Імпорт послуг. Нагадаємо, що послуги оподатковують ПДВ, якщо місце їх постачання (визначене за правилами ст. 186 ПКУ) розташоване на території України (п.п. «б» п. 185.1 ПКУ). Тоді при отриманні від нерезидента оподатковуваних послуг (з місцем постачання в Україні) їх одержувач стає податковим агентом нерезидента — тобто особою, відповідальною за нарахування і сплату з послуг нерезидента ПДВ (п. 180.2 ПКУ)*. У такому разі оподаткування послуг нерезидентів здійснюється за правилами ст. 208 розд. V ПКУ. Ну а вона, у свою чергу, вимагає сплачувати ПДВ з послуг, отриманих від нерезидента, навіть від одержувачів — неплатників ПДВ (дослівно — від «будь-яких осіб-резидентів — суб’єктів господарювання», пп. 208.1, 208.4 ПКУ). Проте чи повинні у зв’язку із цим платити ПДВ з послуг нерезидентів і суб’єкти, які перейшли на спецЄП?
* Особливий випадок — якщо нерезидент поставляє фізичним особам — неплатникам ПДВ електронні послуги. Тоді ПДВ з електронних послуг повинен платити сам нерезидент (п.п. 14.1.565, ст. 2081 ПКУ). Проте це не наш випадок.
СпецЄПшники. Дивіться, спецЄП (тобто можливість вибору єдиного податку групи 3 зі ставкою 2 %) — це особливий режим оподаткування, введений на час воєнного стану (п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тому для спецЄПшників ним установлені особливі правила оподаткування, і, зокрема, ПДВ-особливості для спецЄПшників, прописані п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 ПКУ. Ним передбачено, що:
— на час перебування в спецЄПшниках на ставці 2 % реєстрація особи платником ПДВ призупиняється. Тому в спецЄПшників не виникає ПДВ-прав та обов’язків, установлених розд. V і підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, зокрема, щодо нарахування ПЗ і формування ПК. Зважаючи на це
— платники спецЄП звільняються: (1) від обов’язку нараховувати і сплачувати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також (2) від подання податкової звітності з ПДВ.
Ну а оскільки прямо обумовлено, що ПДВ-правила на спецЄПшників не поширюються і вони звільнені від обов’язків, установлених ПДВ-розділом V ПКУ (яким установлено в тому числі обов’язок і щодо нарахування ПДВ з послуг нерезидентів), то
спецЄПшники нараховувати ПДВ з послуг, отриманих від нерезидентів, не повинні
Причому з тим, що платники спецЄП при отриманні послуг від нерезидентів (з місцем постачання в Україні) не нараховують ПДВ, згодні й податківці. Фіскали пояснюють: оскільки для спецЄПшників призупиняються права й обов’язки, встановлені розд. V і підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, то відповідно при отриманні послуг від нерезидентів (з місцем постачання в Україні), податкові зобов’язання з ПДВ спецЄПшники не нараховують, оскільки такий обов’язок установлено ст. 208 розд. V ПКУ (питання 72 роз’яснення ДПСУ від 07.04.2022; БЗ 101.20).
Тому при отриманні від нерезидента транспортно-експедиторських послуг платити з них ПДВ спецЄПшнику не треба.
Звичайні єдиноподатники. А ось від звичайних єдиноподатників (платників і неплатників ПДВ — зокрема, підприємців та юросіб на ставці 5 %) податківці вимагають сплачувати ПДВ з послуг нерезидентів на загальних підставах (листи ДПСУ від 24.11.2021 № 4470/ІПК/99-00-21-03-02-06; ДФСУ від 25.03.2019 № 1242/6/99-99-15-02-03-15/ІПК, від 15.11.2018 № 4831/Н/99-99-13-01-02-14/ІПК; ГУ ДФС у Миколаївській обл. від 20.06.2017 № 744/ІПК/14-29-12-01-09)*.
* За винятком випадку постачання електронних послуг підприємцям — неплатникам ПДВ, коли ПДВ з послуг платить сам нерезидент (ст. 2081 ПКУ).
Тому при отриманні оподатковуваних послуг від нерезидентів (з місцем постачання в Україні) звичайні єдиноподатники — неплатники ПДВ повинні:
— подати Розрахунок ПЗ з ПДВ з послуг нерезидента (за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21, у редакції наказу Мінфіну від 01.03.2021 № 131) протягом 20 календарних днів, що настають за місяцем отримання послуг від нерезидента, і
— сплатити задекларовану суму ПДВ з послуг нерезидента протягом 10 календарних днів, що настають за граничноим строком подання Розрахунку (БЗ 101.20).
А звичайні єдиноподатники — платники ПДВ — зареєструвати з послуг нерезидента податкову накладну і відобразити такі операції в декларації з ПДВ: податкові зобов’язання — ПЗ (у ряд. 6) і податковий кредит — ПК (у ряд. 13, за умови, що зареєстровано ПН).
Імпорт товарів. Ну і про всяк випадок уточнимо ще один момент. Врахуйте, що при імпорті товарів від сплати ввізного ПДВ ні спецЄПшники, ні звичайні єдиноподатники не звільняються. Оскільки для них таке звільнення було тимчасовим і працювало в період з 01.04.2022 і до 01.07.2022 (завдяки п.п. 69.23 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, який з 1 липня Законом України від 21.06.2022 № 2325-IX був виключений). Детальніше про це див. «Ввізні пільги скасовано: автівки фізосіб, єдиноподатники та мито для усіх» // «Податки & бухоблік», 2022, № 49. Тому імпортний ПДВ з товарів, що ввозяться, будь-які єдиноподатники платять на загальних підставах.
