Теми статей
Обрати теми

Компенсуюча ПН

Нестеренко Максим, податковий експерт
Компенсуюча ПН складається часто і в різних ситуаціях. Обєднує їх усі одна потреба — компенсувати податковий кредит.

Компенсуючий п. 198.5 ПКУ проголошує, що платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, якщо придбав з ПДВ товари/послуги/необоротні активи, які призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, що:

не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків, передбачених п.п. 196.1.7 ПКУ) і п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ (про це скажемо нижче) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

звільнені від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародних договорів (крім операцій, передбачених пп. 197.1.28 та 197.11 ПКУ);

— здійснюються в межах балансу;

не є господарською діяльністю платника (крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ).

Крім того, нараховувати компенсуючий ПДВ потрібно, якщо товари/послуги/необоротні активи, придбані з ПДВ, використовуються за подвійним призначенням. Тобто одночасно використовуються в оподатковуваних (за ставками 20 %, 14 %, 7 % і 0 %) операціях і в неоподатковуваних, тобто необ’єктних і пільгованих операціях (п. 199.1 ПКУ).

Одразу наголосимо: якщо придбані з ПДВ товари у період дії воєнного стану були знищені, втрачені або зіпсовані внаслідок обставин, спричинених воєнними діями, компенсувати податковий кредит за такими придбаннями — не потрібно. Також не вважаються використаними у негосподарській діяльності чи у неоподатковуваних операціях товари безоплатно передані в державну чи комунальну власність для потреб оборони.

Податковий кредит за переліченими вище ПДВ-придбаннями не компенсується і п. 198.5 ПКУ тут не працює у зв’язку із воєнним станом (див. п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). А от податковий кредит за ПДВ-придбаннями, переданими благодійним організаціям (пільга згідно з п.п. 197.1.15 ПКУ), схоже, компенсується згідно з п.п. «б» п. 198.5 ПКУ навіть під час війни. Принаймні, так усно роз’яснюють податківці ☹.

Базу оподаткування за компенсуючим ПДВ визначають згідно з п. 189.1 ПКУ: для товарів/послуг — виходячи з вартості придбання; для необоротних активів — виходячи з балансової (залишкової) вартості на початок періоду використання (або виходячи із звичайної ціни — у разі відсутності обліку необоротних активів).

Оскільки ідеться саме про компенсацію вхідного податкового кредиту, компенсуючий ПДВ нараховуємо виходячи зі ставки ПДВ, за якою платник мав право відобразити податковий кредит. Тобто якщо вхідний ПДВ нараховується за ставкою 14 %, то і компенсуючий ПДВ нараховуємо за цією ж ставкою (БЗ 101.16, втратила чинність 01.08.2021).

Компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ нараховують в залежності від того, коли стало відомо про використання ПДВ-придбань у згаданих вище операціях.

Варіант 1. Про неоподатковуване/негосподарське використання відомо вже при придбанні. В такому разі компенсуючий ПДВ нараховують на дату коли виникли підстави формувати податковий кредит (БЗ 101.06). Інакше кажучи, компенсуючі зобов’язання нараховуємо в першому ПДВ-періоді, в якому платник мав право його відобразити. Нагадаємо: при своєчасній ЄРПН-реєстрації це період складання вхідної ПН, а при запізнілій — період її реєстрації. За цією ж логікою ті, хто відображає податковий кредит за касовим методом компенсують податковий кредит тільки якщо пройшла оплата.

Зверніть увагу! Фактичне відображення податкового кредиту тут принципового значення не має. Якщо ми мали право на податковий кредит, але вирішили притримати його для наступних періодів (у рамках 365 днів з дати складання) — компенсуючі зобов’язання усе одно нараховуються. А от якщо відображати податковий кредит заборонено (наприклад, постачальник не встиг зареєструвати ПН чи її заблоковано), то і компенсуючі податкові зобов’язання не нараховуємо аж до періоду, в якому з’явиться право відобразити податковий кредит.

Трохи специфіки воєнного часу. Нагадаємо: за періоди лютий — травень 2022 року податковий кредит можна відображати на підставі первинних документів (п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Чи потрібно компенсувати такий податковий кредит, не дочекавшись, допоки його підтвердить ЄРПН-реєстрація вхідної ПН? На нашу думку, однозначно так. Первинка для податкового кредиту в зазначених періодах — це замінник ПН. Вона у зазначених періодах виконує ту саму функцію, яку документи, перелічені у п. 201.11 ПКУ, виконують постійно. Тобто дають право на податковий кредит без ПН.

Отже, якщо у платника є право відобразити податковий кредит за первинкою в лютому — травні 2022 року, і придбані товари будуть використані в неоподатковуваній/негосподарській діяльності, компенсувати цей податковий кредит на підставі п. 198.5 ПКУ він повинен вже в періоді, яким датовані первинні документи, що підтверджують господарську операцію. Навіть якщо податковий кредит за такими первинними документами платник не відображає, а чекає ЄРПН-реєстрації вхідної ПН.

Інша справа, якщо податковий кредит не буде підтверджено зареєстрованою ПН в установлені строки (у загальному випадку — до 15.07.2022). Тоді податковий кредит за первинкою доведеться знімати. А, відповідно, логічно знімати й компенсуючий ПДВ, нарахований у зв’язку із цим. Тобто логіка тут аналогічна заблокованій чи просто незареєстрованій ПН: якщо в ПДВ-періоді немає права на податковий кредит — то і компенсувати його в цьому періоді не потрібно.

