ЗЕД: розрахункові та інші обмеження

Одразу зазначимо: щодо різноманітних валютно-розрахункових обмежень тут для госпсуб’єктів — учасників ЗЕД головним документом є постанова № 18*.

* Постанова Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18.

«Метаморфози» обмежень граничних строків ЗЕД-розрахунків під час воєнного стану в рамках цієї публікації ми не розглядаємо (див. матеріал «ЗЕД: граничні строки розрахунків» у цьому номері).

Придбання та конвертація валюти

На дату написання цього матеріалу діють наступні нюанси щодо придбання та перерахування за кордон валюти з метою розрахунків за імпортними контрактами, які передбачені НБУ переважно у постанові № 18.

Банкам заборонено в пунктом 12 постанови № 18 здійснювати торгівлю валютними цінностями (уключаючи операції за дорученням клієнтів). Але з цієї заборони є низка винятків, наведених у цьому ж пункті.

Найбільш цікавий із цих винятків для учасників ЗЕД — придбання іноземної валюти з метою проведення валютних операцій, визначених у п. 14 постанови № 18 (детальніше — нижче).

Є й виняток у вигляді здійснення валютних операцій з обміну інвалюти в межах групи 1 Класифікатора іноземних валют банками за дорученням клієнтів (готівкової та безготівкової іноземної валюти). Тобто якщо у вас є якийсь вид інвалюти групи 1 Класифікатора, його можна обміняти на інший вид валюти групи 1, який вам, наприклад, потрібен для розрахунків за відповідними імпортними контрактами.

І ще є низка більш специфічних винятків.

Щодо заборони будь-яких валютних операцій, пов’язаних з країнами-агресорами та їх резидентами — див. нижче.

Звертаємо увагу!

Розрахунки валютою

Головний виняток. Тепер перейдемо до згаданого п. 14 постанови № 18. Цим пунктом заборонено банкам здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей, але там же визначено й винятки — випадки, коли такий переказ можливий. І саме ці винятки, зокрема, є тими операціями, для здійснення яких дозволено придбавати інвалюту (див. вище).

Головний із цікавих нам винятків — це здійснення переказів резидентами за операціями з імпорту товарів [продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі)], зазначених у постанові КМУ від 24.02.2022 № 153. Тут нагадаємо, що з початку дії воєнного стану інвалюту можна було купувати та перераховувати лише для закупівлі товарів критичного імпорту, Перелік таких товарів і був затверджений згаданою постановою. Він здебільшого містив товари для забезпечення військових потреб, критичні продовольчі товари, а також деякі з видів специфічних послуг (у тому числі «віртуальних»).

«Критично-імпортні» роботи/послуги/права. Зараз багато змінилося у цих обмеженнях, бо з 9 липня КМУ постановою від 07.07.2022 № 761 відмінив і старий Перелік товарів критичного імпорту, і Критерії визначення товарів критичного імпорту в умовах воєнного стану.

Тож згідно з оновленою редакцією п. 2 постанови № 153

А обмеження тепер діє лише щодо оплати послуг/робіт/прав, які не потрапили до нового Переліку послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано Національному банку забезпечити здійснення переказів, внесеного до постанови № 153 замість «товарного». Цей новий «дозвільний» Перелік — доволі широкий: окрім того, що до нього «переїхали» роботи/послуги, які раніше були в «товарному» Переліку, додано ще багато нових позицій.

Таким чином, для оплати тих робіт/послуг/прав, які до нового Переліку не потрапили, купувати на міжбанку та перераховувати за кордон інвалюту й далі заборонено! Тож якщо збираєтесь імпортувати роботи, послуги чи права, ознайомтеся спочатку з цим новим «дозвільним» Переліком!

Отже, у світлі згаданих змін зараз можна придбавати інвалюту для оплати імпорту: будь-яких товарів (продукції), а щодо робіт/послуг/немайнових прав — тільки тих, які потрапили до нового Переліку. Але — за умови, якщо постачання товарів за такими операціями здійснена/здійснюється після 23 лютого 2021 року (п. 12 та п.п. 2 п. 14 постанови № 18)! Тобто формально заборонено придбавати й перераховувати за кордон валюту для оплати заборгованостей, що виникли за імпортними контрактами до 24.02.2022, окрім боргів за операціями, які потрапили у винятки.

Інші винятки-дозволи. Дозволено також проведення операцій з повернення нерезиденту попередньої оплати, отриманої резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні після 23 лютого 2022 року за укладеним з нерезидентом договором з купівлі-продажу товару, у зв’язку з невиконанням резидентом зобов’язань за цим договором (п.п. 2³ п. 14 постанови № 18).

Дозволяються транскордонні перекази валюти юридичним особам на підставі окремих дозволів (рішень) НБУ, що приймаються на підставі звернень КМУ, міністерств, РНБОУ, СБУ. Щодо цього і вимог до таких звернень див. п.п. 6 п. 14 постанови № 18.

