Розглянемо по черзі три основні проблеми, які з ініціативи фіскалів виникли у ФОП у цій ситуації.
Законність продажу алкоголю
Заборон немає! Вважаємо, свідчення фіскалів, що ФОП не мав права реалізовувати цей товар (алкоголь), який було ним придбано згідно з чеком РРО, не ґрунтуються на законі. Ліцензія на роздрібний продаж алкоголю у ФОП наявна.
А заборони на реалізацію таким чином (у роздробі) придбаних для здійснення підприємницької діяльності ФОП алкогольних напоїв законодавство не містить!
Однак податківці чогось ніяк не второпають, що старі Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями майже три роки вже не діють. Ці Правила були затверджені постановою КМУ від 30.07.96 № 854, яка втратила чинність ще 20.12.2019! Саме з п. 8 цих, уже «мертвих», Правил податківці колись і «висмоктували» заборону на продаж госпсуб’єктами закуплених у роздробі алкогольних напоїв. На жаль, вони й досі продовжують «співати» цю стару фіскальну «пісню», але вже без будь-яких законних підстав. Та це — не більше ніж спроба видати бажане за дійсне. Оскільки
продаж ФОП таким («роздрібним») чином придбаних алкогольних напоїв норм Закону № 481* та інших нормативів аж ніяк не порушує
За таку «вину» фіскали оштрафувати ФОП не можуть, тому вони почали чіплятись до підтвердних документів.
Чи впливає чек на законність торгівлі та витрати ФОП? Податківці стверджували, що згаданий чек РРО не може підтвердити той факт, що ці товари придбав саме цей ФОП (а не звичайна фізична особа), і — що це витрати ФОП. У той же час серед первинних документів, які підтверджують облік та походження товарів, Порядок № 496.** згадує й фіскальні чеки. Однак податківці наполягають, що їх реквізити повинні дозволяти ідентифікувати не тільки постачальника, але й отримувача товарів (містити його РНОКПП*** або код ЄДРПОУ). А реквізитів і коду отримувача чек, звісно, не містив.
*** Реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Щоб чек підтвердив придбання алкоголю та витрати коштів саме ФОП, на думку фіскалів, треба було отримати ще первинний документ (наприклад, видаткову накладну, акт приймання-передачі), складений продавцем алкогольних напоїв з відповідними даними отримувача — саме як ФОП.
Але цей факт не може вплинути на законність торгівлі цими алко-напоями! Він лише викликав питання щодо відображення понесених ФОП витрат у податковому обліку для обчислення суми ПДФО з реалізованих напоїв.
Однак ми вважаємо, що одного чека РРО для витрат достатньо. Адже, окрім «облікового» Порядку № 496, також і спеціальний «витратний» Порядок № 261 прямо згадує фіскальний чек серед документів, які підтверджують витрати ФОП для податкових цілей (як для витрат, так і для амортизації). Гадаємо, авторам цих нормативів добре відомо, що реквізити таких документів (чеків) зазвичай не містять даних покупців. До того ж згадка у Порядку № 496 щодо реквізитів отримувача може відноситися саме до «інших документів»… Тож, на нашу думку, відображення для цілей оподаткування підприємницького доходу ПДФО у складі витрат ФОП суми на придбання алко-напоїв, яка підтверджена лише фіскальним чеком, буде правомірним. Та й у цьому випадку витрати додатково підтверджує ще й внутрішній акт приймання товару.
Використання власного майна. Якщо ж погодитись із фіскалами, що товари придбано не ФОП, а саме фізособою, варто нагадати їм таке. Згідно з нормами ст. 319 і 320 ЦКУ фізична особа може використовувати будь-яке своє майно у підприємницькій діяльності. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 824/348/20-а зазначено, що ФОП для здійснення підприємницької діяльності має право використовувати не тільки отриманий ним дохід, але й інше належне йому на праві власності майно, у т. ч. власні гроші. Тож
оскільки алкогольні напої були придбані фізособою (яка є ФОП), то вони є її власним майном, яке ця фізособа має право використати у своїй підприємницькій діяльності
Що й було у цій ситуації фактично зроблено — товари були передані фізособою (ФОП) для їх реалізації у своїй торговій точці, належно оприбутковані/відображені в обліку на підставі чека РРО й внутрішнього акта…
Чи правомірний штраф за ст. 20 Закону про РРО****?
Щодо накладення штрафу у розмірі вартості усієї суми придбаного і оприбуткованого товару.
За що? Тут податківці інкримінували порушення ч. 12 ст. 3 Закону про РРО. У цій нормі визначено, що госпсуб’єкти, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані вести облік товарних запасів у встановленому порядку та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. При цьому госпсуб’єкт зобов’язаний надати контролюючим органам на початок перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів).
