Висновок документа
Основне місце роботи працівника може визначатися за його заявою. Законодавством про працю не передбачено вимоги відкликання працівником заяви про визначення основного місця роботи в разі звільнення
Іноді шукати логіку в діях наших законотворців — пропаща справа. От, наприклад, визначення такої важливої умови трудового договору, як ознака місця роботи, на яке приймається працівник: основне чи сумісництво.
Де повинні бути зазначені критерії? Звісно, у трудовому законодавстві! Адже ця інформація вказується в заяві працівника та наказі роботодавця про прийняття працівника, у трудовому договорі та Повідомленні податківцям.
Логічно? Логічно! Але трудове законодавство не дає відповідь на запитання, яке місце роботи вважати основним, а яке — сумісництвом. Хоча й дозволяє працівникам реалізовувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором чи угодою сторін (ст. 21 КЗпП).
Разом з тим законодавець навів визначення основного місця роботи в ЄСВшному Законі № 2464*. Мабуть, там воно потрібніше, ніж у КЗпП. ☺
Так, Закон № 2464 визначає основне місце роботи як місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору та яке визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі.
А пенсійний Закон № 1058** зобов’язує працівника повідомляти роботодавця, у якого він працює за основним місцем роботи, про визначення цим працівником такого місця роботи як основного згідно з поданою ним заявою (до її відкликання) (див. п. 31 ч. 2 ст. 16).
** Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Оскільки раніше механізм відкликання заяви про визначення особою місця роботи як основного не застосовувався, а КЗпП ці питання чомусь оминає стороною, то ми звернулися до Мінекономіки з проханням дати відповіді на наступні три запитання.
Запитання 1. Чи повинна особа при працевлаштуванні повідомляти окремою заявою роботодавця про те, що це місце роботи є її основним місцем роботи? Чи ці відомості можна зазначити в заяві про прийняття на роботу?
Відповідь Міністерства: повідомлення працівником роботодавця стосовно визначення основного місця роботи може бути зазначено в заяві про прийняття на роботу.
Запитання 2. Чи потрібно в разі звільнення працівника вимагати від нього відкликання заяви про визначення основного місця роботи?
Відповідь Міністерства: ні, це не передбачено законодавством про працю. Тож таке відкликання відбувається автоматично на підставі наказу про звільнення.
Запитання 3. Чи може працівник, якого працевлаштовано за основним місцем роботи, відкликати заяву про визначення основного місця роботи без звільнення та надалі працювати за сумісництвом?
Відповідь на останнє запитання шукайте у статті «Дивіденди державі за 2021 рік: Хто, скільки, коли». Упевнені, що вона вас порадує.
