РРО/ПРРО при попередній оплаті

Схема торгівлі з попередньою оплатою приблизно така. Покупець обирає товар, при цьому не має значення, як і де. Це можна зробити дистанційно або безпосередньо в магазині чи виставковій залі продавця. Наступний крок — унесення передоплати за товар. Тут теж є безліч варіантів — готівкою, карткою, в терміналі самообслуговування, безпосередньо в банку, врешті-решт, просто з дому, не встаючи з дивана.

Через певний час обраний і оплачений (повністю або частково) товар доставляють покупцеві. Знову ж таки, є кілька способів — власною або сторонньою службою доставки, за домашньою адресою або до відділення зв’язку/пункту видачі перевізника. Не виключається й можливість для покупця забрати товар у продавця самостійно.

Якщо попередня оплата була стовідсотковою, то на цьому все. А на якому ж етапі та за яких умов продавцю знадобиться касовий апарат? Про це — далі.

Повна передоплата

Тут і далі опиратимемося передусім на позицію Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, висловлену ним у листі від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504 (докладно про нього читайте в «Податки & бухоблік», 2022, № 3).

Готівкою/карткою. У разі внесення передоплати готівкою та/або платіжною карткою через POS-термінал застосування РРО/ПРРО є обов’язковим. З цим сперечатися немає сенсу, бо таке твердження повністю лежить у руслі Закону по РРО.

За допомогою інтернет-еквайрингу. Не може бути заперечень і щодо

Такого висновку доходимо на підставі визначення розрахункової операції, наведеного у ст. 2 Закону про РРО. Про це говорять і податківці (БЗ 109.03). Крім того, наведений висновок справедливо підтримує й Верховний Суд (див. постанову ВС від 16.04.2021 у справі № 520/7835/19, а також наш коментар до неї в «Податки & бухоблік», 2021, № 43). Тож якщо продавець уклав договір інтернет-еквайрингу на прийом платежів на свою користь через власний сайт, РРО/ПРРО у нього має бути обов’язково.

У разі доставки поштою або кур’єрською службою товару, оплаченого на умовах передоплати за допомогою інтернет-еквайрингу, слід укласти в поштове відправлення раніше роздрукований фіскальний чек, а також, у передбачених законодавством випадках, гарантійні документи на товар.

За IBAN-реквізитами. Разом з тим унести попередню оплату за товар можна й інакше — теж дистанційно або старим надійним способом через банк, при цьому кошти надійдуть на поточний рахунок у безготівковій формі. Проте не кожна безготівкова операція є розрахунковою. Як розібратися з тим, що в такому разі має бути проведено через РРО/ПРРО, а що ні? Як відрізнити одні безготівкові надходження від інших?

Пам’ятаєте, скільки було свого часу списів зламано навколо цих запитань? На щастя, податківці схаменулися і наразі займають тверду позицію: незалежно від того, який спосіб оплати обере покупець,

Як надає? Як завгодно — виписує рахунок-фактуру, вносить IBAN-реквізити в договір, інформує про них покупця СМСкою, розміщує їх на сайті… Та хоч на заборі! ☺ Жодної регламентації тут бути не може, хоча фіскали іноді й намагаються вставити розумне слівце. Наприклад, у БЗ 109.02 вони говорять про використання як можливих способів оплати рахунків (у розумінні Закону про бухоблік), певно, натякаючи на первинність такого документа. Хоча ми з вами добре знаємо, що рахунок на оплату товара — це просто папірець з пропозицією здійснити оплату, який госпоперацію не фіксує і первинкою не є…

Отже, якщо ви надали реквізити поточного рахунку в форматі IBAN, то не вимагатиме застосовувати РРО/ПРРО зарахування коштів на ваш поточний рахунок:

— через касу банку, платіжний термінал та/або програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС), який належить банку (лист ДПСУ від 18.05.2022 № 557/ІПК/99-00-07-05-01-06).

Щодо ПТКС, які НЕ належать банку, фіскали вперто наполягають на обов’язковому застосуванні РРО/ПРРО (лист ДПСУ від 16.05.2022 № 537/ІПК/99-00-07-05-01-06). І такий обов’язок дійсно передбачений ст. 3 Закону про РРО. Але не для продавців товарів, а для тих суб’єктів господарювання (НЕ банків), котрі здійснюють через такі ПТКС операції з приймання готівки для подальшого її переказу продавцям. До речі, в аналогічній ситуації, коли фінансовий посередник перераховує продавцеві отриману від покупця суму післяплати, фіскали не примушують продавця пробивати чек (див. про це статтю «Продаж товарів із післяплатою: як провести через РРО/ПРРО» в цьому номері);

— через он-лайн-, інтернет-банкінг (БЗ 109.02, лист ГУ ДПС у Донецькій обл. від 16.05.2022 № 528/ІПК/05-99-12-04-02). У іншій консультації з БЗ 109.02 згадуються також такі способи дистанційного обслуговування рахунку, як «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок». Хоча прямого висновку щодо них податківці не роблять, ми впевнені, що застосування покупцем будь-якого з них за умови перерахування коштів за IBAN-реквізитами теж не вимагає від продавця пробивати чек на такі надходження.

