Теми статей
Обрати теми

Забули операцію з продажу — нюанси самовиправлення

Нестеренко Максим, податковий експерт
Одна з найбільш типових ПДВ-помилок — це коли платник здійснив операцію з продажу (відвантажив товар чи отримав попередню оплату за нього), однак у декларації з ПДВ таку операцію не відобразив. Яким чином виправляти цю помилку? Які вона має наслідки? Про це будемо міркувати у цій статті!

Забули = помилились

Для особи, зареєстрованої ПДВшником, будь-яке відвантаження товарів чи отримана попередня оплата за них — це податкові зобов’язання з ПДВ (п. 187.1 ПКУ). Такі податкові зобов’язання мають потрапити до рядка 1 декларації в тому місяці, в якому відбулася перша подія операції з продажу (п. 202.1 ПКУ). Навіть якщо податкова накладна на операцію взагалі не складалась (таке теж буває, особливо у воєнний час), податкові зобов’язання в декларації відображаємо — на підставі первинних документів, що фіксують здійснення операції. Так було завжди, а війна зацементувала це правило.

Отже, якщо операцію з продажу не відображено у ПДВ-декларації — це помилка, яку потрібно виправляти.

Податкові зобов’язання мають бути відображені в ПДВ-декларації саме за той період, коли фактично відбулася перша подія

Тобто якщо ви забули це зробити у цьому звітному періоді, просто додати податкові зобов’язання у декларацію за наступні періоди — не вийде. По-перше, податкові зобов’язання мають відображатися саме в тому періоді, коли виникають (п. 49.2 ПКУ). По-друге, декларація з ПДВ складається без наростаючого підсумку, тому відсутність податкових зобов’язань у певному ПДВ-періоді означає їх заниження.

Як виправляти?

Отже, повторимось: податкові зобов’язання мають потрапити саме в декларацію за той період, в якому вони виникли. Якщо граничний строк на подання цієї декларації (п. 203.1 ПКУ) ще не минув, можна просто переподати декларацію. Тобто подати її за той самий період з позначкою «Звітна нова».

Але найчастіше про забуту операцію з продажу платник згадує пізніше. Тобто коли граничний строк на подання декларації, в яку мають потрапити податкові зобов’язання з цієї операції, вже сплинув. Тоді єдиним способом виправити помилку стає Уточнюючий розрахунок (п.п. «а» п. 50.1 ПКУ). Його можна подати до будь-якого минулого ПДВ-періоду. Єдине обмеження — строки давності, встановлені ст. 102 ПКУ.

До речі, наразі ці строки давності зупинені на період з 18.03.2020 по останній день місяця, в якому закінчиться карантин (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Податківці вже роз’яснили, що на граничні строки для подання уточнюючої звітності це призупинення строків теж поширюється (БЗ 132.01). А воєнний стан додатково зупинив податкові строки давності (п. 102.9, п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Принцип, за яким заповнюється Уточнюючий розрахунок (УР), — доволі простий. Рядки його, по суті, дублюють рядки ПДВ-декларації, а відповідно обсяги постачання і суми ПДВ зазначаються по кожному рядку в колонках А і Б. Ключовий елемент УР — це графи 4, 5 і 6.

у графі 4 зазначається показник, який первісно був у ПДВ-декларації за період, що уточнюється, а у графі 5 — правильний (тобто виправлений) показник

Відповідно різниця між показниками у графах 4 і 5 (зі знаком «+» чи «-») потрапляє до графи 6 УР. Якщо йдеться про забуту операцію з продажу, то, звичайно, значення графи 5 буде перевищувати значення графи 4. Тому у графі 6 зі знаком «+» відобразиться обсяг постачання і сума ПДВ за забутою операцією. І якщо інших помилок у первісній декларації не було, то за усіма іншими рядками розділу І і розділу ІІ графа 4 дорівнюватиме графі 5 і, відповідно, у графі 6 будуть нулі.

Форма УР та її тонкощі

Форма декларації з ПДВ має властивість змінюватися з часом. І форма УР так само. Так от, запам’ятайте залізне правило:

незалежно від того, за якою формою подавалася первісна декларація, УР у будь-якому випадку подається за формою, чинною на дату його подання (п. 50.1 ПКУ)

Це може створити певні додаткові складнощі із самовиправленням. Адже назви рядків у формах первісно поданої декларації і чинного УР можуть не збігатися. На щастя, якщо говорити про забуту ПДВ-оподатковувану операцію, у більшості випадків такого немає. Для більшості операцій, як і раніше, передбачено рядок 1.1. Також нічого не змінюється для продавців лікарських засобів за ставкою 7 %: для них як був, так і залишається рядок 1.2. Так, є ще операції, оподатковані за ставкою 14 % (рядок 1.3). Але цей рядок в УР слід заповнювати лише тоді, коли у ПДВ-періоді, який уточнюється, постачання сільгоспппродукції теж оподатковувалося за ставкою 14 %.

