Мінімальне податкове зобов’язання: основи

Що таке МПЗ?

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) — це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільгосппродукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільгоспугідь (п.п. 14.1.114² ПКУ).

Для кожної особи розмір МПЗ буде різним. Адже цей показник має рахувати кожна особа самостійно виходячи з площі своїх сільгоспугідь та їх НГО.

Ідея МПЗ полягає у такому: якщо за результатами року особа сплатила податків за рік менше ніж МПЗ, то їй слід доплати в бюджет різницю між МПЗ і сумою таких податків. Сума доплати не є якимось окремим податком. Вона є податком в інших податках, а саме в податку на прибуток, єдиному податку і ПДФО (все залежить від того, яку систему оподаткування обрала особа). Тому говорити, що МПЗ — це якийсь новий податок, не можна.

Якщо особа сплатила податків за рік більше ніж розмір МПЗ, то їй нічого додатково платити в бюджет не потрібно. Але й суму податку, сплаченого у бюджет, що перевищує МПЗ, їй не повернуть.

Отже, за великим рахунком, МПЗ — це просто мінімальний розмір податків, які має сплатити кожна особа, яка володіє чи користується сільгоспугіддями.

Хто рахує МПЗ

Визначати МПЗ мають усі юрособи та фізособи, як громадяни, так і ФОП, якщо вони володіють чи користуються сільгоспугіддями, тобто ріллею, сіножатями, пасовищами та багаторічними насадженнями і перелогами (пп. 14.1.114² та 14.1.233 ПКУ).

Якщо особа володіє чи користується тільки несільгоспземлями (наприклад, землями промисловості, торгівлі тощо) та/або землями із когорти сільгоспземель, які не є сільгоспугіддями (наприклад, землями водного фонду), то рахувати МПЗ вони не повинні.

Звільнення від МПЗ

У ПКУ не перелічено суб’єктів господарювання, які повністю звільнені від розрахунку МПЗ. Водночас певні сільгоспугіддя, а, можливо, і всі угіддя можуть не потрапляти до розрахунку МПЗ.

Мова йде про:

1) сільгоспугіддя, які передані у користування. Річ у тому, що за загальним правилом

Таке правило встановлено у п. 38¹.3 ПКУ. Тому якщо особа не бажає рахувати МПЗ за певну ділянку сільгоспугідь (або за всі свої сільгоспугіддя), то їх слід передати в користування іншій особі. І тоді по таких землях розраховувати МПЗ буде користувач;

2) землі, які згадані у п. 38¹.2 ПКУ, а саме:

— земділянки дачних та садових кооперативів;

— землі запасу;

— невитребувані земчастки (паї), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування. Це звільнення не стосується земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду. Отже, якщо такі землі взяті в оренду юрособою чи фізособою, то МПЗ за такі землі рахувати варто;

— земділянки, що розміщені у Чорнобильській зоні;

— земділянки, які належать фізособам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів. Мова йде в основному про присадибні ділянки та дачні ділянки, які належать фізособам і знаходяться в межах населених пунктів.

Водночас якщо фізособа передасть в оренду таку землю юрособі чи ФОП, то тоді це звільнення не дії. За такі землі МПЗ рахувати слід. Але робитиме це не фізособа, а юрособа чи ФОП, які беруть землю у користування;

3) сільгоспугіддя, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення. Перелік таких земель наведено у розпорядженні Кабміну від 07.07.2014 № 1085-р. Звільнення від потрапляння сільгоспугідь, які розміщені на такій території, до розрахунку МПЗ дається тільки у період дії ООС (п. 38.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

І хоча з 24.02.2022 в Україні діє ВС, цим звільненням можна скористатися, адже ООС на час дії ВС не призупинено;

4) сільгоспугіддя, які:

— розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих рашистами;

— визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

При цьому згідно з п. 69.15 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ

Водночас, щоб сільгоспугіддя, які знаходяться на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані рашистами, не включалися у 2022 та 2023 роках до розрахунку МПЗ, потрібно, щоб Кабмін затвердив перелік таких територій. На жаль, до сьогодні такий перелік не затверджений. Сподіваємося, що з початку 2023 року він таки затвердить такий перелік.

