Теми статей
Обрати теми

Розподіл ПДВ і повернення

Костюк Дмитро, заступник головного редактора
Само по собі повернення передоплати за товар/послугу або повернення самого товару — не дуже складна операція. Навіть з урахуванням усіх ПДВ-приколів (складання РК, його реєстрація, заповнення декларації). Але якщо платник здійснює ще й розподіл ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ, то така проста процедура перетворюється на головний біль. Насправді не все так складно, як може здатися на перший погляд. Давайте розбиратися.

Повернення постачальникові

Уявімо ситуацію: платник ПДВ, що здійснює оподатковувані та неоподатковувані операції, придбав товар, який збирається одночасно використовувати в обох видах діяльності. У періоді придбання (а якщо було перераховано передоплату, то в періоді її перерахування) він уже зобов’язаний здійснити розподіл ПДВ і нарахувати ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ. Але згодом виявилось, що товар неякісний (чи з якихось інших причин), і його слід повернути постачальникові. Відразу виникає запитання: як ця процедура вплине на розподіл ПДВ, адже з цього товару часткові ПЗ уже нараховані, а можливо, він уже взяв участь і в річному перерахунку? Розглянемо обидві ситуації.

Але спочатку найголовніший постулат розподілу ПДВ: ст. 199 ПКУ застосовується тільки в разі, якщо придбані або виготовлені товари/послуги одночасно використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.

У нашому ж випадку в таких операціях взагалі нічого не брало участі. Тобто нарахованих розподільчих ПЗ бути не повинно.

Повернення в тому ж році. Це простий випадок. Очевидно, що цей товар не пройшов через річний перерахунок, але в розподілі участь взяв. При поверненні постачальник повинен скласти зменшуючий РК, на підставі якого покупець зменшує відображений раніше ПК. Далі покупець складає зменшуючий РК до ПН (з типом причини «08»/«09» — залежно від характеру неоподатковуваного постачання) для коригування нарахованих раніше розподільчих ПЗ. Логічно складати цей РК за датою складання РК постачальником (у загальному випадку — за датою повернення товару/передоплати, але є нюанси (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 35-36, с. 2)).

Утім, якщо з якоїсь причини зареєстрованого РК немає (постачальник не виписав, РК заблокований тощо), ПК необхідно коригувати і без нього. При цьому жодного зв’язку між наявністю зареєстрованого РК від постачальника і можливістю зменшити нараховані раніше ПЗ у ПКУ немає. Тобто навіть якщо ПК зменшується за бухдовідкою, уже в цьому періоді є право зменшити розподільчі ПЗ.

Що стосується суми коригування, то тут двох варіантів бути не може — цей РК складається на ту ж суму, на яку була виписана розподільча ПН. Причому ніякого впливу на коефіцієнт ЧВ ці операції не чинять, адже нарахування розподільчих ПЗ відображається в ряд. 4.1 (4.2, 4.3), а коригування — в ряд. 4.1.1 (4.2.1, 4.3.1). Показники цих рядків не беруть участі в розрахунку коефіцієнта ЧВ (див. табл. 1 дод. Д6).

Повернення наступного року. Очевидно, що цей товар/передоплата вже взяли участь у річному перерахунку. Тому виникає запитання: чи потрібно при коригуванні (зменшенні) нарахованих раніше розподільчих ПЗ відштовхуватися від нового коефіцієнта ЧВ? На нього свого часу податківці дали відповідь — ні, не потрібно (БЗ 101.14). Обсяги постачань нового року жодним чином не зачіпають обороти того року, в якому відбулося придбання товару/перерахування передоплати. Якщо повернення здійснене наступного року, то коефіцієнт ЧВ буде той самий. Але якщо минуло більше часу, то ЧВ будуть різні. У будь-якому випадку РК слід складати виходячи з того ЧВ, який був за підсумками року придбання.

