На нашу думку, ні. Пояснимо свою позицію більш детально. Згідно зі ст. 198 ПКУ податковий кредит відображається у зв’язку з придбанням товарів чи послуг, у складі вартості яких є «вхідний» ПДВ. За умові, що придбані товари чи послуги використовуються: (1) в ПДВ-оподатковуваних операціях; (2) в межах господарської діяльності.
При цьому нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари чи послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ПКУ).
Натомість якщо змінюється напрямок використання придбаних товарів і послуг, і вони починають використовуватися в негосподарській діяльності, або ж у ПДВ-пільгованих (ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) чи ПДВ-необ’єктних (ст. 196 ПКУ) операціях, відображений податковий кредит доведеться компенсувати. Тобто нарахувати податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ виходячи з бази, що її визначено у п. 189.1 ПКУ.
Тепер припустимо, що йдеться про придбання послуг з оренди офісу, який у зв’язку з війною «простоює». Чи можна говорити, що внаслідок того, що офіс порожній придбані послуги починають використовуватися неоподатковуваній чи в негосподарській діяльності? На наш погляд, про неоподатковувані операції говорити однозначно не можна. Адже якщо офіс не використовується для здійснення будь-якої діяльності, не йдеться про те, що придбані орендні послуги змінили напрямок використання. Радше про те, що вони узагалі перестали використовуватися в будь-яких операціях.
А чи можна говорити про те, що придбані орендні послуги почали використовуватися у негосподарській діяльності? Теоретично існує ймовірність, що податківці будуть про це говорити. Однак вважаємо, що в ситуації, коли офіс спорожнів внаслідок війни, а працівники, які раніше в ньому працювали, працюють віддалено, в евакуації чи зі своїх домівок, говорити про негосподарське використання некоректно. Бо ж ідеться не про «ліве» використання офісу, а про його вимушений простій. Про те, що офіс взагалі не використовувався ні в яких операціях. Наприклад, аналогічна ситуація мала місце під час суворого карантину, коли вже проплачені офіси раптово спорожніли.
Отже, якщо платник ПДВ продовжує здійснювати ПДВ-оподатковувану діяльність, є усі підстави говорити, що податковий кредит за придбаними орендними послугами у нього зберігається. Навіть попри те, що фактично придбані послуги з оренди ніяк не використовуються. Адже компенсуючий ПДВ пов’язаний з використанням придбаних товарів чи послуг в негосподарській діяльності чи в неоподатковуваних операціях. А в нашому випадку такого використання немає.
Схоже, до такого висновку схиляються і податківці. У БЗ 101.06 вони говорять про компенсацію податкового кредиту згідно з п. 198.5 ПКУ лише у випадку, коли придбані товари чи послуги призначаються для використання у неоподатковуваних операціях (див. також лист ДПСУ від 23.03.2020 № 1195/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Якщо платник не змінив свою діяльність, і вона залишилася ПДВ-оподатковуваною, немає підстав компенсувати податковий кредит згідно з п. 198.5 ПКУ.
