Консервуємо основні засоби на час війни: як діяти?

Операція «консервація»: що це?

Взагалі-то, під консервацією мають на увазі комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання ОЗ у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування (п. 2 Положення № 1183*). Із визначення зрозуміло: аби об’єкт ОЗ вважався законсервованим, мало просто його не експлуатувати — щодо такого ОЗ має бути:

1) виконано цілий комплекс консерваційних заходів з метою підготувати об’єкт до тривалого зберігання з тим, щоб запобігти втраті його працездатності;

2) передбачено довгострокове припинення його діяльності.

* Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затверджене постановою Кабміну від 28.10.97 № 1183.

Недержавні підприємства, а також підприємства, що не мають стратегічного значення для економіки і безпеки держави, можуть законсервувати ОЗ і на більш тривалий (ніж три роки) строк (див. лист Мінрегіонрозвитку від 14.11.2012 № 7/15-18364). Адже для них Положення № 1183 має виключно рекомендаційний характер. А от мінімальний строк консервації за настановами п. 2.3 Методрекомендацій № 274** не може бути менше одного року. Але це не повинно бентежити —

** Методрекомендації про підготовку та розгляд матеріалів стосовно консервації ОЗ, затверджені наказом Мінпромполітики від 09.06.2004 № 274.

Необхідність проведення консервації ОЗ можуть зумовити не тільки техніко-економічні причини (скорочення обсягів виробництва, припинення певного виду діяльності, нераціональне використання об’єкта тощо), але й форс-мажорні обставини, зокрема — військова агресія РФ проти України.

Зауважте! Норми Положення № 1183 не передбачають можливості законсервувати частину об’єкта ОЗ. А тому в разі такої потреби можна вдатися до бухоблікового поділу такого об’єкта ОЗ на частини. Для цього видають відповідний наказ. А саму розподільну операцію можна здійснити на підставі бухгалтерської довідки.

Як оформити консервацію?

Власне процедуру ухвалення рішення про консервацію ОЗ та її належне документування визначає Положення № 1183. Його нормами передбачена складна й трудомістка низка етапів консерваційних заходів. А саме має бути:

1) створена спеціальна консерваційна комісія для підготовки обґрунтованих матеріалів щодо консервації ОЗ підприємства, про що видається відповідний наказ (п. 6 Положення № 1183);

2) підготовлено техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) подальшої тимчасової недоцільності використання об’єктів ОЗ, що складається з (п. 12 Положення № 1183):

— інформації про ОЗ, що підлягають консервації;

— проекту консервації, затвердженого та погодженого з власником;

— акту технічного стану ОЗ на момент їх консервації;

— даних про облік ОЗ із розподілом за групами, що підлягають консервації;

3) затверджено проєкт консервації ОЗ (п. 13 Положення № 1183);

4) проведено роботи, пов’язані з консервацією ОЗ (п. 8 Положення № 1183);

5) прийнято на консервацію об’єкти ОЗ на підставі рішення комісії про тимчасове виведення ОЗ з виробничого процесу та їх консервацію (п. 17 Положення № 1183). Це рішення оформляється актом за формою з додатка 1 до Положення № 1183. Разом з тим, згідно з п. 7 Положення № 1183 підставою для консервації (та розконсервації) є рішення підприємства. Тому крім акта має сенс видати наказ про консервацію ОЗ.

Втім, вважаємо,

1) виданням наказу керівника підприємства про консервацію ОЗ, де обов’язково слід зазначити:

— причини, які обумовлюють прийняття рішення про консервацію;

— найменування і місцезнаходження об’єктів ОЗ;

— строк, на який об’єкти ОЗ консервуються;

— перелік належних робіт, ресурсів (матеріальних і трудових), пов’язаних з проведенням консервації ОЗ (за потреби);

— осіб, відповідальних за проведення робіт та заходів з консервації, що забезпечують збереження законсервованого об’єкта;

2) створенням відповідної комісії для підготовки матеріалів і винесення рішення за формою згідно з додатком 1 до Положення № 1183 про тимчасове виведення ОЗ з виробничого процесу та їх консервацію. Для виконання цієї роботи може бути призначено окрему комісію або залучено робочу інвентаризаційну комісію;

3) виконанням та документуванням робіт, пов’язаних з консервацією ОЗ (якщо такі мали місце);

4) виведенням об’єктів ОЗ з експлуатації та переведенням їх на консервацію.

Після завершення усіх консерваційних процесів складають акт про прийняття ОЗ на консервацію, який затверджується керівником підприємства. Функцію такого акта, на наш погляд, цілком може виконати акт приймання-передачі ОЗ з наказу Мінфіна від 13.09.2016 № 818 або відповідний акт довільної форми.

Що стосується об’єктів ОЗ, до яких немає безпечного та безперешкодного доступу (АЗС знаходиться на тимчасово окупованій території), вважаємо, законсервувати їх не вийде. Адже щодо них неможливо здійснити ніяких консерваційних заходів. Вихід —за рішенням керівника підприємства вивести їх з експлуатації на період тимчасового невикористання.