Штрафна норма. Тепер згадаємо штрафну ст. 20 Закону про РРО:
«До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
Чому незаконно. У цьому випадку ми не вбачаємо порушень норм вищезгаданої ч. 12 ст. 3 Закону про РРО та підстав для застосування фінсанкції зі ст. 20 цього Закону.
По-перше, ФОП продавались товари (алкогольні напої), які були відображені в обліку й належним чином ним оприбутковані. Тобто порядок ведення обліку порушено не було, а документів (внутрішнього акта та чека РРО, який підтверджує факт придбання, кількість та вартість переданих ФОП товарів), вважаємо, цілком достатньо для оприбуткування, обліку та реалізації згаданих алкогольних напоїв.
По-друге, документи, які підтверджують облік цих товарів (чек РРО та внутрішній акт), знаходились у місці продажу і були під час перевірки надані представникам ДПС.
По-третє, п. 12 ч. II «Прикінцеві положення» Закону про РРО у періоді дії воєнного стану дозволяє застосовувати лише санкції за «порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів».
Однак
те облікове «порушення», яке інкримінують ФОП податківці, ніяк не може вважатись порушенням «порядку здійснення розрахункових операцій при продажу»
А санкція, передбачена у ст. 20 Закону про РРО, застосовується за порушення обліку та відсутність документів на товари, що реалізуються. А от санкції за порушення саме розрахункових операцій наведені у ст. 17 Закону про РРО. І лише їх зараз мають право застосовувати податківці до реалізації підакцизних товарів!
Водночас фіскали незаконно/безпідставно вважають, що під час воєнного стану вони мають право застосовувати й штраф, передбачений ст. 20 Закону про РРО: див. БЗ 109.18 (ср. ). Тому до цього аргумента дослухаються, скоріше, судді.
Отже, гадаємо, наведених аргументів цілком достатньо, щоб ФОП оскаржив «штрафне» ППР у адміністративному та/або судовому порядку.
Доля нереалізованого алкоголю
Доля ще не реалізованого алкоголю залежатиме від того, яку саме позицію у цій ситуації обере платник.
Сміливий варіант. Якщо ФОП не погодиться з податківцями й оскаржить ППР на штраф, то він і надалі продовжуватиме реалізовувати залишки придбаного за чеком алкоголю («собака гавкає, караван іде»). Адже, ще раз наголошуємо: ми не вбачаємо в реалізації ФОП таким чином отриманих алкогольних напоїв порушень чинного законодавства.
Неконфліктний варіант. Якщо ж ФОП обере тактику «підкорення волі сильнішого» та проковтне штраф і «заборону», то тут є різні шляхи.
Перший — зробити так, як радять, податківці: списати, ще й нарахувати роздрібний акциз. На наш погляд, списувати якісні товари — це якась дурня…
Другий — якщо погодитися з тим, що продаж таким чином отриманих товарів є незаконним, тоді варто визнати помилковим і факт оприбуткування таких товарів в обліку ФОП. У такому разі наслідком має бути анулювання (сторнування) операції оприбуткування і повернення ФОП нереалізованих алко-напоїв (а не списання їх у обліку)! Тобто об’єкта оподаткування роздрібним акцизом у такому випадку не виникає. Адже до «реалізації» для цілей оподаткування роздрібним акцизом прирівнюються операції зі списання зіпсованих, знищених або відсутніх (не наявних) підакцизних товарів (абзац останній п.п. 14.1.212 ПКУ). А ця ситуація сюди ніяк не вписується.
Отже, майте на увазі, що фіскали на перевірках чіпляються до таких фактів. Тому краще їх уникати, одразу робити відповідні первинні документи саме на ФОП, не ризикувати ФОП-витратами та економити нервові клітини на перевірках.
Висновки
- Законодавство не містить заборони для реалізації ФОП алкогольних напоїв, які були придбані ним як звичайною фізособою і передані як власне майно для використання (продажу) в рамках своєї підприємницької діяльності.
- Для оприбуткування й обліку ФОП таких товарів вважаємо достатнім наявність у нього чека РРО на їх придбання та внутрішнього акта, що містить необхідну для первинного документа інформацію. Але не виключаємо проблем з фіскалами щодо визнання таких сум витратами ФОП.
- У таких випадках ми не вбачаємо порушень норм ч. 12 ст. 3 Закону про РРО та підстав для застосування фінсанкції зі ст. 20 цього Закону за порушення обліку та відсутність документів на товари, що реалізуються.
