формувати бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями-єдиноподатниками ЄСВ за призваних працівників.

Також при нарахуванні ЄСВ врахуйте, що вимога про сплату ЄСВ з мінімалки, не застосовуватиметься до зарплати за останній календарний місяць, у якому відбулась фактична демобілізація призваного працівника.

Важливий нюанс. Ні штрафів, ні пені за прострочення сплати ЄСВ допоки триває воєнний, надзвичайний стан + 3 місяці за Законом № 2464 не буде (п. 9²¹ та 9²² розд. VIII Закону № 2464). Але є ще загроза адмінштрафу.

Щодо відповідальності за несвоєчасне подання об’єднаної звітності, то діє загальна норма, про яку ми вже згадували вище. Штрафів за несвоєчасне подання не буде, але за умови, що ФОП виконає цей обов’язок протягом шести місяців після припинення/скасування воєнного стану (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А якщо подати звітність у вказаний 6-місячний термін унеможливлюють наслідки, пов’язані з безпосередньою участю ФОП у воєнних діях, то зробити це необхідно протягом одного місяця з дня закінчення дії цих наслідків (п. 69.3 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Гр.1,2 та імпорт без ПДВ. Для платників ЄП групи 1 та 2 тимчасово з 01.04.2022 на період дії воєнного стану діє звільнення від сплати «митного» ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту (п. 69.23 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Група 3 (3 %, 5 %) та ЄП. Особливостей щодо розрахунку та сплати ЄП на час воєнного стану немає. Тобто є дохід — є податок. Немає доходу — немає й податку. Строки подання звітності, сплати податку ті самі що і раніше.

Нюанси є у тому разі якщо у вас виникнуть труднощі з поданням ЄП-декларації, сплатою ЄП. Тут діє загальна норма, про яку ми вже згадували вище. Штрафів за несвоєчасне подання декларації / несвоєчасну сплату ЄП не буде, але за умови, що ФОП виконає ці обов’язки протягом шести місяців після припинення/скасування воєнного стану (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А якщо подати декларацію / сплати ЄП у вказаний 6-місячний термін унеможливлюють наслідки, пов’язані з безпосередньою участю ФОП у воєнних діях, то зробити це необхідно протягом одного місяця з дня закінчення дії цих наслідків (п. 69.3 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Група 3 (3 %, 5 %) та ЄСВ «за себе». Можна не сплачувати — з 01.03.2022 (тобто починаючи зі сплати за березень) протягом усього часу до припинення / скасування воєнного стану в Україні + протягом 12 місяців після припинення / скасування воєнного стану (п. 9¹⁹ розд. VIII Закону про ЄСВ). Навіть, якщо діяльність є.

Тобто діють ті ж самі правила і нюанси, що і для ФОП-ЄП групи 1, 2 (див. вище).

Група 3 (3 %, 5 %) ЄСВ «за найманих» працівників». Діють такі ж правила і нюанси, що і для ФОП-ЄП групи 2 (дивіться вище). Тобто ЄСВ за працівників сплачується / об’єднана звітність подається на загальних підставах. Лише є можливість не сплачувати ЄСВ за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до ЗСУ (п. 9²⁰ розд. VIII Закону про ЄСВ).

Група 3 та імпорт без ПДВ. Для підприємців-єдиноподатників групи 3 зі ставкою ЄП 5 % з 01.04.2022 на період воєнного стану діє звільнення від сплати «митного» ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту (п. 69.23 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Загальна система оподаткування

Оподаткування доходу. Правила розрахунку об’єкта оподаткування і ставка ПДФО на час воєнного стану не змінювалися.

Як і раніше, протягом року сплачуються авансові внески з ПДФО (по ВЗ авансових внесків немає) — до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня) (п.п. 177.5.1 ПКУ). Сплатити ПДФО-аванс за I квартал (не пізніше 19.04.2022) слід було навіть у тому випадку, якщо починаю з II кварталу ФОП перейшов на ЄП (зокрема на ставку 2 %).

