Для відмови від ЄП використовується та сама форма Заяви, що і для переходу на цю систему оподаткування. Щоправда, строк подання тут трохи інший — не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (п.п. 298.2.1 ПКУ). Тобто для відмови з 1 січня 2023 року Заяву про відмову слід подати не пізніше 21.12.2022. До речі, Заяву можна подати і в електронній формі (код форми F0102003 для ФОП і J0102003 для юросіб).
Відмова від звичайного ЄП може бути як добровільною, так і вимушеною. Добровільна відмова пов’язана виключно з бажанням єдиноподатника. Вимушена відмова відбувається в тих випадках, коли платник зобов’язаний перейти на загальну систему з початку наступного кварталу (п.п. 298.2.2 ПКУ).
Перелік випадків, у яких відмова від ЄП є обов’язковою, наведено у п.п. 298.2.3 ПКУ. Зверніть увагу: навіть коли відмова є обов’язковою, платник ЄП усе одно повинен подати Заяву про відмову. Якщо ж він цього не зробить, то з 1-го числа наступного кварталу після дій, зазначених у п.п. 298.2.3 ПКУ, податківці самі анулюють ЄП-реєстрацію (п. 299.10 ПКУ). І з цієї дати донарахують податкові зобов’язання так, ніби платник вже був загальносистемником (п. 299.11 ПКУ).
При відмові від ЄП необхідно у Заяві зробити позначку в полі «Відмова». Розрахунок доходу при відмові від ЄП, звичайно ж, подавати не потрібно. Як заповнювати поля Заяви — покажемо у таблиці.
Заповнення Заяви на ЄП-відмову
| Поле Заяви | Що зазначається |
| 1 | Орган ДПС, до його подається Заява. За замовчуванням це податкова, в якій платник має основне місце обліку. Тобто якщо ваше основне місце обліку змінилося (а це у зв’язку із війною могло відбутися в багатьох платників) Заява про відмову подається вже за новим основним місцем обліку. Тобто до іншої податкової, ніж Заява на ЄП-перехід (БЗ 107.01.01) |
| 2 | Код ЄДРПОУ (для юросіб) і РНОКП або серія і номер паспорта (для ФОП) |
| 3 | Найменування платника (ФОП чи юридичної особи) як суб’єкта господарювання |
| 4 | Податкова адреса єдиноподатника, а саме місце проживання (для ФОП) і місцезнаходження (для юросіб) |
| 5.5 | Дата відмови від ЄП. Для відмови з початку 2023 року тут зазначається 01 січня 2023 року. Ця дата зазначається незалежно від того, якою є відмова — добровільною чи вимушеною. Причина відмови обов’язково позначається додатково. Це може бути або бажання платника, або настання випадку, який зобов’язує до відмови (п.п. 298.2.3 ПКУ), або припинення власне суб’єкта господарювання |
| 5.3 | Відповідно до причин відмови платник, за аналогією з ЄП-реєстрацією, мав би повідомити, які зміни треба провести у його ПДВ-реєстрації після того, як буде втрачено єдиноподатковий статус. Тут можливі два варіанти: 1) платник на ЄП був безПДВшником, але після втрати єдиноподаткового статусу буде зобов’язаний пройти обов’язкову ПДВ-реєстрацію. В такому випадку Заява за ф. № 1-ПДВ подається не пізніше 10-го числа першого місяця роботи на загальній системі (п. 183.4 ПКУ). 2) платник на ЄП був з ПДВшною ставкою 3 %, але після відмови від ЄП НЕ підлягає обов’язковій реєстрації, а добровільно ПДВшником бути не хоче. Однак, на нашу думку, в обох цих випадках поле 5.3 заповнювати не потрібно. Адже воно стосується виключно змін у ПДВ-статусі, пов’язаних з ЄП-реєстрацією. Достатньо подати Заяву за ф. № 3-ПДВ про ПДВ-розреєстрацію починаючи з першого дня на загальній системі. Якщо ж ПДВ-статус платника не змінюється (тобто: (1) єдиноподатник-безПДВшник НЕ підлягає обов’язковій ПДВ-реєстрації після переходу на загальну систему, а добровільно ставати ПДВшником не хоче; (2) єдиноподатник-ПДВшник залишається платником ПДВ після переходу на загальну систему), поле 5.3 тим більше лишається порожнім |
Гадаємо, вищесказаного достатньо, аби ви могли без проблем відмовитися від ЄП!
