«Два в одному». Коли бухгалтери починають працювати з ФОП, їх часто збиває з пантелику «подвійний» статус таких громадян. З одного боку, це — фізособа (громадянин), а з іншого — це суб’єкт господарювання. Отож, маємо, так би мовити, два в одному. Як з цим розібратися?
Насправді все досить просто. Фізоба, яка виявила бажання зареєструватися як підприємець, так і залишається фізособою (ця її характеристика нікуди не зникає), але разом з тим вона набуває додаткового статусу — ФОП, і цей статус надає їй право займатися госпдіяльністю.
Але в договорах така особа може виступати:
— або як громадянин. У цьому випадку в договорі вказуються виключно дані фізособи (паспорт, ІПН тощо) без згадки про її підприємницький статус. На такий договір поширюються всі правила ЦКУ та іншого законодавства, як регулює укладення договорів з фізособами;
— або як суб’єкт господарювання (ФОП). У цьому разі в договорі зазначають у т.ч. реєстраційні дані підприємця (номер і дату запису в Дерєреєстрі). На такий договір поширюються норми ГКУ, ЦКУ та іншої нормативки, які регулюють відношення між суб’єктами господарювання (це юрособи та ФОП).
Не може особа в одному й тому ж договорі виступати одночасно і як звичайна фізособа (громадянин), і як ФОП! Один договір — один статус.
Отже, щоб розібратися з правилами взаємодії з вашим засновником, треба просто подивитися договір та визначитися, в якому статусі в цьому договорі він виступає!
Вочевидь договір на отримання фіндопомоги ви укладали із засновником саме як зі звичайною фізособою. Бо надання грошей у позику зовсім не обов’язково пов’язано зі здійсненням підприємницької діяльності позикодавцем. А той факт, що мова йде про засновника юрособи, аж ніяк не зобов’язує засновника діяти у відносинах із юрособою саме як ФОП. Бо володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом (п. 2 ст. 167 ГКУ). Тобто засновуючи підприємство громадянин не може діяти у якості ФОП.
Тож дивіться, як складено договір позики (яким опосередковано надання фіндопомоги). Якщо без згадки про підприємницький статус позикодавця, то він діє за цим договором як звичайна фізособа. І те що в цієї особи є ФОП-статус ні на що не впливає.
А якщо гроші було перераховано з підприємницького рахунку засновника? Сам по собі цей факт теж не є підставою, щоб кваліфікувати їх як надані в позику підприємцем, а не простою фізособою-засновником. Тобто, знову таки,
важливо саме як укладено договір позики.
І якщо договір ви укладали саме з фізособою (без згадки про підприємницький статус), то й повертаєте ви гроші фізособі. Тому маєте керуватися тими правилами, які передбачені для розрахунків з фізособами. Нагадаємо їх.
Готівкові обмеження. Суб’єкт господарювання може здійснювати готівкові розрахунки протягом одного дня (п. 6 Положення № 148*):
— із суб’єктами господарювання у розмірі не більше 10 тис грн (включно);
— з фізичними особами у розмірі не більше 50 тис грн (включно).
Оскільки в нашому випадку юрособа уклала договір на отримання фіндопомоги з фізособою, то вона може сміливо повертати засновнику 20 тис грн готівкою протягом одного дня. Порушення тут не буде. Розбивати платежі на два по 10 тис грн в день — то, на наш погляд, стріляти з пушки по горобцям (тобто занадто перестраховуватися).
Податківці не проти. До речі, податківці дають таке ж саме логічне роз’яснення: «…якщо готівкові розрахунки суб’єкта господарювання з фізичною особою, яка одночасно зареєстрована як фізична особа — підприємець, не пов’язані з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи, то на такі розрахунки поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень» (категорія 109.13 БЗ, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=28016). Тобто й з боку фіскалів проблем бути не повинно.
