Перекинутий аванс і курсові різниці

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням курсу НБУ на дату сплати авансу (п. 6 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»).

Тобто на дату здійснення обох авансів їх сума була перерахована у гривні за курсом НБУ на дату здійснення попередньої оплати. В цей момент формується дебіторська заборгованість, яка в подальшому буде погашена постачанням товарів. Тобто дебіторська заборгованість за сплаченими авансами — це немонетарна стаття.

Натомість монетарна стаття — це стаття балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів (п. 4 НП(С)БО 21). За монетарними статтями проводиться визначення курсових різниць на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції (п. 8 НП(С)БО 21).

Отже видані аванси (Дт 371) фіксуються за курсом НБУ на дату сплати грошових коштів нерезидентам і в подальшому не перераховуються у зв’язку зі зміною валютного курсу. Це прямо випливає із наведених вище визначень монетарної і немонетарної статті.

А якщо вже перерахований нерезиденту аванс набуває статусу оплати тому ж нерезиденту за іншим договором? Чи визначати курсові різниці? На наш погляд, тут можливі два варіанти, залежно від того, у рахунок чого «перекидається» попередня оплата.

Варіант 1. Аванс перекидається на ЗЕД-договір, за яким товари вже поставлені. Інакше кажучи, за ЗЕД-договором нерезидент вже поставив товари (Дт 281 —Кт 632), а «перекинутий» аванс за такими операціями виступає як завершальна операція. Тобто після «перекидання» аванс перетворюється на постоплату: Дт 632 — Кт 371. В такому випадку курсові різниці на дату такої госпоперації однозначно визначати потрібно. Кредиторська заборгованість за отриманими і не оплаченими товарами (Кт 632) — це монетарна заборгованість.

Відповідно, на дату подальшої оплати курсові різниці потрібні (Дт 945 — Кт 632 або Дт 632 — Кт 714). І не має значення, яким чином здійснено оплату — прямим перерахуванням грошей чи перекиданням вже сплачених коштів з іншого ЗЕД-договору. Дебіторська заборгованість нерезидента (Дт 371) теж, по суті, перетворюється з товарної на грошову (адже погашає грошовий борг перед нерезидентом). Тож і тут в момент заліку визначаємо курсові різниці: Дт 945 — Кт 371 або Дт 371 — Кт 714.

Варіант 2. Аванс перекидається на ЗЕД-договір, за яким товари ще не поставлені. Тут ситуація менш однозначна. Фізичного перерахування грошей немає. Змін у структурі активів і зобов’язань — немає. Тому, на нашу думку, таке перекидання авансу не означає здійснення нової господарської операції. Тому, на наш погляд, при перекиданні авансу з одного ЗЕД-договору на інший фактично авансова дебіторська заборгованість за одним договором стає такою ж дебіторкою за іншим договором.

Тому, вважаємо, курсові різниці в цьому випадку визначати не слід. Просто змінюємо в аналітиці авансової валютної дебіторки один договір на інший — за тим самим курсом НБУ, за яким визначили суму цієї дебіторки на дату перерахування авансу. І в подальшому (тобто коли відбувається постачання товарів під аванс, що звалився з іншого ЗЕД-договору) жодних курсових різниць не буде. Тому що після перекидання авансу на новий ЗЕД-контракт подальше постачання товарів під такий ЗЕД-контракт — це та ж сама немонетарна заборгованість. А тому за такою заборгованістю курсові різниці не визначаються.

Відповідно, первісна вартість товарів, придбаних за рахунок перекинутого авансу, формується з урахуванням цих правил обрахунку курсових різниць. Тобто якщо за ЗЕД-договором, на який перекинуто аванс, вже відбулося постачання товару, первісна вартість такого товару вже сформована на момент його оприбуткування (тобто визнання активом). Якщо ж постачання ще не відбулося, первісна вартість фіксується за курсом НБУ на дату перерахування авансу під первісний ЗЕД-контракт.

Приклад 1. Підприємство перерахувало аванс в рахунок ЗЕД-договору з нерезидентом за договором А в сумі 10000 євро (курс НБУ — 29,2742 грн/€, курс умовний). В подальшому прийнято рішення перенаправити цей аванс в оплату вже поставлених товарів від нерезидента за договором В на таку ж суму 10000 євро. Курс НБУ на дату оприбуткування товарів — 28,4437 грн/€, на дату перенаправлення авансу — 29,4642 грн/€, курси умовні).

Перекидання авансу на оплату вже поставлених товарів

Приклад 2. Підприємство перерахувало аванс в рахунок ЗЕД-договору з нерезидентом за договором С в сумі 10000 євро (курс НБУ — 29,2742 грн/€, курс умовний). В подальшому прийнято рішення перенаправити цей аванс в оплату ще не поставлених товарів від нерезидента за договором Н на таку ж суму 10000 євро. Курс НБУ на дату оприбуткування товарів — 29,5033 грн/€, на дату перенаправлення авансу — 29,8756 грн/€, курси умовні).

Перекидання авансу на оплату ще не поставлених товарів

Що ж, гадаємо, принцип обліку вам зрозумілий.