Тобто рядок 1.3 УР заповнюємо лише тоді, коли уточнюємо ПДВ-періоди починаючи з 01.03.2021. При уточненні більш ранніх періодів забуту операцію з постачання сільгосппродукції відображаємо у рядку 1.1 УР. Адже в ці періоди такі операції ще оподатковувалися за основною ставкою. Аналогічний принцип застосовуємо і до готельних та кінокультурних послуг. Тобто: (1) якщо уточнюємо ПДВ-періоди починаючи з 01.01.2021 — забуті операції відображаємо за рядком 1.2; (2) якщо уточнюємо більш ранні ПДВ-періоди — забуті операції з постачання готельних та кінокультурних послуг потраплять у загальний рядок 1.1.

Нарешті, операції з пальним теж вписуються до УР виходячи з того, за якою ставкою вони оподатковувалися на момент, коли було здійснено помилку. Тобто операції з пальним, здійснені до 24.02.2022, в УР відображаються у рядку 1.1 — адже тоді пальне оподатковувалося за основною ставкою. Пільгові ставки 0 % (для заправлення транспорту ЗСУ напряму) та 7 % (для інших операцій з постачання пального) з’явилися лише після 24.02.2022. Відповідно у рядки 3 та 1.2 вони можуть потрапити, лише якщо ви «забули» операцію, здійснену починаючи із зазначеної дати.

Окрема розмова — додатки. Тут порядок самовиправлення головною мірою залежить від того, чи зареєстровано у ЄРПН ПН на забуту операцію. Якщо так — ніякі уточнюючі додатки подавати не потрібно. Незалежно від того, який ПДВ-період уточнюємо. Якщо йдеться про періоди, коли декларація подавалася за нині чинною формою (тобто починаючи з 01.03.2021), така ПН у додатку Д1 і не повинна була відображатися. Якщо ідеться про більш ранні періоди, ПН мала би бути відображена лише у старому додатку Д5, якого наразі вже не існує. Тож у будь-якому випадку подавати уточнюючий додаток Д1 щодо зареєстрованої у ЄРПН ПН — не потрібно.

Недоплата і що з нею робити?

Коли платник ПДВ зазначає в УР забуту операцію, він донараховує собі податкові зобов’язання з ПДВ. Природнім наслідком цього є наступне запитання: чи потрібно доплачувати суму ПДВ, нараховану на забуту операцію? Відповідь прямо залежить від того, чи спричинила помилка реальну недоплату ПДВ? Наприклад, якщо в ПДВ-періоді, який уточнюється, первісно задекларовано ПДВ-мінус як податковий кредит наступних періодів (рядки 20.3 і 21), і сума ПДВ на забуту операцію просто його зменшує, недоплати ПДВ фактично не виникає.

Недоплата ПДВ виникає у двох випадках: (1) або якщо в первісній декларації було занижено суму ПДВ до сплати (графа 6 рядка 18 заповнена зі знаком «+»); (2) або якщо в первісній декларації було завищено суму бюджетного відшкодування (графа 6 рядка 20.2 заповнена зі знаком «-»), яке після виправлення перетворюється у податок до сплати. У такому випадку п.п. «а» п. 50.1 ПКУ наказує платнику до або під час подання УР: (1) сплатити суму недоплати; (2) сплатити самоштраф у сумі 3 %. До речі, платити самоштраф потрібно і тоді, коли недоплата була за період, який припадає на час карантину. Адже мораторій на штрафи (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) не поширюється на ПДВ-порушення.

Звертаємо увагу! Тут ми говоримо про завищення бюджетного відшкодування лише у випадку, коли було занижено податкові зобов’язання чи завищено податковий кредит. Якщо ж сума ПДВ-мінуса залишається незмінною, а помилка лише в тому, що платник не має права на відшкодування, при самовиправленні сума помилки відобразиться у рядку 16.2 декларації за період, в якому подається уточнююча декларація.

При цьому пам’ятайте, що власне недоплата ПДВ і самоштраф сплачуються по-різному. Якщо недоплата сплачується безпосередньо з електронного рахунку, як і основна сума ПДВ, зазначена у декларації (п. 19 Порядку № 569), то самоштраф сплачується з поточного рахунку, як і інші штрафи (п. 25 Порядку № 569). А от пеня, передбачена п.п. 129.1.3 ПКУ, на нашу думку, під час карантину не нараховується. Останній абзац п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не передбачає винятків для ПДВ. Хоча податківці у роз’ясненні, наданому під час карантину, згадують про пеню.

Увага! Якщо ви встигнули уточнити свої ПДВ-періоди до 25.07.2022, то самоштраф ви сплачувати не будете, як і пеню. Це спецправило, передбачене п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ для воєнних ПДВ-періодів. Тобто для ПДВ-періодів починаючи з лютого 2022 року.

Приклад. Платник ПДВ забув відобразити у декларації з ПДВ операцію з продажу товарів на суму 6000 грн (у тому числі ПДВ — 1000 грн). Помилка виправляється через УР після 25.07.2022.

img 1

Рис. 1. Фрагмент УР

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі