Теми статей
Обрати теми

Якщо клієнт не отримав товар на складі служби доставки

Войтенко Тетяна, податковий експерт
Підприємство 23.02.2022 відправило товар клієнту через службу доставки на склад служби доставки в Чернігові. Виписали видаткову та податкову накладні. Товар клієнт не отримав і він знаходився на складі служби доставки до квітня 2022 року. Зв’язок з клієнтом втрачено. Наразі товар повернули — 29.04.2022. Податкову накладну тоді зареєструвати не встигли і ПДВ-декларацію за лютий не подавали. Чи можна скасувати видаткову та податкову накладні, тому що поставка не відбулася і товар не був оплачений? Як бути з витратами по доставці товару до Чернігова й назад? Що з ПДВ за такими витратами? Як ці операції відобразити в бухобліку?

Перш за все наголосимо: якщо відбулася будь-яка господарська операція, то вона неодмінно повинна бути своєчасно відображена в бухгалтерському обліку підприємства за принципами безперервності і послідовності. Тож давайте подивимося, як це мало бути в нашій ситуації. А тоді вже поговоримо про долю витрат на доставку і ПДВ у її складі.

Відвантаження товару через службу доставки

ПДВ. Якщо перша подія — відвантаження товару, то за загальним правилом податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ у постачальника виникають на дату відвантаження (п. 187.1 ПКУ). Під відвантаженням фіскали розуміють початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження/зберігання у постачальника. Причому дата виникнення ПЗ у продавця не залежить від дати переходу права власності на товар (див. лист ДПСУ від 04.09.2020 № 3698/ІПК/99-00-05-06-02-06).

Тобто датою виникнення ПЗ з ПДВ вважають дату, на яку припадає початок передачі товару від постачальника покупцеві або, як у нашому випадку, організації, що здійснює доставку цього товару покупцю будь-яким способом — перевезення, пересилання тощо (див. листи ДПСУ від 17.11.2021 № 4370/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 21.05.2021 № 1977/ІПК/99-00-21-03-02-06). Тож

з метою оподаткування ПДВ датою виникнення ПЗ є дата початку передачі товару постачальником з метою доставки покупцю, а не дата отримання товару покупцем

(див. лист ДПСУ від 18.11.2020 № 4742/ІПК/99-00-05-06-02-06). Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, вказана у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару (див. лист ДФСУ від 15.01.2018 № 153/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Саме цією датою слід скласти податкову накладну (ПН).У ситуації, що розглядається, дата ПН (і виписки видаткової накладної) повинна збігатися з датою приймання товару службою доставки для відправки покупцю. У нашому випадку — це 23.02.2022.

Відтак, ПЗ вам треба показати в ПДВ-декларації за лютий 2022 року. Причому незалежно від факту реєстрації ПН в ЄРПН (див. «Податки & бухоблік», 2022, № 33 // i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2022/may/issue-33/article-120437.html?search=&text_article=%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86). Можливість реєстрації ПН/РК, нагадаємо, відновилась з 27.05.2022 (див. «Податки & бухоблік», 2022, № 40 // i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2022/june/issue-40/article-120769.html).

Бухоблік. Зазвичай дохід від реалізації товарів у бухгалтерському обліку відображають на дату їх відвантаження — передання перевізникові (у тому числі службі доставки). Але для визнання доходу мають бути одночасно дотримані такі умови (п. 8 НП(С)БО 15 «Дохід»):

1) покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на товар;

2) підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованими товарами;

3) сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;

4) є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

При невиконанні хоча б однієї з наведених умов дохід у бухобліку не визнаємо.

Якщо ж відвантаженню товарів передує попередня оплата, її сума жодним чином не впливає на величину доходу (п.п. 6.3 НП(С)БО 15).

Для відображення доходу від реалізації товарів використовуємо однойменний субрахунок 702: Дт 361 — Кт 702 (на суму доходу з ПДВ), Дт 702 — Кт 641/ПДВ (на суму ПДВ).

Одночасно з визнанням доходу, отриманого від продажу, у бухгалтерському обліку підприємства відображаємо витрати в сумі, що дорівнює собівартості реалізованих товарів (п. 7 НП(С)БО 16 «Витрати»): Дт 902 — Кт 281.

Проте, якщо за договором ризики й контроль переходять до покупця після доставки товару і його фактичного одержання, тоді підстав визнавати дохід у момент відвантаження немає

Оскільки продавець контролює доставку товару покупцеві і лише при його передачі останньому зобов’язання вважаються виконаними, тож і продаж в бухобліку відображаємо тільки за фактом отримання товару покупцем у точці видачі служби доставки.

У такому разі товари, передані службі доставки, продовжують бути активами і обліковується на балансі продавця до моменту їх отримання покупцем (пп. 2.1, 5.9 Методрекомендацій № 2*). Для їх обліку виділяємо окремий субрахунок до рахунка 28 «Товари» — наприклад, 287 «Товари в дорозі». На дату передачі товару перевізникові (службі доставки) в обліку відображаємо записи: Дт 287 — Кт 281 і Дт 643 — Кт 641/ПДВ (на суму ПДВ). І тільки за фактом передачі службою доставки товару покупцеві проводимо продаж в обліку і визнаємо дохід: Дт 361 — Кт 702 (на суму доходу з ПДВ) і Дт 702 — Кт 643 (на суму ПДВ). Одночасно списуємо собівартість реалізованого товару: Дт 902 — Кт 287.

