Період для перевірок
Податківці можуть провести перевірку і нарахувати податкові зобов’язання тільки протягом строків давності, визначених у ст. 102 ПКУ. Строк такої давності становить 1095 днів (2555 днів — якщо це трансфертне ціноутворення).
Періодом перевірки може виступати проміжок у 1095 днів
З якої дати для перевірок бере свій початок строк давності і чи починає спливати взагалі? Усе залежить від того, що перевіряють податківці: сплату і декларування загальнодержавних або місцевих податків та зборів; порушення інших вимог податкового законодавства (не пов’язаних з декларуванням); порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.
Строки давності не діють
1. У випадках, передбачених п. 102.2 ПКУ. І хоча формально п. 102.2 ПКУ безпосередньо не стосується перевірок, але п. 102.1 ПКУ, який визначає строки давності за перевірками, на нього посилається. Так, про обмежений період у 1095 (2555) днів для перевірки не може бути й мови, якщо:
— податкова декларація за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не подана (п.п. 102.2.1 ПКУ). Тобто якщо для обчислення того чи іншого податку, збору передбачено подання декларації (звіту), але вона не подана платником, то строки давності в 1095 днів, прописані у п. 102.1 ПКУ, щодо неї спливати не починають. Відповідно, у податківців є всі підстави перевіряти весь беззвітний період і за підсумками перевірки донарахувати податкові зобов’язання і штраф;
— посадову особу платника або ФОП засудили за ухилення від сплати грошового зобов’язання, що перевіряється (ст. 212 ККУ), або в кримінальному провадженні винесена ухвала про його закриття через нереабілітовуючі ознаки, які набули чинності.
2. Коли мова йде про ЄСВ (щодо нарахування, застосування і стягнення сум недоїмки, штрафів і нарахованої пені див. ч. 16 ст. 25 Закону про ЄСВ). Як пояснюють податківці, перевіркою в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати ЄСВ охоплюється період з 01.01.2011 або період, наступний за періодом, охопленим попередньою перевіркою із цього питання (див. БЗ 130.01).
Строки давності для перевірок
Декларація подана. Залежно від ситуації в п. 102.1 ПКУ визначені різні дати початку відліку строку давності:
1. Декларація подана своєчасно. Якщо декларація була подана, то в загальному випадку строк давності в 1095 днів бере свій початок з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання декларації, звіту про використання доходів (прибутку) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ПКУ.
2. Декларація подана несвоєчасно. Тоді строк давності відлічуватиметься з дня, наступного за днем фактичного її подання.
Декларація не передбачена. При проведенні податкових перевірок у випадках, коли ПКУ не передбачене подання декларації, а податок нараховують податківці (наприклад, при сплаті фізичними особами податку на нерухомість або земподатку), строк давності в 1095 днів відлічуватиметься з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Уточнення декларацій. Якщо до декларації подано уточнючий розрахунок (уточнюючу декларацію), то в такому разі строк давності в 1095 днів відлічуватиметься з дня подання такого УР (УД). Як бачите, подання уточнюючого розрахунку призводить до неприємних результатів. Так, якщо ви подасте УР через 2 роки після подання самої декларації, то податківці отримають можливість перевірити таку декларацію протягом 5 років (2 роки + 1095 днів з дати подання УР).
Місцеві податки/збори. З 01.01.2021 щодо місцевих податків/зборів, які передбачають подання річної декларації, строк давності в 1095 днів відлічується з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати цих податків/зборів. До строків подання декларації тепер прив’язки немає!
До цієї категорії належать:
— податки на майно: земля — земельний податок і орендна плата; транспорт — транспортний збір на авто не старше 5 років і ринковою вартістю більше 375 мінзарплат, нерухомість — податок на нерухомість.
Граничні строки сплати квартальних авансів з податку на транспорт і нерухомість — до 30-го числа кожного місяця, наступного за звітним кварталом (п.п. «б» п.п. 266.10.1, п.п. «б» п.п. 267.81 ПКУ). Тому якщо декларації з цих податків подані, строк давності відлічуємо з 30-го числа. Щодо землі місячні аванси платять протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (пп. 287.3, 287.4 ПКУ);
— єдиний податок. Граничні строки сплати місячних авансових платежів у єдинників груп 1 і 2 — 20-те число поточного місяця (п. 295.1 ПКУ). А ось для єдинників групи 3 ці правила не працюють, бо вони подають квартальну декларацію, а не річну. Граничні строки сплати у єдинників групи 4 — 30-й календарний день місяця, наступного за звітним кварталом (п.п. 295.9.2 ПКУ). Тому якщо декларації подано, строк давності відлічуємо від граничних строків сплати ЄП.