Якщо ж цього не відбудеться, то формально розраховувати на таке звільнення не варто. Виняток становлять тільки землі, які перелічені у розпорядженні Кабміну від 07.07.2014 № 1085-р. Якщо на них не поширюється воєнне звільнення від МПЗ, то можна скористатися для них ООС-звільненням (див. вище), оскільки землі, що потрапляють під ООС-звільнення, потрапляють одночасно і під воєнне звільнення від МПЗ.

Щоб не рахувати МПЗ за сільгоспугіддя, які засмічені вибухонебезпечними предметами та на яких знаходяться фортифікаційні споруди, слід отримати у своєму ТЦК довідку про те, які землі засмічені вибуховими предметами чи на яких знаходяться оборонні споруди.

Правила розрахунку

Рахувати МПЗ слід за формулами, що наведені у ст. 38¹ ПКУ. Виходячи з цих формул,

Звертаємо увагу, що:

1) для розрахунку МПЗ слід брати ту ж НГО, що й для розрахунку плати за землю;

2) загальна ставка МПЗ складає для:

— юросіб та ФОП — платників ЄП груп 2, 3 та ФОП-загальносистемників — 0,05, або 5 % від НГО земділянки;

— ФОП — платників сільгоспЄП — половину розміру ставки, встановленої для юросіб (п.п. 38¹.1.3 ПКУ). Тобто для цих ФОП діє знижена ставка 0,025, або 2,5 %.

Водночас у 2022 і в 2023 роках при розрахунку МПЗ для юросіб, ФОП — платників ЄП груп 2, 3 та ФОП-загальносистемників буде діяти пільгова ставка 0,04, або 4 % від НГО (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А от ФОП — платники сільгоспЄП мають застосовувати для розрахунку МПЗ половину цієї укороченої ставки для юросіб та інших ФОП, тобто ставку 0,02, або 2 % від НГО;

3) розраховувати МПЗ слід лише за той період року, коли особа володіла чи користувалася землею. Тобто якщо особа користувалася чи володіла сільгоспугіддями не весь рік, а тільки частину, то МПЗ для такої землі слід їй рахувати виходячи з кількості місяців користування/володіння. Тобто старий власник/користувач МПЗ рахує з початку року по початок місяця, в якому він продав землю чи передав її в користування. А новий власник/користувач з місяця оформлення права власності/користування і по кінець року.

Крім того, щоб сільгоспугіддя потрапили до розрахунку МПЗ, потрібно, щоб на такі землі було належним чином оформлено право власності чи користування. Якщо

Коротко з розрахунком МПЗ розібралися. Далі перейдемо до того, як виконати розрахований МПЗ.

Що враховують у виконання МПЗ

Протягом року власники та користувачі сільгоспугідь сплачують у бюджет податки. Для виконання МПЗ враховуються не всі без винятку сплачені в бюджет податки, а тільки деякі. При цьому для різних систем оподаткування і для різних суб’єктів (спираючись на те, дотрималися вони розміру сільгоспчастки у 75 % чи ні) перелік податків і розмір податків, які враховуються у виконання МПЗ, різні.

Коротко наведемо загальний перелік податків, які враховуються у виконання МПЗ, у таблиці.

Що враховують у сплату МПЗ

Увага! До виконання МПЗ, крім сплачених податків, потрапляє і частина сплаченої орендної плати за сільгоспугіддя, якщо орендодавцем таких угідь є юрособа. А саме

Це єдиний платіж, який не є податком і враховується у виконання МПЗ.

Пам’ятайте! У таблиці перелічено вичерпний перелік податків, які враховуються у виконання МПЗ. Якщо податок чи збір, що ви сплачуєте, не згадано у таблиці (наприклад, нарахований ЄСВ на зарплату працівника, ПДВ, екоподаток, податок на нерухомість, транспортний податок), то такі податки у виконання МПЗ не враховуються.

