ПДВ-строки офіційно зупинено
У п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ вже було продекларовано, що на період воєнного стану (далі — ВС) зупиняється перебіг строків, що їх визначено податковим законодавством. Однак, вочевидь, законодавець усвідомив, що ця норма звучить недостатньо конкретно, тому продублював і у Законі № 2120 дещо конкретизував її. Отже, згідно п. 102.9 ПКУ, зупиняється перебіг строків, визначених, зокрема, ПКУ. Для платників ПДВ це означає, між іншим, що на період ВС зупиняються строки:
— реєстрації платником ПДВ (ст. 183, п. 2081.2 ПКУ);
— реєстрації ПН і РК в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ);
— відображення податкового кредиту (п. 198.6, п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);
— подання декларації з ПДВ (пп. 203.1, 2081.8 ПКУ);
— сплати податкових зобов’язань з ПДВ (п. 203.2, 2081.9 ПКУ);
— подання скарги на постачальника через додаток Д7 (п. 201.10 ПКУ).
Тобто відтепер можна сміливо говорити, що на період ВС ЄРПН-штрафи — неможливі. Навіть без карантинного мораторію і без підтвердження форс-мажору, які захищали від цих штрафів раніше (див.: buhgalter911.com/uk/news/news-1064085.html). Просто тому, що строки, відведені на ЄРПН-реєстрацію і НЕ порушені станом на 24.02.2022, НЕ будуть пропущені аж допоки не закінчиться ВС. Так само можуть не хвилюватися ті, кому потрібен податковий кредит: 365-денний строк давності фактично буде збільшено на весь період ВС.
А от відсутність штрафів, якщо пропущено загальні строки декларування та сплати ПДВ — це послаблення, викликані саме ВС. Бо ж карантинний мораторій від штрафів за ці порушення не звільняв. Натомість під час ВС зупинено власне строки, відведені на подання декларації та сплату ПДВ. Тобто, власне, і порушення як такого — немає. Інакше кажучи, Закон № 2120 формально узагалі дозволяє до закінчення ВС не подавати декларацію з ПДВ починаючи зі звітного періоду лютий 2022 року і не сплачувати податок починаючи з цього місяця.
Натомість податківці вже запропонували спецмеханізм сплати ПДВ на період ВС. Для цього платник має зарахувати кошти на електронний ПДВ-рахунок, а реєстри на перерахування цих коштів до бюджету формуються згодом, на підставі поданих платником ПДВ-декларацій чи УР (див.: tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576814.html). Тобто пропонується платити ПДВ, так би мовити, авансом.
Податковий кредит — на підставі первинки
Ми вже розповідали вам, що в умовах ВС відбулася безпрецедентна подія. Вперше з часів запровадження СЕА покупцям було дозволено відображати податковий кредит без ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН. Відтепер це правило прописано офіційно — у п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Тобто на період ВС покупці можуть формувати податковий кредит на підставі первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку відповідно до Закону про бухоблік.
Звертаємо увагу! При оплаті податковий кредит, на нашу думку, можна відображати у тому числі й на підставі банківської виписки. А при оприбуткуванні як підтвердження для податкового кредиту можна використовувати не тільки документи від постачальника (накладні, акти тощо), але і самостійно складені документи на оприбуткування (в обумовлених законодавством випадках; п.2.6 Положення № 88).
Суми податкового кредиту, відображені на підставі первинних документів, платник фіксує у таблиці 2.1 додатку Д1*.
* Водночас податківці пропонували покупцям фіксувати суми такого податкового кредиту ще й у додатку Д7. Тобто у скарзі на постачальників. При цьому постачальників заспокоюють тим, що для них такі скарги не матимуть наслідків (див.: tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576814.html). У Законі № 2120 про подачу Д7 нічого не сказано.
Наголошуємо: це правило має тимчасовий характер. Тобто податковий кредит за операціями з придбання без ЄРПН-реєстрації вхідної ПН дозволено відображати лише на період ВС, а не назавжди. Інакше кажучи, після закінчення ВС постачальнику ПН/РК на ці операції реєструвати усе одно доведеться. І якщо суми податкового кредиту протягом 6-ти місяців після закінчення ВС не вдасться підтвердити зареєстрованими у ЄРПН вхідними ПН — доведеться подавати УР і знімати податковий кредит ☹. Але як зможе зареєструвати ПН/РК постачальник, який внаслідок війни припинить свою діяльність як юрособа? Питання риторичне…
А якщо податковий кредит на підставі первинних документів буде відображено в декларації у неточній сумі? Тоді після закінчення ВС, коли постачальник зареєструє ПН/РК на правильну суму, податковий кредит теж доведеться відкоригувати через УР.
Звертаємо вашу увагу! Про те, що на період ВС на підставі первинки платник має право також декларувати податкові зобов’язання, законодавець у п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ конкретно не згадував. Тому що, в принципі, і без ВС платник ПДВ, який відвантажив товар чи отримав аванс, повинен декларувати ПДВ у звітному періоді. Незалежно від того, чи складав та/або реєстрував він ПН.