Не задля реклами, а тільки для того, аби одразу попередити можливі запитання, скажемо тут про Приват24 і мобільний додаток Монобанк. Розрахунки за їх допомогою, власне, і є інтернет-банкінгом, тож РРО/ПРРО у цьому разі також не потрібен (лист ГУ ДПС у Київській обл. від 16.05.2022 № 523/ІПК/10-36-07-07-09);

— за допомогою QR-коду, який містить реквізити продавця (лист ДПСУ від 16.05.2022 № 519/ІПК/99-00-07-05-01-06). Додатково про такий спосіб розрахунків читайте окремий матеріал у цьому номері;

— через систему SWIFT (листи ДПСУ від 17.02.2022 № 352/ІПК/99-00-07-05-01-06 і ГУ ДПС у Сумській обл. від 28.04.2022 № 444/ІПК/18-28-07-08-02).

На картку продавця. Здавалося б, із безготівковими платежами наче все добре — застосування касового апарата здебільшого не вимагається. Однак є й погані новини. Податківці з подачі Комітету ВР наполягають на тому, що надання продавцем як способу оплати реквізитів своєї платіжної картки (у тому числі корпоративної або картки-ключ), вимагає обов’язкового застосування РРО/ПРРО, оскільки така операція є розрахунковою (листи ДПСУ від 18.05.2022 № 556/ІПК/99-00-07-05-01-06 і від 11.05.2022 № 493/ІПК/99-00-07-05-01-06, а також лист ГУ ДПС у Запорізькій обл. від 10.02.2022 № 325/ІПК/08-01-07-09-13).

Ми категорично не підтримуємо такого підходу. Адже у визначенні розрахункової операції зі ст. 2 Закону про РРО, як можна зрозуміти з контексту, йдеться про застосування банківської платіжної картки покупця (!), а не продавця. А ДПСУ разом з Комітетом ВР перевернули все догори ногами. Та якщо ви не бажаєте доводити свою правоту в суді, краще прописуйте всюди свої реквізити в IBAN-форматі, щоб не давати фіскалам підстав оштрафувати вас.

Оформлюємо чек РРО. Зосередимося на таких реквізитах, як «кількість товару», «вартість одиниці виміру», «вартість» і «загальна вартість придбаних товарів у межах чека».

У разі стовідсоткової передоплати, яку ми тут розглядаємо, жодних проблем із їх зазначенням бути не повинно. Все слід робити так, як і у звичайному магазині, де повна оплата і відпуск товару не розірвані в часі, а відбуваються одномоментно.

У БЗ 109.02 фіскали розповідають: у разі попередньої (авансової) оплати за товар слід зазначити у касовому чеку «передоплата товарів». Про який саме реквізит ідеться, вони не уточнюють, але можна припустити, що це — «форма оплати». Бо писати так у реквізиті «назва товару» категорично не можна навіть після того, як законодавець скасував обов’язковість попереднього програмування найменування непідакцизних товарів. Про непохитну позицію фіскалів щодо цього свідчить лист ДПСУ від 02.05.2022 № 458/ІПК/99-00-07-05-01-06, а також відповідь на запитання 2 у листі ДПСУ від 17.02.2022 № 355/ІПК/99-00-07-05-01-06 (ср. ). Решта подробиць про цей реквізит — в окремому матеріалі номера.

Ми, у свою чергу, не бачимо жодних проблем із зазначеням назви товару — показувати слід той товар, який збираєтесь продати. Причому навіть у тому разі, коли такого товару на момент надходження передоплати не має фізично (ні у вас на складі, ні, може, й узагалі в природі, бо його ще тільки мають виготовити). Останнє речення чомусь дуже всіх лякає. І не тільки фіскалів, а й продавців.

А як усе ж бути з формою оплати? Незалежно від того, отримали ви гроші за товар повністю чи їх частину, у реквізиті «форма оплати» зазначаєте або «готівкою» або «карткою»/»ЕПЗ»/»безготівкова». І все!

Аванс — відвантаження — доплата

Щодо цієї форми торгівлі податківці віднедавна теж змінили свою позицію і нині йдуть у фарватері, прокладеному Комітетом ВР.

Наразі вони роз’яснюють так (БЗ 109.06): при продажу товарів з оплатою декількома платежами (наприклад, попередня оплата і остаточний розрахунок) продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний чек на кожну розрахункову операцію за умови прийняття готівки чи платіжних карток від покупця. Тобто будь яке часткове перерахування коштів у безготівковій формі на поточний рахунок продавця за реквізитами у форматі IBAN (чи то аванс, чи остаточна доплата, чи те й інше) не РРОшиться.