Крім того, варто враховувати, що коли в юрособи — платника податку на прибуток та юрособи і ФОП — платників групи 3 розмір сільгоспчастки менше 75 %, то включати до виконання МПЗ такі податки, як податок на прибуток, ЄП, ПДФО і ВЗ із зарплати і ЦП-договорів та ренту за спецводокористування вони мають не у повному обсязі. Вони мають право на врахування тільки частини перелічених вище податків, а саме тієї суми, яка пропорційна розміру сільгоспчастки, отриманої за рік.

Тільки якщо розмір сільгоспчастки буде більшим чи дорівнюватиме 75 %, то тоді всі вищезгадані податки потраплять до виконання МПЗ у повному обсязі.

З усіма особливостями врахування у виконання МПЗ вищезгаданих податків для кожної системи оподаткування можна ознайомитися для:

— платників податку на прибуток — у п. 141.9 ПКУ;

— платників ЄП, у тому числі і спецЄП, — у ст. 297¹ ПКУ;

— платників ПДФО (ФОП на загальній системі та фізосіб-громадян) — у пп. 177.14 — 177.20 ПКУ.

Звертаємо увагу! У виконання МПЗ беруться саме податки, які сплачені протягом поточного року. Тобто за загальним правилом

Тому якщо особа забажає виконати МПЗ шляхом сплати наперед (за майбутні роки) податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у юросіб, то такі помилково та/або надміру перераховані у звітному році суми до виконання МПЗ не беруться. Тобто схитрувати шляхом простої переплати податків і зборів і тим самим виконати МПЗ не вдасться.

Виняток із цього правила стосується тільки сплати наперед на 2022 рік перелічених податків у таблиці у 2021 році. Таку попередню чи помилкову сплату податку особа, яка рахує МПЗ за 2022 рік, може включити у виконання МПЗ 2022 року (п. 66 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Звітування

Суб’єкти господарювання, які рахують МПЗ за 2022 рік, звітувати щодо виконання МПЗ мають при поданні звітності за рік щодо свого основного податку. Тобто платники податку на прибуток звітують про виконання МПЗ за 2022 рік при поданні декларації з податку на прибуток за 2022 рік, а платники ЄП, у тому числі платники спецЄП, звітують щодо виконання МПЗ при поданні декларації з ЄП за 2022 рік, ФОП-загальносистемники — при поданні декларації про майновий стан за 2022 рік.

Виняток становлять тільки платники сільгоспЄП. Вони звітують на рік уперед, тому дані про виконання МПЗ вони, очевидно, мають відобразити при поданні декларації з сільгоспЄП на наступний період. Тобто про виконання МПЗ у 2022 році вони мають відзвітувати у декларації на 2023 рік.

За загальним правилом особа, яка виконує МПЗ, має заповнити у річній декларації за минулий рік чи на рік уперед (якщо мова про сільгоспЄП) відповідний додаток з розрахунком загального МПЗ. У ньому слід розрахувати МПЗ та порівняти його із сумою сплачених податків.

На сьогодні Мінфін пристосував для звітування щодо виконання МПЗ тільки декларацію з податку на прибуток, декларацію зі спецЄП.

На жаль, декларації зі звичайного ЄП і сільгоспЄП, а також декларація про майновий стан ще до звітування щодо МПЗ не пристосовані. Сподіваємося, що до початку звітної кампанії за 2022 рік вони це зроблять.

Що стосується сплати у бюджет позитивної різниці між загальним МПЗ (тобто МПЗ, розрахованим за всі сільгоспугіддя) і розміром сплачених податків, що враховуються у виконання МПЗ, то платники податку на прибуток і платники ЄП (крім платників сільгоспЄП) сплачують цю позитивну різницю при сплаті податку за рік. А от платники сільгоспЄП будуть сплачувати суму МПЗ протягом усього наступного року, оскільки вона є частиною сільгоспЄП наступного року.

Відповідальність

Окремої відповідальності у разі несплати позитивного значення між МПЗ і податками не встановлено. Але оскільки це позитивне значення є зобов’язанням з певного податку (див. вище), то за несплату таких сум каратимуть як за несплату чи несвоєчасну сплату податку.

Хоча у випадку порушення строків сплати позитивної суми МПЗ за 2022 рік від відповідальності юросіб та ФОП звільняє п. 65 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.