Важливий момент. Допомогу армії — можна включати до витрат (п. 22 підрозд. 1 розд. XX ПКУ). «За результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік» у складі витрати ФОП-на загальній системі оподаткування можуть врахувати документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані):

— Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України;

— добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам;

— установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Незважаючи на дивне формулювання («за результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік»), вважаємо такі витрати можна враховувати протягом року для цілей сплати тих же авансових внесків.

ЄСВ «за себе». Можна не сплачувати ЄСВ «за себе» (навіть якщо здійснюється діяльність і є дохід) з 01.03.2022 (тобто починаючи зі сплати за березень) до припинення / скасування воєнного стану + протягом 12 місяців після припинення / скасування воєнного стану (п. 9¹⁹ розд. VIII Закону про ЄСВ). Але звісно до страхового стажу такі періоди (за які не сплачуються ЄСВ) включатися не будуть.

Втім, якщо маєте бажання платити, можна платити ЄСВ і далі (22% від чистого доходу).

Якщо ви не сплачуєте ЄСВ, то за місяці відповідного періоду розрахунок ЄСВ в складі декларацій заповнювати не потрібно (п. 9¹⁹ розд. VIII Закону про ЄСВ). Розуміємо це так, що у додатку ЄСВ 1 до декларації по рядках відповідних місяців у графах 4 і 6 слід буде поставити «0,00».

Сплатити ЄСВ за I квартал (за січень та лютий) потрібно було (якщо ви не пільгових зі сплати ЄСВ «за себе») не пізніше 19.04.2022 р. Ні штрафів, ні пені за прострочення допоки триває воєнний, надзвичайний стан + 3 місяці за Законом № 2464 не буде (п. 9²¹ та 9²² розд. VIII Закону № 2464). Тож головне сплати не пізніше 3 місяців після припинення дії воєнного, надзвичайного стану. Але це штрафи, пеня за Законом № 2464. А є ще загроза адмінштрафу.

ЄСВ «за працівників». Жодних звільнень не передбачено. В тому числі немає і «пільги» щодо мобілізованих працівників (немає можливості не сплачувати ЄСВ за працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до ЗСУ).

Важливий нюанс. Ні штрафів, ні пені за прострочення сплати ЄСВ допоки триває воєнний, надзвичайний стан + 3 місяці за Законом № 2464 не буде (п. 9²¹ та 9²² розд. VIII Закону № 2464). Але є ще загроза адмінштрафу.

Щодо відповідальності за несвоєчасне подання об’єднаної звітності, то діє загальна норма, про яку ми вже згадували вище. Штрафів за несвоєчасне подання не буде, але за умови, що ФОП виконає цей обов’язок протягом шести місяців після припинення/скасування воєнного стану (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А якщо подати звітність у вказаний 6-місячний термін унеможливлюють наслідки, пов’язані з безпосередньою участю ФОП у воєнних діях, то зробити це необхідно протягом одного місяця з дня закінчення дії цих наслідків (п. 69.3 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Звільнення від сплати окремих податків

Як і на інших суб’єктів господарювання, на ФОП на загальній системі та на ЄП, поширюються норми щодо тимчасового звільнення від сплати (якщо об’єкти оподаткування знаходились у зоні активних бойових дій/були у зоні окупації):

— плати за землю (п. 69.14 підрозд. 10 розд. XX ПКУ);

— земельного мінімального податкового зобов’язання (п. 69.15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ);

— екологічного податку за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів (п. 69.16 підрозд. 10 розд. XX ПКУ);

— податку на нерухоме майно (п. 69.22 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Більш детальніше про таке звільнення дивіться в окремій статті цього номера.

Якщо ФОП мобілізований

Держреєстрація підприємницької діяльності ФОП на час призову не припиняється.

ФОП-ЄП. ФОП, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ЄП.