Підпунктом 9 п. 14 постанови № 18

* За винятком розрахунків, що здійснюються з використанням коду категорії торговця 6211 (МСС-код для послуг брокерів на ринку цінних паперів).

— на суму в еквіваленті до 100000 грн включно на календарний місяць з усіх гривневих рахунків клієнта банку*;

— без обмеження суми з усіх рахунків клієнта банку, відкритих в іноземній валюті

* Це обмеження не поширюється на госпсуб’єктів, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів.

Це «100-тисячне» обмеження не поширюється на госпсуб’єктів, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, а також на звичайних фізосіб-волонтерів, за умови дотримання низки вимог (див. п. 14⁵ постанови № 18).

Крім того, звичайним фізособам (які не є підприємцями) дозволено переказувати інвалюту для купівлі за кордоном низки товарів, якщо сума такої операції(цій) на календарний місяць не перевищує 400 тис. грн (в еквіваленті за курсом НБУ). До таких товарів належать бронежилети, каски, шоломи, військова/тактична форма, військове/тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги. З 8 серпня до цього списку додано ще апарати для бездротового зв’язку та рації. (Див. п.п. 12 п. 14 постанови № 18.)

Решту винятків, коли НБУ дозволяє транзакції за кордон, детальніше див. у постанові № 18.

раша-федераша та біла раша

По-перше. Майте на увазі, що п. 17 постанови № 18 забороняє банкам здійснювати будь-які валютні операції:

1) з використанням російських рублів та білоруських рублів;

2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в республіці білорусь;

3) для виконання зобов’язань перед юр- або фізособами, які мають місцезнаходження (зареєстровані/постійно проживають) в російській федерації або в республіці білорусь.

По-друге. З 11.04.2022 р. відповідно до постанови КМУ від 09.04.2022 № 426 заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з країни-агресора (російської федерації).

А от ембарго на імпорт товарів з республіки білорусь досі офіційно не введено. Однак ті факти, що наразі закриті пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю на кордоні з білоруссю, а також згадані вище валютні обмеження практично множать на нуль можливість імпорту з цієї країни, яка теж фактично є щодо України агресором.

Крім того, прийнятим Законом від 19.06.2022 № 2297-IX (зараз на підписі у Президента) заборонено ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або випущена у світ та/або ввозиться з території держави-агресора (російської федерації), республіки білорусь та тимчасово окупованої території України.

Детальніше, щодо розрахункових проблем з державами-агресорами читайте матеріал « Контрагент з держави-агресора: заборони і наслідки» у цьому номері.

Ліцензії, квоти, заборони

Основним документом, який регулює питання дозволів/заборон на імпорт та експорт товарів, є постанова КМУ від 29.12.2021 № 1424 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік».

Введенням нульових квот на окремі види товарів (додаток 1 до цієї постанови)

На експорт відходів та брухту драгметалів встановлена квота — 2000000 гр.

У інших додатках до цієї постанови також наведені переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню.

Наприклад, згідно з додатком 5 ліцензування потребує експорт, зокрема, низка сільгосппродуктів (продукти тваринництва, просо, овес, жито, цукор), мінеральні та хімічні добрива.

Більш детально див. у додатках до постанови.

Звертаємо увагу, що норми постанови № 314, яка дозволяє під час воєнного стану здійснювати певні види діяльності без ліцензій, не стосуються ЗЕД, тож ліцензії на експорт чи імпорт відповідних товарів і під час воєнного стану необхідно придбавати.

Ліцензії на експорт та на імпорт видає Мінекономіки. Наказом Мінекономіки від 10.03.2022 № 393-22 був затверджений Тимчасовий порядок ліцензування експорту товарів, зазначених у додатку 5. Ним передбачено, що оформлення ліцензії або підготовка листа з відмовою у її видачі здійснюється протягом двох днів з дня реєстрації заявки.

До речі, збір за видачу ліцензії на експорт/імпорт до припинення чи скасування воєнного стану не справляється — постанова КМУ від 10.03.2022 № 241.

Бартер не заборонений!

Зрозуміло, що роботи/послуги/права некритичного імпорту, якщо щодо них немає конкретних дозволів або держгарантій, доки діє воєнний час, фактично є імпортно-обмеженими. За них хіба що є варіант розраховуватись за кордоном платіжними картками. Але тут діють свої обмеження — не більше екв. 400 тис. грн на день за одним контрактом (п.п. 2 п. 109 Положення № 5).

Якщо зараз немає можливості (у т. ч. коштів) придбавати валюту та/або сплачувати нею за кордон, є варіант вдатися до бартерних операцій, щоб вимінювати у нерезидентів необхідні роботи/послуги/права. Причому як із числа тих, що входять до переліку критичного імпорту, так і тих, що не входять. Але при цьому слід також пам’ятати про необхідність отримання дозволів для експорту окремих видів товарів, а щодо деяких — навіть і про заборону експорту (див. вище).