Імпорт/експорт: знову «90 днів»!
Головним НБУ-документом, який регулює, зокрема, інвалютні питання та питання розрахунків під час війни є постанова № 18.
Постановою Правління НБУ № 68 від 04.04.2022 до «воєнної» постанови № 18 внесено нові пп. 142 — 145. Цими нормами для запобігання у цей важкий час відтоку за кордон капіталів НБУ скоротив строки розрахунків за експортними/імпортними операціями до 90 календарних днів (замість 365). Ці скорочені строки розрахунків почали застосовуватись до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених, починаючи із 5 квітня 2022 року.
Тобто,
якщо операція (сплата попередоплати за імпорт, або вивезення-експорт товарів за кордон) відбулася до 5 квітня то для закриття такої операції ще діє строк 365 днів, а на такі операції, що відбулися починаючи з 5 квітня, вже діє обмеження у 90 днів
Зазначені граничні строки розрахунків не поширюються на операції з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума яких в еквіваленті за офіційним курсом гривні до інвалют, установленим НБУ на дату здійснення операції, є меншою, ніж «фінмоніторінгові» 400000 грн., крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій*.
* Визначення «дроблення валютної операції» див. у п.п. 2 п. 2 Положення № 8, а визначення «дроблення операції з експорту товарів» — у п.п. 5 п. 3 Інструкції № 7.
Це розрахункове обмеження застосовується з урахуванням установлених НБУ за поданням КМУ винятків та/або особливостей для окремих товарів та/або галузей економіки.
Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше встановлених строків в повному обсязі, з урахуванням вимог стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі, уключаючи незавершені (!) розрахунки за операцією. Тож, якщо сума боргу менше, або зменшилась до екв. 400000 грн, такі суми вже мають бути непідконтрольні.
Валюта для оплати імпорту
Станом на дату написання цього матеріалу діють наступні нюанси щодо придбання та перерахування за кордон валюти з метою розрахунків за експортними контрактами, які передбачені НБУ здебільшого у згаданій постанові № 18.
Закупівля інвалюти. Пунктом 12 постанови № 18 банкам заборонено здійснювати торгівлю валютними цінностями (уключаючи операції за дорученням клієнтів). Але з цієї заборони є низка виключень, наведених у цьому ж пункті.
Наведемо з них найбільш цікаві для імпортерів:
— здійснення валютних операцій з обміну інвалюти в межах 1 групи Класифікатора іноземних валют банками за дорученням клієнтів (готівкової та безготівкової іноземної валюти);
Тобто, якщо у вас є якийсь вид інвалюти 1 групи Класифікатора, його можна обміняти на інший вид валюти 1 групи, який вам, наприклад, потрібен для розрахунків за відповідними імпортними контрактами.
— купівлі клієнтами інвалюти на умовах «форвард» за форвардними договорами, укладеними до 23 лютого 2022 року (уключно);
— купівлі іноземної валюти Фінуправлінням Генштабу ЗСУ для забезпечення діяльності ЗСУ;
— купівлі іноземної валюти з метою проведення валютних операцій, визначених у п. 14 постанови № 18.
Переказ інвалюти: дозволи-заборони. Валютні операції з п. 14 постанови № 18 нам особливо цікаві, оскільки цим пунктом: по-перше, заборонено банкам здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей, а, по-друге, визначено виключення — тобто випадки коли такий переказ можливий.
Серед цікавих саме для імпортерів виключень-дозволів, у першу чергу це — імпортні операції резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим КМУ. Такий перелік КМУ затвердив ще 24.02.2022 постановою № 153, після чого він неодноразово доповнювався. Зараз цей перелік містить низку різнобічних товарних позицій (кодів УКТ ЗЕД), уключаючи збройно-технічні, стратегічні матеріало-сировинні, пальні, сільськогосподарські, продуктові, медичні та багато інших.
Уключає він також і низку різного виду специфічних послуг (у тому числі «віртуальних»), які очолюють цей перелік. Тож
імпортерам товарів/отримувачам нерез-послуг варто вивчити перелік критичного імпорту, щоб не мати проблем з розрахунками за предмети своїх імпортних контрактів
Крім того, п. 14 дозволяє зокрема:
— валютні операції резидентів з виконання зобов’язань, які забезпечені державною гарантією;
— операції на підставі окремих дозволів (рішень) НБУ, що приймаються на підставі звернень КМУ, міністерств та інших держорганів;
— розрахунки (оплату вартості товарів, робіт та послуг) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів або використання за кордоном електронних платіжних засобів для отримання готівкових коштів;
(Тож невеликі суми будь-якого імпорту можна оплачувати за кордоном платіжними картками, зокрема, відрядженими туди працівниками…)
— на прохання волонтерів НБУ з 5 квітня дозволив звичайним фізособам (які не є підприємцями) переказувати інвалюту для купівлі за кордоном низки товарів з переліку критичного імпорту, якщо сума такої операції(цій) на календарний місяць не перевищує 400 тис. грн (в еквіваленті за курсом НБУ). До таких товарів належать бронежилети, каски, шоломи, військова/тактична форма, військове/тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги.
Щодо цих та решти виключень, коли НБУ дозволяються транзакції за кордон, детальніше див. у постанові № 18.
Окремо зазначимо, що формально заборонено придбавати й перераховувати за кордон валюту для оплати заборгованостей, що виникли за імпортними контрактами і до 24.02.2022, окрім боргів за товари/послуги критичного імпорту та за іншими операціями, які потрапили у виключення (див. пп. 12 та 14 постанови № 18).
Бартер не заборонений!
