Форма ПН
Податківці поінформували, що нова форма ПН (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 17.01.2022 № 15) буде доступна платникам після закінчення ВС. Однак на практиці при подачі ПН на реєстрацію платникам надходять відмови, причиною яких є складання ПН за нечинною формою.
Тобто з одного боку нова форма ПН залишається недоступною, а з іншого боку з ПН/РК, складеними за попередньою формою, виникають проблеми при ЄРПН-реєстрації. Схоже, що цю проблему вирішить лише практика. Оскільки нова форма ПН до закінчення ВС усе одно доступною не буде, оптимальним рішенням було би продовжити дію старої форми ПН до закінчення періоду ВС.
ЄРПН-реєстрація
У зв’язку із ВС блокування ПН/РК як таке НЕ скасовується. Водночас деякі ПН/РК на період ВС підлягають безумовній ЄРПН-реєстрації. Відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 № 163 ідеться про ПН/РК, які відповідають одночасно таким умовам:
— складені платниками ПДВ — юрособами, які є малими чи мікропідприємствами відповідно до ст. 2 Закону про бухоблік;
— у таких ПН/РК відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД (крім підакцизних товарів);
— основним видом діяльності платника є хоча б один із видів діяльності, зазначений у все тій же постанові КМУ від 28.02.2022 № 163.
Усі решта ПН/РК так чи інакше можуть блокуватися. ВС сам по собі не є на заваді цьому ☹. Також звертаємо особливу увагу: строки, відведені на ЄРПН-реєстрацію у зв’язку із запровадженням ВС — не змінюються. Хоча податківці у своєму роз’ясненні і говорять, що ЄРПН-реєстрація ПН/РК відтермінована на час дії ВС, фактично ніяких змін до п. 201.10 ПКУ — не вносилося.
У Законі України від 03.03.2022 № 2118-IX таких змін чи жодних перехідних норм щодо строків ЄРПН-реєстрації — не передбачено. Є хіба що п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, який передбачає зупинення на час ВС строків, що їх визначено податковим законодавством. Однак чи розповсюджується ця норма на строки ЄРПН-реєстрації, наразі сказати важко. Тож говорити про подовження строків на ЄРПН-реєстрацію, на нашу думку, поки що — передчасно.
Інша справа, що штрафувати за несвоєчасну ЄРПН-реєстрацію під час ВС — не будуть. Так, з одного боку це відбулося б і без ВС, бо продовжує діяти карантинний мораторій на штрафи (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Але з іншого боку, ВС дає підстави звільнитися від ЄРПН-штрафів у зв’язку із форс-мажорними обставинами (п.п. 112.8.9 ПКУ). Торгово-промислова палата вже засвідчила, що такі обставини у зв’язку зі збройною агресією РФ мають місце з 24.02.2022 і до офіційного закінчення (див. buhgalter911.com/uk/news/news-1063988.html).
Після закінчення ВС усі ПН/РК, які виявилися незареєстрованими через його наявність, мають бути зареєстровані у ЄРПН. Тобто власне обов’язок забезпечити ЄРПН-реєстрацію ПН/РК на операції, здійснені під час ВС, із платників ніхто не знімає.
Податкові зобов’язання в лютому
Податкові зобов’язання з ПДВ, дата яких відповідно до п. 187.1 ПКУ припала на лютий 2022 року, відображаються з урахуванням деяких особливостей.
ПЗ, що підтверджені зареєстрованими ПН/РК. Тут ідеться про ПЗ за операціями, за якими: (1) перша подія припала на період з 01.02.2022 по 23.02.2022; (2) постачальник — платник ПДВ — склав ПН/РК і їх зареєстровано у ЄРПН. Для таких операцій ВС, по суті, нічого не змінює. Постачальник декларує ПЗ за зазначеними операціями у розділі І декларації з ПДВ за загальними правилами.