Бухоблік консервації ОЗ

За НП(С)БО. Після переведення на консервацію ОЗ, як і раніше, продовжують обліковувати на відповідних субрахунках рахунку 10 «Основні засоби». Водночас до цих субрахунків доцільно ввести додаткові субрахунки і обліковувати законсервовані ОЗ відокремлено, аби показати, що вони наразі не беруть участі у виробничо-господарському процесі (п. 9 Методрекомендацій № 561***). Причому ввести окремі аналітичні рахунки треба і до субрахунку 131 «Знос основних засобів». Це дозволить легко виділити їх залишкову вартість і розкрити відповідну інформацію у Примітках до річної фінансової звітності за формою № 5 (чого вимагає п.п. 37.5 НП(С)БО 7 «Основні засоби»).

*** Методрекомендації з бухобліку ОЗ, затверджені наказом Мінфіна від 30.09.2003 № 561.

Згідно з вимогами п. 23 НП(С)БО 7 нарахування амортизації на період консервації ОЗ призупиняється. Припиняють амортизацію починаючи з місяця, що настає за місяцем, переведення об’єкта ОЗ на консервацію (п. 29 НП(С)БО 7, п. 27 Методрекомендацій № 561). Але з цього правила є виняток — якщо для законсервованих ОЗ застосовується виробничий метод, то амортизацію припиняють з дати, що настає за датою консервації.

А ось поновлюють нарахування амортизації, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об’єкта ОЗ в експлуатацію після розконсервації (п. 27 Методрекомендацій № 561). Або з дати, що настає за датою розконсервації, — при виробничому методі (п. 29 НП(С)БО 7).

У процесі консервації об’єкта ОЗ підприємство може нести витрати, пов’язані з проведенням відповідних консерваційних робіт. Такі витрати відносять до складу інших витрат звітного періоду і обліковують на субрахунку 977 «Інші витрати діяльності» (див. лист Мінфіну від 24.04.2009 № 31-34000-20-10/11663).

За МСФЗ. Укладачі МСФЗ-звітності також не виокремлюють законсервовані ОЗ — їх відображають за статтею ОЗ. У примітках до фінансової звітності вони також розкривають балансову вартість ОЗ, що їх тимчасово не використовують (§ 79 МСБО 16 «Основні засоби»).

А от щодо нарахування амортизації ОЗ, переведених на консервацію, міжнародники діють за іншими правилами. Амортизацію ОЗ вони не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю (§ 55 МСБО 16).

Отже згідно з МСФЗ продовжують амортизувати і законсервовані об’єкти ОЗ. Хоча сам факт консервації може вплинути на строк корисного використання об’єкту ОЗ та його ліквідаційну вартість. А це, у свою чергу, позначиться на сумі нарахованої амортизації.

Подробиці МСФЗ-обліку ОЗ читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 69.

Консервація ОЗ і податок на прибуток

У податковому обліку амортизувати об’єкти ОЗ, що перебувають на консервації, прямо забороняє п.п. 138.3.1 ПКУ. Але така заборона стосується лише прибутківців, що застосовують коригування з розд. III ПКУ, тобто високодохідників і малодохідників-добровольців. Тож

Відповідно у платників, які застосовують МСФЗ, виникне збільшуюча різниця в сумі бухгалтерської амортизації законсервованих ОЗ (п. 138.1 ПКУ). Адже підприємства, які ведуть облік за МСФЗ, не припиняють нараховувати бухгалтерську амортизацію щодо об’єктів ОЗ у періоді їх консервації.

А ось малодохідники-відмовники в усьому орієнтуються на бухгалтерський облік.

ПДВ-облік консервації ОЗ

Консервація ОЗ свідчить про те, що вони тимчасово не експлуатуються — тимчасово призупинено їх використання. Проте сама собою консервація ОЗ (якщо не змінюється їх господарське призначення) не передбачає зміни напряму їх використання. Об’єкти ОЗ, як і раніше, продовжують перебувати в статусі призначених для використання в оподатковуваних операціях. Адже згодом законсервовані ОЗ будуть брати участь у господарській діяльності. Отже, немає підстав застосовувати п.п. «г» п. 198.5 ПКУ і нараховувати податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ виходячи з балансової (залишкової) вартості законсервованого ОЗ. Податківці з цим погоджуються (див. лист ДПСУ від 23.03.2020 № 1195/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Що стосується сум вхідного ПДВ за операціями, пов’язаними із забезпеченням процесу консервації, то вони включаються до складу податкового кредиту (ПК) за загальними правилами. А в період воєнного стану формувати ПК дозволяється на підставі первинних (чи розрахункових) документів (п. 32² підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Втім, якщо протягом 6-ти місяців після завершення воєнного стану постачальник не зареєструє податкові накладні на операції, за якими був показаний ПК за первинкою, доведеться подати уточнюючий розрахунок і зняти раніше відображений ПК.

Більше про ПДВ-новації в умовах війни див. у «Податки & бухоблік», 2022, № 26.

Вистоїмо! Переможемо! Все буде Україна!