Перелік підтвердних документів, що їх слід подати, та строки подання зазначено в п.п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Якщо наймані працівники є, діє відстрочка щодо сплати ПДФО та ВЗ з виплат працівникам / подання відповідної звітності (п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Що стосується ЄСВ, то ФОП, якщо вони не є роботодавцями, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати ЄСВ, звітування з ЄСВ «за себе». Перелік підтвердних документів, що їх слід подати, та строки подання зазначено в п. п. 9² розд. VIII Закону № 2464.

Якщо наймані працівники є, діє відстрочка щодо сплати ЄСВ з виплат працівникам (п. 9² розд. VIII Закону № 2464).

Ця пільга не відміняє можливості скористатися правом добровільно сплачувати ЄСВ «за себе» за періоди з 01.03.2022 до припинення/скасування воєнного, надзвичайного стану + 12 місяців (про що йшлося вище).

ФОП на загальній системі. ФОП, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО та ВЗ «за себе».

Перелік підтвердних документів, що їх слід подати, та строки подання зазначено в п. п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Якщо наймані працівники є, діє відстрочка щодо сплати ПДФО та військового збору з виплат працівникам / подання відповідної звітності (п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Щодо ЄСВ, то тут така сама ситуація, що і в єдиноподатників (див. вище).

ФОП vs РРО на час воєнного стан

Тут варто зазначити, що ніяких звільнень від застосування РРО/програмних РРО (ПРРО) (у т.ч. для платників ЄП) на період дії воєнного стану немає. Тобто

Звільнення є лише від РРО-штрафів і то таке звільнення досить неоднозначне (про що мова буде йти нижче).

Щодо звільнень від РРО/ПРРО-штрафів. Законом про РРО (п. 12 розд. II «Прикінцеві положення») було передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону про РРО не застосовуються. Потім Законом № 2120 було внесено зміни до цієї норми і додано «крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів».

Формулювання норми не дуже вдале, але вочевидь, розуміти це потрібно так, що:

— під час воєнного стану тимчасово заблоковано можливість накладати санкції за порушення вимог Закону про РРО як за «воєнні», так і за «довоєнні» порушення;

— «воєнні» порушення звільнені від санкцій назавжди. Тобто і пізніше за ці порушення оштрафувати буде не можна.

Звісно мова не йде про порушення, вчинені при продажу підакцизних товарів (за них є відповідальність і під час воєнного стану).

Але на невдалому формулюванні норми, проблеми не закінчуються. Справа у тому, що Законом № 2120 було поновлено право податківців на проведення фактичних перевірок (а порушення РРО-законодавства це якраз предмет фактичних перевірок) (п. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Тобто, вони вже можуть приходити з фактичними перевірками. І судячи з останніх новин податківців, вже почали приходити.

А найголовніше те, що цією ж нормою передбачено, що якщо в ході таких фактичних перевірок будуть виявлені порушення, то ніякі встановлені мораторії на штрафи (як встановлені на період дії військового, надзвичайного стану, так і на час карантину) не застосовуються.

Норма викликає безліч запитань. Якщо наприклад, в ході фактичної перевірки, проведеної під час воєнного стану, буде виявлено порушення РРО-законодавства при продажу звичайного (не підакцизного) товару. То яка норма буде мати пріоритет? Пряма з п. 12 розд. II Закону про РРО, яка передбачає звільнення від РРО-штрафів, чи з п. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, яка передбачає що ніякі звільнення від штрафів не діють?

Вважаємо, що пряма з п. 12 розд. II Закону про РРО, яка передбачає звільнення від РРО-штрафів. Бо навіщо тоді було прописувати це звільнення в Законі про РРО. Та і податківці на своєму сайті просять громадян повідомляти їм про РРО-порушення, вчинені при продажу підакцизних товарів.

Тож штрафи під час дії воєнного стану мають лише за РРО-порушення щодо підакцизних товарів (а також за «термінальні» порушення, про які нижче).

Хоча варто визнати, що норми слизькі. Тож якщо немає об’єктивних перешкод для виконання вимоги Закону про РРО, то їх слід виконувати.