Зрозуміло, що товари некритичного імпорту, якщо щодо них немає вищезгаданих дозволів або держгарантій доки діє воєнний час фактично є імпортно-обмеженими. За них, хіба що є варіант розраховуватись за кордоном платіжними картками. Але тут діють свої обмеження — не більше екв. 400 тис. грн на день за одним контрактом (п.п. 2 п. 109 Положення № 5).
Якщо зараз не має можливості (у т.ч. коштів) придбавати валюту та/або сплачувати нею за кордон, є варіант вдатися до бартерних операцій, щоб вимінювати у нерезидентів необхідні товари/послуги. Причому, як з числа тих, що входять до переліку критичного імпорту, так — і тих, що не входять. Але при цьому слід також пам’ятати про необхідність отримання дозволів для експорту окремих видів товарів, а щодо деяких — навіть і про заборону експорту (зокрема, це стосується низки сільгосптоварів тощо). До речі, збір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) до припинення воєнного стану не справляється — постанова КМУ від 10.03.2022 № 241.
Імпортні преференції
ПДВ. На період лії воєнного стану щодо оподаткування ПДВ операцій ввезення (імпорту) введено наступні преференції:
— з 17 березня оподатковуються ПДВ за ставкою 7% операції з імпорту бензинів моторних, важких дистилятів та скрапленого газу, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними п.п. 215.3.4 ПКУ, на які згідно з п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ встановлено «нульову» ставку акцизу (див. нижче), а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00; (діє)
— з 5 квітня від сплати ввізного ПДВ звільнено платників ЄП 1, 2 та 3 груп (з гр. 3 — це платників спец-ЄП — 2%, та ті, хто платить 5 %). Виключення — платники ЄП гр. 3, що застосовують ставку ЄП — 3 % (тобто платники ПДВ) та, звісно, — гр. 4. Це звільнення від ПДВ не застосовується до операцій із ввезення в Україну товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або які ввозяться з території держави окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом!
Акциз. З 17 березня встановлено ставки акцизу у розмірі 0 грн (!) на ввезення таких видів пального: бензинів моторних з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, інших бензинів, інших нафтопродуктів, важких дистилятів (газойля), скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном) та інших газів а також бутану та ізобутану. Детальніше див. перелік звільнених товарних позицій в п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ.
Мито. Тут серйозне послаблення. Адже
з 5 квітня від сплати ввізного мита звільнено ввезення (пересилання) на митну територію України для вільного обігу підприємствами** — товарів.
** Термін «підприємство» МКУ (див. п.п. 38 п. 1 ст. 4) визначає як «будь-яка юридична особа, а також громадянин-підприємець»!
Окрім: спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу «живого» бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та РЕС. Це звільнення від оподаткування ввізним митом також не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.
Авто-пільги для фізосіб! Від сплати ввізного ПДВ, акцизу та мита звільнено звичайних фізосіб, що ввозять — автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів!..
Митне оформлення: спрощене чи стандартне?
Щодо спрощення процедур митного оформлення товарів, які імпортуються (спрощення контролю й декларування, попередня митна декларація (МД) для усіх єдинників та/або для імпорту пального й інші полегшення), ми вже детально писали в матеріалі «Митні вдосконалення: ПДВ, акциз, ввізне мито» в «Податки & бухоблік», 2022, № 24.
Тут же маємо звернути увагу імпортерів на те, що з 5 квітня розпочала діяти постанова КМУ від 20.03.2022 № 330 «Деякі питання здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зокрема транспортних засобів, в умовах воєнного стану». Вона була видана КМУ саме під ці митні вдосконалення, привнесені Законом № 2142, і у ній більш детально висвітлені питання практичного застосування згаданих спрощень митного оформлення товарів, що імпортуються.
Цією постановою суб’єктам господарювання та громадянам, які ввозять товари, зокрема транспортні засоби, на митну територію України, надано право обирати один з двох способів їх митного оформлення та митного контролю.
1) Спрощений спосіб. Передбачає, що митний контроль та митне оформлення товарів, зокрема транспортних засобів, здійснюються зі всіма згаданими вище податково-митними звільненнями і за спрощеною процедурою.
2) Стандартний спосіб. Передбачає, що і контроль, і оформлення товарів здійснюються у повному обсязі відповідно до вимог МКУ, а оподаткування ввезених товарів, у тому числі акцизом та ПДВ, здійснюється на загальних підставах.
Одночасне використання двох способів однією особою (гопсуб’єктом або фізособою) не допускається!
Тож порядні і небідні імпортери (госпсуб’єкти та громадяни) можуть відмовитись від пільг та спрощення і підтримати таким чином державу — сплативши мито і усі необхідні податки.
Імпортер, який вирішив вдатися до спрощеного способу, має подати ДМСУ відповідну заяву за формою, встановленою ДМСУ, в паперовій або електронній формі. Заява в паперовій формі подається безпосередньо у пункті пропуску через митний кордон або до відповідної митниці. В подальшому імпортер може відмовитись від спрощеного способу подавши відповідну заяву за формою, яку також встановлює ДМСУ. У такому разі повернутися до спрощеного способу імпортер вже не зможе.
Майте на увазі, що без подання зазначеної заяви розмитнення й оподаткування імпорту має бути на загальних підставах.
Керівникам митниць, через які товари (у т.ч. транспортні засоби) проходять митне оформлення та контроль у спрощений спосіб і на які була наявна попередня МД, наказано забезпечити пропуск таких товарів, їх митне оформлення та контроль у строк не більше десяти хвилин!
Крім того цією постановою зобов’язано ДМСУ забезпечити спрощення форми попередньої МД і можливість її подання в електронній формі і затвердити форми згаданих заяв (про обрання і відмови від спрощеного способу митного оформлення та контролю). Цих нових форм ми ще не бачили, але гадаємо ДМСУ їх вже розробила.
Імпортуйте! Чим більше критичного імпорту, тим ближче наша перемога!