У разі застосування різних способів оплати, наприклад, один платіж за IBAN-реквізитами, а інший — готівкою,

Як бачите, вимогу пробити чек одразу на всю вартість товару, хоча аванс готівкою (карткою) було сплачено лише на частину його вартості, податківці начебто більше не висувають. І це добре! Ви запитаєте: а що ж тоді поганого? Погано те, що й досі з-під податківців не вдається отримати чітку відповідь, як саме пробивати чек РРО на ту(ті) часткову(-і) оплату(-и), що має(-ють) ознаки розрахункової операції (скажімо, сплачені готівкою чи платіжною карткою через POS-термінал).

У цьому контексті звертає на себе увагу лист ДПСУ від 17.02.2022 № 355/ІПК/99-00-07-05-01-06 (див. відповіді на запитання 3, 4 та 5). Із нього дізнаємося, що у разі придбання великого обсягу товарів із різною назвою може мати місце проведення розрахункової операції на підставі реквізитів рахунку-фактури, загальна вартість, сума передоплати та заборгованості по якому зазначаються у фіскальному чеку. При зміні замовлення за рахунком-фактурою змін до фіскального чеку вносити не потрібно.

При остаточному розрахунку із покупцем за поставлений товар йому слід видати фіскальний чек на всю суму внесеної доплати із зазначенням у такому фіскальному чеку реквізитів попереднього чека, за яким вносилась передоплата.

Коментувати цю нічим не підкріплену фантазію ми не будемо, просто не зважатимемо на неї — і все (хоча вона зустрічається ще раз у листі ДПСУ від 18.05.2022 № 558/ІПК/99-00-07-05-01-06). Зосередимося ліпше на листі ДПСУ від 28.04.2022 № 443/ІПК/99-00-07-05-01-06 і особливо — на листі ГУ ДПС у Київській обл. від 28.04.2022 № 449/ІПК/10-36-07-07-20. За мотивами останнього розглянемо такий приклад.

Київські податківці відповіли так:

Ця частина заперечень не викликає. А от далі… На думку фіскалів:

— у першому чеку, крім того, треба відобразити загальну вартість 10000 грн (у якому саме реквізиті і як узагалі її обрахувати без зазначення кількості товару, податківці не уточнюють), а також суму 2000 грн сформованого кредиту (???), який залишився не сплаченим в момент видачі цього чека, як різниця вартості товару та оплати за нього;

— під час остаточного розрахунку видати споживачеві чек на суму 2000 грн погашення кредиту, з відображенням у ньому реквізитів документу, на підставі якого такий кредит було погашено, що підтверджує остаточну оплату (про такий обов’язковий реквізит будь-якого чека, як кількість товару — знову жодного слова!).

Що означають такі рекомендації, сказати важко. Точніше, неможливо зовсім. Тож не будемо навіть намагатися. Натомість наведемо фрагменти обох чеків, як бачимо їх ми (виходитимемо з того, що продавець — неплатник ПДВ).

Фрагменти чеків РРО при часткових оплатах за товар

Як бачите все просто й прозоро. І головне — такі чеки жодним чином не відрізняються від будь-якого чека звичайного роздрібного магазину, що продає ковбасу! Тож для нас залишається незрозумілим заява податківців аж у двох консультаціях із БЗ 109.20 — у цій і цій про те, що в програмному рішенні «ПРРО Каса», яке надається ДПСУ на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість проведення попередньої (авансової) оплати. Здається, вони просто чогось не розуміють або не хочуть розуміти…

На завершення зазначимо ще й таке. Податківці зауважують, що у разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами кожна розрахункова операція має супроводжуватись видачею розрахункового документа встановленої форми та змісту і забезпечувати поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, що надаватиме можливість здійснювати ідентифікацію проданих товарів. Однак це можливо, лише тоді, коли всі платежі вписуватимуться у визначення розрахункової операції.

Якщо ж у нашому прикладі припустити, що першу оплату (аванс) покупець перерахував на IBAN-реквізити продавця, а готівкою сплатив тільки другу частину, продавець має видати лише (!) другий чек із наведених вище на рисунку. Тобто ланцюга розрахункових документів, що надаватиме можливість ідентифікувати проданий товар, у такому разі не буде Але будуть інші документи, що дозволять це зробити — товарний чек, видаткова накладна тощо.

Якщо ж послідовність оплат і відвантаження буде іншою, ніж у прикладі, то чеки від цього жодних змін не зазнають. Варто лише затямити раз і назавжди, що у момент відвантаження, якщо покупець одночасно з цим не розраховується готівкою або карткою за товар, фіскальний чек видавати не треба.