Також пам’ятаємо про адмінштрафи за ст. 155¹ КпАП. Вони не такі суворі, втім звільнення від них взагалі немає. Але якщо вини особи немає, то не може бути і адмінштрафу (ст. 9 КпАП).

Платіжні (POS) термінали

Не менш болюча проблема (яка фактично нерозривно пов’язана за РРО/ПРРО) — це застосування платіжних терміналів під час дії воєнного стану. Тут ще гірше, ніж з РРО/ПРРО. Окрім того що немає жодних послаблень чи звільнень від штрафів щодо застосування терміналів, навпаки — посилено контроль за дотриманням суб’єктами господарювання законодавства щодо забезпечення права покупця розрахуватися за допомогою електронного платіжного засобу.

Зокрема, у п. 80.2.1 ПКУ тепер прямо прописано, що предметом фактичної перевірки (а ще раз відмітимо, що фактичні перевірки податківців вже поновлені у повному обсязі) є, і перевірка, зокрема «забезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів».

Звісно, що відповідальність світить лише, якщо наявність платіжного терміналу є обов’язковою для вас. Нагадаємо, що Закон № 2346 (ст. 14), а також Закон про захист прав споживачів (ст. 17) при визначенні того, які суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати платіжні термінали, фактично відсилає до постанови № 878. А вона зобов’язує застосовувати платіжні термінали тих суб’єктів для яких обов’язковим є застосування РРО. За низкою винятків.

Так, наприклад, звільняються від застосування платіжних терміналів: суб’єкти господарювання, що провадять діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб; підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій).

Звідси, можна зробити наступні висновки:

А які ж штрафи за незабезпечення покупцю можливості розрахуватися електронним платіжним засобом можуть застосувати під час воєнного стану?

Накладати штрафи за ці порушення, мають право:

(1) Держспоживслужба. Штраф — 8500 грн. (п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів). Постановою КМУ № 303 від 13.03.2022 передбачено виключення для деяких позапланових перевірок (які можна проводити під час дії воєнного стану за спецпроцедурою). Тож Держспоживслужба за умови виконання низки вимог може провести позапланову перевірку суб’єкта господарювання. А підставою для неї може стати скарга споживача.

Єдине що тут може допомогти — норма з ч. 2 ст. 218 ГКУ. Що адміністративно-господарську санкцію не можна накласти, якщо суб’єкт доведе, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, але його не вдалося уникнути;

2) податківці. Вони можуть застосувати штраф за ст. 163¹⁵ КпАП — від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн).

За повторне порушення особою, до якої протягом року застосовувалося адміністративне стягнення за ті ж дії, штраф істотно вище — від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн).

Єдине, що тут теоретично може спрацювати, — це правило, що немає адмінпорушення без вини (ст. 9 КпАП). Тож якщо особа доведе, що вжила всіх залежних від себе заходів щоб запобігти порушенню, втім уникнути порушення не вдалося (таке, погодьтеся, можливо під час війни), то покарання не повинно бути.

Товарний облік протягом війни

Ніяких вольностей нікому на період воєнного стану не дали. Тож виконуємо вже знайомі всім вимоги (п. 12 ст. 3 Закону про РРО та Порядку № 496).

Втім звільненні від РРО-штрафів, про яке ми згадували вище, покриває у тому числі і санкцію за ст. 20 Закону про РРО (за продаж необлікованого товару, ненадання документів на товар). Тобто цього штрафу бути не повинно.

Також важливо звернути увагу на такий цікавий момент. Якщо загальносистемник (неплатник ПДВ) перейде на «ліберальний» ЄП за ставкою 2 %, то він позбавиться (на період роботи на ставці ЄП 2 %) від обов’язку ведення такого обліку. Звісно, якщо він не займається «ризиковими» видами діяльності (продаж технічно складних побутових виробів, що підлягають гарантійному ремонту, ліків, медвиробів, ювелірки).

Резюмуємо.