Наприклад, у 2019 році було перераховано передоплату за товар, який передбачалося одночасно використовувати в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. Вартість товару — 1200 грн (у т. ч. ПДВ — 200 грн). Передоплату повернули в 2021 році. За підсумками річного перерахунку коефіцієнт антиЧВ: у 2018 — 20 %, в 2019 — 15 %, 2021 — 30 %.

Вплив повернення постачальникові на розподіл ПДВ

Операція

2019

2021

ПК

ПЗ

ПК

ПЗ

Перерахування передоплати

200 (ряд. 10.1)

40* (ряд. 4.1)

Х

Х

Перерахунок

Х

-10** (ряд. 4.1.1)

Х

—***

Повернення

Х

Х

-200 (ряд. 10.1)

-30** (ряд. 4.1.1)

* Використовуємо антиЧВ-2018.

** Використовуємо антиЧВ-2019

*** У перерахунку за 2021 рік не бере участі.

Повернення покупцем

Якщо товар/передоплату повертає покупець, то наслідки залежатимуть від того, за якими постачаннями повернення:

— оподатковуваними;

— звільненими від оподаткування (ст. 197 і підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

— які не є об’єктом оподаткування (ст. 196, пп. 186.2, 186.3 ПКУ).

Повернення оподатковуваного. У загальному порядку складається РК, підсумкові показники якого включаються в ряд. 7 декларації. Мінусові обороти вплинуть на розрахунок коефіцієнта ЧВ у році повернення: вони потраплять і в чисельник (гр. 5 табл. 1 дод. Д6), і в знаменник формули (гр. 4 табл. 1 дод. Д6). Тому за річним перерахунком частка оподатковуваних операцій зменшиться (гр. 6 табл. 1 дод. Д6). Неважливо, коли було саме постачання (у поточному році чи в попередньому).

Повернення неоподатковуваного. Тут складніше. Раніше вони відображалися в ряд. 7 декларації (там же, де й оподатковувані коригування). Тому ці повернення призводили до викривлення коефіцієнта. Адже за формулою виходило, що в оподатковувані операції включалися неоподатковувані коригування! Податківці розуміли цей недоробок і радили неоподатковувані коригування включати в ряд. 5 («Податки & бухоблік», 2020, № 80, с. 22). Цей варіант приводив до правильного розрахунку ЧВ, але Порядку № 21 не відповідав.

І ось тепер, при здійсненні перерахунку за 2021 рік, уперше треба керуватися новою формою декларації. А вона пропонує пільгові коригування включати в ряд. 5.1.1. Він у складі оподатковуваних операцій у чисельнику формули не фігурує. Тому коефіцієнт буде порахований правильно. Інша річ, якщо йдеться про звільнені операції з підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, які взагалі виведені зі сфери ст. 199 ПКУ. Податківці вимагають їх враховувати при розрахунку формули. Якщо ви дієте у фарватері їх консультацій, то такі повернення вплинуть на коефіцієнт (детальніше див. «Пільги без розподілу: як рахувати ЧВ»).

Повернення необ’єктного. На коефіцієнт ЧВ впливають не лише звільнені від ПДВ операції, але й операції, які не є об’єктом оподаткування. За такими постачаннями ПН не складається, проте в декларації вони відображаються (ряд. 5). Зрозуміло, за ними теж можуть бути коригування, які теж не можна враховувати при розрахунку коефіцієнта ЧВ. Але в декларації їх окремо не виділили. Утім, цього й не треба. Тут можна запропонувати такий варіант: відображати такі повернення в ряд. 5 (зі знаком мінус), при цьому не заповнювати ряд. 5.1 і 5.1.1. У дод. Д5 включати їх у табл. 1. А при розрахунку коефіцієнта ЧВ — не враховувати, тобто йти відповідно до приписів декларації, зокрема до формули, яка наведена в табл. 1 дод. Д6. По суті, це той самий варіант, який свого часу пропонували податківці щодо звільнених від ПДВ операцій, але він не суперечить Порядку № 21.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі