Бухоблік і фінзвітність НПО

Фінзвітність

Для НПО — мікроФЗ. Для НПО встановлена скорочена за показниками фінансова звітність (ФЗ) у складі двох форм: Балансу і Звіту про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік, п. 2 Порядку № 419). Проте, як відомо, скорочена ФЗ буває: «мала» (ф. № 1-м і № 2-м) і «мікро-» (ф. № 1-мс і № 2-мс). Яку складають НПО?

Із цього приводу п.п. 2 п. 2 розд. I НП(С)БО 25 визначено, що непідприємницькі товариства (НПО) складають скорочену фінансову звітність мікропідприємства (тобто звітують за формами № 1-мс і № 2-мс).

Ну а оскільки йдеться про мікроФЗ, то це означає, що НПО:

— складають тільки річну фінзвітність (п. 2 Порядку № 419, оскільки звітний період — рік; квартальну не складають);

— подають таку річну фінзвітність: у статистику — не пізніше 28 лютого (п. 5 Порядку № 419) і податківцям — разом зі Звітом НПО в 60-денний строк, не пізніше 1 березня 2022 року (п. 46.2, пп. 133.4.7, 49.18.3 ПКУ).

Щоправда, при поданні фінзвітності (у форматі з першою буквою « S») через Електронний кабінет або «Єдине вікно» вона потрапляє і в статистику, і податківцям. Тому зазвичай першою подають річну фінзвітність, а вже після — НПО-Звіт з відмітками про подану фінансову звітність. Адже фінзвітність служить додатком до НПО-Звіту і є його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ПКУ).

Повна ФЗ — за бажанням. Утім, у НПО є право вибору. Неприбутківці за бажанням можуть застосовувати НП(С)БО 1 і складати за загальними правилами повну фінансову звітність. Така можливість передбачена п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1.

Тому в цілях складання фінансової звітності НПО має право самостійно вирішити, яким стандартом керуватися (НП(С)БО 25 чи НП(С)БО 1) і за якою формою фінзвітності (повною або мікро-) їй звітувати (що треба закріпити в наказі про облікову політику).

Щоправда, врахуйте: якщо НПО звітуватиме за повною формою, то й бухоблік доведеться вести за загальними правилами і ніякі спрощення не світять.

Ще зверніть увагу, що вибирати дозволено тільки між повною ФЗ і мікроФЗ. А ось можливість вибору усередині скороченої ФЗ (між «малою» (ф. № 1-м і № 2-м) і «мікро-» (ф. № 1-мс і № 2-мс)) для НПО НП(С)БО 25 не передбачена. Оскільки за цим стандартом для усіх НПО встановлена мікроФЗ, незалежно від того, відповідає НПО при цьому критеріям мікропідприємства (малого підприємства) чи ні.

Що говорять податківці? Проте податківці такі норми ігнорують і думають інакше. Вони чомусь «ділять» НПО і говорять про подання скороченої фінзвітності лише тими НПО, які відповідають критеріям малих і мікро-. При цьому малі НПО, за версією податківців, повинні подавати малу ФЗ (за ф. № 1-м і № 2-м), а мікроНПО — мікроФЗ (за ф. № 1-мс і № 2-мс).

А ось усі інші НПО (крім НПО, що потрапляють у малі/мікро-, і бюджетних установ), на думку податківців, повинні подавати разом з НПО-Звітом повний комплект річної фінансової звітності у складі Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до річної фінансової звітності — тобто усі 5 форм (БЗ 102.20.02).

Хоча законні підстави для таких вимог відсутні. Але, незважаючи на це, податківці чомусь продовжують залишатися на своїй позиції.

Бухоблік

План рахунків. Неприбуткові організації за власним рішенням можуть застосовувати:

— або спрощений План рахунків бухгалтерського обліку (затверджений наказом Мінфіну від 19.04.2001 № 186, див. п. 2 цього наказу),

— або загальний План рахунків (затверджений наказом Мінфіну від 30.11.99 № 291).

В останньому випадку НПО, як і інші підприємства, ведуть облік витрат на рахунках класу 9 «Витрати діяльності» з відкриттям на власний розсуд рахунків класу 8 «Витрати за елементами» (див. розд. I Інструкції № 291). Тобто облік витрат НПО можуть вести з використанням рахунків класів 8 і 9 або тільки класу 9.

При цьому доходи і витрати НПО визнають за бухобліковими правилами, тобто за методом нарахування — у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження/сплати коштів (ст. 4 Закону про бухоблік, БЗ 102.04).

У разі застосування спрощеного Плану рахунків за необхідності деталізації облікової інформації НПО можуть відкривати до рахунків додаткові субрахунки (п. 5 наказу № 186).

Бухоблікові особливості. Згідно з п. 7 НП(С)БО 25 непідприємницькі товариства можуть:

— обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності і переоцінки до справедливої вартості;

— не створювати забезпечення майбутніх витрат і платежів (на оплату майбутніх відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнавати відповідні витрати в періоді їх фактичного здійснення;

— поточну дебіторську заборгованість включати в підсумок балансу за її фактичною сумою.

Ось, мабуть, і всі бухоблікові особливості, передбачені нормативкою для неприбутківців. В іншому ж НПО при веденні обліку керуються загальновстановленими правилами, стикуючи їх зі специфікою своєї діяльності.

Бухоблік і фінзвітність НПО