Висновок документа
Коригувати (зменшувати) податковий кредит (ПК), відображений у лютому — травні 2022 за первинкою і не підтверджений станом на 15 липня зареєстрованими ПН через те, що продавець перейшов на 2 % спецЄП, покупцеві не треба
Нагадаємо: оскільки ПН/РК не реєструвалися, ПК за лютий — травень дозволено формувати на підставі первинки (п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Проте з 27 травня (після Закону України від 12.05.2022 № 2260-IX, детальніше про який див. «Податки & бухоблік», 2022, № 40) запрацював ЄРПН. Тому з відновленням реєстрації ПН від постачальників вимагається зареєструвати ПН/РК у встановлені строки, а від покупців — уточнити (привести у відповідність) ПК, який відображався за первинкою, з урахуванням даних ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН (п.п. 69.11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
При цьому в загальному випадку постачальникам, які мають можливість зареєструвати ПН, на реєстрацію ПН відведено граничний строк до 15 липня 2022 року (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Але що, якщо постачальник не може зареєструвати ПН, оскільки обрав особливий режим оподаткування — перейшов на спецЄП зі ставкою 2 %? Чи треба покупцеві станом на 15 липня коригувати ПК, який відображався за первинкою і не підтверджений ПН?
Відповідь податківців приємно здивувала. Відштовхуючись від положень ПКУ, фіскали пояснили. Оскільки ПДВ-реєстрація спецЄПшників призупиняється (п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ), то для спецЄПшників на реєстрацію ПН відведено спеціальний строк. Зареєструвати ПН треба протягом 60 календарних днів після виходу зі спецЄП (абзац п’ятий п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тобто вже після повернення на ту систему оподаткування, на якій вони перебували до переходу в спецЄПшники (коли ПДВ-реєстрація буде відновлена).
Ну а оскільки встановлений спеціальний 60-денний строк, то загальний строк 15 липня ситуації жодним чином не стосується. А тому якщо постачальник перейшов на 2 % спецЄП, то коригувати станом на 15 липня ПК (відображений у лютому — травні за первинкою і не підтверджений зареєстрованими ПН), покупцеві не треба. Такий ПК у покупця зберігається, якщо постачальник (після виходу зі спецЄП) зареєструє ПН протягом відведених 60 днів.
Припущення про те, що п.п. 69.11 справді вимагає від постачальника зареєструвати ПН (від покупця — уточнити ПК) саме у строки, встановлені п.п. 69.1 (а в разі переходу продавця на спецЄП це 60-денний строк), і про те, що покупцеві станом на 15 липня ПК, відображений за первинкою, логічно у зв’язку із цим ніяк не чіпати і не коригувати, ми висловлювали в статті «Відновлення реєстрації ПН: наслідки для покупця» // «Податки & бухоблік», 2022, № 40. Щоправда, позиція податківців тоді ще не була озвучена. Як бачимо, контролери підтримали саме такий підхід — за збереження в покупця ПК, показаного «за первинкою», і його некоригування станом на 15 липня, якщо постачальник перейшов на 2 % спецЄП (за умови подальшої реєстрації ПН у 60-денний строк).
Щоправда, питання і при такому підході залишаються. Неясно, скільки покупцеві доведеться чекати на реєстрацію ПН. Хтозна, коли до постачальника повернеться можливість цієї реєстрації? І як визначити період проведення ПК-коригування і вчасно прибрати ПК, якщо постачальник, залишивши спецЄП, у відведений 60-денний строк, припустимо, ПН так і не зареєструє або і зовсім ліквідується? Можливо, що для цього доведеться регулярно моніторити статус постачальника в ЕК або ж не втрачати зв’язок із самим постачальником, щоб дізнатися, коли він піде зі спецЄПшників. Інакше якщо відстежити зміну статусу постачальника і подальшу реєстрацію/нереєстрацію ним ПН проблематично, вважаємо, що не буде помилкою, якщо обережний покупець зробить таким чином: відкоригує все ж станом на 15 липня ПК, відображенитий за первинкою, а пізніше, коли постачальник (екс-спецЄПшник) зареєструє ПН — на підставі такої ПН відобразить ПК (з урахуванням 365 днів, які подовжуються на весь період воєнного стану через призупинення строк, пп. 198.6, 102.9, п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
