Читайте новини та статті у додатку!
Зв'язатися з нами
Зателефонуйте нам:
![viber]()
![viber]()
(066) 870-10-10
![viber]()
(097) 780-10-10
Передзвоніть менi
(066) 870-10-10
(097) 780-10-10
Передзвоніть менi
Питання по роботі сайту:
support@id.factor.ua
№62
Податки & бухоблік, серпень, 2022/№ 62
Інші номери журналу ›
- ЗЕД: розрахункові та інші обмеження У цьому матеріалі ми розглянемо різні обмеження, які передбачені для госпдіяльності у сфері ЗЕД. У першу чергу — існуючі станом на сьогодні обмеження щодо придбання інвалюти, проведення розрахунків, які стосуються імпортних та експортних ЗЕД-операцій. А також деякі інші обмеження (квоти, ліцензії тощо).
- Контрагент з держави-агресора: заборони і наслідки Співпраця з державою-агресором — це фактично спонсорування війни. Тому наша країна всіляко обмежує та навіть вводить заборону на будь-яку взаємодію з контрагентами з російської федерації (рф) та республіки білорусь (рб). У чому суть таких обмежень? Що робити підприємствам із завислою дебіторською та кредиторською заборгованістю? Чи визначати курсові різниці (КР) за монетарними статтями? Відповіді на ці запитання перед вами.
-
Граничні строки ЗЕД-розрахунків:
90,120, 180! Різні питання щодо граничних строків ЗЕД-розрахунків завжди цікавили наших читачів. А зараз (під час воєнного стану) їх ще побільшало. Багато питань пов’язані з форс-мажором та відповідальністю. До того ж за останні півроку граничний строк розрахунку НБУ змінював уже тричі, і зараз він складає майже півроку — 180 днів. У цій публікації закцентуємося на основних питаннях банківського нагляду за дотримання учасниками ЗЕД граничного строку розрахунків та з можливими наслідками його порушення. - ЗЕД-розрахунки: строки давності Війна триває, але експортно-імпортні операції теж. Тож не зайвим буде з’ясувати, яким чином воєнний стан вплинув на строки позовної давності у ЗЕД.
- ЗЕД і рахунок за кордоном Багато підприємств та громадян-ФОП з числа наших читачів, зокрема й тих, які були вимушені покинути Україну у зв’язку з війною, продовжують працювати і підтримувати себе, економіку країни, і особливо — ЗСУ. Дехто з них, кого доля занесла за кордон, звертались до нас з низкою питань, пов’язаних із відкриттям госпсуб’єктом (юрособою чи ФОП) рахунку в іноземному банку та з функціонуванням такого рахунку. У цій публікації ми розглянемо деякі з таких питань.
- Оплата імпорту частинами: формуємо первісну вартість Доволі часто передоплату за імпортним контрактом здійснюють нерезиденту — постачальнику товарів у декілька етапів, тобто частинами за різними курсами НБУ. Як у такому випадку формувати первісну вартість товарів — розбивати частинами (одна частина за курсом на дату першої передоплати, друга частина — за курсом на дату другої) чи просто можна усереднити (поділити гривневий еквівалент загальної вартості товару на його кількість)? Про правила перерахунку часткових імпортних операцій і поговоримо.
- Курсові різниці та як їх рахувати Нацбанк заборонив валютним обмінникам вивішувати курс обміну валют. Але і без цього навіть звичайні громадяни, звісно ж, помітили, як стрибнув курс іноземних валют. Тут все очевидно — «на війні, як на війні». А от суб’єкти ЗЕД-діяльності зауважили зміни курсу так би мовити «на власній кишені». У прямому сенсі слова. У цій статті згадаємо, як рахувати курсові різниці і як їх відображати в обліку.
- Нерезидент доставив товар із залученням перевізника: чи буде податок на репатріацію? Тривалий час податківці наполягали на тому, що компенсація вартості перевезення, виплачена посередникові-нерезиденту, підпадає під 15 %-й податок на репатріацію, причому без можливості звільнення за міжнародними угодами. На думку Верховного Суду*, транзитні суми, що перераховуються експедиторові-нерезиденту, охоплюються поняттям фрахту і оподатковуються за ставкою 6 %. А яку позицію займають фіскали на сьогоднішній день? Окреслимо її.
- Послуги нерезиденту і місце діяльності платника ЄП Що має зазначати у Заяві про перехід на ЄП у полі 6 «Місце провадження господарської діяльності» суб’єкт господарювання, який планує надавати послуги нерезиденту?
- Нерезидент усунув недоліки експортованого товару: відшкодовуємо витрати Підприємство відвантажило товар на експорт. Згодом покупець-нерезидент виявив у ньому дефект, усунув недоліки своїми силами, виставив рахунок та вимагає компенсувати йому понесені витрати. Чи можна переказати кошти і якщо так, то яким чином відобразити цю операцію в бухгалтерському та податковому обліку? Розповідаємо…
Корисні посилання