* Методичні рекомендації з бухобліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2.

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку такі операції відобразяться за бухобліковими правилам. Тобто у момент визнання доходу від реалізації і списання собівартості проданих товарів ці суми вплинуть на фінрезультат (об’єкт оподатковування податком на прибуток) продавця. При цьому жодних коригувань для операцій з реалізації товарів на території України ПКУ не встановлено. Тому, незалежно від суми річного доходу підприємства — до чи більше 40 млн грн, орієнтуйтеся виключно на дані бухгалтерського обліку.

Повернення товару службою доставки

ПДВ. Порядок проведення коригування ПДВ у разі повернення товарів або попередньої оплати регулює ст. 192 ПКУ. Згідно з вимогами п. 192.1 ПКУ підставою для ПДВ-коригування є розрахунок коригування (РК) до ПН, зареєстрований у ЄРПН. Якщо мала місце єдина подія (як у нашій ситуації), тоді РК складають на дату коригування такої єдиної події: повернення товару (п. 192.1 ПКУ). Такий РК складає постачальник (особа, що склала ПН, яка підлягає коригуванню). А от реєструвати в ЄРПН РК, складений на повернення товарів, повинен покупець. Адже при поверненні товару (чи попередньої оплати) РК — завжди зменшуючий (зменшує раніше відображені ПЗ постачальника і ПК покупця).

Але ж у випадку, що розглядається, відвантаження та повернення товару відбулося в період, коли ПН/РК взагалі не реєструвалися — з 24.02.2022 по 27.05.2022. Та й повернув товар не покупець, а служба доставки. Тож

чи можна зменшити раніше нараховані ПЗ на підставі первинного документа?

Можливість зменшити ПДВ-зобов’язання на підставі первинки видається не такою вже однозначною. Адже формально в п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ йдеться саме про формування податкового кредиту (ПК) за первинкою (і нічого не говориться про ПЗ). Хоча податківці висловлювали лояльну позицію — за можливість відображати протягом воєнного стану за первинкою як ПК, так і ПЗ з ПДВ (БЗ 101.24 — діяла до 27.05.2022 // zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques).

Втім, з 27.05.2022 відновив свою роботу ЄРПН, а з ним і обов’язок зареєструвати всі ПН/РК (за лютий, березень, квітень і травень 2022 року), які не були зареєстровані внаслідок того, що ЄРПН не працював. Тому з відновленням реєстрації ПН/РК цілком можливо, що вискочить ∑Перевищ після реєстрації зменшуючого РК (за період реєстрації РК), якщо зменшення ПЗ до цього вже задекларували за первинкою. Адже ПЗ уже зменшені періодом першої події, а не періодом реєстрації РК. Докладно про це див. «Податки & бухоблік», 2022, № 40 // i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2022/june/issue-40/article-120775.html.

Проте у нашому випадку зрештою постачання товару не відбулося. Адже товар повернувся від служби доставки продавцю і право розпоряджатися товаром як власник до покупця так і не перейшло (п.п. 14.1.191 ПКУ). Та й зв’язок з покупцем втрачено. Тож за таких обставин навряд чи вдасться зменшити ПЗ з ПДВ. Оскільки іншого способу обнулити ПН, ніж скласти до неї РК за п. 192.1 ПКУ, просто немає. Наприклад, за ситуації, коли покупець відмовляється зареєструвати РК до ПН, фіскали прямо говорять, що підстави для зменшення ПЗ у постачальника (продавця) відсутні (див. БЗ 101.15 // zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques).

Бухоблік. За приписами п. 7 НП(С)БО 15 дохід (виручка) від реалізації товарів — це загальний дохід (виручка) від реалізації товарів без вирахування, зокрема, повернення раніше проданих товарів. Тому при поверненні товарів відображений раніше дохід від реалізації (Кт 702) не коригуємо.

Для відображення вартості реалізованих раніше і повернених товарів використовуємо спеціальний субрахунок 704 «Вирахування з доходу». Тобто у загальному випадку в обліку продавця повернення товарів показуємо такими записами (додаток 3 до Методрекомендацій № 2):

оприбуткування поверненого товару — Дт 902 — Кт 281 (методом «червоне сторно»);

зменшення раніше нарахованого доходуДт 704 — Кт 361 (з ПДВ);

зменшення раніше нарахованих ПДВ-зобов’язань (методом «червоне сторно») — Дт 704 — Кт 643/2 (до реєстрації РК покупцем) і Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ (після реєстрації РК покупцем).