Варіант 2. Неоподатковуване/негосподарське використання відбулося по факту, хоча призначення ПДВ-придбань було іншим. За таких обставин напрям використання ПДВ-придбань змінюється на дату початку фактичного використання товарів/послуг/необоротних активів у зазначених операціях. Ця дата визначається в первинних документах бухгалтерського обліку, які відображають списання ПДВ-придбань у зв’язку із негосподарським використанням або ж виробництвом продукції чи послуг, які будуть реалізовані в межах ПДВ-пільгованих чи ПДВ-необ’єктних операцій.

В такому випадку компенсуючий ПДВ необхідно нарахувати не пізніше останнього дня того ПДВ-періоду, в якому змінилося призначення ПДВ-придбань (виходячи із первинних документів про фактичне використання цих придбань).

Варіант 3. Платник ЄП (ставка 2 %) під час перебування на спец-ЄП використав товари чи послуги, придбані з ПДВ до переходу на спец-ЄП. У такому випадку ПДВ компенсується не пізніше останнього дня першого ПДВ-періоду після повернення зі спец-ЄП (п.п. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Нагадаємо: у платників спец-ЄП, які до переходу були платниками ПДВ, ПДВ-реєстрація призупиняється на період перебування на спец-ЄП. А під час перебування на спец-ЄП усі операції з постачання товарів чи послуг, здійснені платниками цього спецподатку, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).

Тобто, з одного боку, має місце використання ПДВ-придбань у неоподатковуваних операціях. А, з іншого, — платник, який дізнався про неоподатковуване використання цих придбань лише «по факту» не може одразу компенсувати податковий кредит зобов’язаннями. Бо ж призупинена ПДВ-реєстрація не дає права ані скласти ПН, ані нарахувати ПДВ. Відтак, цей обов’язок відкладається на перший ПДВ-період після того, як платник повернеться зі спец-ЄП, і його ПДВ-реєстрацію буде відновлено.

Дата компенсуючої ПН (останній день звітного місяця відновлення ПДВ-реєстрації) у колишнього платника спец-ЄП — це єдина її особливість порівняно зі стандартними компенсуючими ПН. Тобто в усьому іншому такі компенсуючі ПН складаються без будь-яких особливостей.

Тепер, власне, про особливості складання компенсуючої ПН. Отже, зведені компенсуючі ПН складають не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому необхідно компенсувати податковий кредит (пп. 198.5 та 199.1 ПКУ).

У верхній лівій частині зведеної компенсуючої ПН позначаємо, що це «Зведена податкова накладна». Якщо ідеться про повну компенсацію вхідного ПДВ (п. 198.5 ПКУ), проставляємо ознаку зведеності «1», якщо про часткову (п. 199.1 ПКУ) — ознаку зведеності «2» (п. 11 Порядку № 1307). Одночасно із цим ставимо позначку «Х» у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини», яка свідчить про те, що покупцю ПН не видається, і зазначаємо відповідний тип причини:

04 — постачання у межах балансу для невиробничого використання;

08 — постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ. На нашу думку, саме цей тип причини мають проставляти колишні платники спец-ЄП, адже їхні операції визначаються у п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ саме як необ’єктні, а не як звільнені від ПДВ;

09 — постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ;

13 — використання товарів/послуг не в господарській діяльності.

На кожен тип причини («04», «08», «09», «13») обов’язково складати окремі зведені компенсуючі ПН. Водночас дозволяється складати декілька зведених компенсуючих ПН з одним і тим же типом причини (див. БЗ, 101.16).

У полі «Отримувач (покупець)» заголовної частини зведеної компенсуючої ПН платник зазначає власне найменування, а в полі «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляє умовний ІПН «600000000000». Рядок «Податковий номер платника (покупця)», а також рядок «код» (ознака джерела податкового номера) у компенсуючій ПН не заповнюються (пп. 4, 11 Порядку № 1307).

У номенклатурній графі 2 розділу Б зазначаємо дати складання та порядкові номери вхідних ПН та інших документів (МД, касових чеків, транспортних квитків тощо), за якими було відображено ПК, який потрібно компенсувати (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307). Так роз’яснили фіскали у консультаціях із БЗ 101.16 (ср. ).

Причому якщо компенсується податковий кредит за документами, переліченими у п. 201.11 ПКУ, у графі 2 податківці хочуть бачити не тільки дату складання і порядковий номер, а ще й назву вхідного документа (див. БЗ 101.16). Гадаємо, що той самий принцип слід застосовувати і тоді, коли податковий кредит лютого — травня 2022 року відображається на підставі первинних документів (п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

При цьому рекомендуємо зазначати назву документа, за яким відображено податковий кредит в будь-якому випадку. Це питання наразі є особливо актуальним, адже за періоди з лютого по травень у багатьох платників відображено податковий кредит за первинними документами (причому від різних платників це можуть бути різні документи — як видатково-прибуткові, так і розрахункові). Отже, якщо ідеться не про документи, визначені як замінники ПН у п. 201.11 ПКУ, рекомендуємо назву таких первинних документів наводити у графі 2 повністю. Тобто скорочено (наприклад, «ЧК» для касового чека) такі документи в графі 2 компенсуючої ПН краще не показувати.

Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 12 розділу Б компенсуючої ПН не заповнюємо, як і рядки IX — XI розділу А (п.п. 10 п. 16 Порядку № 1307). У графі 4 «умовне позначення (українське)» зазначаємо «грн» (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307).

Приклад заповнення компенсуючої ПН наводимо нижче.

img 1

завантажити файл

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі