* У цій статті термін «кредит» розумітимемо саме як банківський кредит.
Кредит. Як тепер роз’яснюють податківці (див. БЗ 109.02), обов’язок застосування РРО при проведенні розрахункових операцій за товари, оплата за які відбувається запозиченими (кредитними) коштами, залежить виключно від способу отримання коштів продавцем як оплати за товар. Інакже кажучи:
— якщо покупець отримав кредит готівкою і сплачує нею за товар — РРО потрібен;
— якщо покупець отримав кредит на картку і розраховується нею за товар (хоч безпосередньо в магазині, хоч дистанційно за допомогою інтернет-еквайрингу) — РРО потрібен теж;
— якщо покупець для придбання товару оформив безготівковий кредит у банку і
банк в межах кредитного договору за дорученням покупця переказує кошти з поточного рахунку на поточний рахунок продавця у форматі ІВАN, то РРО продавцеві ні до чого
Як це не дивно, але до такого очевидного висновку фіскали дійшли зовсім недавно — відповідна консультація у БЗ 109.02 з’явилася 21.02.2022. А до цього вони морочили всім голову, що при продажу товарів у кредит у момент передачі товарів слід застосовувати РРО для цілей обліку кількості реалізованих товарів та роздруковувати розрахункові документи на повну вартість покупки.
На щастя, це вже в минулому. І свіжі листи ДПСУ (від 16.05.2022 № 520/ІПК/99-00-07-05-01-06 і від 26.04.2022 № 426/ІПК/99-00-07-05-01-06) з таким самим висновком є тому підтвердженням.
Таким чином, при продажу товару в кредит:
— з нульовим авансовим внеском — фіскальний чек дозволено не бити зовсім, якщо всі 100 % вартості товару перераховує продавцеві банк. Замість чека РРО варто видати товарний чек, видаткову накладну, гарантійний талон тощо;
— з НЕнульовим авансовим внеском — фіскальний чек слід провести на суму такого внеску лише в тому разі, якщо покупець сплатив його готівкою або платіжною карткою. На решту варості товару чек РРО не пробивають. Однак згадані вище документи є сенс видавати у будь-якому разі.
Оплата частинами. Маємо на увазі не оплату товару кількома платежами, які здійснює покупець на користь продавця (про це йшлося в статті «РРО/ПРРО при попередній оплаті» поточного номера), а кредитний продукт, який під різними назвами і на різних умовах просувають на ринку кілька провідних банків (Приватбанк, ПУМБ, Монобанк тощо). Спільним між цими пропозиціями є те, що за великим рахунком це той самий банківський кредит, але загорнутий в іншу обгортку.
Зазвичай такий кредит надається в безготівковій формі власникам кредитних карток зазначених банків. Вартість товару, що придбавається за рахунок такого кредиту, розбивавається на кілька платежів (частин). Перша частина вартості товару списується з картки на користь продавця одразу при продажу товару, тож такий платіж має бути проведений через РРО/ПРРО обов’язково. Решту платежів (частин) покупець погашає на користь банку. Тобто усі платежі (крім першого) продавця жодним чином не стосуються, тож він їх не РРОшить.
Одним словом,
підхід до проведення такого кредиту через РРО має бути таким самим, як і при оплаті товару за рахунок кредитних коштів з ненульовим авансовим внеском (див. вище)
Це підтверджують і податківці в листі ДПСУ від 17.02.2022 № 353/ІПК/99-00-07-05-01-06 (ср. ).
Розстрочка. Це певний атавізм радянських часів, і навряд чи до нього зараз широко вдаються. Однак сказати кілька слів про нього все одно треба. Говоритимемо лише про торгівлю у розстрочку фізичним особам, адже саме в таких випадках виникає питання щодо застосування РРО продавцем.
Правила такої торгівлі затверджено постановою КМУ від 30.03.2011 № 383. Пунктом 17 цих Правил передбачено, що погашення суми розстрочки здійснюється шляхом (1) внесення готівки до каси суб’єкта господарювання (продавця) або шляхом (2) безготівкового перерахування через банківські установи. Є також можливість погашати розстрочку шляхом (3) відрахування із заробітної плати покупця.
Очевидно, що способи (2) і (3) застосування РРО не вимагають, натомість спосіб (1) передбачає обов’язкове застосування РРО при кожному черговому платежі на суму такого платежа.