Щодо місцевих податків/зборів є питання через зміни, внесені в п. 102.1 ПКУ, які з 01.01.2021 продовжили початок відліку строків давності з граничної дати подання декларації до граничних строків сплати податків/зборів. Як застосовувати новий строк (точніше, порядок розрахунку) до тих декларацій/сплат, які були до 01.01.2021?
Так, наприклад, стосовно земельного податку, податку на нерухомість і транспортного збору виходить, що строк давності буде трохи продовжений, оскільки їх сплата відбувається пізніше за подання декларації.
Вважаємо, що якщо строк давності, розрахований за старими правилами, сплинув до набуття чинності новою нормою, то він не подовжується.
Ті ж строки давності по місцевих податках/зборах, які не сплинули на момент набуття чиснності новою нормою, розраховуємо вже по-новому — орієнтуючись на строки сплати.
Строки давності перевірок загальнодержавних податків/зборів орієнтовані на строки подання декларації, перевірок місцевих — на строки сплати зобов’язань
Інші перевірки. Перевірити дотримання вимог іншого податкового законодавства (не пов’язаних із декларуванням); вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючий орган, — РРО, каса, і нарахувати штраф податківці можуть не пізніше 1095 днів із дня вчинення порушення. Тому чим довше платника не беруть на перевірку, тим менше в податківців шансів донарахувати йому зобов’язання і застосувати санкції.
Увага! Якщо протягом зазначених строків контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (у тому числі від нарахованої пені), а спір відносно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Строк давності призупиняється
Строк давності може призупинятися (а значить, і період перевірки може бути більше за 1095 або 2555 днів). З 01.01.2021 список таких підстав значно зріс. Їх повний перелік можна знайти в п. 102.3 ПКУ. Так, наприклад, строки давності призупиняються, якщо ви незаконно не допустили фіскалів до перевірки.
Що привніс карантин
Строки давності, установлені в ст. 102 ПКУ, призупинені на весь період карантину з 18.03.2020 (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) по останній календарний день (включно) місяця, в якому завершиться дія загальнонаціонального карантину. Зараз карантин діє до 31.03.2022 (див. постанову КМУ від 15.12.2021 № 1336).
Зверніть увагу: підстави для призупинення строків давності в період карантину — це специфічна ситуація, яка регулюється окремими спецнормами, і вони мають пріоритет.
Як пояснюють податківці, контролюючий орган має право протягом дії карантину проводити перевірки юросіб, передбачені п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ і постановою № 89, за період, що перевищує 1095 днів, оскільки строки давності, визначені ст. 102 ПКУ, збільшуються (подовжуються) на весь період дії карантину (див. БЗ 130.01).
Строк давності сплинув до карантину
Якщо строк давності сплинув до початку карантину (до 18.03.2020), то він ніяк не подовжується.
Якщо строк давності сплинув до карантину, то податківці перевіряти такі періоди вже не зможуть
Наприклад, на перевірці в 2022 році зобов’язання з податку на прибуток за 2016 рік перевірити не можуть. Нагадаємо: за загальним правилом строки давності відлічуються з дня, наступного за граничним строком подання декларації. Тобто в прикладі з податком на прибуток за 2016 рік виходить така ситуація: візьмемо декларацію з податку на прибуток за 2016 рік. Граничний строк її подання — 01.03.2017. Тому строк давності повинен був закінчитися 02.03.2020. А значить, призупинення строків давності 2016 рік не зачіпає.
Перевірити 2016 рік можуть, якщо:
— декларація за 2016 рік була подана із запізненням, скажімо, після 18.03.2017;
— строк давності відносно 2016 року не працював у зв’язку з виникненням підстав з п. 102.2 ПКУ (декларація не подана або посадова особа платника засуджена);
— до декларації подано УД.
А тепер розберемося зі строками давності, початок/кінець яких припадають на карантин.
Строк давності припадає на карантин
Тут слід врахувати, що карантинне продовження працює «наперед». Тобто якщо закінчення 1095 (2555) днів припадає на карантин, то до них додадуться ще дні такого карантину.
Наприклад, візьмемо ті ж зобов’язання з податку на прибуток, але за 2018 рік з граничним строком подання — 01.03.2019. Строки давності за ним припадають 02.03.2022. Але карантин закінчиться 31 березня поточного року. У такому разі зобов’язання з прибутку за 2018 рік зможуть охоплювати перевіркою аж до 15 лютого 2024 року (1095 днів + 714 днів карантину, на які цей строк давності припав).
Якщо ж початок 1095 (2555) днів припав на карантин, то «додаткових» днів може бути менше. Приміром, якщо ми говоримо про той же прибуток за 2020 рік (для тих, хто подає річну декларацію). Граничний строк для подання такої декларації — 01.03.2021. Тобто якщо карантин закінчиться 31.03.2022, то додати до 1095 днів треба 395 днів (з 02.03.2021 по 31.03.2022). Тобто строк давності спливе аж 31.04.2025.
