Використовуємо розрахункові квитанції

* Розрахункова книжка і книга обліку розрахункових операцій відповідно. Всюди, де йдеться про РРО, маємо на увазі і ПРРО також (якщо немає спеціального застереження про інше).

У чому суть звільнення? Якщо ваш вид діяльності включено до Переліку № 1336** — вважайте, півсправи вже зроблено. ☺ Решта — за вами. Замість РРО ви придбаваєте РК і КОРО, реєструєте їх у податковій — і можна починати. Ваше головне завдання:

** Затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336.

А також щомісяця подавати до податкової звіт. Ну і вести товарний облік запасів, якщо ви за законом зобов’язані це робити. Усі подробиці — нижче.

На кого розраховано звільнення? Перед тим як рухатися далі, ще раз упевніться, що звільнення — саме для вас. Для цього зверніть увагу не лише на те, як у Переліку № 1336 сформульовано вид діяльності, а й на те, кому саме дозволено її проводити без РРО.

Важливо! Деякі пункти — для всіх суб’єктів. Як-от, скажімо, п. 2 — роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі. Деякі — тільки для суб’єктів, визначених цим пунктом. Наприклад, п. 11 — надання побутових послуг з ремонту… (чого саме — читайте в Переліку) поширюється на ФОП (крім спрощенців), які працюють без найманих осіб. Є й такі пункти, що суворо прив’язані до форми торгівлі та/або місця проведення розрахунків. Наприклад, п. 26 — продаж смаколиків з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах. Ще деякі можна приміряти на себе, тільки якщо у вас є відповідна ліцензія. Тож будьте уважні — не схибте на цьому етапі!

Як реалізувати звільнення? Найперше — придбати в магазині канцтоварів або через Інтернет РК і КОРО. Без них ніяк.

РК — це зброшурована і прошнурована книжка, яка містить послідовно пронумеровані розрахункові квитанції. Здебільшого використовують РК з розрахунковими квитанціями форми № РК-1. Середня ціна РК на 100 аркушів — 60 — 80 грн. Скільки їх треба? При жвавій торгівлі, наприклад, стравами та безалкогольними напоями у буфетах вишів (п. 5 Переліку № 1336) можна і всю за один день витратити. Тож беріть одразу кілька (десятків? ☺) і всі одразу реєструйте в податковій. Якщо ж ваш вид діяльності — надання послуг бібліотеками (п. 13 Переліку № 1336), то однієї РК може вистачити й на місяць.

КОРО — це розлінована книга із засобом контролю, що запобігає несанкціонованому розшнуруванню. Її, як свідчить практика, вистачає на півроку. Зверніть увагу: вам треба КОРО на господиницю. Якщо господиниць (магазинів, лотків, розносок, транспортних засобів, де проводитимуться розрахунки) у вас декілька, КОРО знадобиться на кожну. А ще за бажанням можна вести декілька КОРО на одну господарську одиницю — для використання в окремих місцях проведення розрахунків (скажімо, декілька відділів в одному магазині). Хоча можна й одну КОРО на господиницю в цілому.

Кому вигідно, а кому — ні? Одразу задумайтесь над цим питанням, доки зовсім без штанів не залишилися. ☺ Виходьте з того, що вартість однієї розрахункової квитанції (з урахуванням ще й КОРО) приблизно 1 грн. Тож, якщо середня вартість покупки у вас не більше 10 — 20 грн (пиріжок у театрі — п. 26), це означатиме додаткові ваші витрати у 5 — 10 % до вартості товару. Справжній, ніким не оголошений, податок з обороту! Тоді вам варто обирати між ПРРО і звичайним РРО. Якщо ж середня вартість вашого товару (послуги) — 1000 грн (ремонт електронної радіоапаратури — п. 11), то 1 грн для вас погоди не робить.

Як зареєструвати РК/КОРО? Не пропустіть цей крок, бо без реєстрації придбані вами книги нічого не варті. Запам’ятайте:

Для реєстрації першої та наступних КОРО на господарську одиницю подають саму КОРО і заяву про реєстрацію за формою № 1-КОРО (її можна подати як на папері, так і в електронному вигляді). Першу РК зареєструють одночасно з реєстрацією КОРО на господиницю (на підставі відповідної заяви). Для реєстрації наступних РК суб’єкт господарювання подає реєстраційну заяву за формою № 1-КОРО. Решта подробиць цієї процедури — у «Податки & бухоблік», 2021, № 40, с. 67.

Як заповнити розрахункову квитанцію? Останнім часом у ЗМІ гуляє така страшилка. Покупець придбав 4 ручки із синім чорнилом, 4 олівці простих, 3 альбоми для малювання на суму (умовно) 150 грн. За версією автора страшилки, у РК має бути зазначено не «канцтовари» на суму 150 грн, а кожне перелічене найменування з проданою кількістю одиниць, ціною та загальною вартістю.

Одразу кажемо — це цілковита неправда. Насправді в корінці розрахункової квитанції зазначається тільки загальна сума. Найменування та вартість товарів розписувати не треба. А ще тут має бути зафіксована дата розрахунків. Про всілякі там ПДВ/акцизи для спрощення зараз не говоримо.

У відривній частині розрахункової квитанції дані про товар і підпис особи, яка здійснює розрахунки, заповнюють тільки на вимогу покупця. А от загальну суму і дату проведення розрахунку — обов’язково.

Таким чином, у наведеному вище прикладі вам достатньо буде двічі черкнути у розрахунковій квитанції «150 грн 00 коп» (схоже, що тільки цифрами, бо вимога наводити суму прописом ніде не висувається) і дату продажу.

І найголовніше! Як і фіскальний чек, розрахункову квитанцію видають на кожну покупку. Будь-які пропуски, об’єднання (одну на десятьох покупців чи одну за півдня/день) не допускаються. Інакше ви наражаєте себе на штраф за п. 1 ст. 17 Закону про РРО.

Як заповнити КОРО? Тут ще простіше. Ви маєте наприкінці робочого дня або зміни вносити до КОРО одним рядком записи про рух готівки та суми розрахунків, а також про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання РК і після закінчення її використання.

Як звітувати щодо КОРО/РК? Не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, ви маєте подавати Звіт за формою № ЗВР-1 і Довідку про використані РК. Деталі — у «Податки & бухоблік», 2021, № 40, с. 79.

Як вести товарний облік. Якщо ви вирішите замість РРО застосовувати РК з КОРО і на вас поширюється обов’язок вести облік товарних запасів, вам доведеться у гр. 8 форми обліку відобразити загальну вартість проданих товарів за робочий день або зміну, записану до КОРО. Решту граф цієї форми заповнюйте в загальному порядку (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 91, с. 2, № 97. с. 26).