Ще раз наголошуємо: якщо податкові зобов’язання у ПДВ-декларації відображаються без ЄРПН-реєстрації ПН/РК, неминуче виникає показник ∑Перевищ. Тому в таких випадках логічно заповнювати таблицю 1.1 додатка Д1. Так, податківці дозволяють на період ВС цього не робити. Але по факту це — в інтересах самого платника. Адже показник ∑Перевищ у постачальника, який декларує ПДВ без ЄРПН-реєстрації ПН, формується в будь-якому випадку. І щоб згодом його позбутися, тобто зареєструвати ПН за рахунок цього показника, таблиця 1.1 стане у нагоді.
Пальне — за ставкою 7 %
Пальне в умовах війни — це стратегічний ресурс. Тож цілком логічно, що законодавець оптимізує умови його придбання і намагається здешевити. Зокрема, на період ВС на деякі основні види пального встановлено нульову ставку акцизного податку (п. 40 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ). Докладніше, про які саме види пального ідеться — читайте у нашій статті, присвяченій акцизним новаціям під час ВС. Так от, ці ж самі види пального отримали і послаблення в частині оподаткування ПДВ. На період ВС для них ставка ПДВ становитиме 7 % замість 20 % (п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Пільгова ставка стосується як операцій з постачання пального, так і його імпорту. Крім того, пільгову ставку 7 % на період ВС отримують також операції з імпорту та постачання нафти або сирих нафтопродуктів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00.
Воєнні ПДВ-звільнення
Звільнення від ПДВ, що раніше було визначене для операцій з постачання товарів для потреб АТО/ОСС (п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), уточнили. Зокрема, дію пільги розповсюджено на імпорт та постачання засобів індивідуального захисту, переданих для потреб добровольчих формувань тероборони.
Також трохи підкоригували базову ПДВ-пільгу, пов’язану з постачанням товарів оборонного призначення в рамках держоборонзамовлення (п. 197.23 ПКУ).
Додатковий бонус для громадських об’єднань та благодійних організацій. Благодійна допомога, яку вони надають і до ВС звільнялася від ПДВ за загальним правилом, установленим п.п. 197.1.15 ПКУ. Але операції із надання благодійної допомоги у 2022 році не враховуються у ПДВ-мільйон, який рахують для цілей обов’язкової реєстрації ПДВшником (п. 181.1 ПКУ).
Бюджетне відшкодування
Згідно з п. 200.23 ПКУ встановлено пеню за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування. Законодавець визначив, що коли заборгованість утворилась внаслідок форс-мажору, викликаного ВС, ця пеня не нараховується.
З одного боку під час ВС податківці відмовляли платникам у праві отримати бюджетне відшкодування (див.: buhgalter911.com/uk/news/news-1064117.html). Тож було би несправедливо під час ВС нараховувати пеню за несвоєчасне відшкодування. Але з іншого — Закон № 2120 прямо вказує на можливість подання декларації з бюджетним відшкодуванням якщо показники сформовані на підставі зареєстрованих ПН\РК та\або МД (з проведенням камеральної перевірки), а також не дозволяє відшкодовувати ПДВ лише тоді, коли ПЗ сформовано по операціях з продажу пального, що оподатковується за ставкою 7%. Тобто якщо ПДВ-мінус під час ВС виник з урахуванням податкових зобов’язань, відображених за ставкою 7 % для пального або нафти чи нафтопродуктів (п. 81 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), бюджетного відшкодування узагалі не буде. Виняток — лише для експортерів. Отже в інших випадках Закон № 2120 не забороняє бюджетне відшкодування.
Знищене війною — без компенсуючого ПДВ
На жаль, внаслідок війни у багатьох платників ПДВ було втрачене майно (знищене, розкрадене, пошкоджене тощо). Це стосується у тому числі майна, придбаного з ПДВ. За загальним правилом, за фактом знищення ТМЦ, придбаних з ПДВ, платник зобов’язаний нараховувати компенсуючий ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ.
Однак протягом ВС це правило скасовується (п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Причому, на нашу думку, компенсуючий ПДВ не потрібно нараховувати щодо усіх ТМЦ, втрачених під час ВС. Тобто навіть якщо ідеться про ТМЦ, придбані до 24.02.2022. Імовірно, підтверджувати втрату доведеться актом інвентаризації, який буде складено після ВС.
Передане на оборону — без компенсуючого ПДВ
Не потрібно компенсувати вхідний ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ якщо ідеться про товари, придбані та передані: (1) в державну чи комунальну власність; (2) на користь добровольчих формувань тергромад; (3) іншим особам для потреб оборони України під час ВС. Тобто якщо товари придбано з ПДВ і передано на оборонні потреби, податковий кредит за такими придбаннями під час ВС не компенсується.
Окрема розмова — якщо товари передаються ЗСУ, іншим силовим структурам, ДСНС, закладам охорони здоров’я. Тоді зазначені операції не просто звільняються від компенсуючого ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ. Такі операції узагалі не є постачанням для цілей ПДВ-обліку**.
** За винятком випадків, коли такі операції оподатковуються за ставкою 0 %.
Тобто якщо платник допомагає армії чи іншим структурам, переліченим у п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, він звільнений не тільки від компенсуючого, але також і від мінбазного ПДВ (п. 188.1 ПКУ). Докладніше про це поговоримо у спеціальній статті, присвяченій допомозі нашому війську.
Ну от, власне, і всі ПДВ-зміни, внесені законодавцем на час дії ВС. Поки що всі.