ПЗ, що НЕ підтверджені зареєстрованими ПН/РК. Тут ідеться про ПЗ за операціями, за якими перша подія припала на період з 01.02.2022 по 28.02.2022. Тобто ПН/РК за такими операціями могло бути складено як до, так і після 24.02.2022. Ключове те, що станом на цю дату такі ПН/РК не були зареєстровані у ЄРПН. Податківці наголошують: такі ПЗ необхідно зазначати у розділі І саме в декларації за лютий 2022, хай навіть без ЄРПН-реєстрації податкових документів, тобто ПН або РК.
Підставою декларувати ПЗ за такими операціями податківці називають первинні документи на операції з постачання, складені відповідно до вимог ст. 9 Закону про бухоблік. Тобто документи, в яких наявні обов’язкові реквізити, що дають підстави називати документ первинним. Відтак, якщо першою подією було відвантаження, ПЗ можна декларувати на підставі витратної накладної, акта виконаних робіт / наданих послуг, акта приймання передачі тощо. Відповідно, якщо першою подією був аванс, підставою для ПЗ може бути банківська виписка. Нарешті, у роздрібній торгівлі ПЗ можна декларувати безпосередньо на підставі Z-звітів.
Здавалося б, проста рекомендація. Щось подібне податківці вже радили раніше, без ВС, в ситуації, коли постачальник просто «забув» скласти ПН/РК. Але постачальники, які будуть виконувати цю рекомендацію, повинні мати на увазі дві обставини, пов’язані з її втіленням у практику!
По-перше, якщо декларувати ПЗ без синхронної реєстрації ПН/РК, це призводить до того, що при обрахунку ПДВ-лміту з’являється показник ∑Перевищ. Тобто ПДВ-ліміт платника усе одно буде зменшуватися на суму задекларованих ПЗ. Щоправда, на період ВС податківці дозволяють не заповнювати додаток Д1. Але водночас рекомендують це зробити саме для того, аби врегулювати питання з показником ∑Перевищ (див. svp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/576480.html). Тобто відсутність додатка Д1 у ПДВ-звітності під час ВС формально помилкою не буде. Але для платника краще, щоб він був.
По-друге, як вже зазначалося вище, ніхто не звільняє платників ПДВ від власне обов’язку реєструвати ПН/РК на операції, здійснені під час ВС. Це означає, що датовано такі ПН/РК (навіть при ЄРПН-реєстрації після закінчення ВС) буде саме датою першої події, яка відбулася під час ВС. Отже, якщо в декларації з ПДВ за лютий відображається нарахування (чи збільшення) ПЗ без реєстрації ПН/РК, потрібно заповнювати таблицю 1.1 (чи 1.2) додатка Д1. Хай навіть фактично ПН чи збільшуючий РК узагалі не складалися.
І, звичайно ж, якщо суми ПЗ, відображені на підставі первинних документів, були неточними, потрібно буде після закінчення ВС і ЄРПН-реєстрації усіх ПН/РК відповідним чином виправити (збільшити чи зменшити) суму ПДВ у лютому. Тобто подати УР до декларації за цей ПДВ-період.
Податковий кредит в лютому
Податковий кредит з ПДВ відповідно до ст. 198 ПКУ відображається: або на дату списання коштів, або на дату отримання товарів чи послуг, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (п. 198.2 ПКУ). При цьому ПК за загальними правилами може відображатися протягом 365 днів з дати складання вхідних ПН/РК, але не раніше, ніж відбулася їх ЄРПН-реєстрація (п. 198.6 ПКУ).
Тобто у лютому 2022 року не обов’язково має відображатися ПК за вхідними ПН, складеними саме в лютому 2022 року. Це може бути і ПК за більш ранніми ПН/РК. І тут, знову ж таки, ключове значення відіграє факт ЄРПН-реєстрації вхідних ПН/РК.
ПК, що підтверджений зареєстрованими ПН/РК. Це можуть бути як ПН/РК, складені та/або зареєстровані безпосередньо в лютому 2022 року, так і ПН/РК, складені й зареєстровані раніше, які платник з тих чи інших міркувань вирішив «притримати». Отже, для ПН/РК, зареєстрованих станом на 24.02.2022 діють загальні правила. Їх можна відображати у розділі ІІ декларації з ПДВ тільки за наявності ЄРПН-реєстрації й не раніше періоду, в якому така реєстрація відбулася (якщо йдеться про несвоєчасну ЄРПН-реєстрацію).