Якщо ж дохід не визнавали у зв’язку з тим, що за договором ризики й контроль переходили до покупця після доставки товару і його фактичного одержання, тоді оприбутковуємо повернений товар записом: Дт 281 — Кт 287. А зменшення раніше нарахованих ПЗ з ПДВ показуємо проведеннями (методом «червоне сторно»): Дт 643 — Кт 643/2 (до реєстрації РК покупцем) і Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ (після реєстрації РК покупцем).

Проте, як ми з’ясували, можливості зменшити нараховані податкові зобов'язання під час передання товару службі доставки (23.02.2022) у підприємства немає. Тому й проведення на зменшення раніше нарахованих ПДВ-зобов’язань (методом «червоне сторно») зробити не вийде — не буде зареєстрованого РК. Мова йде про запис (методом «червоне сторно»): Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ. Навпаки — суму таких завислих по Дт 643/2 ПЗ з ПДВ спишемо на витрати: Дт 949 — Кт 643/2. Але поспішати з віднесення суми ПДВ на витрати не варто. Така суму ПДВ, що не зменшила ПЗ, залишаємо на субрахунку 643/2 до тих пір поки:

— або покупець зареєструє зменшуючий РК. Тоді в періоді реєстрації зменшуючого РК проведемо зменшення ПЗ в обліку (зробимо запис Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ методом «червоне сторно»);

— або покупець втратить статус платника ПДВ;

— або доки не спливуть граничні 1095 календарних днів з дати складання ПН для реєстрації РК (див. БЗ 101.15 // zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques). Адже тільки після цього продавець остаточно втратить право зменшити ПЗ і може спокійно (при втраті покупцем ПДВ-статусу або на 1096-й день з дати складання ПН) списати так і невідкориговану суму ПДВ на витрати: Дт 949 — Кт 643/2.

Податок на прибуток. У загальному випадку повернення товару відображається в прибутковому обліку продавця за бухправилами без будь-яких сюрпризів. Інакше кажучи, раніше визнаний дохід за поверненими товарами (без ПДВ) зменшує фінрезультат, а отже, й об’єкт оподаткування. Відповідно, собівартість повернених товарів піде на збільшення об’єкта оподаткування. Жодних коригувань на «поворотні» податкові різниці ПКУ не передбачає. Не буде різниць і на суму відображений по Дт 949 витрат на суму ПДВ.

Витрати на доставку товару

ПДВ. Нагадаємо: сьогодні до ПК потрапляє весь вхідний ПДВ — незалежно від напряму подальшого використання товарів/послуг, що придбаваються. Тому ПК доведеться відобразити, навіть якщо такий напрям буде пільгованим чи необ’єктним. Щоправда, у такому разі потім доведеться нарахувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ (ср. ).

Ви, як замовник послуги перевезення (пересилки) товару через службу доставки, мали можливість віднести суму сплаченого ПДВ до ПК на підставі первинного документа, виданого такою доставочною службою. Адже відправлення товару вашому покупцю відбулося в лютому 2022 року. Напевно ця послуга використана в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності вашого підприємства. Тож,

незважаючи на те, що ваш покупець товар так і не отримав, компенсувати вхідний ПДВ не слід

Втім, відображений на підставі первинки ПК має бути в загальному випадку (коли є у служби доставки можливість виконати податковий обов’язок) підтверджений зареєстрованою до 15.07.2022 ПН (див. «Податки & бухоблік», 2022, № 40 // i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2022/june/issue-40/article-120771.htmlhttps://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2022/june/issue-40/article-120771.html). Якщо у відведений строк до 15 липня 2022 року ПН служба доставки так і не зареєструє, ПК вважатиметься не підтвердженим — тоді треба уточнитися і зняти ПК, раніше відображений за первинкою, через уточнюючий розрахунок.

Якщо ж ПК за первинкою не показували, відносимо ПДВ до ПК у загальновстановленому порядку — після реєстрації ПН.

Бухоблік. Витрати, понесені на оплату послуг доставки товару, відповідно до п. 19 НП(С)БО 16 включайте до збутових (Дт 93). При цьому відображайте їх на підставі документа, отриманого від служби доставки.

Податок на прибуток. Ніяких коригувальних різниць щодо витрат на доставку товару ПКУ не передбачає. Тож діємо за бухобліковими правилами.

Висновки

  • Датою виникнення ПЗ з ПДВ вважають дату, на яку припадає початок передачі товару від постачальника покупцеві або організації, що здійснює доставку цього товару покупцю будь-яким способом — перевезення, пересилання тощо.
  • Якщо продавець контролює доставку товару покупцеві і лише при його передачі останньому зобов’язання вважаються виконаними, тоді дохід у бухобліку відображаємо тільки за фактом отримання товару покупцем у точці видачі служби доставки.
  • За вимогами п. 192.1 ПКУ підставою для ПДВ-коригування є РК до ПН, зареєстрований у ЄРПН. Такий РК складає постачальник товарів. А от реєструвати зменшуючий РК, складений на повернення товарів, повинен покупець.
  • Якщо дохід не визнавали у зв’язку з тим, що за договором ризики й контроль переходили до покупця після доставки товару і його фактичного одержання, тоді оприбутковуємо повернений товар записом: Дт 281 — Кт 287.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі