Повернення постачальникові
Уявімо ситуацію: платник ПДВ, що здійснює оподатковувані та неоподатковувані операції, придбав товар, який збирається одночасно використовувати в обох видах діяльності. У періоді придбання (а якщо було перераховано передоплату, то в періоді її перерахування) він уже зобов’язаний здійснити розподіл ПДВ і нарахувати ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ. Але згодом виявилось, що товар неякісний (чи з якихось інших причин), і його слід повернути постачальникові. Відразу виникає запитання: як ця процедура вплине на розподіл ПДВ, адже з цього товару часткові ПЗ уже нараховані, а можливо, він уже взяв участь і в річному перерахунку? Розглянемо обидві ситуації.
Але спочатку найголовніший постулат розподілу ПДВ: ст. 199 ПКУ застосовується тільки в разі, якщо придбані або виготовлені товари/послуги одночасно використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.
У нашому ж випадку в таких операціях взагалі нічого не брало участі. Тобто нарахованих розподільчих ПЗ бути не повинно.
Повернення в тому ж році. Це простий випадок. Очевидно, що цей товар не пройшов через річний перерахунок, але в розподілі участь взяв. При поверненні постачальник повинен скласти зменшуючий РК, на підставі якого покупець зменшує відображений раніше ПК. Далі покупець складає зменшуючий РК до ПН (з типом причини «08»/«09» — залежно від характеру неоподатковуваного постачання) для коригування нарахованих раніше розподільчих ПЗ. Логічно складати цей РК за датою складання РК постачальником (у загальному випадку — за датою повернення товару/передоплати, але є нюанси (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 35-36, с. 2)).
Утім, якщо з якоїсь причини зареєстрованого РК немає (постачальник не виписав, РК заблокований тощо), ПК необхідно коригувати і без нього. При цьому жодного зв’язку між наявністю зареєстрованого РК від постачальника і можливістю зменшити нараховані раніше ПЗ у ПКУ немає. Тобто навіть якщо ПК зменшується за бухдовідкою, уже в цьому періоді є право зменшити розподільчі ПЗ.
Що стосується суми коригування, то тут двох варіантів бути не може — цей РК складається на ту ж суму, на яку була виписана розподільча ПН. Причому ніякого впливу на коефіцієнт ЧВ ці операції не чинять, адже нарахування розподільчих ПЗ відображається в ряд. 4.1 (4.2, 4.3), а коригування — в ряд. 4.1.1 (4.2.1, 4.3.1). Показники цих рядків не беруть участі в розрахунку коефіцієнта ЧВ (див. табл. 1 дод. Д6).
Повернення наступного року. Очевидно, що цей товар/передоплата вже взяли участь у річному перерахунку. Тому виникає запитання: чи потрібно при коригуванні (зменшенні) нарахованих раніше розподільчих ПЗ відштовхуватися від нового коефіцієнта ЧВ? На нього свого часу податківці дали відповідь — ні, не потрібно (БЗ 101.14). Обсяги постачань нового року жодним чином не зачіпають обороти того року, в якому відбулося придбання товару/перерахування передоплати. Якщо повернення здійснене наступного року, то коефіцієнт ЧВ буде той самий. Але якщо минуло більше часу, то ЧВ будуть різні. У будь-якому випадку РК слід складати виходячи з того ЧВ, який був за підсумками року придбання.
Наприклад, у 2019 році було перераховано передоплату за товар, який передбачалося одночасно використовувати в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. Вартість товару — 1200 грн (у т. ч. ПДВ — 200 грн). Передоплату повернули в 2021 році. За підсумками річного перерахунку коефіцієнт антиЧВ: у 2018 — 20 %, в 2019 — 15 %, 2021 — 30 %.
Вплив повернення постачальникові на розподіл ПДВ
Операція | 2019 | 2021 | ||
ПК | ПЗ | ПК | ПЗ | |
Перерахування передоплати | 200 (ряд. 10.1) | 40* (ряд. 4.1) | Х | Х |
Перерахунок | Х | -10** (ряд. 4.1.1) | Х | —*** |
Повернення | Х | Х | -200 (ряд. 10.1) | -30** (ряд. 4.1.1) |
* Використовуємо антиЧВ-2018. ** Використовуємо антиЧВ-2019 *** У перерахунку за 2021 рік не бере участі. |
Повернення покупцем
Якщо товар/передоплату повертає покупець, то наслідки залежатимуть від того, за якими постачаннями повернення:
— оподатковуваними;
— звільненими від оподаткування (ст. 197 і підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);
— які не є об’єктом оподаткування (ст. 196, пп. 186.2, 186.3 ПКУ).
Повернення оподатковуваного. У загальному порядку складається РК, підсумкові показники якого включаються в ряд. 7 декларації. Мінусові обороти вплинуть на розрахунок коефіцієнта ЧВ у році повернення: вони потраплять і в чисельник (гр. 5 табл. 1 дод. Д6), і в знаменник формули (гр. 4 табл. 1 дод. Д6). Тому за річним перерахунком частка оподатковуваних операцій зменшиться (гр. 6 табл. 1 дод. Д6). Неважливо, коли було саме постачання (у поточному році чи в попередньому).
Повернення неоподатковуваного. Тут складніше. Раніше вони відображалися в ряд. 7 декларації (там же, де й оподатковувані коригування). Тому ці повернення призводили до викривлення коефіцієнта. Адже за формулою виходило, що в оподатковувані операції включалися неоподатковувані коригування! Податківці розуміли цей недоробок і радили неоподатковувані коригування включати в ряд. 5 («Податки & бухоблік», 2020, № 80, с. 22). Цей варіант приводив до правильного розрахунку ЧВ, але Порядку № 21 не відповідав.
І ось тепер, при здійсненні перерахунку за 2021 рік, уперше треба керуватися новою формою декларації. А вона пропонує пільгові коригування включати в ряд. 5.1.1. Він у складі оподатковуваних операцій у чисельнику формули не фігурує. Тому коефіцієнт буде порахований правильно. Інша річ, якщо йдеться про звільнені операції з підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, які взагалі виведені зі сфери ст. 199 ПКУ. Податківці вимагають їх враховувати при розрахунку формули. Якщо ви дієте у фарватері їх консультацій, то такі повернення вплинуть на коефіцієнт (детальніше див. «Пільги без розподілу: як рахувати ЧВ»).
Повернення необ’єктного. На коефіцієнт ЧВ впливають не лише звільнені від ПДВ операції, але й операції, які не є об’єктом оподаткування. За такими постачаннями ПН не складається, проте в декларації вони відображаються (ряд. 5). Зрозуміло, за ними теж можуть бути коригування, які теж не можна враховувати при розрахунку коефіцієнта ЧВ. Але в декларації їх окремо не виділили. Утім, цього й не треба. Тут можна запропонувати такий варіант: відображати такі повернення в ряд. 5 (зі знаком мінус), при цьому не заповнювати ряд. 5.1 і 5.1.1. У дод. Д5 включати їх у табл. 1. А при розрахунку коефіцієнта ЧВ — не враховувати, тобто йти відповідно до приписів декларації, зокрема до формули, яка наведена в табл. 1 дод. Д6. По суті, це той самий варіант, який свого часу пропонували податківці щодо звільнених від ПДВ операцій, але він не суперечить Порядку № 21.