ПК, що НЕ підтверджений зареєстрованими ПН/РК. Як і у випадку з ПЗ, ПК за такими вхідними операціями може бути відображений на підставі первинних документів. Причому ідеться як про платіжні документи (платіжне доручення, чек РРО тощо), так і про прибуткові документи (накладна, акт тощо). Єдина обов’язкова вимога — ці документи мають бути первинними, тобто містити обов’язкові реквізити, що передбачені ст. 9 Закону про бухоблік. Звичайно, що загальне правило першої події (п. 198.2 ПКУ) ніхто не скасовував, тому підставою ПК логічно брати самі ті первинні документи, які підтверджують першу подію.
Наголошуємо ще раз: це не обов’язково вхідні ПН/РК, складені починаючи з 24.02.2022. Це навіть не обов’язково ПН/РК, датовані лютим 2022 року. Це усі вхідні ПН/РК платника, які станом на 24.02.2022 НЕ зареєстровані у ЄРПН. Єдиний виняток — ПН, не зареєстровані протягом 1095 днів із дати складання та РК, не зареєстровані протягом 1095 днів із дати складання ПН, яку вони коригують. Якщо зазначені 1095-денні строки минули до 24.02.2022 — право на ПК втрачено безповоротно. Тоді нижчезазначені спецправила для ВС платнику не допоможуть.
Інакше кажучи, спецправила стосуються тих вхідних ПН/РК, за якими платник має право і хотів би відобразити ПК, але контрагенти платника через ВС не можуть їх зареєструвати. Звичайно, нагальна потреба у такому спецправилі є у тих платників, які мають незареєстровані вхідні ПН/РК за «старими» операціями. Нагадаємо: з 01.01.2022 внесено зміни до п. 198.6 ПКУ, і для вхідних ПН/РК, складених до 01.01.2022, встановлено два граничних строки аби відобразити ПК. Це: (1) або 1095 днів із дати складання таких ПН/РК, або (2) 365 днів починаючи з 01.01.2022 — залежно від того, який із зазначених строків закінчиться раніше (п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Тож якщо граничні строки аби відобразити вхідний податковий кредит «підпирають», зареєструвати ПН/РК контрагенту так і не вдається, а тут іще й ВС — спецправило, озвучене податківцями цілком може стати платникам у нагоді. Але ним цілком можуть користуватися й інші платники, в яких є незареєстровані вхідні ПН/РК, і яким потрібен вхідний ПДВ. Мусимо лише попередити: збільшення ПДВ-ліміту у зв’язку із відображенням ПК без зареєстрованих ПН/РК, ясна річ, не відбудеться.
Зауважимо на додачу: відображення ПК без зареєстрованих у ЄРПН ПН чи РК в умовах працюючої СЕА ПДВ — це безпрецедентний дозвіл від податківців. Востаннє відображати ПК виключно на підставі первинних документів платники мали право ще до запровадження СЕА. Тоді таке було можливо на підставі скарги на постачальника. Нагадуємо: нині додаток Д7 дає можливість «налякати контрагента перевіркою, але права на ПК не дає.
Як і у випадку з ПЗ, суму ПК після закінчення ВС обов’язково виправити, якщо при декларуванні на підставі первинних документів було допущено неточність. Тобто в такому випадку після того як закінчиться ВС, і контрагенти зареєструють ПН/РК, потрібно буде подати УР до лютого.
І ще: якщо ПК, відображений без вхідних ПН, потрібно одразу компенсувати на підставі п. 198.5 ПКУ, податківці рекомендують це робити на підставі бухгалтерської довідки (див. svp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/576480.html). Вважаємо, що аналогічним чином слід діяти і при розподілі вхідного ПДВ на підставі п. 199.1 ПКУ. При цьому, ясна річ, застосовується анти-ЧВ, визначений за підсумками ПДВ-перерахунку за 2021 рік.
